Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №187/1411/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1411/26

2/0187/834/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р.

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла зазначена позовна заява Акціонерного Товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява подана через систему «Електронний суд» представником – Михашула Євгенія Іванівна.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 02.06.2025 між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №M75.00407.011902062.

Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 100000 грн. (Сто тисяч гривень нуль копійок), зі сплатою 65% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Станом на дату подання цієї заяви Відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений Кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором, у зв`язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду. Остання сплату Відповідачем/зарахування по Кредитному договору здійснено 12.11.2025. Отже, сума боргу Відповідача за Кредитним договором станом на 09.06.2026 становить: 99325,04 грн., - прострочений борг, 30777,46 грн., - прострочені проценти. Загальна заборгованість: 130102,5 грн.

За наведеного позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 130102,5 грн., та судові витрати у розмірі 2662,40 грн., що складаються з судового збору.

Ухвалою суду від 23.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного Товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, яка повернулась до суду 26.08.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалася.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки розгляд справи проводиться у відсутності сторін по справі, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Судом встановлено, що 02.06.2025 відповідач підписав договір кредиту № N175.00407.011902062 , за умовами якого сторонами погоджено наступні істотні умови – сума кредиту 100 000,00 грн. Процентна ставка фіксована - 65.00 % річних, що складає 0.18 процентів у день. Строк кредиту 60 місяців.

Відповідно до п.1.7 договору Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 100000 (Сто тисяч гривень 00 копійок) гривень на рахунок Позичальника ОСОБА_1 НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , який відкритий в AT "Ідея Банк", МФО 336310.

Дата повернення Кредиту - по 02.06.2030 включно (п.1.8).

Пунктом 1.10 договору передбачено, що позичальник, який прострочує виконання грошового зобов`язання після терміну повернення кредиту, зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 88.3713696 процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.2.17 договору погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється згідно з Графіком щомісячних платежів, у якому визначено щомісячний розмір платежів (у розрізі тіло кредиту, проценти, інші платежі) в період кредитування.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 88.3713696%, денна процентна ставка (241892.75/100000.00)/1826*100%=0.132471%, загальні витрати за кредитом 241892.75 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту становить 341892.75 грн. (п.2.21).

Пунктом 1.11.2. передбачено право банка вимагати дострокового повернення Позичальником Кредиту за цим Договором в повному обсязі у випадку затримання Позичальником сплати частини Кредиту та/або процентів на один календарний місяць. торони домовилися, що виникнення зобов`язання Позичальника достроково повернути Кредитору всю заборгованість за цим Договором з вказаних вище підстав, тягне за собою виконання всіх передбачених цим Договором платіжних зобов`язань Позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі Банку, яка надсилається Позичальнику в порядку, передбаченому п.16 цього Договору. В разі надіслання Банком вимоги про дострокове погашення заборгованості - термін повернення Кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за Договором є таким, що настав.

Умови кредитування розкриті також у Паспорті споживчого кредиту та в Додатку 1 до договору, графіку щомісячних платежів.

Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, Додаток 1 до договору графік щомісячних платежів, підписані відповідачем власноручно.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується платіжною інструкцією № 616104 від 02 червня 2025 року на суму 100000,00 грн з призначенням платежу «Видача кредиту згідно кредитного договору № М75.00407.011902062 від 02.06.2025», а також розрахунком заборгованості та випискою по рахунку НОМЕР_3 . Крім того, з виписки по рахунку вбачається, що Відповідач частково виконував зобов`язання, здійснював платежі на погашення заборгованості, що додатково свідчить про визнання ним договору.

За таких обставин суд доходить висновку, що кредитний договір № N175.00407.011902062 від 02 червня 2025 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання ОСОБА_1 , кредитних коштів у розмірі 100000,00 грн - доведеним.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1.4 договору строк кредиту визначено 60 місяців - з 02 червня 2025 року по 02 червня 2030 року включно, а пунктом 2.17 передбачено погашення кредиту щомісячними платежами згідно з Графіком погашення кредиту. Отже, сторони погодили повернення кредиту частинами (з розстроченням), а строк кредитування не сплив ані на день звернення Позивача до суду, ані на час ухвалення цього рішення.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 09 червня 2026 року загальний залишок заборгованості за тілом кредиту становить 99325,04 грн, який складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту та 30777,46 грн., - прострочені проценти. Загальна заборгованість складає: 130102,50 грн. Позивач заявив до стягнення весь залишок, тобто фактично вимагає дострокового повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Водночас спірний кредит є споживчим, а тому до порядку реалізації цього права застосовується спеціальна норма. Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Передбачені наведеною нормою підстави для пред`явлення такої вимоги в цій справі наявні. Право Банку вимагати дострокового повернення кредиту передбачене договором: пунктом 1.11.2. передбачено право банка вимагати дострокового повернення Позичальником Кредиту за цим Договором в повному обсязі у випадку затримання Позичальником сплати частини Кредиту та/або процентів на один календарний місяць. Сторони домовилися, що виникнення зобов`язання Позичальника достроково повернути Кредитору всю заборгованість за цим Договором з вказаних вище підстав, тягне за собою виконання всіх передбачених цим Договором платіжних зобов`язань Позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі Банку, яка надсилається Позичальнику в порядку, передбаченому п.16 цього Договору. В разі надіслання Банком вимоги про дострокове погашення заборгованості - термін повернення Кредиту та виконання інших грошових зобов`язань за Договором є таким, що настав.

02.04.2026 АТ «Ідея Банк» надіслав на адресу відповідача вимогу про усунення порушених кредитних зобов`язань, що підтверджується наявним в матеріалах справи списком відправлень рекомендованим листом АТ «Укрпошта», отже зазначену вимогу доведено до відома відповідача у письмовій формі.

Позовну заяву подано 10 липня 2026 року, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 23 липня 2026 року. На час ухвалення цього рішення минуло значно більше ніж 30 календарних днів, установлених частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» для добровільного виконання вимоги кредитодавця, проте порушення умов договору Відповідач не усунув: доказів погашення заборгованості повністю або частково матеріали справи не містять, відзиву, заперечень чи будь-яких інших заяв Відповідач до суду не подав. Отже, вимога кредитодавця чинності не втратила, а строк виконання зобов`язання з повернення всієї суми кредиту на час ухвалення рішення настав.

За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 99325,04 грн, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Усі нараховані проценти підлягали сплаті у складі щомісячних платежів за Графіком погашення кредиту, останній з яких припадав на 10 липня 2026 року, а тому станом на день звернення Позивача до суду строк їх сплати настав і вони є простроченими. Доказів сплати процентів Відповідач суду не надав.

Розмір нарахованих процентів не перевищує й обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток: згідно з пунктом 2.21 договору денна процентна ставка розрахована як (241892.75/100000.00)/1826*100%=0.132471%.

Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає, а обмеження, встановлені пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, на них не поширюються. Умови про розмір процентної ставки, денну процентну ставку та загальну вартість кредиту були доведені до відома Позичальнику до укладення договору; вимог про визнання відповідних умов договору недійсними Відповідач не заявляв, зустрічного позову не подавав.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розраховувався за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея банк» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 10014171 від 26 червня 2026 року.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, , ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором № N175.00407.011902062 від 02.06.2025 року в розмірі 130102 (сто тридцять тисяч сто дві) гривень 50 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 99325,04 грн, заборгованості за відсотками – 30777,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судові витрати, що складаються із судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (місцезнаходження 79008, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ВАЛОВА, будинок 11, ЄДРПОУ 19390819; банківські реквізити: рах. НОМЕР_3 , ЄДРПОУ 19390819, МФО 336310, Назва банку – АТ «Ідея Банк» ).

Відповідач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя О.А. Караул