Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №280/4233/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 серпня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/4233/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року (головуючий суддя Новікова І.В.)

в адміністративній справі № 280/4233/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася 05 травня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення індексації пенсії по інвалідності із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Лист №12265-9630/С-02/8-0800/26 від 19.03.2026) щодо відмови у проведенні індексації пенсії по інвалідності із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити індексацію пенсії по інвалідності із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн.), з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,197 (з 01 березня 2023 року), 1,0796 (з 01 березня 2024 року), 1,115 (з 01 березня 2025 року) та 1,121 (з 01 березня 2026 року) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, починаючи з 01 березня 2023 року.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду.

14.05.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду за період з 01.03.2023 по 04.11.2025 включно. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що строк звернення до суду з цим позовом не обмежений, оскільки стосується протиправної бездіяльності відповідача щодо перерахунку пенсії. Також, позивач зазначає, що лише після ознайомлення зі Звітом ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 02.02.2026 №2200-0903-7/7861 про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 їй стало відомо про порушення її прав та законних інтересів. Позивач зазначає, що виходячи з того, що раніше (до 11.02.2026) територіальні органи ПФУ не проводили індексацію пенсії позивача по інвалідності від заробітної плати, зазначеної у довідці від 23.04.2024 № 241, враховуючи життєві обставини, що склалися, вважає, що наведені підстави є поважними для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом за період з 01.03.2023 по 04.11.2025 включно.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду – відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, повернуто позивачу в частині позовних вимог за період з 01.03.2023 по 04.11.2025 включно.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду не містить жодних поважних причин, у зв`язку із якими позивач своєчасно не зверталася до суду, а відповідно така заява задоволенню не підлягає. Починаючи з 01.03.2023 позивачка мала достатньо часу щоб з`ясувати як механізм обчислення пенсії так і її розмір, проте таким правом не скористалася. В свою чергу період пропуску строку звернення до суду є значним (понад 3 роки), а відповідно підстави для його поновлення відсутні. Отже, позовну заяву належить повернути позивачеві в частині позовних вимог за період за період з 01.03.2023 по 04.11.2025 включно.

Не погодившись з ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що її право на перерахунок (індексацію) пенсії по інвалідності виникло з 01 березня 2023 року безпосередньо в силу закону, а невиконання відповідачем обов`язку з перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії, з цього моменту свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

В період з 20.07.2026 року по 21.08.2026 року колегія суддів у складі Дурасової Ю.В, Божко Л.А., Лукманової О.М. перебувала у черговій щорічній відпустці, тому постанова у цій справі приймається у перший день після виходу колегії суддів з відпустки.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 19.05.2026 року про повернення позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно матеріалі справи, предметом цього спору є незгода позивачки з тим, що їй не проведена індексація пенсії з 01.03.2023, у зв`язку з чим позивачка просить зобов`язати встановити відповідну індексацію з 01.03.2023 та виплатити з зазначеної дати перераховану пенсію.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Позивач просить встановити індексацію пенсійної виплати з 01.03.2023, 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026, а відповідно позивач мала дізнатися про порушення її прав з 01.04.2023, з 01.04.2024, з 01.04.2025 та з 01.04.2026, після того як отримала пенсійну виплату без проведення її індексації.

З цим позовом позивачка звернувся до суду лише 05 травня 2026 року.

Беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка пропустила строк звернення з цим адміністративним позовом до суду в частині позовних вимог про зобов`язання виплатити перераховану пенсію за період з 01.03.2023 по 04.11.2025 включно.

Під час ухвалення рішення судом першої інстанції враховано правова позиція ВЕРХОВНОГО СУДУ, яка викладена у постанові від 13.01.2025 по справі №160/28752/23 щодо подібних правовідносин.

Так, ВЕРХОВНИЙ СУД у постанові вказав на те, що:

«…право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача…

Суд зазначає, що реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Позивачка, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою…».

Наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки отримання відповіді на звернення щодо перерахунку пенсії не може вважатися моментом з якого позивач дізналася про порушення своїх прав, а лише є моментом з якого позивачка розпочала вживати заходів щодо захисту власних прав та інтересів.

Посилання позивачки на судові рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/8293/24, як на дату з якої позивач дізналася про порушення її прав, є безпідставними.

Так, предметом розгляду справи №560/8293/24 було питання зарахування заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд до 01.07.2000, згідно з довідкою Державної бюджетної установи охорони здоров`я "Чернігівська районна лікарня" від 23.04.2024 № 241, у зв`язку із чим перерахувати пенсію по інвалідності з 24 травня 2024 року.

Водночас, у цій справі позовні вимоги стосуються проведення індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн.), з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,197 (з 01 березня 2023 року), 1,0796 (з 01 березня 2024 року), 1,115 (з 01 березня 2025 року) та 1,121 (з 01 березня 2026 року) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, починаючи з 01 березня 2023 року.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн.) був застосований для позивачки з дати призначення пенсії, і на його розмір рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/8293/24 не мало та не могло мати впливу.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/8293/24 стосувалося індивідуального коефіцієнту заробітної плати позивачки, а не показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки (10846,37 грн.) та його індексації.

Тобто, предмети справи №560/8293/24 та №280/4233/26 не є взаємопов`язаними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічне правозастосування наведене у постановах ВЕРХОВНОГО СУДУ від 21.02.2024 по справі №240/27663/23, від 08.05.2024 по справі №400/11403/23, від 03.07.2024 по справі №400/14847/23.

При розгляді цієї справи судом першої інстанції взято до уваги висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17, відповідно до якого суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, якою у даному випадку є позиція, викладена у постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ від 13.01.2025 по справі №160/28752/23, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується.

Положеннями частин першої та другої статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Матеріалами справи підтверджується, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду не містить жодних поважних причин, у зв`язку із якими позивач своєчасно не зверталася до суду, а відповідно така заява задоволенню не підлягає.

Починаючи з 01.03.2023 позивачка мала достатньо часу щоб з`ясувати як механізм обчислення пенсії так і її розмір, проте таким правом не скористалася.

В свою чергу період пропуску строку звернення до суду є значним (понад 3 роки), а відповідно підстави для його поновлення відсутні.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовну заяву належить повернути позивачеві в частині позовних вимог за період за період з 01.03.2023 по 04.11.2025 включно.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позову позивачці.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись статтями 241-245, 311, 312, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 13.04.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова