Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/29117/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум.Дніпросправа № 160/29117/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Букіна Л.Є., справа розглянута за правилами спрощеного провадження, в порядку письмового провадження) від 19 січня 2026 року у справі №160/29117/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трес-Газ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Трес-Газ” (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0477720411 від 21 серпня 2025 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року адміністративний позов було задоволено, судом визнано протиправним та скасоване оскаржене позивачем рішення відповідача.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року вирішено питання розподілу судових витрат, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трес-Газ» задоволено частково, стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 1500 грн витрат на правничу допомогу.

Не погодившись з додатковим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи щодо обсягу та змісту наданої професійної правничої допомоги, неналежну оцінку доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просить додаткове рішення скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі. При цьому, за позицією скаржника судом має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, чого в спірному випадку зроблено не було.

Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного.

Види судових витрат, підстави та порядок їх розподілу врегульовано приписами глави 8 розділу 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правове регулювання витрат на професійну правничу допомогу містить стаття 134 КАС України.

Так, частиною першою цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин другої-п`ятої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву позивача, виходив з того, що позовні вимоги позивача у справі були задоволені, оскаржене позивачем рішення відповідача судом скасоване, при цьому, позивач поніс у справі судові витрати, зокрема і на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Колегія суддів, переглядаючи справу за апеляційною скаргою відповідача, постановою від 07 жовтня 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі скасувала та ухвалила нове судове рішення про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи прийняте судом апеляційної інстанції нове рішення у даній справі про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, підстави для відшкодування позивачу понесених витрат на правничу допомогу за рахунок відповідача відсутні.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у даній справі слід скасувати.

Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 160/29117/25 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак