Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №183/609/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/609/26

№ 2/183/203/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Фролової В.О.,

за участю секретаря судового засідання – Лук`яненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, про визнання права власності,-

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року позивач, в інтересах якого діє адвокат Камінська М.І., звернувся до суду з позовом у якому просить визнати за нею право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.03.1998 року, посвідченого державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Сердюк Н.К. за № 2547, їй належить домоволодіння (житловою площею 25,1 кв.м.), розташоване за вищевказаною адресою. Право власності на вказане домоволодіння було зареєстровано у Лисичанському БТІ в реєстровій книзі за номером 662, відповідно до законодавства, що діяло на той час. З метою реєстрації права власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивач звернулась до державного реєстратора, проте рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради № 81619270 від 30.10.2025 ОСОБА_2 у здійсненні реєстрації права було відмовлено у зв`язку з відсутністю зареєстрованого права власності на домоволодіння та неможливістю отримати інформацію у БТІ з тимчасово окупованої території, що позбавляє можливості внести будинок в реєстр пошкодженого майна та в подальшому отримати компенсацію знищення свого нерухомого майна. Тому, позивач змушена звернутися до суду та просить задовольнити її позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі. На виконання ухвали суду позивачем, 24.02.2026 надано суду нотаріально посвідчену копію правовстановлюючого документу на нерухоме майно та технічний паспорт на домоволодіння.

Ухвалою суду, від 10.09.2026, без постановлення письмової ухвали, закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача, адвокат Камінська М.І., подала до суду письмову заяву в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила позов задовольнити та розглянути справу у її та позивача відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України. Через підсистему «Електронний суд» надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, просив вирішити справу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.03.1998, посвідченого державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Сердюк Н.К. за № 2547 (спадкова справа № 321/86), ОСОБА_1 набула права власності на домоволодіння загальною площею (житловою площею 25,1 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності позивача на вказане домоволодіння було зареєстровано у Лисичанському БТІ в реєстровій книзі за № 662, про що свідчить реєстраційний надпис на документ про право особистої власності від 01.04.1989.

Позивачу на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради народних депутатів 22 скликання № 929 від 20.02.1997 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських споруд (присадибна ділянка) площею 0,0720 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Технічним паспортом на вказане домоволодіння, також підтверджується, що власником домоволодіння квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Також, рішенням Сєвєродонецької міської ради від 13.11.2017 № 1937, позивачу затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для будівництва і обслуговування житлового будинку, з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 . Передано позивачу у власність земельну ділянку кадастровий номер 4412900000:11:001:0157, площею 0,0772 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на вказану земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0772 га зареєстровано за ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду позивачем надано суду нотаріально посвідчені копії: правовстановлюючого документу – свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.03.1998, реєстраційний надпис на документ про право особистої власності від 01.04.1989, рішення Сєвєродонецької міської ради народних депутатів 22 скликання № 929 від 20.02.1997, технічний паспорт на домоволодіння за вказано вище адресою, які досліджено в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 по теперішній час. На даний час є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 21.03.2023 за № 6328-5001777166.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради № 81619270 від 30.10.2025 ОСОБА_2 позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій, у зв`язку з відсутністю можливості здійснити запитування від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення або реєстрацію прав.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), м. Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Зі змісту рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій вбачається, що державним реєстратором не встановлено наявності зареєстрованого права власності на спірну квартиру.

Зробити запит до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, про надання інформації (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідної для такої реєстрації у державного реєстратора немає можливості, оскільки м. Сіверськодонецьк Луганської області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивачів право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння (квартири) житловою площею 25,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також власником земельної ділянки, на які розташоване спірне домоволодіння.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Позивачем право власності набуте у 1998 році та зареєстроване у Лисичанському БТІ в реєстровій книзі за номером 662. Надане свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.03.1998 року, посвідчене державним нотаріусом Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Сердюк Н.К. за № 2547, свідчить про дотримання законодавства, що діяло на момент реєстрації права власності.

Виходячи з викладеного вище, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання права власності, оскільки позивачем було доведено її право власності на спірне майно, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Сіверськодонецьк Луганської області) на теперішній час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, а також ініціювати питання щодо отримання компенсації за зруйноване житло, що порушує її права як власника, у зв`язку з чим, заявлена позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при вирішення питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що в даній справі спір виник через необхідність підтвердження позивачами їх прав спільної сумісної власності на нерухоме майна відповідно до положень ст. 392 ЦК України.

Враховуючи, викладене, приймаючи до уваги, що звернення до суду

ОСОБА_1 пов`язане з неможливістю отримати органами, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно з Лисичанського БТІ інформації про зареєстровані до 01.01.2012 речові права на спірне нерухоме майно, у зв`язку з окупацією території Сєвєродонецької міської територіальної громади, суд, дотримуючись принципу пропорційності, не вбачає підстав для покладення судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Камінська М.І., до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок житловою площею 25,1 кв.м., загальною площею 44,0 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце перебування (довідка ВПО): АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Сіверськодонецька міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, код ЄДРПОУ 44083662, місцезнаходження: Луганська область, м. Сіверськодонецьк, бульвар Незалежності України, 32.

Повне судове рішення складено та підписано 06 жовтня 2026 року.

Суддя В.О. Фролова