Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №160/18482/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/18482/25

Головуючий суддя І інстанції – Бухтіярова М.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Перетятько К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 в адміністративній справі №160/18482/25 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.06.2025 № 0320770701 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 9915862,68 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 7932690,97 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1983171,71 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпропетровське автотранспорт підприємство 11259" було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 09.06.2025 №0320770701.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки позивачем було допущено порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп. 271.1.1, пп. 271.1.2. п. 271.1 ст. 271, абз. 1 п. 284.1 ст. 284, п. 286.1 п. 286.2 ст. 286, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено земельний податок за земельну ділянку площею 6,8656 га (кадастровий номер - 1210100000:04:018:0042) за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 на загальну суму 14686759,48 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» зареєстроване 11.04.1997, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 03116140, місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Дніпросталівська (колишня назва – Винокурова), буд. 5.

Позивач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків за основним місцем обліку.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» за КВЕД: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; серед інших: Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, н.в.і.у., Вантажний автомобільний транспорт, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів тощо.

18.06.1998 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийнято рішення №1085 «Про надання земельної ділянки по вул. Винокурова, 9 у постійне користування Відкритому акціонерному товариству «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259», код ЄДРПОУ 03116140, по фактичному розміщенню адміністративно-виробничих приміщень».

За змістом пункту 1 рішення від 18.06.1998 №1085 земельну ділянку площею 68656 кв.м. по вул. Винокурова, 9 вирішено надати у постійне користування з видачею Державного акта для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень по їх фактичному розміщенню за рахунок земель автомобільного транспорту.

08.07.1998 позивачу видано Державний акт на право постійного користування землею по вул. Винокурова, 9, площею 6,8656 га для обслуговування адміністративно-виробничих приміщень серії ДП Д72, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №000788.

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 09.04.2001 №315р присвоєно ВАТ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» поштову адресу – вул. Винокурова, 5.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав щодо об`єкту - земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:04:018:0042, загальною площею 6,8656га, правокористувачем є ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» на підставі Державного акту серії ДПД72 від 08.07.1998, категорія земель – землі транспорту.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 18.10.2023 №НВ-9930094612023 щодо об`єкту - земельна ділянка, кадастровий номер 1210100000:04:018:0042, загальною площею 6,8656га, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення земельної ділянки: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Згідно з даними з Державного земельного кадастру (довідки №1115 від 24.03.2010 та від 02.04.2010) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:018:0042, Кф (коефіцієнт функціонального використання) – 1,0.

За змістом поданих протягом лютого 2018 року – січня 2019 року податкових декларації з плати за землю за 2018 рік (земельний податок за земельні ділянки державної або комунальної власності), позивач задекларував річну суму податкових зобов`язань по земельного податку за звітний 2018 рік у сумі 630571,03 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:018:0042 (площа 68565,00 кв.м., категорія земельних ділянок 12.04, нормативна грошова оцінка земельної ділянки – 1224,60 грн., ставка податку – 0,75), з яких сума щомісячних платежів: січень 2018 року - 52547,59 грн., лютий 2018 року - 52547,59 грн., березень 2018 року - 52547,51 грн., квітень 2018 року - 52547,51 грн., травень 2018 року - 52547,51 грн., червень 2018 року - 52547,51 грн., липень 2018 року - 52547,51 грн., серпень 2018 року - 52547,51 грн., вересень 2018 року - 52547,51 грн., жовтень 2018 року - 52547,51 грн., листопад 2018 року - 52547,51 грн., грудень 2018 року - 52548,26 грн.

Згідно з поданих протягом лютого 2019 року – січня 2020 року податкових декларації з плати за землю за 2019 рік (земельний податок за земельні ділянки державної або комунальної власності), позивач задекларував річну суму податкових зобов`язань із земельного податку за звітний 2019 рік у сумі 928881,35 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:018:0042 (площа 68565,00 кв.м., категорія земельних ділянок 12.04, нормативна грошова оцінка земельної ділянки – 1352,95 грн., ставка податку – 1,00), з яких сума щомісячних платежів: січень 2019 року - 77406,78 грн., лютий 2019 року - 77406,78 грн., березень 2019 року - 77406,78 грн., квітень 2019 року - 77406,78 грн., травень 2019 року - 77406,78 грн., червень 2019 року - 77406,78 грн., серпень 2019 року - 77406,78 грн., вересень 2019 року - 77406,78 грн., жовтень 2019 року - 77406,78 грн., листопад 2019 року - 77406,78 грн., грудень 2019 року - 77406,78 грн.

Згідно з поданих протягом лютого 2020 року – січня 2021 року податкових декларації з плати за землю за 2020 рік (земельний податок за земельні ділянки державної або комунальної власності), позивач задекларував річну суму податкових зобов`язань із земельного податку за звітний 2020 рік у сумі 2264617,47 грн. за земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:018:0042 (площа 68565,00 кв.м., категорія земельних ділянок 12.04, нормативна грошова оцінка земельної ділянки – 1434,13 грн., ставка податку – 2,30), з яких сума щомісячних платежів: січень 2020 року – 188718,12 грн., лютий 2020 року– 188718,12 грн., березень 2020 року – 0,00 грн. (пільга 100%), квітень 2020 року – 188718,12 грн., травень 2020 року – 188718,12 грн., червень 2020 року – 188718,12 грн., серпень 2020 року – 188718,12 грн., вересень 2020 року – 188718,12 грн., жовтень 2020 року– 188718,12 грн., листопад 2020 року – 188718,12 грн., грудень 2020 року – 188718,12 грн.

Відповідачем у ході судового розгляду повідомлено, що листом Департаменту по роботі з доходами місцевого бюджету Дніпровської міської ради від 12.09.2023 №66811, Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області надані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:018:0042, площею 6,8656 га: №0504-1847-нго, сформований 05.04.2019, №0504-1848-нго, сформоваий 05.04.2019, №0504-1849-нго, сформований 05.04.2019.

Так, відповідно до витягу від 05.04.2019 №0504-1847-нго, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 68656кв.м. (кадастровий номер 1210100000:04:018:0042), що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 5, категорія земель: Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та інше; цільове призначення земельної ділянки: інформація не внесена до Державного земельного кадастру; станом на 01.01.2017 р. з коефіцієнтом Кф - 2,0 складає 196923720,75 грн.

Згідно з витягом від 05.04.2019 №0504-1848-нго, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 68656кв.м. (кадастровий номер 1210100000:04:018:0042), що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 5, категорія земель: Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та інше; цільове призначення земельної ділянки: інформація не внесена до Державного земельного кадастру; за період 2018 рік станом на 01.07.2018 р. з коефіцієнтом Кф - 2,0 складає 196923720,75 грн.

Відповідно до витягу від 05.04.2019 №0504-1849-нго, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 68656кв.м. (кадастровий номер 1210100000:04:018:0042), що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 5, категорія земель: Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та інше; цільове призначення земельної ділянки: інформація не внесена до Державного земельного кадастру; за 2018 рік станом на 01.01.2019 р. з коефіцієнтом Кф - 3,0 складає 295385581,13 грн.

Наказом заступника начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.04.2025 №2395-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» на підставі п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, пп.75.2.1 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України зі змінами у зв`язку з документальним підтвердженням виявлених недостовірних даних у податковій звітності за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» з питань повноти нарахування плати за землю (земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» на підставі державного акту Дніпропетровської міської ради на право постійного користування земельною ділянкою площею 6,8656 га (кадастровий номер 1210100000:04:018:0042), за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, тривалістю 5 робочих днів з 15.04.2025.

Копію наказу отримано директором товариства 15.04.2025.

У період з 15.04.2025 по 21.04.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області згідно із п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, пп.75.2.1 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 10.04.2025 №2395-П, направлення на перевірку від 10.04.2025 №3962, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259», код за ЄДРПОУ 03116140, з питань повноти нарахування плати за землю (земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» на підставі державного акту Дніпропетровської міської ради на право постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:04:018:0042, площею 6,8656 га, за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.

За результатами перевірки складено акт від 28.05.2025 №1929/04-36-07-01/03116140.

За висновками акту перевіркою встановлено порушення ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, пп.271.1.1, пп.271.1.2 п.271.1 ст.271, абз. 1 п.284.1 ст.284, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України зі змінами, внаслідок чого встановлено заниження земельного податку за земельну ділянку площею 6,8656га (кадастровий номер - 1210100000:04:018:0042) за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 на загальну суму 14686759,48 грн., в тому числі за період:

- з 01.01.2018 по 31.12.2018 на суму 6754068,51 грн., у тому числі за: січень 2018 року- 439 761,71 грн., лютий 2018 року - 439 761,71 грн., березень 2018 року - 439 761,71 грн., квітень 2018 року - 439 761,71 грн., травень 2018 року - 439 761,71 грн., червень 2018 року - 439 761,81 грн., липень 2018 року - 685 916,44 грн., серпень 2018 року - 685 916,44 грн., вересень 2018 року - 685 916,44 грн., жовтень 2018 року - 685 916,44 грн., листопад 2018 року- 685 916,44 грн., грудень 2018 року - 685 916,81 грн.;

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 на суму 7932686,07 грн., у тому числі за: січень 2019 року- 661 057,17 грн., лютий 2019 року - 661 057,17 грн., березень 2019 року - 661 057,17 грн., квітень 2019 року - 661 057,17 грн., травень 2019 року - 661 057,17 грн., червень 2019 року - 661 057,17 грн., липень 2019 року - 661 057,17 грн., серпень 2019 року - 661 057,17 грн., вересень 2019 року - 661 057,17 грн., жовтень 2019 року - 661 057,17 грн., листопад 2019 року - 661 057,17 грн., грудень 2019 року - 661 057,20 грн.;

- з 01.01.2020 по 31.12.2020 на суму 4,90 грн., у тому числі за: січень 2020 року - 0,45 грн., лютий 2020 року - 0,45 грн., березень 2020 року - 0,45 грн., квітень 2020 року - 0,45 грн., травень 2020 року - 0,45 грн., червень 2020 року - 0,45 грн., липень 2020 року - 0,45 грн., серпень 2020 року - 0,45 грн., вересень 2020 року - 0,45 грн., жовтень 2020 року - 0,45 грн., листопад 2020 року - 0,45 грн., грудень 2020 року - 0,40 грн.

09.06.2025 на підставі висновків акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0320770701, згідно з яким ТДВ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11259» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «земельний податок з юридичних осіб» на загальну суму 9915862,68 грн., з яких: 7932690,97 грн. - за податковими зобов`язаннями та 1983171,71 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з правомірністю прийняття наведеного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу про те, що інформація про цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:018:0042, не внесена до Державного земельного кадастру, цілком безпідставні, тож посилання відповідача на примітки до Додатку 1 до Порядку №489 в обґрунтування правових підстав для застосування Кф – 2.0 та 3.0 відповідно при обрахунку розміру земельного податку у спірних правовідносинах є протиправними. Вказано, що оскільки у спірних правовідносинах позивача було притягнуто до фінансової відповідальності за пунктом 123.2 статті 123 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний був встановити вину позивача, що дотримано не було.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю є обов`язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками плати за землю є: платники земельного податку:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XII Податкового кодексу України.

Пунктом 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування платою за землю є:

Об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (пункт 271.1 статті 271 ПК України).

Згідно пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку

Згідно із пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Пунктом 289.2 статті 289 ПК України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

За приписами пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно із частиною першою статті 193 Земельного кодексу України, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Відповідно до пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки, зокрема: цільове призначення (категорія земель, вид цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії земель): категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з додатками 58, 59, 60; нормативна грошова оцінка: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку.

Отже, базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки проводиться у визначеному законом порядку, підставою для нарахування податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11 грудня 2003 року №1378-IV (далі - Закон №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року №3613-VI (далі - Закон №3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3613-VI, відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі: витягів з Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території); викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

При цьому, згідно з пунктом 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3613-VI, у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

Тобто, з 1 січня 2013 року (з моменту запровадження роботи Державного земельного кадастру) відомості щодо цільового призначення земельної ділянки повинні були вміщувати інформацію як про категорію земель, так і вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Пунктом 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23 березня 1995 року (чинної до 10.11.2021), було передбачено, що дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

При цьому одним з множників у формулі, за якою визначається нормативно грошова оцінка кадастрового метра земельної ділянки населених пунктів відповідно до пункту 21 названої Методики, є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

З 1 січня 2017 року процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2026 №489 (далі - Порядок №489).

Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 передбачено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).

Відповідно до Додатку 1 до Порядку №489 код КВЦПЗ 12.04 - Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, Кф застосовується зі значенням 1,0.

Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 до Порядку № 489, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

17 липня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 березня 2018 року № 162, яким внесено зміни до додатка 1 до Порядку № 489, а саме: цифри « 2,0» замінено цифрами « 3,0».

Таким чином, з 01 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки має застосовуватись Кф « 2,0», а з 17 липня 2018 року - « 3,0».

Отже, при відсутності коду КВЦПЗ для земельних ділянок правомірним є застосування Кф, визначеного Порядком № 489 (з урахуванням внесених змін).

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення були висновки відповідача про те, що за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 сума земельного податку за земельну ділянку площею 6,8656га (кадастровий номер - 1210100000:04:018:0042) повинна складати 2953855,82 грн. з урахуванням нормативної грошової оцінки 196923720,75 грн. та ставки земельного податку – 3,00%; за період з 01.07.2018 по 31.12.2018 сума земельного податку повинна складати 4430783,72 грн. з урахуванням нормативної грошової оцінки 295385581,13 грн. та ставки земельного податку – 3,00%; за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 сума земельного податку повинна складати 8861567,43 грн. з урахуванням нормативної грошової оцінки 295385581,13 грн. та ставки земельного податку – 3,00%; за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 сума земельного податку повинна складати 2075904,22 грн. з урахуванням нормативної грошової оцінки 98461860,37 грн. та ставки земельного податку – 2,3%; встановлено заниження податкових зобов`язань по земельному податку за період з 01.01.2018 по 31.12.2020 на загальну суму 14686759,48 грн.

Вказані висновки були сформовано відповідачем на підставі даних з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки: від 05.04.2019 №0504-1847-нго, від 05.04.2019 №0504-1848-нго та від 05.04.2019 №1849-нго з інформацією про відсутність в Державному земельному кадастрі відомостей про цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:018:0042.

Між тим, згідно відомостей з Державного земельного кадастру, категорія земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:018:0042) - Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та інше; цільове призначення земельної ділянки: 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Зміст наведених відомостей податковим органом, всупереч приписам ч. 2 ст. 77 КАС України, спростовано не було.

При цьому, що стосується використаних відповідачем витягів, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що вказані витяги сформовані Відділом у м. Дніпро Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 05.04.2019 та містять інформацію за попередній період часу, а саме: станом на 2017 рік (витяг №0504-1847-нго від 05.04.2019), за 2018 рік станом на 01.07.2018 (№0504-1848-нго від 05.04.2019), за 2018 рік станом на 01.01.2019 (№0504-1849-нго від 05.04.2019).

Разом з цим, додатком 9 до Порядку № 489 визначено форму витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. При цьому, встановлена форма витягу не містить жодної графи, яка б визначала відповідний період часу, за який слід надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Що стосується посилань відповідача на те, що дата формування витягів з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не змінює їх змісту, тому вони правомірно застосовані при нарахуванні земельного податку, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки такого правозастосування законодавством не передбачено, а відповідний підхід позбавляє платника податку правової визначеності під час обчислення розміру плати за землю.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19 червня 2025 року у справі №160/11817/20, яка враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає належними висновки суду першої інстанції щодо безпідставності здійснення відповідачем розрахунків розміру земельного податку на підставі витягів з НГО, сформованих 05.04.2019, тобто поза межами податкового періоду.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки контролюючого органу про те, що інформація про цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:04:018:0042, не внесена до Державного земельного кадастру, цілком безпідставні, тож посилання відповідача на примітки до Додатку 1 до Порядку №489 в обґрунтування правових підстав для застосування Кф – 2.0 та 3.0 відповідно при обрахунку розміру земельного податку у спірних правовідносинах є протиправними.

Крім того, з матеріалів справ видно, що висновки акту перевірки щодо суми виявленого заниження податкового зобов`язання (14686759,48 грн.) не відповідають сумі донарахованого грошового зобов`язання (7932690,97 грн.) за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Поряд з вказаним, з розрахунку застосування штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 09.06.2025 № 0320770701 видно, що притягнення позивача до фінансової відповідальності відбулось у вигляді штрафу в розмірі 25% від суми встановленого заниження на підставі пункту 123.2 статті 123 ПК України.

Так, Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення.

Так, відповідно до пункту 109.1. статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

При цьому, пунктом 109.3 статті 109 ПК України чітко визначено, що у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 у справі №520/22505/21.

Отже, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини цієї особи.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах позивача було притягнуто до фінансової відповідальності за пунктом 123.2 статті 123 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний був встановити вину позивача, що дотримано не було.

Акт перевірки не містить фактичних обставин щодо того, які саме достатні заходи, прямо встановлені нормами ПК України, повинен був вжити позивач і не вжив, якими доказами це підтверджується і як це доводить, що позивач діяв нерозумно, недобросовісно, в чому це полягає та в яких саме діях чи бездіяльності, відповідач не наводить докази вини та умисність діянь позивача.

Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.06.2023 у справі №815/6819/14, які враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення та необхідності його скасування.

Інші доводи відповідача, що викладені в апеляційній скарзі до уваги колегією суддів не приймаються, тому як не мають правового значення для вирішення справи, в тому числі з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari.» (заява №49684.99 від 27.09.2001) (п.30), у якому ЄСПЛ відзначив, що: незважаючи на те, що §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 в адміністративній справі №160/18482/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко