Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №182/499/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/499/26

Провадження № 2/0182/2914/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.09.2026 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 27 травня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2445470, відповідно до якого Товариством було надано відповідачу грошові кошти на загальну суму 8 000 грн. 00 коп., а відповідач зобов`язувалася повернути кредит у термін, визначений договором. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України. 26 лютого 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ ФК «Кредит-капітал», у відповідності до гл.47 ЦК України, було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступає право вимоги, а ТОВ ФК «Кредит-капітал» набуває право вимоги до боржників, в тому числі, й до ОСОБА_1 , заборгованість якої становить 26 240 грн. 00 коп., яку представник позивача й просить суд стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2026 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Від представника відповідачки на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вважає доводи позивача необґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню. Відповідач визнає даний позов частково, вважає даний позов в частині нарахованих процентів поза межами строку кредитування необгрунтованим, виходячи з наступного. Згідно із пунктом 1.4 договору № 2445470 від 27.05.2020 року прямо встановлено строк кредитування 30 днів, тобто до 25.06.2020 року включно. Відтак, будь-яке нарахування процентів після цієї дати є незаконними та такими, що суперечить правовій позиції Верховного Суду. Попри це, позивач здійснив нарахування процентів далеко за межами строку кредитування, фактично ігноруючи як умови договору, так і обов`язкову для застосування судової практики з аналогічного питання. Натомість, позивач, поряд із вимогами про стягнення тіла кредиту, заявляє до стягнення проценти у розмірі 18240,00 грн., що саме по собі вже викликає обґрунтований сумнів у правомірності такого нарахування, оскільки вказана сума більш ніж у два рази перевищує розмір отриманого кредиту. У цьому контексті показовим є те, що 04.06.2020 року відповідачкою було сплачено 1162,80 грн., що визнається самим позивачем у документі за назвою : «Карта обліку договору (розрахунок заборгованості)», при цьому зазначена сума була зарахована саме в рахунок погашення процентів. Водночас, у межах строку кредитування розрахунок процентів є елементарним і прямо випливає з наданого самим позивачем документу «Карта обліку договору (розрахунок заборгованості)». Однак, з огляду вищенаведеного нарахування повинно завершуватися на 30-й день користування кредитом. На цій підставі розрахунок повинен бути наступним: 9 днів х 129,20 грн. = 1 162,80 грн.; 21 день х 152,00 грн. = 3 192,00 грн. Загальна сума процентів за весь строк кредитування: 1 162,80 + 3 192,00 = 4 354,80 грн. Відтак, із загальної суми процентів за період кредитування у розмірі 4 354,80 грн. несплаченою залишається лише 3 192,00 грн. (4 354, 80-1 162, 80). Також, розмір витрат на правничу допомогу у сумі 8 000 грн. є неспівмірною зі складністю справи та сумою позову, це шаблонна справа, що не потребує таких витрат. Окрім цього, представник відповідачки просить суд врахувати її тяжкий стан здоров`я у зв`язку із онкологічним захворюванням, а також пов`язане з цим скрутне матеріальне становище через тривале й високовартісне лікування. Через наведене вище просить суд задовольнити позовні вимоги частково, шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача 15 854,40 грн., що складається з наступного: суму прострочених платежів по тілу кредиту – 8 000,00 грн.; суму прострочених платежів по процентах – 3 192,00 грн.; суму сплаченого судового збору – 2 662,40 грн.; суму витрат на професійну правничу допомогу – 2 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Як встановлено судом, що 27 травня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2445470 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в сумі 8 000,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за зниженою процентною ставкою 1,62 % в день та стандартною процентною ставкою 1,90 % в день строком на 30 днів з можливістю його продовження (п.1.3, 1.5.1, 1.5.2, 1.4 цього договору).

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А364156, 27.05.2020 року, 08:29:04. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст.6, 627 ЦК України та ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За повідомленням ТОВ ФК «Вей Фор Пей» № 6515-ВП від 16 грудня 2025 року, відповідно до договору № ВП-200417-1 від 20.04.2017 року ТОВ ФК «Вей Фор Пей» за дорученням ТОВ «Авентус Україна» 27 травня 2020 року здійснило успішний переказ коштів на суму 8000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , код авторизації 703474, номер транзакції в системі WayForPay – creditplus - 7797000.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

В силу вимог ст.ст.525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тобто, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Згідно ст.512 ЦК України, у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Отже, ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши на платіжну картку ОСОБА_1 , зазначену нею у договорі, грошові кошти в сумі 8 000 грн., а остання їх отримала.

Із розрахунку заборгованості за договором кредиту вбачається, що ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості внесла 1 162,80 грн. 04.06.2020 року, які зараховані на оплату процентів.

Оскільки будь-яких інших платежів ОСОБА_1 не здійснювала, то ТОВ «Авентус Україна» нарахувало заборгованість по кредиту в розмірі 26 240,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 240,00 грн. - заборгованість за процентами за період з 27 травня 2020 року по 25 лютого 2021 року включно.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус України» та позивачем укладено договір відступлення права вимоги № ККАУ-26022021 від 26 лютого 2021 року у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус України» за плату відступає для ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників.

З розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «Авентус Україна» видно, що заборгованість відповідача розрахована у проміжок часу з 27 травня 2020 року по 25 лютого 2021 року і становить 26 240,00 грн., з яких: 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 240,00 грн. - заборгованість за процентами.

З цього розрахунку слідує, що заборгованість за процентами проведена поза межами визначеного сторонами у п.1.4. договору № 2445470 про надання споживчого кредиту тридцятиденного строку кредитування.

У графіку платежів, викладеного в додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту, також визначено дату повернення кредиту та сплату нарахованих процентів - 26 червня 2020 року; сума кредиту – 8 000,00 грн.; сума нарахованих процентів – 3 876,00 грн.; разом до оплати – 11 876,00 грн.

В п.1.4. договору № 2445470 про надання споживчого кредиту вказано, що строк кредиту може бути продовжений у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору.

Згідно п.4.2. договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3.

Пунктом 4.3. договору визначено, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Позивачем не надано, а в матеріалах справи відсутні докази продовження строку користування кредитом, як в порядку п.4.2.-4.5. договору, так і у будь-якому іншому порядку.

Відповідно до правової позиці Верховного Суду, висловленої в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання.

Таким чином, заборгованість відповідача за процентами становить 2 713,20 грн. (3 876,00 грн. узгоджено сторонами – 1 162,80 грн. сплачена відповідачко = 2 713,20 грн.), відповідно загальна сума заборгованості становить 10 713,20 грн. (8 000,00 + 2 713,20 = 10 713,20).

Враховуючи викладене, позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 10 713,20 грн., яка складається: 8 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 713,20 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Згідно з правилами частин першої та другої ст.41 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови у позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн. надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акт № 646 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 12.01.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №646 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року від 12.01.2026 року та копію ордеру на надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву представником відповідача адвокатом Дехтярьовим Д.В. було також заявлено клопотання про зменшення розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу, з посиланням на те, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 8 000 грн. є неспівмірною зі складністю справи та сумою позову.

Оскільки дана справа відноситься до категорії малозначних та є нескладною, представник позивача участь в судових засіданнях не приймав, суд вважає заявлений ним розмір витрат на правову допомогу необґрунтованим і таким, що є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.

Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи, обсяг об`єктивно необхідного часу для надання послуг адвокатом у даній справі, суд вважає обґрунтованим розмір вказаних витрат в сумі 3000,00 грн.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено частково (40,82 %), з відповідача підлягають стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 086,25 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 23, 141, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 2445470 від 27.05.2020 року у розмірі 10 713 (десять тисяч сімсот тринадцять грн.) 20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір в розмірі 1 086 грн. 25 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 грн. 00 коп., а всього – 4 086 грн. (чотири тисячі вісімдесят шість грн.) 25 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал