Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №280/6663/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/6663/25

Головуючий суддя І інстанції – Батрак І.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2025 в адміністративній справі №280/6663/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності, дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність (дії) відповідача щодо невиплати позивачу пенсії, призначеної та нарахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №280/2524/21 на відкритий ним банківський рахунок в АТ КБ “Приватбанк” ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570), згідно з наданої під час провадження у справі №280/2524/21 заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 29.07.2021 (або від 26.04.2025) з компенсацією втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії;

- визнати протиправними дії відповідача щодо безпідставного припинення виплати пенсії з 01.06.2022 позивачу, відмову у поновленні його пенсії з 01.06.2022, оформлену листами відповідача №7975-7421/К-02/8-0800/25 від 26.04.2025, №0800-0209-8/66301 від 25.06.2025 та бездіяльність (дії) щодо не поновлення виплати пенсії з 01.06.2022 за заявами про поновлення від 26.04.2025, 15.05.2025, 27.06.2025 на відкритий ним банківський рахунок в АТКБ “Приватбанк” ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570), згідно з наданою під час провадження у справі №280/2524/21 заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 29.07.2021 (або від 26.04.2025) та не виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу пенсію, нараховану на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №280/2524/21 за період з 01.10.2020 по 28.02.2022 у розмірі 130276,35 грн на відкритий ним банківський рахунок в АТКБ “Приватбанк” ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570), згідно наданої під час провадження у справі №280/2524/21 заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 29.07.2021 (або від 26.04.2025) з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії;

- зобов`язати відповідача виплатити (або нарахувати та виплатити) позивачу пенсію за період 01.03.2022 по дату її припинення, а саме по 01.06.2022 на відкритий ним банківський рахунок в АТ КБ “Приватбанк” ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570), згідно наданої під час провадження у справі №280/2524/21 заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 29.07.2021 (або від 26.04.2025) з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії;

- зобов`язати відповідача поновити, нарахувати та виплачувати без обмеження будь-яким строком позивачу призначену на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 по справі №280/2524/21, пенсію, починаючи з дати її припинення, а саме з 01.06.2022 на вказаний ним банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк» ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570), згідно з наданою під час провадження у справі №280/2524/21 заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 29.07.2021 (або від 26.04.2025) з нарахуванням компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно не виплати пенсії ОСОБА_1 на його особистий банківський рахунок в АТ КБ “Приватбанк” ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.10.2020 на визначений ним банківський рахунок в АТ КБ “Приватбанк” ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570).

У іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що виплата позивачу пенсії здійснюється в розмірі та порядку, встановленому законодавством.

Позивач, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що оскільки нарахована за рішенням суду у справі №280/2524/21 сума боргу з пенсійних виплат за період з 01.10.2020 по 30.06.2025 у розмірі 444108,90 грн. (однією сумою) та за липень 2025 року були виплачені у вересні 2025 року, тобто, безумовно, з порушенням строків її виплати, а тому останній має право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів на відкритий ним банківський рахунок, обчисленої за кожен місяць періоду невиплати доходу.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останніх, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою довільної форми від 30.12.2020 (вх. від 04.01.2021 №33/8), в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах. Як вбачається із опису вкладення до листа, до заяви було надано заяву про виплату пенсії на картковий рахунок ОСОБА_1 , відкритого в АТ «Креді Агріколь Банк».

04.02.2021 відповідачем прийнято рішення №083950008422, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 , оскільки він фактично постійно проживає за межами України в Державі Ізраїль, реєстрація місця проживання на території України відсутня. У рішенні також зазначено, що страховий стаж позивача становить 30 р. 4 міс. 8 дн., пільговий стаж за Списком №1 – 11 р. 11 міс.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовною заявою до Запорізького окружного адміністративного суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №280/2524/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2020.

Зазначене рішення набрало законної сили 18.01.2022.

На звернення позивача від 16.08.2023 через веб-портал Пенсійного фонду України з клопотанням про зміну реквізитів у пенсійній справі, відповідач листом від 25.08.2023 №13797-14244/К-02/8-0800/23 повідомив, що заява про виплат пенсії має подаватись особисто та разом з оригіналами документів.

На звернення представника позивача від 27.06.2025 із заявою про виплату позивачу пенсії на вказаний ним банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк», відповідач листом від 11.07.2025 №11853-11661/К-02/8-08800/25 повідомив, що призначена позивачу пенсія на виконання рішення суду у справі №280/2524/21 нараховувалась на визначений позивачем банківський рахунок в АТ «Креді Агріколь Банк», однак кошти з березень-квітень 2022 року повернуті банківською установою у зв`язку з відсутністю активного рахунку клієнта, тому виплата пенсії позивачу була припинена з 01.06.2022. Повідомлено, що позивач з оновленою заявою з банківської установи не звертався.

Не погоджуючись з бездіяльністю та діями відповідача щодо невиплати на визначений ним банківський рахунок, припинення виплати пенсії, невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділений правом на здійснення виплати поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.10.2020 на визначений ним банківський рахунок в АТ КБ “Приватбанк” ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку НОМЕР_2 в ПриватБанку, КОД 14360570). Вказано, що оскільки фактичну виплату нарахованої суми заборгованості по пенсії позивачу на час звернення позивача до суду з цим позовом не здійснено, то у спірних відносинах не настала обставина, з якою закон пов`язує виникнення у відповідача обов`язку здійснити нарахування й виплату позивачу компенсації втрати частини доходів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-VI (далі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР, право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом. Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення, яке прийняте з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.

Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Згідно з п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Відповідно до п.п. 8-9 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

У разі відкриття поточного рахунка за зверненням органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення одержувач повинен укласти договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Згідно з п. 10 Порядку Заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, одержувача та уповноваженого працівника банку.

Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати прийняття документів.

Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.

Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів електронної ідентифікації з високим або середнім рівнем довіри відповідно до вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” і “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.

Згідно п.п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 Заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі- орган, що призначає пенсію).

Слід зазначити, що наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів.

Таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 24.07.2023 року у справі №280/6637/22, які враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, 16.08.2023 позивач особисто направив відповідачу заяву про зміну банківського рахунку в АТ КБ “Приватбанк” ( НОМЕР_1 , рахунок установи уповноваженого банку UA553052990000025608799257816 в ПриватБанку, КОД 14360570).

Крім того, в подальшому представник позивача неодноразово звертався до відповідача з аналогічними заявами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача стосовно не виплати пенсії позивачу на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ “Приватбанк”, та зобов`язання відповідача з 01.10.2020 здійснювати нарахування та виплату пенсії позивачу, в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений ним банківський рахунок.

Що стосується посилань відповідача на відсутність факту порушення прав позивача, оскільки починаючи з 23.08.2025 виплата пенсії позивача проводиться на його банківський рахунок, відкритий в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції за захистом своїх прав 31.07.2025 року після отримання відповіді відповідача від 11.07.2025 №11853-11661/К-02/8-08800/25 про нездійснення виплати пенсії.

Що стосується правомірності зобов`язання відповідача здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.28. Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 02.04.2024 року по справі № 560/8194/20 та від 28.09.2026 по справі № 280/735/26, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, станом на час звернення позивача з даним позовом до суду (31.07.2025), виплата заборгованості з пенсії пенсійним органом здійснена не була, а відповідно наведені позовні вимоги є передчасними.

Колегія суддів апеляційного суду враховує пояснення позивача, що виплата заборгованості пенсії була здійснена у вересні 2025 року, а тому в силу вищенаведених правових приписів, саме після здійснення наведеної виплати позивач наділений правом на отримання компенсації втрати частини доходів.

Інші доводи позивача та відповідача, що викладені в апеляційних скаргах до уваги колегією суддів не приймаються, тому як не мають правового значення для вирішення справи, в тому числі з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari.» (заява №49684.99 від 27.09.2001) (п.30), у якому ЄСПЛ відзначив, що: незважаючи на те, що §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2025 в адміністративній справі №280/6663/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко