Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №579/1147/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/1147/26

2/579/609/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді Кибець І.А.,

з участю секретаря судового засідання Сомок А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевець справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 15 квітня 2022 року ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank.

Пройшовши реєстрацію та надавши один з пакетів документів відповідач підписав Анкету-заяву клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK/Universal Bank), Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Підписавши анкету-заяву відповідач ознайомився та погодився, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 15 000 грн. у вигляді встановленого ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Позивач АТ "Універсал Банк" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 55 147 грн. 14 коп., з яких: 45 875 грн. 63 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 9 271 грн. 51 коп. - заборгованість за пенею; 0,00 грн. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.04.2022 року у розмірі 55 147 грн. 14 коп. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, за змістом позовної заяви просить справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження та за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує. (а.с.6)

Відповідач ОСОБА_1 у наданий судом строк та станом на 24.09.2026 року своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань чи заяв не надав.

У відповідності до ч.8 ст.178 та ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно правил ч. 6 ст.19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 15.04.2022 року. Згідно вказаної анкети-заяви відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» в гривні на його ім`я НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.

Підписуючи анкету-заяву відповідач погодилась з тим, що анкета-заява разом з Умовами та правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Пунктом 2 вказаної анкети-заяви передбачено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.

Невід`ємною частиною анкети-заяви до договору є Запевнення клієнта до договору з підписанням якого в мобільному застосунку договір набуває чинність (а.с.33).

До кредитного договору банк додав Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с.42-47, 48-49, 50-52).

Виписка по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 НОМЕР_2 за період станом на 03.03.2026 року свідчить про користування відповідачем грошовими коштами на рахунку (а.с.26-32).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 03.03.2026 року становить 55 147 грн. 14 коп., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) – 45 875 грн. 63 коп., заборгованість за відсотками – 0,00 грн., заборгованість за пенею – 9 271 грн. 51 коп., заборгованість за порушення грошового зобов`язання – 0,00 грн. (а.с.20-24).

Вищенаведені правовідносини, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному зв`язку регулюються наступними вимогами закону.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Вирішуючи вимогу про стягнення суми заборгованості за пенею в розмірі 9 271 грн. 51 коп., суд виходить з такого.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22.11.2023 року № 3498-IX, який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на час виникнення заборгованості не набув чинності Закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення його у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17, невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акту (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні одно предметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов`язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акту, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, зокрема, станом на день розгляду справи продовжено воєнний стан.

Враховуючи те, що договір кредитний договір між сторонами укладено 15.04.2022 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неустойка за прострочення виконання зобов`язання нарахована під час дії воєнного стану, який триває дотепер, на момент нарахування штрафних санкцій чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку про необґрунтованість позову в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 9 271 грн. 51 коп.

Враховуючи положення ч.7 ст.81 ЦПК України суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15.04.2022 року у розмірі 45 875 грн. 63 коп.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2214 грн. 79 коп. (45875,63 грн х 2662,40 грн : 55147,14 грн).

Відповідно до ст.ст. 3, 526, 530, 549, 551, 612, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України,-

у х в а л и в:

позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк», місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352, до ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 15 квітня 2022 року в розмірі 45 875 (сорок п`ять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 63 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" витрати за сплату судового збору в розмірі 2214 (дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 79 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя І. А. Кибець