Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №185/14546/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №185/14546/26

Суддя: Мельник Ю. А.

Єдиний унікальний номер справи 185/14546/26

Провадження № 1-кп/185/1786/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у період воєнного стану в залі в м.Павлограді Дніпропетровської області кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12026046370000263 від 03 серпня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, пенсіонера, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно),

обвинуваченого ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи в невстановлений досудовим розслідуванням час, на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , - виявив рослини роду коноплі (Cannabis). В цей момент у обвинуваченого ОСОБА_3 , який був обізнаний, що рослини, які виросли на території вказаного домоволодіння, є наркотичними, виник протиправний умисел на придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів для власних потреб без мети збуту. Реалізовуючи свій протиправний умисел, обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи в невстановлений час на території вищевказаного домоволодіння, зірвав рослини роду коноплі (Cannabis), тим самим придбав їх.

В подальшому у вересні 2025 року, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», обвинувачений ОСОБА_3 раніше придбані рослини висушив та подрібнив, тим самим виготовив наркотичний засіб канабіс для подальшого власного вживання без мети збуту, та розпочав зберігати його за місцем свого постійного проживання та реєстрації у господарському приміщенні-майстерні за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого, 31 липня 2026 року в період часу з 06.50 год. по 07.39 год. в ході проведення дізнавачами сектору дізнання Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області обшуку вищевказаного домоволодіння було виявлено та вилучено висушену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою (в перерахунку на висушену речовину) 380.97 г. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб «канабіс» масою 380.97 г.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

27.08.2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні, ОСОБА_6 , в присутності захисника ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468-470, 472, 473 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість в повному обсязі у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Сторони погодилися на призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст.309 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні кримінального проступку, що йому інкримінований, у вчиненому щиро розкаявся. Йому цілком зрозумілі його права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України, а також те, що внаслідок укладення та затвердження угоди про визнання винуватості він буде обмежений в праві оскарження вироку згідно із положеннями ст.ст.394, 424 КПК України. Він повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього в разі затвердження угоди судом. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, необумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.

Прокурор просив затвердити укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості та ухвалити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 з призначенням йому покарання узгодженого сторонами в угоді.

Захисник також наполягав на затвердженні укладеної між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частина 4 статті 469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком, потерпілі в проваджені відсутні.

При цьому судом з`ясовано, що усі сторони кримінального провадження, зокрема і обвинувачений ОСОБА_3 , розуміють, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст.474 КПК України.

Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 27.08.2026 року, яка укладена між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні, ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 , і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженого сторонами покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.2 ст.59-1 КК України.

Як вбачається із даних реєстру матеріалів досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Під час проведення досудового розслідування проводилась судова експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів вартістю 2888.16 гривень. Зазначені витрати у відповідності до вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 винуватий у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 2888.16 гривень.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 серпня 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , та обвинуваченим у цьому провадженні, ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, що внесене в ЄРДР за №12026046370000263 від 03 серпня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч.2 ст. 59-1 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Пробаційний нагляд відраховувати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 2888.16 гривень.

Речові докази:

- наркотичний засіб «канабіс» масою 380.97 г, який передано на зберігання до Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, – після набрання вироком законної сили знищити.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, ч.6, ч.7 ст.474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди в кримінальному провадженні, в якому згідно ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua