Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №160/29117/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум.Дніпросправа № 160/29117/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Букіна Л.Є., справа розглянута за правилами спрощеного провадження, в порядку письмового провадження) від 05 січня 2026 року у справі № 160/29117/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трес-Газ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Трес-Газ” (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0477720411 від 21 серпня 2025 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до пп. 141.14.2 п, 141.14 ст. 141 ПК України авансовий внесок з податку на прибуток підприємств не сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, коли за таким місцем роздрібної торгівлі пальним не здійснюється реалізація пального. Сплата авансового внеску в розмірі в грудні 2024 року за місцем роздрібної торгівлі: Україна, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Лобойківка, Автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 39 км, буд. 40 не здійснювалася за відсутності реалізації там пального.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року адміністративний позов було задоволено, судом визнано протиправним та скасоване оскаржене позивачем рішення відповідача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. У скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку судом доказів, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за результатами проведеного аналізу своєчасності та повноти сплати авансових внесків з податку на прибуток, що сплачують платники, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, по ТОВ «Трес-Газ» виявлено факти не сплати авансового внеску у встановлені строки. Станом на 2024 рік ТОВ «Трес-Газ» мало 5 місць роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо яких внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального. Відтак, згідно пп.141.14.1 та 141.14.2 п.141.14 ст.14 ПК України, ТОВ «Трес-Газ» мало сплатити не пізніше 20 грудня 2024 року авансовий внесок із податку на прибуток підприємств в розмірі 180 000,00грн. (по 60 тис грн за кожне місце роздрібної торгівлі пальним (*1) та 30 тис. грн за кожне місце роздрібної торгівлі скрапленого газу (*4).

Позивач зазначає, що ним не ведеться діяльність за всіма зазначеними ліцензіями, тому авансовий внесок не підлягає сплаті. Однак, такі доводи суперечать чинному законодавству, з огляду на чітко встановлений обов`язок сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, без виключень щодо ведення чи не ведення діяльності за такою ліцензію.

Відповідно, оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, а тому у суду були відсутні підстави для його скасування.

Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І ПК України, пункту 75.1 статі 75, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статтею 76 розділу ІІ ПКУ, фахівцем відділу податків і зборів з юридичних осіб у класах оптової торгівлі управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.

За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт про порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, від 21.07.2025 № 42837/04-36-04-11/42816358 (далі - акт перевірки), в якому зазначено, що розрахункова кількість місць обліку пального склала 180 000,00 грн, тоді як сплачено 120 000,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (Форма “Ш”) від 21.08.2025 № 0477720411, яким визначені грошові зобов`язання та штрафні санкції за платежем авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним на загальну суму 66 000,00 грн.

Незгода із цим рішенням і слугувала підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновків, що спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. Так, матеріали справи містять докази того, що за місцем роздрібної торгівлі пальним: Україна, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Лобойківка, Автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 39 км, буд. 40 фактично не здійснювалася реалізація пального.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується, враховуючи наступне.

Спірним питанням у даній справі є те чи повинні сплачуватися авансові внески з податку на прибуток підприємств, що сплачуються платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним за місця роздрібної торгівлі пальним, де така торгівля пальним не здійснюється.

Відповідно до п 134.1. ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Законом України від 10.10.2024 № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», зокрема, з 01.12.2024 передбачено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку за місця роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до п. 137.12 ст. 137 ПК України, платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов`язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому пунктом 141.14 статті 141 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПК України платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПК України.

Терміни «роздрібна торгівля пальним», «місце роздрібної торгівлі пальним» вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Підпунктом 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПК України визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:

а) у розмірі 60 тис. грн. за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.14.2 п. 141.14 ст. 141 ПК України;

б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, у розмірі 30 тис. грн. за кожне місце;

в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15 C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, у розмірі 45 тис. грн. за кожне місце.

Згідно з п.п. 141.14.3 п. 141.14 ст. 141 ПК України, авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПК України, є невід`ємною частиною податку на прибуток.

Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст.136 ПК України, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов`язання за такий податковий (звітний) період.

Відповідно до п.п. 141.14.4 п. 141.14 ст. 141 ПК України грошове зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою п.п. 141.14.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.

У разі якщо платник податку не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного п.п. 141.14.1 п. 141.14 ст. 141 ПК України, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПК України.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що критеріями для визначення переліку суб`єктів господарювання, які зобов`язані щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств є:

- здійснення роздрібної торгівлі пальним за місцем роздрібної торгівлі пальним;

-наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформацію щодо якого внесено до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

З акту перевірки встановлено, що в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального наявна інформація про п`ять ліцензій, виданих ТОВ «Трес-Газ» на право роздрібної торгівлі пальним, три з яких 26.03.2025 року були анульовані за заявою суб`єкта господарювання. За адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Україна, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Лобойківка, Автодорога Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка 39 км, буд. 40 ліцензія анульована 26.03.2025 року.

Тобто, в грудні 2024 року ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним за вказаним місцем роздрібної торгівлі була діюча, належних та допустимих доказів того, що за вказаною адресою торгівля пальним не здійснювалася позивач суду не надав, а ті докази, що ним долучені до позовної заяви, такого факту не підтверджують, а висновків відповідача не спростовують.

Відповідно, позивач був зобов`язаний сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств, зокрема і за грудень 2024 року, проте не сплатив їх, обґрунтовуючи тим, що реалізація пального ним не здійснювалась.

Колегія суддів вважає, що відповідач у спірному випадку правильно, у відповідності до норм ПК визначив позивачу грошові зобов`язання та штрафні санкції за платежем авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним на загальну суму 66 000,00 грн., і підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

За встановлених обставин у справі, підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження, висновки суду ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права та неналежній оцінці доказів у справі, що є підставою для скасування оскарженого рішення та ухвалення нового у справі про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №160/29117/25 скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Трес-Газ» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак