Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №184/556/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/556/26

Номер провадження 2/184/706/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

07 жовтня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання – Поліщук О.А.,

розглянувши в м. Покров у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна №0239-Н-О від 30.03.2001, зареєстрованого Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі, дійсним. Обґрунтовуючи вимоги даного позову позивач вказують на те, що 30 березня 2001 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 , (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 0239-Н-О, посвідчений Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі. За цим договором Продавець продала, а Покупець купила квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 2 цього Договору, технічні характеристики нерухомого майна: квартира АДРЕСА_2 , житловою площею 20,1 кв.м., що складається з одної кімнати. В Договорі обумовлено всі істотні умови, які сторонами виконано. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу», в редакції, чинній на момент укладення договору, цей Договір не підлягав нотаріальному посвідченню. Після укладення Договору, Продавець звільнила квартиру від усіх своїх речей, передала ключі і ніколи з часу укладення Договору не висловлювала сумнівів щодо права власності на квартиру. В свою чергу, позивач добросовісно здійснювала своє право власності: робила ремонти, змінювала сантехніку, здійснювала заміну вікон на металопластикові, добросовісно сплачувала комунальні платежі, в комунальних службах укладала договори про надання комунальних послуг від свого імені, тобто повністю здійснювала володіння належною їй власністю. Договір 30.03.2001 зареєстрований Нікопольським МБТІ, реєстрова книга 1, реєстровий номер 57. При звернення до нотаріуса з питання про продаж вказаної квартири, на усній консультації, нотаріусом було роз`яснено, що квартира, не може бути продана оскільки Договір купівлі-продажу на даний час як правовстановлюючий документ не відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи зміни, які були внесені в нормативно-правові акти. Відомості щодо реєстрації Нікопольської філії Придніпровської товарної біржі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 25011921 відсутні, отже самостійно усунути недоліки договору купівлі продажу неможливо. Отже, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Позивач в судове засідання не з`явилася. Однак, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд проводити розгляд справи за її відсутності та проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи. Відзив у визначений судом строк не подала. А тому, суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача, згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі – продажу, що зареєстрований Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі 30.03.2001 за №0239НД-О/0239-Н-О продавець ОСОБА_2 продала, а покупець ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 .

Даний договір зареєстровано Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991, та не підлягав нотаріальному посвідченню.

Сторонами обумовлено та виконано всі істотні умови цього договору.

Згідно довідки №68 від 16.02.2026 в.о. начальника КП «НМБТІ» ДОР право власності (частка 1/1) на вищезазначену квартиру належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу №0239НД-О/0239-Н-О від 30.03.2001, зареєстрований Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі відповідно.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 16.02.2026 КП «Нікопольське БТІ» Дніпропетровської обласної ради затверджено план вищезазначеної квартири, експлуатація та характеристика об`єкта нерухомого майна.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вказаний договір купівлі-продажу був вчинений у березні 2001 року, тобто під час дії ЦК УРСР 1963 року, який на той час регулював купівлю-продаж майна.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу»: біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладенню з моменту її реєстрації на біржі.

При цьому, чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", що дозволяли відмежувати об`єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.

У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного будинку, в самому Законі України "Про товарну біржу" не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього Закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.

Частиною другою статті 47 ЦК Української РСР передбачено право суду визнати непосвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.

Відповідно до ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

В силу ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Статтею 650 ЦК України визначено, що особливості укладення договорів на біржах встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

В даному випадку право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, який проведено у якості біржової операції між продавцем ОСОБА_2 та покупцями ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2.ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції, що діє на теперішній час, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", є підстави для визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна за №0239НД-О/0239-Н-О від 30.03.2001, укладеного Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі, дійсним.

Отже, на підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, оскільки зазначена угода цілком виконана сторонами, протизаконних дій не містить, і була укладена на біржі відповідно до норм Закону України «Про товарні біржі», який діяв на той час, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.209, 220, 650, 657 ЦК України, ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №0239НД-О/0239-Н-О від 30 березня 2001 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , зареєстрований Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі 19.04.2001.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко