Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №574/153/25 — Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/153/25

Провадження № 1-кп/574/50/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області кримінальне провадження №12025205450000047 від 05.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Буринь, Сумської області, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , солдата, стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 згідно рішення Буринського районного суду Сумської області від 06.03.2023 року зобов`язаний сплачувати ОСОБА_5 аліменти, на утримання їх спільного сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 05.01.2023 до досягнення дитиною повноліття.

Начальником відділу Буринського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_7 на підставі виконавчого листа від 06.04.2023 по справі винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №71654917 від 25.04.2023 щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів.

Однак, ОСОБА_3 будучи обізнаним про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення коштів на утримання дитини (аліментів), достовірно знаючи про необхідність сплачувати грошові кошти на утримання малолітньої дитини (аліменти), розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, грубо порушуючи вимоги чинного законодавства України та обов`язок утримання своєї дитини, що покладається на батьків відповідно до ст.21, ч.3 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України, відповідно до положень яких батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття, являючись безпосереднім батьком свого малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою злісного ухилення від сплати аліментів, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров`я, будучи працездатним, в період часу з грудня 2022 року по теперішній час до центру зайнятості не звертався та на обліку як такий, що шукає роботу не перебував, що свідчить про його бездіяльність, самостійно офіційну роботу не шукав, починаючи з червня 2024 року про суму тимчасових заробітків та інших джерел доходів державного виконавця не повідомляв, регулярних відрахувань та іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, коштів з випадкових заробітків в добровільному порядку не сплачував, чим свідомо вчиняв дії, спрямовані на умисне злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), внаслідок чого станом на 25.02.2025 року утворилася заборгованість на суму 65622,00 гривень, що сукупно складає суму виплат більше як за три місяці відповідних платежів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в описовій частині вироку, визнав повністю, пояснивши, що йому було відомо про ухвалення в 2023 році рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання його сина ОСОБА_6 , а також про відкриття державним виконавцем виконавчого провадження на підставі вказаного рішення суду. Однак, присуджені йому аліменти на утримання сина не сплачував та не надавав йому жодної матеріальної допомоги. При цьому, протягом 2023-2024 років він неофіційно працював в охоронній фірмі в м. Києві та отримував заробітну плату близько 9000 грн. на місяць. Також, ОСОБА_3 не оспорював наявність в нього на момент направлення обвинувального акта до суду заборгованості в розмірі 65622 грн., щиро розкаявся у скоєному та вказав, що на даний час проходить військову службу за мобілізацією, в зв`язку з чим з його заробітної плати відраховуються аліменти та заборгованість по них поступово зменшується.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників судового провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведеною повністю та його дії кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України - як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні покарання для обвинуваченого суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так суд, призначаючи покарання ОСОБА_3 , враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який неодружений, проходить військову службу за мобілізацією, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

За таких обставин, з урахуванням особи винного, характеру і тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити передбачене Законом покарання у виді пробаційного нагляду, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого в межах даного кримінального провадження не обирався та клопотання про його обрання до суду не надходило.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст. 59-1 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1