Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №203/5809/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 203/5809/25

Номер провадження2/205/406/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Грони Д. С.;

за участі секретаря судового засідання Швидкої К. О.;

позивача ОСОБА_1 ;

відповідачки ОСОБА_2 ;

представника відповідача адвоката Манукяна Г. Г.,

третьої особи – ОСОБА_3 ;

представника третьої особи: органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради Лійбук Л. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні. В обґрунтування позову вказав, що він та ОСОБА_3 є рідними дідом та бабаю малолітнього ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від народження і до 2024 року позивач з ОСОБА_3 брали активну роль в житті дитини, мали можливість регулярно бачитися. Проте з 2024 року їхня колишня невістка ОСОБА_2 почала систематично чинити перешкоди для спілкування діда та бабусі з дитиною.

У зв`язку з викладеним просив суд визначити спосіб участі бабусі та дідуся у вихованні малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення такого порядку спілкування:

- надати необмежене право спілкування особисто з дитиною, ОСОБА_4 , в режимі телефонного зв`язку та інтернет-зв`язку, у зручний для дитини час;

- щосуботи з 10:00 до 18:00 – особисті зустрічі за участі дитини, з можливістю її перебування у будинку позивачів;

- 14 днів щороку під час канікул, у зручний для дитини та позивачів період, узгоджений із матір`ю;

- за бажання дитини та наявності у нього вільного часу – побачення з ночівлею у будь-який день.

- судові витрати просили покласти на відповідача.

13.01.2026 ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження я у справі за правилами загального позовного провадження.

02.02.2026 відповідачем було подано відзив на позов, в якому відповідач не визнала позов, вказала, що запропонований позивачем порядок зустрічей з дитиною суперечить інтересам дитини, оскільки дитина відвідує гуртки запропонований позивачем графік не збігається з графіком дитини.

Представником органу опіки та піклування було надано суду висновок органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 03.09.2026 № 3/9-166. За результатами розгляду комісією з питань захисту прав дитини органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради визначено за доцільне в інтересах малолітньої дитини встановити порядок участі діда та баби у вихованні малолітнього ОСОБА_4 наступним чином: перший та третій тиждень місяця з 10:00 год суботи до 15:00 год неділі; 14 днів щороку під час канікул враховуючи режим дня дитини та за попередньою домовленістю з матір`ю.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03.09.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідачка та її представник частково заперечувала проти задоволення позову, а саме: в частині вимог залишення малолітньої дитини на ночівлю у діда та баби, а також про час їх зустрічей, у зв`язку з тим, що дитина кожного дня відвідує гуртки.

Третя особа ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник органу опіки та піклування просила ухвалити рішення в інтересах дитини з урахуванням наданого до суду висновку.

В судовому засіданні також було допитано в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_5 повідомив суду, що є батьком відповідачки, познайомився з позивачем та його дружиною в 2014 році, коли його донька вийшла заміж за їхнього сина ОСОБА_7 . Через деякий час між Рогожиними та відповідачкою почалися розбіжності на побутовому підґрунті, згодом ОСОБА_2 почала жити окремо. Дитина залишилась проживала в родині батька. На цей час дитина живе з матір`ю, проте за словами свідка, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перешкод в спілкуванні з дитиною не мають.

Свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що є матір`ю відповідачки. З ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вона познайомилась у зв`язку з одруженням доньки з сином позивача. Коли дитині було п`ять років, в родині сталася сварка після якої ОСОБА_2 стала проживати окремо. Декілька разів на тиждень вона приїжджала до дитини, спілкувалася з дитиною в присутності позивача та його дружини. Дочка забрала дитину до себе лише в жовтні 2024 року. На цей час позивач та його дружина мають можливість спілкуватися з дитиною, проте дитина на ночівлю в них не залишається через побоювання матері, що дитину їй не віддадуть.

Також в судовому засіданні було заслухано думку дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що від народження разом з батьками проживав разом з дідусем ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_3 . Через деякий час в родині почали відбуватися сварки та мама пішла з будинку батьків свого чоловіка та стала проживати окремо. Проте вона часто відвідувала сина, разом з ним проводила час. Приблизно два роки тому мама прийшла до школи звідки забрала сина до свого помешкання, після чого вони стали проживати разом у двох. Дідусь та бабуся відвідують його кожні вихідні, проте під час цих зустрічей присутня мати дитини, яка боїться, що дитину в неї заберуть. Вказав, що хотів би інколи приїжджати до будинку бабусі та дідуся, залишатися там на ночівлю. Це в нього не буде визивати хвилювання, оскільки він їх добре знає та любить.

Заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Дніпрі, батьками якого є: ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26.05.2015.

Позивач ОСОБА_1 та третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 є батьками – ОСОБА_8 , що визнається всіма учасниками справи.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є дідом та бабою малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають можливість бачитися та спілкуватися з онуком в присутності матері дитини ОСОБА_2 , проте не можуть періодично залишати дитину в себе на ночівлю.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вищевказані обставини сторонами по справі під час розгляду справи не оспорювались та були визнані, за наслідком чого у відповідності до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України додатковому доказуванню не підлягають.

Отже, між сторонами виникли сімейні правовідносини з прийняття дідусем та бабусею участі у спілкуванні та вихованні онука, за наслідком чого в межах заявлених позовних вимог підлягає доказуванню обставини щодо наявності з боку відповідача перешкод позивачам у спілкуванні та вихованні онука, та визначення відповідного способу у спілкуванні та вихованні онука.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року).

Статтями 12-15 Конвенції визначено право дитини висловлювати свою думку (право бути почутою). На необхідності дотримання вказаного принципу неодноразово наголошено у практиці ЄСПЛ, яка застосовується судами України на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК України та положень Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Статтею 18 Сімейного кодексу України передбачено способи захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, припинення дій, які порушують сімейні права.

Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (частина перша статті 257 СК України).

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (частина друга статті 257 СК України).

Тлумачення статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України).

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина п`ята та шоста статті 19 СК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року в справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що:

«законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України). Відповідно до статті 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу. Виходячи з положень статті 159 СК України усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування».

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Враховуючи, що сторонами не погоджено спосіб участі діда та баби у вихованні онука (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця їхнього проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, а також приймаючи законодавчо визначене право зокрема баби та діда на спілкування зі своїм онуком, брати участь у його вихованні, які підлягають обов`язковому забезпеченню, суд вважає наявними підстави визначення способу участі позивача у спілкуванні та у вихованні онука.

Визначаючи відповідний спосіб та графік, судом під час розгляду справи на виконання положень статті 19 СК України отримано від Органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради висновок від 03.09.2026 за наслідком розгляду питання щодо визначення способів участі позивача у вихованні малолітнього ОСОБА_4 .

Згідно з вказаним висновком встановлено, що слід вважати доцільним визначити порядок та спосіб участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною, наступним чином: перший та третій тиждень місяця: з 10 год 00 хв суботи до 15 год 00 хв неділі з урахуванням графіку дитини; 14 днів щороку під час канікул враховуючи режим дня дитини та за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.

В розумінні положень цивільно-процесуального законодавства України, висновок органу опіки та піклування є одним з видів та способів доказування.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1-3 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що вказаний висновок позивачем по справі не оскаржувався та не заперечувався.

Щодо заперечень відповідачки з визначеним у вказаному висновку порядком участі баби та діда у вихованні та спілкуванні з онуком, суд їх не приймає, оскільки як вбачається останній був прийнятий з урахуванням думки малолітнього ОСОБА_4 на стадії розгляду даного питання Органом опіки та піклування, що дитина також підтвердила під час судового розгляду справи.

На підставі вищевикладеного, оцінивши та надавши оцінку зібраним у справі доказам, проаналізувавши усі обставини справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вищевикладених обставинах та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258-260, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні- задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 такі способи участі у вихованні онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

1)перший та третій тиждень місяця: з 10 год 00 хв суботи до 15 год 00 хв неділі з урахуванням графіку дитини;

2)14 днів щороку під час канікул враховуючи режим дня дитини та за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рекомендувати сторонам попереджати один одного про свої дії щодо дитини, узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 37274548, місцезнаходження: пр. Сергія Нігояна, 77, м. Дніпро, 49000.

Повне судове рішення складене 01.10.2026.

Суддя Денис ГРОНА