Суд: Покровський міський суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №184/1592/26
Суддя: Коваленко В. О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 184/1592/26
Номер провадження 3/184/400/26
07 жовтня 2026 рокум. Покров
Суддя Покровського міського суду Дніпропетровської області Коваленко В.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції №2 Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
До Покровського міського суду надійшов адміністративний протокол серії ЕПР1 №696503 від 18.06.2026 відносно ОСОБА_1 , згідно якого, 18.06.2026 о 17 годині 00 хвилин по вул. Гайдамацькій (Ґудзя), 1 в м. Покров водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Шкода Супер Б», н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результат 3,08 проміле, тест №1065, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення, що 18.06.2026 виїхав з ОСОБА_2 на авто «Шкода Супер Б», н/з НОМЕР_2 , по справах. Черненка висадив у місті, а сам поїхав. Потім припоркував машину, зустрівся з друзями, випив. Біля 16-20 години повертався, і зателефонував ОСОБА_2 , щоб той під`їхав та керував автомобілем. Коли ОСОБА_1 сидів в автомобілі і дрімав, під`їхала патрульна поліція. Він відчинив вікно автомобіля, в нього перевірили документи. Також перевірили по базах та погрожували ТЦК. Запропонували пройти Драгер, ОСОБА_1 пройшов тест, 3,08 проміле. Коли складали протокол працівники поліції, то під`їхали ОСОБА_2 з ОСОБА_3 . Поліцейські не дозволили підійти їм і пояснити. Склали протокол. ОСОБА_2 потім повіз ОСОБА_1 додому. ОСОБА_1 не визнає, що керував автомобілем. Тест він пройшов о 16-57 годині. А в протоколі зазначено керував о 17 годині 00 хвилин. Згідно відео пройшов алкотест, результат 3,08 проміле, їхати в лікарню відмовився, згоден з порушенням. Від дачі пояснень відмовився. Відео не повне, не зафіксований факт керування авто, себе оговорив.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шаврова Н.М., в судовому засіданні заявила клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , виходячи з наступних підстав. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №696503 від 18.06.2026 ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п.2.9 ПДР, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №696503 від 18.06.2026 року ОСОБА_1 18.06.2026 року о 17:00 вул. Гайдамацька ( Гудзя) м. Покров керував автомобілем Шкода н/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння провадився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, результат тесту 3,08 проміле, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху. за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 зазначає , що 18.06.2026 біля 17 годин він перебував у автомобілі , який був припаркований на узбіччі вул. Гайдамацької в м. Покров, коли біля нього зупинився службовий автомобіль працівників поліції. Під час спілкування вони наполягали на необхідності проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння. Він пройшов огляд на стан сп`яніння, але категорично не погоджується з тим, що взагалі був зобов`язаний його проходити, оскільки не виконував функцій водія, працівники поліції його не зупиняли, з результатом тесту не погоджується, оскільки, як потім виявилося, він був проведений з застосуванням газоаналізатора з пропущеним строком його калібрування, що суттєве впливає на отриманий результат тесту. Крім того , про наявність направлення до лікарні він дізнався з матеріалів справи. Він не підтримує свої пояснення , які він надавав на запитання працівників поліції під запис їх боді камери з підстав , які має намір особисто пояснити в суді. Вважає, що матеріалами справи не доведений факт порушення ОСОБА_1 вимог ст. 2.9 Правил дорожнього руху , наслідком якої є обвинувачення його у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони за ст. 130 КУпАП є саме керування особою транспортним засобом особами в стані сп`яніння. Однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , як водієм, були вчинені дії, пов`язані з приведенням транспортного засобу в рух відповідно до призначення і технічних можливостей транспортного засобу. Отже, доведенню підлягає факт керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції . Перегляд відео запису з боді камери поліцейського не підтверджує факт керування ОСОБА_4 транспортним засобом, який ним не визнається та оспорюється. На відео запису не зафіксовані жодні відомості, які б свідчили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Дані відеозапису не доводять того, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції підчас керування транспортним засобом. Відсутні дата та час зйомки. Відеозапис є неповним, триває біля однієї хвилини, і на ньому зафіксовано тільки спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими та проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння з застосуванням алкотестору Драгер. Крім того, той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом 18.06.2026 о 17:00 по вул. Гайдамацька ( Гудзя) м. Покров автомобілем Шкода н/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння при обставинах викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та був зупинений працівниками поліції підтверджується долученою до матеріалів справи роздруківкою тесту № 1065, отриманого за результатом проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно роздруківки тесту отриманого за результатом проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, його огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений працівниками поліції з застосуванням приладу Драгер ARBN № 0633 18.06.2026 р. о 16:57, що суперечить обставинам справи, вкладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких він 18.06.2026 р. о 17:00 нібито керував транспортним засобом. Тобто, виходячи з аналізу зазначеної роздруківки тесту, ОСОБА_1 в той день, 18.06.2026 р. о 17:00 не керував і не міг керувати транспортним засобом, оскільки він в цей час взагалі не перебував за кермом транспортного засобу, а перебував поза межами автомобіля, на вул. Гайдамацькій в м. Покров де спілкувався з працівниками поліції.
Долучений до матеріалів справи диск з відеозаписом не містить інформації щодо складання працівниками поліції на місці події направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Хоча таке направлення і міститься в матеріалах справи, проте даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність цього направлення, матеріали справи не містять. Направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, відповідно до його змісту, складене ще в 2025 році та містить виправлення дати його складення з 16.06.2025 на 18.06.2025. Відповідно до положення п.7 розділу ІІ "Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції", затвердженої Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 (зареєстрованої в МЮУ 01.12.205 за №1496/27941) не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Тому таке направлення до лікарні не можливо визнати достатнім, належним та допустим доказом на підтвердження того факту, що воно має безпосереднє відношення до обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні достатні об`єктивні дані, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом при обставинах викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а наданий суду диск з записом з боді камери поліцейського не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки не містить доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні пояснив, що 18.06.2026 біля 9-10 години приїхали з ОСОБА_1 , який був за кермом автомобіля Шкода ОСОБА_5 , на Руднік в район дитячого садка. Припаркувалися і розійшлись. Потім ОСОБА_1 зателефонував приблизно о 16 годині 00 хвилин, просив його приїхати та відвести ОСОБА_1 в м. Нікополь, оскільки був у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_2 приїхав о 16:50- 16:55 зі ОСОБА_6 на ВАЗ 2107, кольору гнилої вишні. Поліцейські стояли біля ОСОБА_1 і не підпускали їх. Потім ОСОБА_7 забрав ОСОБА_8 і поїхали.
Свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні пояснив, що 18.06.2026 зателефонував ОСОБА_9 , попросив на початку 17 години поїхати в район дитячого садка на Руднику. Сінячевський підвіз. Побачили патруль біля Шкоди сірого кольору, оформляли документи. Черненко вийшов. Сінячевський поїхав.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Шаврову Н.М., пояснення свідків, розглянувши матеріали справи, суддею встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14, відповідальність за ст.130 КУпАП, зокрема, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019.
Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений співробітниками поліції.
Таким чином, перебування особи в стані алкогольного сп`яніння не за кермом та не у транспортному засобі, або в ньому, але який не є в стані руху, тобто знаходиться в нерухомому стані не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається, рух транспортного засобу та був зупинений працівниками поліції, не вбачається вчинення будь-якого порушення Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_1 , що свідчило б про причини зупинки автомобіля на цьому відео не зафіксовано.
Судом встановлено, що в матеріалах справи немає доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки, коли проводилася відео фіксація, автомобіль був припаркований та в стані руху не перебував.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
В рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі».
Крім того, той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом 18.06.2026 о 17:00 по вул. Гайдамацька ( Гудзя) м. Покров автомобілем Шкода н/з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння при обставинах викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та був зупинений працівниками поліції підтверджується долученою до матеріалів справи роздруківкою тесту № 1065, отриманого за результатом проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Згідно даної роздруківки, його огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений працівниками поліції з застосуванням приладу Драгер ARBN № 0633 18.06.2026 о 16:57, що суперечить обставинам справи, вкладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких він 18.06.2026 о 17:00 керував транспортним засобом.
Викладені обставини підтверджені поясненнями свідків в судовому засіданні, які перебували на місці події, та яким відомі фактичні обставини справи.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду, крім того його зміст, щодо часу вчинення адміністративного правопорушення не узгоджується з роздруківкою тесту № 1065 за наслідками огляду ОСОБА_10 з застосуванням газоаналізатора Драгер.
Також слід зазначити, що як слідує з рішення ВС/КАС у справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
У рішеннях від 30 травня 2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20 вересня 2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зауважив, що «…формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод...».
Судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів, на підставі яких об`єктивно можна встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на підставі чого суд дійшов висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв`язку з відсутністю обов`язкової ознаки (елемента) зазначеного правопорушення - суб`єкта такого правопорушення, а саме водія транспортного засобу, або іншої особи, яка керувала транспортним засобом.
Відповідно до вимог ч. 2ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Тягар доведення в діях особи складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган.
Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.
У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно роз`яснень, що містяться у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування, судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилав правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Крім того, судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014: " Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
При таких обставинах, враховуючи те, що вина особи не була доведена належними доказами та поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1ст.247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ч.1 ст.130, ст.ст.283-285 КУпАП, ст.4 Закону України Про судовий збір, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Покровський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua