Судовий наказ від 05 жовтня 2026 р. у справі №206/1497/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/1497/26

Провадження № 2-о/206/83/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 Самарський районний суд міста Дніпра

в складі:

головуючого-судді Плінської А.В.

при секретарі Габісонія Л.В.

з участю представника заявника Кравченко В.В.

представника заінтересованої особи ОСОБА_1 -

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу з 2012 року.

В судовому засіданні заявниця вимоги заяви підтримала.

Представники заінтересованих осіб - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про залишення заяви без розгляду із посиланням на спір про право, адже зі слів доньки, його довірительки, ОСОБА_6 до дня своєї загибелі ведення спільного господарства та побуту із заявницею не здійснював.

Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість, і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб`єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Відтак слід враховувати не тільки конкретну мету встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

Таким чином, в окремому провадженні можуть бути розглянуті справи про встановлення фактів, якщо від цього залежить охорона прав та інтересів особи, створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

В даному випадку з урахуванням заявленого клопотання представником доньки померлого та пояснень щодо обставин не проживання однією сім`єю ОСОБА_7 із заявницею по справі, суд вважає, що існує спір про право, а тому заяву слід залишити без розгляду, роз`яснивши заявнику її право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_3 про встановлення факту слід залишити без розгляду в порядку ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.260, 293, 315, 353 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю залишити без розгляду.

Роз`яснити заявниці, що вона вправі звернутись до суду за вирішенням вказаного питання в позовному провадженні.

На ухвалу, через суд першої інстанції, суддя якого її ухвалив, може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя А.В. Плінська