Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №280/8684/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/8684/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року (головуючий суддя Татаринов Д.В.)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Відповідач-2) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 02.10.2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Відповідач-2), просив:

визнати протиправним та скасувати рішення № 930040894580 від 18.09.2025 року, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке полягає у відмові здійснення перерахунку пенсії відповідно до частини 1, статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням довідки про заробітну плату від 01 лютого 2013 року № 37 за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року, що видана Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія - ТІБ - ЛТД, ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок пенсії, з 10 вересня 2025 року, відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням довідки про заробітну плату від 01 лютого 2013 року № 37 за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року, видана Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія - ТІБ - ЛТД, ОСОБА_1 .

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., судового збору з відповідачів солідарно по 605,60 грн., з кожного, та стягнути витрати пов`язані з правовою допомогою у розмірі 13 000 гривень на користь, ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправно відмовлено у перерахунку пенсії позивача із врахуванням заробітної плати за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року, що призвело до невірного визначення індивідуального коефіцієнта заробітку для обчислення пенсії, згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та, відповідно, зменшення її суми.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року позов – задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 930040894580 від 18 вересня 2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням довідки про заробітну плату від 01 лютого 2013 року № 37 за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року, виданої Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія - ТІБ - ЛТД, ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 10 вересня 2025 року відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», змінивши періоди заробітної виплати за 60 місяців до 01 липня 2000 року відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01 лютого 2013 року № 37 за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року, виданої Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія - ТІБ - ЛТД, ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти вимог – відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2 000грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Відповідач-2) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує, що під час розгляду заяви встановлено, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Позивач надав довідку про заробітну плату від 01 лютого 2013 року № 37 за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року, видану Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія - ТІБ – ЛТД. Копії первинних документів, на підставі яких видано зазначено довідку, надано не було. Оскільки, вищезазначена довідка не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки, то врахувати її для обчислення пенсії немає підстав.

Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи, що у період з 20.07.2026 до 21.08.2026 колегія суддів у складі Дурасової Ю.В, Божко Л.А., Лукманової О.М. перебувала у черговій щорічній відпустці, тому постанова у цій справі приймається в перші дні після виходу колегії суддів з чергової відпустки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 25 лютого 2013 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

10 вересня 2025 року позивач звернувся із заявою до територіального органу Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії зі зміною періоду 60 місяців заробітної плати до 01 липня 2000 року.

До вказаної заяви позивачем надано, зокрема, довідку про заробітну плату від 01 лютого 2013 року № 37 за період з квітня 1987р. по грудень 1991р., видана Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія — ТІБ – ЛТД.

З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуло Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та 18 вересня 2025 року прийняло рішення №930040894580 про відмову в перерахунку пенсії.

В зазначеному рішенні вказано, що позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки.

Позивач вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року, оскільки це призвело до неправильного визначення індивідуального коефіцієнта заробітку та зменшення розміру пенсії.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії регламентований статтею 40 Закону №1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування.

У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058 встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року за №22-1, для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Встановлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається.

Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач разом із заявою про перерахунок пенсії від 10 вересня 2025 року подав до територіального управління Пенсійного фонду України довідку про заробітну плату від 01.02.2013 року № 37 за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року, видану Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія - ТІБ – ЛТД.

Вказана довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 01 лютого 2013 року № 37, містить відомості про суми заробітної плати позивача за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року (а.с. 30).

У вказаній довідці зазначено, що вона видана на підставі особових рахунків за період 1987 – 1991 років.

Тобто вказана довідка видана на підставі первинних документів.

Також у довідці зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України.

З огляду на вказане, та зважаючи на зміст відомостей зазначених в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.02.2013 року № 37, з урахуванням положення підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, якими встановлено вимоги до оформлення довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, така довідка відповідає вимогам законодавства, оскільки видана на підставі особових рахунків, містить чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалась виплата заробітної плати, суми заробітної плати, а також містить інформацію щодо місцезнаходження і адресу підприємства, яким видано таку довідку, містить кутовий штамп та печатку підприємства, підписи керівника та головного бухгалтера.

За вказаних обставин, не встановлено жодних підстав, які б викликали сумнів у достовірності даних, зазначених в довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.02.2013 року № 37.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що спірний період роботи позивача у Малому підприємстві у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія-ТІБ – ЛТД зарахований органом Пенсійного фонду України до трудового стажу позивача.

Окрім цього, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Пунктом 4.2. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу.

У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини 3 статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи.

На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6).

Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Таким чином, органи Пенсійного фонду мають право перевіряти обґрунтованість видачі, зміст і належне оформлення наданих документів, проте пенсійним органом, на виконання оскаржуваного рішення, не надано жодного доказу щодо витребування чи перевірки необхідної інформацію зазначеної у довідці, зокрема відповідність її первинним документам.

Відтак, є безпідставними доводи відповідача-2 про те, що за вказаних вище обставин, у нього відсутні будь-які правові підстави для перерахунку пенсії з врахуванням заробітної плати позивача, згідно з довідкою від 01.02.2013 року № 37.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Саме тому, неврахування відповідачем-2 довідки про заробітну плату від 01.02.2013 року №37 за період роботи з квітня 1987 року по грудень 1991 року, є порушенням конституційних прав позивача на отримання належного пенсійного забезпечення.

Як наслідок, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправно прийнято рішення № 930040894580 від 18.09.2025 року про відмову у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01.02.2013 року № 37 за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року, виданої Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія - ТІБ – ЛТД.

Отже рішення № 930040894580 від 18.09.2025 року - підлягає скасуванню.

Щодо похідних позовних вимог про зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, необхідно зазначити наступне.

Згідно з частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.

З метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, необхідно зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як територіальний орган Пенсійного фонду України яким розглядалась заява позивача про перерахунок пенсії, здійснити перерахунок пенсії позивача змінивши періоди заробітної виплати за 60 місяців до 01 липня 2000 року відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 01 лютого 2013 року № 37 за період з квітня 1987 року по грудень 1991 року, виданої Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія — ТІБ - ЛТД, ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки заява позивача про перерахунок пенсії з урахуванням застосування принципу екстериторіальності згідно Порядку № 22-1 розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та оскаржуване в даній справі рішення прийняте саме цим органом пенсійного фонду, то вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині перерахунку пенсії задоволенню не підлягають (перерахунок пенсії за наслідками розгляду даної справи належить до компетенції органу пенсійного фонду, яким було прийняте протиправне рішення про відмову у такому перерахунку).

Виходячи з того, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача-2 спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова