Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №587/1088/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1088/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026170040001490 від 03 лютого 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Сумської області, Сумського району, с. Верхня Сироватка, одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) №385 від 25 грудня 2024 року ОСОБА_5 призначено на посаду водія відділення важких машин взводу обслуговування та матеріально-технічного забезпечення танкової роти військової частини НОМЕР_2 НГУ.

03 лютого 2026 року, близько 12 год 30 хв., ОСОБА_5 перебував поблизу будинку АДРЕСА_2 , де у нього виник конфлікт з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому поруч з місцем конфлікту перебував автомобіль, яким фактично користується останній, Toyota Rav 4, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , у відчиненому стані з заведеним двигуном. Вказаний автомобіль перебуває у власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та переданий ним у фактичне користування ОСОБА_6 .

Під час такого конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно та відкрито, 03 лютого 2026 року о 12:40 год., перебуваючи поблизу будинку №1 по вул. Весела у. с. Бездрик Сумської області, ОСОБА_5 , не маючи права на володіння, розпорядження та користування транспортним засобом - Toyota Rav 4, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, всупереч волі власника (законного користувача) вказаного транспортного засобу, скориставшись тим, що ОСОБА_6 перебував у віддаленні від автомобіля, переконавшись, що дверцята автомобіля не закриті на центральний замок, а двигун автомобіля запущений, відкрив його водійські дверцята, сів на місце водія згаданого вище транспортного засобу та почав рух автомобілем у напрямку с. Верхня Сироватка Сумської області, де заїхав до двору належного йому домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де вимкнув двигун автомобіля, закрив ворота до двору, з метою приховання свої злочинної діяльності, чим довів свій злочинний умисел направлений на заволодіння транспортним засобом - Toyota Rav 4, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 до кінця.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля легкового Toyota Rav 4, 2001 року випуску, номер кузову НОМЕР_4 , з номерним знаком НОМЕР_3 , на дату його викрадення – 03 лютого 2026 року становила 249 659,02 грн, що на момент вчинення кримінального правопорушення складає від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 останній протиправно вилучив автомобіль Toyota Rav 4, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , у його користувача ОСОБА_6 , зробивши це всупереч його волі та волі володільця транспортного засобу, не маючи жодних правових підстав володіти, користуватися і розпоряджатися вказаним транспортним засобом.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у інше сховище.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , який брав участь в режимі відеоконференції, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, встановлені під час досудового розслідування. Дав покази про те, що 03 лютого 2026 року, перебуваючи в межах с. Бездрик, на дорозі у нього виник конфлікт із ОСОБА_6 , який був на кермом автомобіля Toyota Rav 4. Скориставшись тим, що ОСОБА_6 покинув автомобіль, переконавшись, що дверцята автомобіля не закриті, а двигун автомобіля запущений, відкрив його водійські дверцята, сів на місце водія згаданого вище транспортного засобу та почав рух автомобілем у напрямку с. Верхня Сироватка Сумської області, де заїхав до двору належного йому домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Після чого вимкнув двигун автомобіля, закрив ворота до двору. У подальшому транспортний засіб був вилучений у нього працівниками ДБР. Хто саме власник автомобіля він не знав, вказаним транспортним засобом він скористався без дозволу користувача та володільця, розумів, що такі дії є незаконними. Щиро розкаявся у вчиненому, запевнив суд, що в подальшому таких дій вчиняти не буде, зробив для себе відповідні висновки, просив призначити покарання м`якше, ніж передбачено законом.

Від потерпілого ОСОБА_7 надійшла заява, в якій він зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, оскільки автомобіль йому повернули, просив розгляд справи проводити без його участі, оскільки перебуває на військовій службі в іншій області.

Оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи і, як встановлено судом, вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та те, що він раніше не судимий.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, сімейний стан, а саме те, що він є одруженим, має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні неповнолітню дитину, на диспансерному обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, збитки компенсовані шляхом повернення автомобіля його володільцеві, відсутність претензій потерпілого, те, що він є військовослужбовцем ЗСУ, обставин вчиненого правопорушення не заперечував, надав суду чіткі та послідовні покази.

З урахуванням перелічених обставин, особи винного, його ставлення до скоєного, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, у виді позбавлення волі без конфіскації майна, та за правилами ст. 58 КК України замінити призначене покарання у виді позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків грошового забезпечення.

На переконання суду призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, запобігання вчинення нових правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами. Вказане покарання дозволить не ізолювати військового від суспільства, не переривати його службу, але при цьому забезпечить невідворотність покарання та виховного ефекту (шляхом фінансових утримань та обмежень по службі).

Для застосування ст. 75 КК України суд не вбачає підстав, оскільки звільнення від покарання з випробуванням за тяжкий злочин, вчинений військовослужбовцем, може створити у засудженого та інших осіб видимість вседозволеності та безкарності, що є неприпустимим в умовах правопорядку та військової дисципліни.

На підставі ст. 72 КК України суд уважає необхідним зарахувати у строк призначеного ОСОБА_5 покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 лютого 2026 року, зміненою ухвалою Сумського апеляційного суду від 23 лютого 2026 року, стосовно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлено.

Накладений в межах кримінального провадження арешт майна слід скасувати відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 58 КК України ОСОБА_5 замість призначеного покарання у виді позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням в дохід держави з суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків строком на 2 (два) роки (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції, справа №).

Роз`яснити ОСОБА_5 , що під час відбування покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк призначеного ОСОБА_5 покарання зарахувати попереднє ув`язнення з 03 лютого 2026 року по 27 лютого 2026 року включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави з покладеними обов`язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов`язками - скасувати.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, внесену 26 лютого 2026 року на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Сумській області як заставу за ОСОБА_5 на підставі ухвали Сумського апеляційного суду Сумської області від 23 лютого 2026 року - повернути заставодавцю ОСОБА_8 .

Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок СЕ-19/119-26/1963-ФХД від 17 лютого 2026 року) та судової транспортно-товарознавчої експертизи (висновок СЕ-19/119-26/1962-АВ від 11 лютого 2026 року) на загальну суму 16045 гривень 20 копійок (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/24060300, Код отримувача: 37970404, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), Рахунок отримувача:UA448999980313000115000018355, Найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження, справа №).

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 лютого 2026 року у справі №592/1882/26 та від 09 лютого 2026 року у справі №592/2083/26, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази у справі:

-куртку оливкового кольору, штани чорного кольору, рукавиці оливкового кольору з чорними вставками - повернути обвинуваченому;

-відбиток з лівої сторони керма, зроблений за допомогою чорної дактоплівки; змив та контрольний змив з правої сторони керма; відбиток з ручки КПП, зроблений за допомогою чорної дактоплівки; змив та контрольний змив з ручки КПП; відбиток з ручки водійських дверей, зроблений за допомогою чорної дактоплівки; змив та контрольний змив з ручки водійських дверей; відбиток зі спинки водійського сидіння, зроблений за допомогою чорної дактоплівки; змив та контрольний змив зі спинки водійського сидіння – знищити.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1