Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №180/1941/26 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

180/1941/26

3/180/601/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р. Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець, громадянина України,

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

14.08.2026 року о 20.27 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 умисно давав ляпаси та висловлював погрози фізичною розправою по відношенню до колишньої дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру, про що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України.

Крім того, 14.08.2026 року о 20.27 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 умисно давав ляпаси по обличчю та висловлював погрози фізичною розправою по відношенню до неповнолітнього сина колишньої дружини ОСОБА_3 , тим самим була завдана шкода фізичному здоров`ю, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру, про що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП України.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Зважаючи на той факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , вважаю що розгляд справи в одному провадженні буде доцільним.

06 жовтня 2026 року постановою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжули О.С., на підставі ст. 36 КУпАП, адміністративний матеріал № 180/1941/26, провадження № 3/180/601/26 відносно ОСОБА_1 по ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та адміністративний матеріал № 180/1942/26, провадження № 3/180/602/26 відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, об`єднано в одне провадження і їм присвоєно єдиний унікальний номер № 180/1941/26, провадження № 3/180/601/26.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 до суду не з`явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про, що в матеріалах справи містяться відповідні докази, заяв чи клопотань не надав, про причини неявки не повідомив.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

У відповідності до ст. 268 КУпАП присутність правопорушника під час розгляду даної категорії справ не є обов`язковою за умови належного сповіщення останнього про день, час та місце проведення судового засідання.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого".

Диспозиція частини другої статті 173-2 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: «адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи".

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченими вищевказаними статтями є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Письмові пояснення, при складанні протоколу надати відмовився.

Санкція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Санкція частини 2 статті 173-2 КУпАП передбачає накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Неявку ОСОБА_1 до суду, суд сприймає, як спосіб захисту та спробу уникнути адміністративного стягнення.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 :

- по ч. 1 ст. 173-2 КУпАП про адміністративне правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адмінправопорушення Серії ВАД №958772 від 14.08.2026 року; рапортом працівника поліції; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.08.2026 року; копією Термінового заборонного припису стосовно кривдника Серія АА № 579926 від 14.08.2026 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14.08.2026 р.; письмовими поясненнями потерпілої та свідка, в яких вони зазначили про обставини, за яких останнім було скоєно вказане адміністративне правопорушення, долученими до матеріалів справи; копією паспорта громадянки України ОСОБА_2 , а також відеоматеріалом, оглянутим у судовому засіданні.

- по ч .2 ст. 173-2 КУпАП про адміністративне правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

-протоколом про адмінправопорушення Серії ВАД №958773 від 14.08.2026 року; рапортом працівника поліції; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.08.2026 року; копією Термінового заборонного припису стосовно кривдника Серія АА № 579926 від 14.08.2026 року; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14.08.2026 р.; письмовими поясненнями н/л потерпілого ОСОБА_3 , допитаного у присутності його матері ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_2 , в яких вони зазначили про обставини, за яких останнім було скоєно вказане адміністративне правопорушення, долученими до матеріалів справи; копією паспорта громадянина України ОСОБА_3 ; копією паспорта громадянки України ОСОБА_2 , а також відеоматеріалом, оглянутим у судовому засіданні.

Аналізуючи докази по справі, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1, ч. 2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 - у судовому засіданні не встановлено.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 – є продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчинених правопорушень те, що особи, які вчиняють домашнє насильство, становлять високу суспільну небезпеку, це правопорушення руйнує базові інститути суспільства, загрожує життю та здоров`ю громадян і має довготривалі негативні наслідки для всієї держави, також беручи до уваги особу ОСОБА_1 , його зухвале та агресивне ставлення до працівників поліції, колишньої дружини та її неповнолітньої дитини те, що правопорушення вчинено відносно неповнолітньої дитини та відносно його матері в його присутності, ОСОБА_1 застосовано відносно потерпілих саме фізичне насильство, також всі обставини справи в їх сукупності вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворішого стягнення, відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.23, 24, 33, 36, ч. 1, 2 ст. 173-2, 40-1 , ст.284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою та частиною другою статті173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: О. С. Янжула