Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №185/8464/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8464/26

Провадження № 2/185/8188/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Довгопол А.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на окреме домоволодіння,

В С Т А Н О В И В

У травні 2026 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою, в якій просить суд визнати право власності, виділившиїй в натурі, як окремий об`єкт нерухомого майна 1/2 частину із житлового будинку по АДРЕСА_1 , з господарчими будівлями та спорудами; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що йому на підставі договору купівлі-продажу належить 1/2 частина будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Інші частини зазначеного будинку належать відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 02 квітня 2024 року та зареєстровано як окремий об`єкт нерухомого майна в будинку АДРЕСА_2 , та відповідачу ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 04 листопада 2015 року зареєстровано як окремий об`єкт нерухомого майна в будинку АДРЕСА_3 . Частина будинку яка належить позивачу має окремий виходід, окремі підводи засобів комунікацій. На даний час завершити поділ в інший спосіб не можливо, у зв`язку з тим, що відповідачі мають окремі квартири в спільному будинку і фактично не є співвласниками. В інший спосіб позивач не має можливості зареєструвати свою частину будинку як окремий будинок, та оформити кадастровий номер.

Ухвалою Павлоградськогоміськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2026 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Кравченко Є.М. підтримав позовні вимоги повністю, посилаючись на підстави зазначені у позові.

Відповідачі, кожен окремо, у судове засідання не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнають.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку посвідченого 21 грудня 2006 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Шлегою Г.І. належить частина житлового будинку АДРЕСА_1 з господарчими будівлями та спорудами, у складі: в житловому будинку під літ. А-1 наступні приміщення: 3-1 кухня 9,0 кв.м., 3-2 жила 8,2 кв.м., 3-3 жила 16,1 кв.м., 3-4 жила 11,6 кв.м., 3-5 жила 12,4 кв.м., 3-6 сіни 6,5 кв.м., 3-7 сіни 6,8 кв.м., 3-8 сіни 2,8 кв.м., а1 – прибудова, Вв – сараї, Г- вбиральня, И – душ, 1-3,5 огорожа.

Відповідачу ОСОБА_3 належить інша частина спірного будинку на підставі договору купівлі-продажу від 02 квітня 2024 року , яка зареєстрована як окремий об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 .

Відповідачу ОСОБА_4 належить частина спірного будинку на підставі свідоцтва про право власності від 04 листопада 2015 року, яка зареєстрована як окремий об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_5 .

Частини будинку є самостійними ізольованими, обладнаними окремими виходами, мають окремі підводи засобів комунікацій (водопостачання, опалення, електроенергія).

Відповідно до ч. 1ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом (ч. 2 ст. 318 ЦК України).

Частиною 1 статті 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленомустаттею 36 цього Кодексу.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26ЦК Україниз урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом.

Згідно статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділу натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Таким чином, виділ у натурі частки із майна, що є об`єктом спільної часткової власності, може мати місце лише у випадку, якщочастка, яка підлягає виділу, після цього не втратить своїх властивостей і основного призначення.

Постановою Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі№ 6-1443цс16 визначено, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.

Відповідно до вимог статті 365ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка єнезначною іне може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе виділити ОСОБА_2 в натурі та визнати право власності на 1/2 частину із житлового будинку АДРЕСА_1 , з господарчими будівлями та спорудами, припинивши право особи на частку у спільному майні

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.76,81,263 - 264,265,274,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та визнання права власності на окреме домоволодіння, задовольнити.

Виділити ОСОБА_2 в натурі та визнати право власності як окремий об`єкт нерухомого майна 1/2 частину із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з господарчими будівлями та спорудами, у складі: в житловому будинку під літ. А-1 наступні приміщення: 3-1 кухня 9,0 кв.м., 3-2 жила 8,2 кв.м., 3-3 жила 16,1 кв.м., 3-4 жила 11,6 кв.м., 3-5 жила 12,4 кв.м., 3-6 сіни 6,5 кв.м., 3-7 сіни 6,8 кв.м., 3-8 сіни 2,8 кв.м., а1 – прибудова, Вв – сараї, Г- вбиральня, И – душ, 1-3,5 огорожа.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: В. О. Головін