Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №589/1943/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1943/26

Провадження № 1-кп/589/573/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Шостка кримінальне провадження №22025200000000130 від 31.05.2025 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шостка Сумської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 30.01.2023 о 13 год. 11 хв., перебуваючи у м. Шостка Шосткинського району Сумської області, використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi 11T Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з абонентським номером НОМЕР_3 , в месенджері WatsApp зі свого аккаунту « ОСОБА_5 » відправила користувачу месенджеру, який записаний як « ОСОБА_6 » з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , текстове повідомлення, у змісті якого виражала виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої в 2014 році та виправдовувала тимчасову окупацію території України, розпочату у 2014 році, що виразились в таких фразах:

«А мне Донецк там мои родные. Там за 9 лет убито много людей и домов разбито и продолжает украина рушить», «9 лет украина…Каждый день убивает Донбасс», «Во всем виновата укр».

Згідно висновку експерта Сумського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №163 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 19.03.2026 вказані фрази у висловлюваннях ОСОБА_4 містять інформацію щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році та виправдовування тимчасової окупації території України, розпочатої у 2014 році.

Надалі, не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_4 24.02.2025 о 14 год. 32 хв., перебуваючи у м. Шостка Шосткинського району Сумської області, використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi 11T Pro» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з абонентським номером НОМЕР_3 , здійснила телефонний дзвінок тривалістю 46 хв. 47 с. та під час особистого спілкування з особою, встановленою, як ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що використовує абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_5 , усно, ініціативно та активно, з використанням різних аргументів, висловлювала особисті та сталі твердження, в яких виправдовувала збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, що виразились в таких фразах:

«А как они разбомбили, бл*дь, детский пляж?», «Кого они там бомбили?», «Кого они бомбят, когда лупасят по «Укр почте», по зданию в центре?», «Когда они лупасят».

Згідно висновку експерта Сумського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №1570 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 19.09.2025 вказані фрази у висловлюваннях ОСОБА_4 містять інформацію щодо виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Крім того, в об`єктивному змісті встановлених висловлювань у формі риторичних запитань стверджується, що обстріли мирних жителів здійснює українська сторона. Висловлювання «они бомбят, они бомбили, они лупасят» відповідно до контексту розмови корелюють з «наша страна и будут зачем-то бомбить мирных жителей».

Вчинення кримінальних правопорушень за обставин, встановлених судом, підтверджується показаннями обвинуваченої ОСОБА_4 допитаної в судовому засіданні, яка свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення визнала повністю, та показала, що за допомогою мобільного телефона вела листування у месенджері WhatsApр зі знайомим з Азербайджану та подругою. У листуванні вона стверджувала, що Донецьк зазнає ударів з боку Збройних Сил України, а також висловлювала тези, які виправдовували збройну агресію рф. Свої дії вона пояснила тим, що на той час вона так вважала, бо так їй розповідали родичі з м. Донецьк, однак на даний час вона розуміє, що інформація була помилковою і це було її помилкове сприйняття ситуації.

У вчиненні кримінального правопорушення щиро кається.

Таким чином, показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Учасники судового процесу просили розглядати справу відповідно до вимог ч. 3 ст.349 КПК України.

Враховуючи те, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, крім допиту обвинуваченого відносно фактичних обставин справи, дослідження тільки даних, які характеризують обвинуваченого, та наявності речових доказів.

Суд приймає до уваги показання ОСОБА_4 про обставини вчинення нею кримінального правопорушення та кваліфікує дії обвинуваченої за ч.1 ст. 436-2 КК України, тобто виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році та виправдовуванні тимчасової окупації території України, розпочатої у 2014 році.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Суд приймає до уваги рекомендації Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», що, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України належать до не тяжкого злочину, її особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Крім цього суд визнає такими, що пом`якшують покарання, і інші обставини, не зазначені в частині першій ст. 66 КК України, а саме: допомога державі, шляхом благодійної допомоги військовослужбовцям під час повномасштабного вторгнення російської федерації та здійснення обвинуваченою догляду за своє матір`ю, котра є інвалідом І групи.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 судом не встановлено.

Призначаючи покарання з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, повністю встановивши дані про особу винного та характер вчинених дій, суд особливу увагу звертає на те, що обвинувачена під час дії воєнного стану в Україні вчинила не тяжкий злочин, спрямований на виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році та виправдовування тимчасової окупації території України, однак запевнила суд, що усвідомила хибність своєї колишньої позиції та кардинально змінила ставлення до подій. Наголошуючи на бажанні зробити свій внесок у допомогу ЗСУ, обвинувачена долучила до матеріалів справи квитанцію про здійснення благодійного внеску на користь фонду "Повернись живим". Є інвалідом ІІІ групи, здійснює догляд за матір`ю, яка є інвалідом І групи, раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Зважаючи на вищевикладене суд, враховує, що покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, вважає за необхідне призначити їй покарання в межах санкції ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст.96-1, п.4 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави мобільний телефон Xiaomi 11T Pro, ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_6 залишивши під арештом це майно.

Долю речового доказу, а саме мобільного телефона Xiaomi 11T Pro,ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_6 , в порядку ст. 100 КПК України не вирішувати, оскільки щодо вказаного майна судом застосовано спеціальну конфіскацію.

Витрати на залучення експертів у зв`язку із проведенням експертизи у зазначеному кримінальному провадженні на загальну суму 17641,80 грн стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 .

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. 66, 67, 75 КК України, ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань проба ції; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не від`їжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст.96-1, п.1-3 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, а саме: мобільний телефон Xiaomi 11T Pro ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_6 - конфіскувати у власність державизалишивши під арештом це майно.

Стягнути із обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні на загальну суму 17641 (сімнадцять тисяч шістсот сорок одина) грн. 80 коп.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СуддяОСОБА_1