Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №202/6475/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/6475/26

Провадження № 2/202/5257/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого судді Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Коваленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в особі представника через систему «Електронний суд» звернулися до Індустріального районного суду міста Дніпра із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, відповідно до якої просили стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором № 3896937 від 27.03.2021 у розмірі 10 219,34 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані наступним. 13.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3896937 про надання споживчого кредиту, підписаний зі сторони відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 20 000,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

04.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 04-02-01/2022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» відступає, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників за Договорами, зокрема й за Договором № 3896937 від 27.03.2021 року.

10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-01/2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» відступає, а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, зокрема й за Договором № 3896937 від 27.03.2021 року.

Таким чином ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, відповідач порушила норми законодавства та умови кредитного договору, свої зобов`язання не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, а тому загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 3896937 від 27.03.2021 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 10 219,34 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3 910,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6 240,36 грн.; інфляційні збитки - 62.56 грн.; нараховані 3% річних -6.42 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної справи визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 03 липня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість в прохальній частині позовної заяви просили здійснювати розгляд цивільної справи без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, натомість через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої просив здійснювати розгляд справи без його участі, а також зменшити розмір відсотків та суму на правову допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3896937 про надання споживчого кредиту, який містить анкетні та паспортні дані відповідача.

Пунктом 1.1. Кредитного договору визначено, що його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Авентус Україна» та в Особистому кабінеті прийняв умови та за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «M878342», підписав електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання.

Згідно з умовами Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000,00 гривень (п. 1.3. Кредитного договору). Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (26.04.2021) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору (п. 1.4. Кредитного договору). Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в 1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативи споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопрологанція, відповідно до п.4.2 Договору. Знижена процентна ставка становить 0,95% в день від суми кредиту та застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 цього Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 693,50 % річних (п. 1.7.1.), за стандартною ставкою 346,75% річних (п. 1.7.2.). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за зниженою ставкою 25 700,00 грн. (п. 1.8.2.), за стандартною ставкою 31 400,00 грн. (п. 1.8.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору, нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та авто пролонгація), із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Також, ОСОБА_1 електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами, 27.03.2021 року підписав графік платежів до Кредитного договору та Паспорт споживчого кредиту, що містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Згідно з листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» вих. № 23528 від 29.05.2026 року, вбачається успішне перерахування на платіжну картку клієнта маска картки НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 20 000,00 грн., № транзакції 926905695, дата прийняття 27.03.2021 11:40.

Отже, ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20 000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, яку останнім вказано особисто в Кредитному договорі.

В свою чергу, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти та частково здійснюючи платежі в погашення заборгованості.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення суми кредиту та нарахованих процентів не виконував належним чином та відповідно до Картки обліку Договору (розрахунку заборгованості), сформованого ТОВ «Авентус Україна» станом на 03.02.2022 року має заборгованість в сумі 10 150,36 грн., з яких: 3 910,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 240,36 грн. сума заборгованості за відсотками.

04.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 04-02-01/2022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» відступає, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників за Договорами, зокрема й за Договором № 3896937 від 27.03.2021 року в розмірі 10 150,36 грн.

10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено договір про відступлення права вимоги № 10-01/2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» відступає, а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, зокрема й за Договором № 3896937 від 27.03.2021 року в розмірі 10 219,34 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3 910,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6 240,36 грн.; інфляційні збитки - 62.56 грн.; нараховані 3% річних - 6.42 грн.

Виниклі спірні правовідносини між сторонами у справі, регулюються наступними нормами права.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 626 ч. 1 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підписуючи Договір № 3896937 від 27.03.2021 року відповідач визнав надані фінансовою компанією умови даного договору, тарифи та правила. Тобто, сторонами при укладенні договорів були досягнути усі істотні умови договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідач одержав та використав за цільовим призначенням кредитні кошти, про що свідчить розрахунки заборгованості.

Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконував, у зв`язку з чим допустив виникнення заборгованості.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведені розрахунки заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, відповідачем по справі суду не надано.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «Коллект Центр», яке є правонаступником кредитодавця, належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 3896937 про надання споживчого кредиту від 27.03.2021 року в розмірі 10 219 (десять тисяч двісті дев`ятнадцять) грн. 34 (тридцять чотири) коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3 910,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6 240,36 грн.; інфляційні збитки - 62.56 грн.; нараховані 3% річних -6.42 грн.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання професійної правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; 3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У своїй постанові Верховний Суд КАС від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зробив висновок про те, що відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон №5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон №265/95-ВР, Положення №13 та Положення №148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність (пункт 35 цієї постанови). Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа (п. 36 постанови). Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, а тому останній може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта (п. 37 даної постанови).

У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц зроблений висновок про те, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року, справа № 826/1216/16, провадження № 11-562ас18, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справа № 301/1894/17.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на адвоката надано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, заявку про надання юридичної допомоги № 1728 від 01.05.2026 року на суму 9 000,00 грн.; витяг з акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року на суму 9 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, вирішуючи питання витрат на правничу допомогу, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

Отже, відповідно до витягу з акту про надання юридичної допомоги 29.05.2026 року було встановлено, що сума гонорару адвоката за надання правничої допомоги становить 9 000,00 грн. Ця сума охоплює оплату за надані адвокатом послуги в рамках представництва інтересів клієнта та здійснення юридичних дій, необхідних для вирішення відповідної справи.

Суд вважає зазначену справу такою що є невеликої складності тому що вона є типовою з усталеною судовою практикою. У справі заявлено одного позивача та відповідача. Справа розглянута в спрощеному провадженні без участі сторін.

Однак, суд, проаналізувавши обсяг наданих послуг, а також беручи до уваги невелику складність справи, яка є типовою, обсяг виконаної роботи адвокатом, дійшов висновку, що заявлений гонорар не відповідає принципу розумності, співмірності та пропорційності, враховуючи невелику складність справи, типовість заявлених позовних вимог , що не потребує великої кількості часу для складання позовної заяви, справа розглядалась в спрощеному провадженні без участі представника позивача, а тому гонорар в 9 000,00 грн. не є обґрунтованим та не відповідає принципу розумності та співмірності.

Тому, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, з урахуванням викладених обставин, суд вважає суму в розмірі 3 000,00 гривень співмірним відшкодуванням за надану правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 611, 625, 629, 1049, 1048, 1050,1054 ЦК України, ст. ст.4, 13, 19, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором № 3896937 про надання споживчого кредиту від 27.03.2021 року в розмірі 10 219 (десять тисяч двісті дев`ятнадцять) грн. 34 (тридцять чотири) коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3 910,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6 240,36 грн.; інфляційні збитки – 62,56 грн.; нараховані 3% річних – 6,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн . та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07 жовтня 2026 року.

Суддя Л.П. Слюсар