Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №183/11977/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/11977/26

№ 3/183/3262/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігольнікова М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , у званні молодший сержант, посада командир автомобільного відділення, одруженого, має неповнолітню дитину 2014 року народження.

За участі:

Особи, відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 .

Захисника Радільчук Н.І.

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

31.08.2026 року о 12 годині 17 хвилин на 203 АД М18 Харків Сімферополь Дніпропетровської с. Піщанка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем рено мастер д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Водій від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР – Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, надав суду показання, що дійсно, 31.08.2026 року о 12 годині 17 хвилин на блок посту в Дніпропетровській області в с. Піщанка, його було зупинено працівниками поліції, він дійсно керував автомобілем рено мастер д.н.з. НОМЕР_2 , виконував завдання та перевозив на даному транспортному засобі вибухонебезпечний вантаж згідно накладної від 31.08.2026 р., копію якої надав для долучення до справи.

Враховуючи ту обставину, що напередодні цього дня, а саме ввечері 30.08.2026 року він через загибель свого побратима вжив разом з співслуживцями невелику кількість алкогольного напою (коньяк), приблизно 100 гр., тому можливо у нього і був відчутний запах алкоголю з порожнини рота, проте нетверезим себе не вважав.

В ході спілкування з поліцейським йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, оскільки приладу газоаналізатора на місці зупинки у працівників поліції не було, можливо він не працював. Однак, він дуже поспішав, тому часу їхати до медичного закладу не мав, більше того, у такому разі він вимушений був би залишити транспортний засіб без догляду з вибухонебезпечними предметами, отже висловив поліцейському своє бажання пройти огляд на стан сп`яніння на місці.

Однак, працівник поліції повідомив, що можна під відеозапис повідомити про відмову у проходженні медичного огляду на стан сп`яніння, і поліцейський буде оформлювати «відмову», а потім трохи пізніше привезуть газоаналізатор і він зможе «продутись» на місці, тобто пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Поліцейський роз`яснював на місці наслідки такої відмови, однак він не зорієнтувався, не звернувся за правовою допомогою, а тому на відео було зафіксовано його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі та складено протокол про адміністративне правопорушення. Від керування транспортним засобом його не відсторонили.

Захисник в судовому засіданні просила суд врахувати письмові заперечення до протоколу про адміністративне правопорушення, закрити провадження по справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Зокрема звернула увагу суду на наступні обставини.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 759723, який складено об 12:45:29 годин, зазначено, що 31.08.2026 року об 12:17:00 годин, на 203 ал М18 Харків-Сімферополь, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «РЕНО МАСТЕР» н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння до установленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться в приміщенні блок посту, без повідомлення причини зупинення, що не відповідає вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» - вказана норма закону зобов`язує поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

З відеозапису вбачається, що початок спілкування поліцейського розпочинається о 12:41 годину 31.08.2026 року поліцейським з`ясовується про вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_1 повідомив, що вживав учора. Поліцейський запропоновує пройти медичний огляд на стан сп`яніння та пропонує проїхати на медичний огляд для встановлення ступеню сп`яніння. ОСОБА_1 відмовляється проїхати до медичної установи. Слід зазначити, що складання акту про відому від проходження огляду на стан сп`яніння, та направлення на медичниий огляд для встановлення стану сп`яніння, не зафіксовано бодікамерою патрульних.

З пояснень ОСОБА_1 він дійсно був зупинений 31.08.2026 року об 12 годині 17 хвилин на блок посту. В цей день ОСОБА_1 знаходився у службовому відрядженні та перевозив на військовому транспортному засобі військові речі. Патрульний поліції повідомив, що у нього є підозра, що ОСОБА_1 знаходиться у стані сп`яніння. ОСОБА_1 повідомив, що вчора випив 100 гр. коньяку, та оскільки не вважав себе в стані алкогольного сп`яніння, знаходився у повному адекватному стані запропонував пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер, в рахунок того, що він перевозив речі, перевіз яких є особливо відповідальним, та залишити на дорозі транспортний засіб без догляду з ними він не може. Поліцейський повідомив, що Драгера у них при собі немає. Запропонував йому відмовитися на бодікамеру від поїздки до лікарні та зачекати коли привезуть Драгер. ОСОБА_1 погодився. Після складання протоколу ОСОБА_1 приблизно 20 хвилин знаходився на блок-посту, однак Драгер ніхто не привіз. Патрульні сказали, що вони не мають змоги продути його на Драгері, оскільки його не привезуть і сказали, що він може їхати.

Крім цього, слід зазначити, що проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП в присутності двох свідків, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Із обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 31.08.2026 слідує, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

У матеріалах справи є акт про відмову від проходження на місці зупинці транспортного засобу ОСОБА_1 , (без дати та часу його складання), є направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 31.08.2026 року складене об 13 годині 10 хвилин (після складання адміністративного протоколу та відсутності даних, що ОСОБА_1 був обізнаний про таке направлення), яке мало би бути складене поліцейським, після його відмови пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Таким чином, у разі відмови ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, поліцейський повинен запропонувати пройти саме медичний огляд для встановлення стану сп`яніння у медичному закладі (п.2.5 ПДР), доставити особу до медичного закладу не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, задля проходження огляду на стан сп`яніння до медичного закладу, та у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дій водія щодо ухилення від огляду. Докази, які б вказували на дотримання поліцейськими даного порядку у справі відсутні.

Крім того, того матеріали про адміністративне правопорушення містять рапорт спіробітника поліції, що за вищезазначених обставин ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Однак відповідно до нормативно-правових актів, доказів про пропонування пройти огляд на місці зупинки за допомою алкотестера Драгер матеріали адміністративного провадження не містять.

Також захисник просила суд звернути увагу на те, що відеозапис не містить фіксування самої зупинки транспортного засобу, ані особи, яка ним керувала. На відео не зафіксовані події тривалістю 30 хвилин ( час зупинки т/з 12:17, а на відео запис починається о 12.41).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників провадження, суд дійшов такого переконання.

Так, згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій, який притягується до адміністративної відповідальності, в порушення зазначених вимог чинного законодавства, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 759723 від 31.08.2026; рапорт; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеодиск.

Окрім цього, судом досліджено відеозапис, який міститься на одному диску, долученого до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що останній відповів відмовою (31.08.2026 о 12:42). Водію ОСОБА_1 було повідомлено про складання відносно нього протоколу по ч.1 ст.130 КУпАП та роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Також судом досліджено надані захисником письмові документи на ім`я ОСОБА_1 , зокрема: копію військового квитка, копію посвідчення водія ( на підтвердження водійського стажу), посвідчення УБД, довідку про обставини травми від 2023 року, довідку ВЛК від 05.05.2023 року № 1990, копії нагород, грамот, свідоцтва про проходження курсу навчання за програмою базової загальновійськової підготовки, накладну (вимогу) № 709 від 31.08.2026 року.

Дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП доведена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Щодо аргументів сторони захисту, суд зазначає таке. Зокрема, в частині зауваження захисника щодо різного часу, який відображений у направленні на огляд водія т/з, який наявний у матеріалах справи – « 31.08.2026 року 12 год. 40 хв.», натомість захисник надав суду для огляду копію даного документу з вказівкою на «31.08.2026 року 13 год. 10 хв.», суд не приймає даний довід як такий, що будь-яким чином вплинув на права ОСОБА_1 , оскільки направлення було виписане, водночас ОСОБА_1 все ж не скористався своїм правом на доставлення його до закладу охорони здоровя за тією адресою, яка вказана у виписаному направленні.

Окрім цього, суд зауважує, що п. 2.5 Правил дорожнього руху визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказана норма не встановлює імперативний обов`язок проходити медичний огляд лише відповідно до алгоритму, на який вказує захисник, а саме: пропозиція пройти огляд - огляд за допомогою газоаналізатора – а лише потім пропозиція пройти огляд у медичному закладі ( медичний огляд), а тому з боку працівників поліції не було допущено порушення порядку виявлення у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння та подальшого його направлення для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння і проведення такого огляду.

Так, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зокрема п.6 Розділу І, огляд на стан сп`яніння проводиться:

-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби);

-лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Суд зауважує, що вказана норма не встановлює безальтернативність проведення огляду,зокрема у разі відсутності у поліцейського спеціальних технічних засобів, вказаний огляд має проводитись за згодою водія лікарем закладу охорони здоров`я.

Отже, конструкція даної норми не забороняє працівнику поліції відразу направляти водія для проходження огляду у закладі охорони здоров`я, не тільки у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, а і у випадках коли забезпечити проведення огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) немає об`єктивної можливості.

Отже, відсутність у поліцейського спеціальних технічних засобів не звільняє водія від обов`язку виконати вимоги п.2.5 ПДР (Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Отже, працівником поліції за наслідками отримання категоричної відмови водія ОСОБА_1 пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що було зафіксовано із застосуванням технічних засобів відеозапису, було складено протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорт.

На аргументи захисника щодо твердження в частині того, що відеозапис з боді-камери поліцейського не є повним, не фіксує моменту зупинки транспортного засобу, суд зауважує, що цей довід є необґрунтованим, оскільки не вмотивовано як така форма запису вплинула або не вплинула на виконання з його боку ОСОБА_1 вимог законодавства в частині порядку проходження огляду на стан сп`яніння. Фактично, надані суду відеозаписи фіксують ключові моменти, які підлягають встановленню та перевірці під час судового розгляду, а відсутність моменту зупинки транспортного засобу не робить доказ недопустимим, оскільки безперервно запис здійснювався під час постановки поліцейським питань ОСОБА_1 та надання ним відповідей щодо обставин вчинення порушення, кваліфікованого за ч.1 ст.130 КУПАП.

ОСОБА_1 не оспорював наявність у нього ознак стану алкогольного сп`яніння, пояснив це вживанням напередодні алкогольного напою (коньяку), поставив свій підпис у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» «Згоден». З наданих суду доказів не вбачається, що відносно ОСОБА_1 здійснювався тиск, примус до відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Обставини, які пом`якшують та обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 401, 130, 279, 280 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню протягом трьох місяців.

Суддя М.О. Ігольнікова