Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №932/19735/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/19735/25

Провадження № 2/204/2266/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

05 жовтня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – Чапала Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Братко А.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Румянцева Ірина Олексіївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження Чечелівського районного суду міста Дніпра за підсудністю з Шевченківського районного суду м. Дніпра надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Румянцева Ірина Олексіївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Підставою направлення справи за підсудністю стало те, що предметом позовних вимог є два об`єкти нерухомого майна (квартири), один з яких знаходиться на території Шевченківського району м. Дніпра, у той час як інший – на території Чечелівського району міста Дніпра, та згідно звітів про оцінку вартість останнього є вищою.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_5 заповіт не залишив. У зв`язку із недосвідченістю, в обумовлений ЦК України шестимісячний строк позивач не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, так як вважала, що постійне спільне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та фактичне прийняття спадщини вже дає їй, як спадкоємцю після смерті спадкодавця, право на спадщину.

Не будучи обізнаними, вона та її рідний брат – ОСОБА_3 (відповідач по справі) звернулись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про спадщину. 15 вересня 2025 їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку із пропуском встановленого законом строку 6 місяців.

У той же час позивач з 2019 року постійно проживала з померлим батьком за адресою АДРЕСА_1 . Померлий батько був похилого віку та потребував постійного піклування. На дату смерті йому було 74 роки. Останні роки, що позивач проживала разом з ним, вона готувала йому їсти, прибирала, допомагала йому пересуватися та здійснювала догляд як за ним, так і за господарством. Між нею та батьком були теплі відносини, що підтверджується, копіями фотознімків. Факт сумісного проживання з батьком за адресою АДРЕСА_1 підтверджується долученими до позовної заяви копіями заяв свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 .

Крім того, згідно акта обстеження домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради засвідчив, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 26.04.2004 року. Після смерті, похованням батька займалась також вона, що підтверджується свідоцтвом про поховання серія НОМЕР_1 .

На день смерті ОСОБА_5 залишив наступне спадкове майно:

- 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , яка належала померлому на підставі Договору купівлі-продажу квартири від четвертого липня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якуба Ю.А., про що зроблено запис в реєстрі за N?3965;

- 1/4 частку квартири АДРЕСА_3 , яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло, видане 27 листопада 2001 року.

Померлий ОСОБА_5 , заповіту не складав, а тому спадкування його майна здійснюється за законом. Його син – ОСОБА_3 є відповідачем по справі, визнає той факт, що позивач проживала разом із батьком за однією адресою, та не заперечує право позивача на спадкове майно. Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, та визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на спірні частки квартир.

Ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпра позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження та визначено, що справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження.

Присутній в судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Окрім того, 11 червня 2026 року на адресу суду від представника позивача – адвоката Головаха К.К. надійшла заява, в якій остання просила залучити в якості співвідповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зважаючи на те, що вона є співвласницею 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , визнання права власності на частку якої в порядку спадкування складає предмет позовних вимог.

Ухвалою Чечелівського районного суду м. Дніпра від 15 липня 2026 року відповідне клопотання представника позивача задоволено та залучено до участі у справі в якості співвідповідача – ОСОБА_4 . Цією ж ухвалою було витребувано від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради відомості щодо складу осіб, які мали зареєстроване місце проживання станом на 31 січня 2025 року за адресою АДРЕСА_1 ., а також від Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевої Ірини Анатоліївни належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 із відомостями зі спадкового реєстру щодо наявності заповітів, та за наявності копій заяв від інших спадкоємців, щодо прийняття спадщини тощо.

15 липня 2026 року ОСОБА_3 (відповідач-1) подав заяву про визнання позову, за змістом якої підтвердив, що на момент смерті батька – ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка фактично проживала разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала догляд за ним, вела спільний побут та надавала необхідну допомогу. Будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог не має. Вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, не заперечує проти оформлення спадкових прав позивачкою на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 та не має будь-яких претензій щодо належного їй права на спадщину. Спір щодо складу спадкового майна, права на спадкування чи розподілу спадщини між ним та позивачкою відсутній. Вважає, що встановлення судом факту постійного проживання позивачки разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини відповідає фактичним обставинам справи та є необхідним для реалізації її спадкових прав.

23 вересня 2026 року ОСОБА_4 (відповідач-2) також подала заяву про визнання позову, за змістом якої зазначила, що вона є відповідачем та рідною матір?ю ОСОБА_8 (позивач) та ОСОБА_9 (відповідач-1). На момент смерті колишнього чоловіка і батька дітей – ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 проживала разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 . Заперечень щодо заявлених позовних вимог не маю. Позов доньки підтримує у повному обсязі. Наслідки визнання позову зрозумілі.

У судовому засіданні 24 вересня 2026 року зважаючи на визнання позову обома відповідачами суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України та відповідно до вимог ст. 244 ЦПК України перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши ухвалення та проголошення судового рішення на 05 жовтня 2026 року. У зазначене засідання сторони не з`явились. Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступних обставин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 (відповідач-1) є сином померлого ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 (відповідач-2) є матір`ю позивача ОСОБА_1 та відповідача-1 ОСОБА_3 , а також перебувала у шлюбі з померлим ОСОБА_5 у період з 24 серпня 1973 року по 25 жовтня 1979 року, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії відповідних актових записів.

За життя ОСОБА_5 належала 1/2 частка квартири АДРЕСА_2 (право власності виникло на підставі Договору купівлі-продажу квартири від четвертого липня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якуба Ю.А., про що зроблено запис в реєстрі за N?3965). Власником іншої 1/2 вказаної квартири згідно зазначеного договору є ОСОБА_4 (відповідач-2).

Окрім того за життя ОСОБА_5 належала 1/4 частка квартири АДРЕСА_3 (право власності виникло на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 27 листопада 2001 року виконкомом міської Ради народних депутатів в порядку приватизації як члену сім`ї ОСОБА_4 (відповідач-2). Іншими співвласниками відповідно зазначено ОСОБА_4 (відповідач-2), ОСОБА_3 (відповідач-1), ОСОБА_10 (позивач).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер у віці 73 років у м. Дніпрі за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей зі Спадкового реєстру, померлий ОСОБА_5 , заповітів/спадкових договорів за життя не складав, відповідно спадкування його майна здійснюється за законом.

12 вересня 2025 року донька померлого ОСОБА_5 – позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рум`янцевої І.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

12 вересня 2025 року син померлого ОСОБА_5 – ОСОБА_3 (відповідач-1) також звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рум`янцевої І.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно відповіді відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, щодо кола осіб, зареєстрованих на дату смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 – інші зареєстровані особи, окрім ОСОБА_5 – відсутні.

15 вересня 2025 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рум`янцева І.О. винесла постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 частку квартири АДРЕСА_3 та на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку з порушенням нею встановленого законом шестимісячного строку звернення із заявою про прийняття спадщини, зважаючи на те що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , тоді як померлий ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також 15 вересня 2025 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рум`янцева І.О. винесла постанову про відмову ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/8 частку квартири АДРЕСА_3 та на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку з порушенням ним встановленого законом шестимісячного строку звернення із заявою про прийняття спадщини, зважаючи на те що ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , тоді як померлий ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт того, що позивач ОСОБА_1 на час смерті свого батька – ОСОБА_5 , мешкала разом із ним, підтверджуються результатами системного аналізу усієї сукупності наявних у матеріалах справи доказів, а саме:

- квитанціями про сплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , платником за якими є ОСОБА_1 ;

- актом обстеження домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , згідно якого КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради засвідчило, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 26.04.2004 року;

- скріншотами сімейного фотоархіву зі спільними фотозображеннями;

- письмовими заявами сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 тощо.

Також суд зважає на відсутність інших спадкоємців, права яких у даному випадку могли би бути порушені, окрім тих учасників справи, які визнали позовні вимоги у повному обсязі. При цьому суд не вбачає підстав не прийняти цю відмову.

З огляду на викладене суд доходить висновку про те, що позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами, встановленими статтями 1268, 1270 ЦК України, спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначена дія повинна бути вчинена протягом шести місяців від дня відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_5 проживали разом, отже, позивач прийняла спадщину в силу частини 3 статті 1268 ЦК. Наявності інших спадкоємців судом не встановлено.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні у їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що заявлені у справі позовні вимоги про визнання права власності на 1/4 квартири АДРЕСА_5 , а також на 1/2 квартири АДРЕСА_2 , які належали спадкодавцю ОСОБА_5 на момент смерті, також підлягають задоволенню, оскільки позивач є спадкоємцем за законом і прийняв спадкове майно після смерті батька.

Керуючись статтями 5, 7, 10 13, 19, 23, 76 81, 89, 209 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 265, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Румянцева Ірина Олексіївна, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_5 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/4 квартири АДРЕСА_5 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/2 квартири АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 07.10.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач 2: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_6 .

Третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Румянцева Ірина Олексіївна, адреса здійснення діяльності: м. Дніпро, пр. Науки, 84/48.

Суддя