Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №202/10536/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/10536/26

Провадження № 2-о/202/251/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Мартинюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,

У С Т А Н О В И В:

22 вересня 2026 року заявник в особі свого представника - адвоката Ганчевої М.А. звернулася з заявою, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Луганськ Луганської області, тобто на тимчасово окупованій території України, помер її колишній чоловік та батько її неповнолітньої дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, оскільки ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території і належні документи, які дозволяють зареєструвати факт смерть, відсутні, вони позбавлені можливості отримати свідоцтво про його смерть для подальшої реалізації права на спадщину та отримання допомоги по втраті годувальника.

За цих підстав заявниця просила у судовому порядку встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Луганську Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 28 вересня 2026 року заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання представник заявника - адвокат Ганчева М.А. не з`явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі заявниці, в якій заяву підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Заінтересована особа - Бучанський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, також надав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до частини 4 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 268 ЦПК України).

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав:

Судом установлено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 вересня 2010 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 504. Тобто заявниця є законним представником ОСОБА_3 .

Згідно з матеріалами справи шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірваний на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2026 року у справі № 185/128/26.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 проживав у місті Луганську.

Як стверджує заявниця у своїй заяві, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Луганську.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначені статтею 317 ЦПК України, згідно з якою заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064.

Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року (з наступними змінами), визначено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, оскільки свідоцтво про смерть ОСОБА_2 було видане установою на тимчасово окупованій території, цей документ є недійсним і не створює жодних правових наслідків.

Водночас на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 суду надано копію довідки про смерть № С-00830 від 28 липня 2026 року, виданої Кировським міським відділом запису актів цивільного стану в м. Луганську, в якій зазначено про смерть ОСОБА_2 , дату та місце смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Луганськ, причину смерті.

Підстав не довіряти твердженням, викладеним у заяві, про смерть ОСОБА_2 в суду немає.

Отже суд вважає, що матеріалами справи доведено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Луганську ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це підтверджується наданими заявником письмовими доказами.

Тому враховуючи, що заявник в інший спосіб позбавлена можливості отримати документ, що посвідчує смерть батька її дочки, суд вважає можливим задовольнити заяву та встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Луганську Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. 258-259, 263-265, 268, 317, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Червоногвардійське м. Кіровська Луганської області, в місті Луганську Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07 жовтня 2026 року.

Суддя Наталія Марченко