Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №340/1664/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/1664/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 року (головуючий суддя Савонюк М.Я.)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , 23.03.2026 року звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, просила:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області від 13 лютого 2026 року №112750006779 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" ОСОБА_1 на підставі заяви від 06 лютого 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 06 лютого 2026 року з урахуванням архівних довідок від 19 червня 2025 року №12-36/318-1, №12-36/318-2, №12- 36/318-3, №12-36/320-1№12-36/319-1, №12-36/319-2, №12-36/320-1, №12-36/320-2, №12- 36/320-3, копії особової картки №484, виданих архівним відділом Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV. Позивач, 06.02.2026 звернулася до територіального органу із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періодів до 01.01.2000, до якої надала архівні довідки від 19.06.2025 №12-36/318-1, №12- 36/318-2, №12-36/318-3, №12-36/320-1№12-36/319-1, №12-36/319-2, №12-36/320-1, №12- 36/320-2, №12-36/320-3, копію особової картки №484. ЇЇ заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду було прийнято рішення №112750006779 від 13.02.2026 про відмову у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю завірених копій первинних документів на підставі яких видано довідки №12-36/318-3, №12- 36/319-3. Позивач вважає спірне рішення протиправним, адже довідки видані на підставі особових рахунків, завірені печаткою архівного відділу Олександрійської міської ради, містять відомості про фактичну суму заробітної плати за спірний період, а тому мають бути враховані пенсійним органом для перерахунку пенсії. Позивач зауважує, що законодавством не передбачено обов`язок пенсіонера надавати до пенсійного органу копії первинних документів, які б підтверджували суми заробітної плати, зазначені у довідках про заробітну плату.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 року позов – задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №112750006779 від 13.02.2026 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2026 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 12.09.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. 06.02.2026 звернулась до сервісного центру Відділу обслуговування громадян №4 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою №1281 про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000, долучивши до заяви архівні довідки про заробітну плату від 19.06.2025 №12-36/318-3, №12-36/319-3, видані архівним відділом Олександрійської міської ради. Заява була розглянута Головним управлінням за принципом екстериторіальності та прийнято рішення від 13.02.2026 №112750006779 про відмову в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV, оскільки суми заробітної плати, зазначені у довідках №12-36/318-3, №12-36/319-3 не підтверджено первинними документами.

Відповідач вказує, що при призначенні позивачу пенсії, для обчислення її розміру враховано заробітну плату за період з 01.09.1994 по 30.06.2000 із нульовим значенням та за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування з 01.07.2000 по 30.09.2019. Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 11.09.1979 ОСОБА_1 працювала на Олександрійській фабриці індпошиву одягу з 24.11.1981 по 12.05.1992 та на Олександрійському м`ясокомбінаті з 12.05.1992 по 31.12.1997. В матеріалах електронної пенсійної справи №112750006779 наявний акт від 03.10.2025 №1100-0903-1/4376 перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії, складений головним спеціалістом відділу контрольно-перевірочної роботи №2 Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за результатами перевірки архівної довідки про заробітну плату від 19.06.2025 №12-36/318-3, виданої Архівним відділом Олександрійської міської ради, за період роботи в Комунальному підприємстві “Оксана” міста Олександрії Кіровоградської області (в 1981-1992 роках – Олександрійська фабрика індивідуального пошиття і ремонту одягу) з 01.12.1981 по 31.05.1992. Вищезазначений акт не підписано посадовими особами Архівного відділу Олександрійської міської ради.

Відповідач звертає увагу, шо долучені позивачем до позовної заяви довідки Архівного відділу Олександрійської міської ради від 19.06.2025 № 12-36/318, №12-36/318-4, №12-36/319, №12-36/319-2, №12-36/320, №12-36/320-1, №12-36/220-2, №12-36/320-3 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не розглядались, оскільки відсутні в матеріалах електронної пенсійної справи. При цьому зазначив, що позовна вимога про зобов`язання пенсійний орган перерахувати пенсію є формою втручання в його дискреційні повноваження.

Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи, що у період з 20.07.2026 до 21.08.2026 колегія суддів у складі Дурасової Ю.В, Божко Л.А., Лукманової О.М. перебувала у черговій щорічній відпустці, тому постанова у цій справі приймається в перші дні після виходу колегії суддів з чергової відпустки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

06.02.2026 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про перерахунок пенсії щодо зміни періоду заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000, до якої, зокрема надала: копію паспорта громадянина України НОМЕР_2 ;

довідки архівного відділу Олександрійської міської ради від 19.06.2025 №12-36/318-1, №12-36/318-3, №12-36/319-1, №12-36/319-3 (а.с. 47-48).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, було розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.

Рішенням №112750006779 від 13.02.2026 відповідач відмовив ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000, оскільки до заяви не долучено копії первинних документів, на підставі яких архівним відділом Олександрійської міської ради видано довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.06.2025 №12-36/318-3; №12-36/319-3 за період роботи з грудня 1981 по грудень 1997 року. Також, у матеріалах електронної пенсійної справи №112750006779 наявний акт перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.10.2025 № 1100-0903-1/4376, який не підписано начальником та головним спеціаліст Архівного відділу Олександрійської міської ради (а.с. 12).

Згідно записів у трудової книжці НОМЕР_1 від 11.09.1979 (а.с. 51зв.-53) у період з 24.11.1981 по 12.05.1992 позивач працювала в Олександрійській фабриці індивідуального пошиття і ремонту одягу (записи №4-№9), а з 12.05.1192 по 31.12.1997 — у Олександрійському м`ясокомбінаті (записи №10-№12).

Довідками архівного відділу Олександрійської міської ради від 19.06.2025 №12-36/318-1 та №12-36/318-3 підтверджено нарахування та виплату позивачу у період з листопада 1981 року по травень 1992 року щомісячно заробітної плати Олександрійською фабрикою індивідуального пошиття і ремонту одягу, правонаступником якої з 01.03.1993 визначено Комунальне підприємство "Оксана"» міста Олександрії Кіровоградської області (ліквідоване 17.02.2014) (а.с. 17, 48зв.)

Відповідно до довідок архівного відділу Олександрійської міської ради від 19.06.2025 №12-36/319-1 та №12-36/319-3 ОСОБА_1 у період з травня 1992 року по грудень 1997 року щомісячно отримувала заробітну плату у Державному підприємстві «Олександрійський м`ясокомбінат», реорганізованому у 1994 року у Відкрите акціонерне товариство «Олександрійський м`ясокомбінат» (а.с. 49зв., 50зв.)

Позивач вважає протиправним рішення відповідача від 13.02.2026 року №112750006779, оскільки надані архівні довідки видані уповноваженим архівним відділом на підставі документів, містять відомості про заробітну плату та належним чином засвідчені. Законодавством не передбачено обов`язку пенсіонера подавати копії первинних документів, на підставі яких видано такі довідки.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із абзацом 2 частини 4 статті 26 Закону №1058-ІV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Положеннями статті 27 Закону №1058-IV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П= 3п х Кс, де:

П - розмір пенсії;

3п - заробітна плата (дохід) застрахованої особи,

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV).

Частиною 4 статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1.

Згідно з абзацом 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Встановлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається.

Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

За приписами пункту 4.1 Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз вказаних вище норм дають підстави для висновку, що документом, яким може підтверджуватись заробітна плата (дохід) особи для обчислення пенсії у період по 30.06.2000 є, зокрема, довідка про заробітну плату (дохід) за певний період.

При цьому, така довідка має видаватися роботодавцем за встановленою формою на підставі первинних бухгалтерських документів, а в разі ліквідації підприємства - його правонаступником або архівною установою.

Навіть за відсутності можливості видачі довідки за встановленою формою, архівні установи можуть видавати довідки відповідно до наявних у них даних, однак такі відомості повинні ґрунтуватися саме на документально підтверджених архівних матеріалах.

У разі виникнення в пенсійного органу сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів, пенсійний орган може перевірити їх у визначеному законом порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок архівного відділу Олександрійської міської ради від 19.06.2025 №12-36/318-3 та №12-36/319-3, які містять відомості про заробітну плату позивача за періоди з листопада 1981 року по травень 1992 року щомісячно в Олександрійській фабриці індивідуального пошиття і ремонту одягу та з травня 1992 року по грудень 1997 року в Державному підприємстві «Олександрійський м`ясокомбінат».

Вказані довідки містять необхідні відомості, передбачені Порядком №22-1, зокрема інформацію про первинні документи та місце їх зберігання, підписані посадовими особами архівного підрозділу та скріплені гербовою печаткою.

Також, до заяви про перерахунок пенсії від 06.02.2026 долучила довідки архівного відділу Олександрійської міської ради 19.06.2025 №12-36/318-1 та №12-36/319-1 із зазначенням відомостей про перейменування, реорганізацію та ліквідацію роботодавців - Олександрійської фабрики індивідуального пошиття і ремонту одягу та Державного підприємства «Олександрійський м`ясокомбінат».

За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів, відповідачем прийнято рішення №112750006779 від 13.02.2026 про відмову в перерахунку пенсії та зарахування відповідного трудового стажу.

Рішення відповідача обґрунтоване тим, що до заяви не долучено копії первинних документів, на підставі яких архівним відділом Олександрійської міської ради видано довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.06.2025 №12-36/318-3; №12-36/319-3 за період роботи з грудня 1981 по грудень 1997 року. Також, у матеріалах електронної пенсійної справи №112750006779 наявний акт перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 03.10.2025 № 1100-0903-1/4376, який не підписано начальником та головним спеціаліст Архівного відділу Олександрійської міської ради.

Колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює посилання відповідача, як на підставу для відмови в перерахунку пенсії, оскільки належним документом, що підтверджує заробітну плату для перерахунку пенсії, є довідка архівної установи.

Вимоги до змісту довідки встановлені Порядком №22-1, який, у свою чергу, не передбачає обов`язку особи, яка звертається за призначенням чи перерахунком пенсії, подавати разом із такою довідкою копії первинних документів, на підставі яких її видано.

При цьому, саме архівна установа у даному випадку несе відповідальність за відповідність довідок первинним документам, що зберігаються у відповідних фондах.

Разом з тим, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви пенсійного органу щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №291/99/17).

Крім того, Порядком №22-1 прямо передбачено, що у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою, вони можуть видавати довідки відповідно до наявних в архівних фондах даних.

Така норма свідчить про відсутність у законодавця вимоги щодо обов`язкового підтвердження кожного показника довідки копіями первинних документів, поданими заявником.

Отже, обов`язок підтвердження достовірності відомостей, зазначених у довідці, не покладається на пенсіонера шляхом подання копій первинних документів, а реалізується пенсійним органом через надані йому повноваження щодо перевірки таких відомостей, у тому числі шляхом звернення до установ, які видали відповідні документи, або за місцем зберігання архівних матеріалів.

Щодо наявності в матеріалах пенсійної справи акта перевірки достовірності документів від 03.10.2025 № 1100-0903-1/4376, який не підписано посадовими особами архівного відділу, то вказаний акт є внутрішнім документом відповідача, а його неналежне оформлення не може покладатися на позивача та бути підставою для обмеження його права на належне пенсійне забезпечення.

При цьому, зазначений акт складений іншим територіальним підрозділом органу Пенсійного фонду України під час призначення позивачу пенсії, а не при вирішенні питання про її перерахунок, тобто без здійснення відповідачем власної належної перевірки поданих позивачем документів.

Предметом перевірки була архівна довідка архівного відділу Олександрійської міської ради для обчислення пенсії від 19.06.2025 № 12-36/318-3.

Зокрема, за результатами перевірки встановлено, що зазначені у ній суми нарахованої заробітної плати за період з 01.12.1981 по 31.05.1992 відповідають первинним документам. Розбіжностей з даними первинних документів не встановлено.

Необхідно зазначити, що у постанові від 12.04.2021 р. у справі №219/4550/17 Верховний Суд дійшов висновку, що покликання пенсійного органу на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Заначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 24.03.2020 р. у справі №280/1411/16-а, від 26.10.2022 р. у справі №808/1735/18.

Орган Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії (врахуванню стажу), при виконанні своїх повноважень повинен діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав. Нівелюючи відомості довідок про заробітну плату, оформлених належним чином, відповідач позбавляє позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу та одержаної заробітної плати.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення №112750006779 від 13.02.2026 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням архівних довідок від 19 червня 2025 року №12-36/318-1, №12-36/318-2, №12-36/318-3, №12-36/320-1, №12-36/319-1, №12-36/319-2, №12-36/320-1, №12-36/320-2, №12- 36/320-3, копії особової картки №484, необхідно зазначити наступне.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи NR (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Зі змісту наданої відповідачем на вимогу суду заяви від 06.02.2026 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 вбачається, що були надані пенсійному органу лише довідки архівного відділу Олександрійської міської ради від 19.06.2025 №12-36/318-3 та №12-36/319-3.

Натомість докази долучення позивачем до заяви про перерахунок пенсії або наявність у матеріалах електронної пенсії справи на дату прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області спірного рішення довідок від 19.06.2025 №12-36/318, №12-36/318-2, №12-36/318-4, №12-36/319, №12-36/319-2, №12-36/320, 12-36/320-1, 12-36/220-2, 12-36/320-3 у матеріалах судової справи відсутні.

Таким чином, довідкам спочатку має надати оцінку територіальний орган Пенсійного фонду України як уповноважений орган, що призначає (перераховує) пенсії, і лише у разі відмови врахувати довідки з зазначенням конкретних мотивів та підстав, суд оцінює правомірність таких дій відповідача.

Відтак, застосовуючи механізм ефективного захисту порушеного суб`єктом владних повноважень права позивача, з урахуванням наданих пенсійному органу дискреційних повноважень, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2026 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії, суб`єкт владних повноважень не може покладатися на свої висновки, які були спростовані судом в ході розгляду справи.

Виходячи з того, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю.В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко