Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №202/3589/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/3589/26

Провадження № 2/202/3912/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі судді Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 17.01.2019 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL-163244, згідно з яким відповідач отримав кредит у сумі 34 500,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером та виписками руху коштів по рахунку.

Відповідно до умов Кредитного договору банк зобов`язався надати у власність відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов`язався використати кредит на цілі, вказані в Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором. Строк (термін) кредитування встановлено до 14.07.2023 року, процентну ставку – 84,99 % річних.

25.06.2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1, у відповідності до умов якого права вимоги за Кредитним договором № CL-163244 від 17.01.2019 року перейшли до нового кредитора – ТОВ «ФК «Приватні інвестиції». Згідно з Додатком № 1 до Договору факторингу сума заборгованості за Кредитним договором становить 84 743,50 грн.

Позивач зазначає, що позичальник взяті на себе зобов`язання не виконав та кредит у встановлені строки (терміни) не повернув. Направлене ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» повідомлення-вимогу про погашення заборгованості в добровільному порядку відповідач проігнорував.

Загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 84 743,50 грн, що складається з:

- 34 500,00 грн – сума заборгованості за кредитом;

- 50 243,50 грн – сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № CL-163244 від 17.01.2019 року у загальному розмірі 84 743,50 грн, сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, натомість у матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк не скористався, будь-яких заяв/клопотань до суду від нього не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При таких обставинах, враховуючи позицію представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2019 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL-163244, за умовами якого банк зобов`язався надати у власність відповідачу грошові кошти у сумі 34 500,00 грн на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов`язався використати кредит на цілі, вказані в Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором (пункт 1 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.3 Кредитного договору строк (термін) кредитування встановлено до 14.07.2023 року. Згідно з пунктом 3.1 Кредитного договору кредитні кошти надаються відповідачу в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням позичальника, яке міститься в пункті 2.4 Кредитного договору.

Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що відповідач сплачує банку проценти за процентною ставкою 84,99 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360) за ставкою, визначеною пунктом 4.1 Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору (пункт 4.2 Кредитного договору). Пунктом 4.5 Кредитного договору визначено реальну річну процентну ставку – 127,23 % річних.

Згідно з пунктом 6.1 Кредитного договору відповідач зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього. Пунктом 6.2 Кредитного договору визначено, що позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Кредитним договором відповідно до Графіка платежів (Додаток № 1 до Кредитного договору); всього позичальник зобов`язаний здійснити 54 щомісячних платежі по 2 535,00 грн, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 54 місяців з дати укладання Кредитного договору. Відповідно до пункту 6.3 Кредитного договору позичальник щомісячно здійснює повернення суми заборгованості за кредитом та сплачує проценти за користування кредитом у вигляді рівних сум – ануїтетного платежу.

Згідно з пунктом 10.4 Кредитного договору шляхом його підписання позичальник підтвердив, що він до видачі кредиту ознайомився з діючими Тарифами банку та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк», ознайомився із реальною річною процентною ставкою та орієнтовною загальною вартістю кредиту, а також іншою інформацією про споживчий кредит.

Укладення Кредитного договору підтверджується наявними в матеріалах справи копією Кредитного договору № CL-163244 від 17.01.2019 року, копією Додатка № 1 до нього, копією анкети-заяви фізичної особи на отримання готівкового кредиту та копією паспорта споживчого кредиту.

АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 34 500,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером та виписками по особових рахунках.

25.06.2021 року між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1, за умовами якого права вимоги за Кредитним договором № CL-163244 від 17.01.2019 року перейшли до ТОВ «ФК «Приватні інвестиції». Згідно з пунктом 3.1 Договору факторингу клієнт відступає фактору права вимоги в повному обсязі з дня, наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення. Передачу прав вимоги до відповідача підтверджено витягом із Додатка № 1 до Договору факторингу, згідно з яким сума заборгованості за Кредитним договором становить 84 743,50 грн, а оплату ціни відступлення – платіжним дорученням.

Позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про зміну кредитора у зобов`язанні та відступлення грошової вимоги, а також повідомлення-вимогу про погашення заборгованості, проте заборгованість погашена не була.

Відповідно до розрахунку заборгованості по Кредитному договору № CL-163244 від 17.01.2019 року заборгованість відповідача становить 84 743,50 грн, з яких: 34 500,00 грн – сума заборгованості за кредитом; 50 243,50 грн – сума заборгованості за відсотками. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні втрати та 3 % річних позивачем до стягнення не заявлені.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). У частині третій статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Судом встановлено, що Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами № 250621/1 укладено 25.06.2021 року, тобто після укладення Кредитного договору № CL-163244 від 17.01.2019 року, стягнення заборгованості за яким є предметом цього спору, а отже право грошової вимоги до відповідача було наявним на момент його відступлення. Позивачем доведено факт набуття права вимоги за вказаним Кредитним договором.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті наведених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачем кредитного договору, отримання ним кредитних коштів, порушення взятих на себе зобов`язань та набуття позивачем права вимоги до відповідача, у зв`язку з чим вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором № CL-163244 від 17.01.2019 року в розмірі 84 743,50 грн, з яких 34 500,00 грн – сума заборгованості за кредитом та 50 243,50 грн – сума заборгованості за відсотками, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц зроблений висновок про те, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року, справа № 826/1216/16, провадження № 11-562ас18, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року, справа № 301/1894/17.

У позовній заяві позивач зазначив, що для надання професійної правничої допомоги звернувся до Адвокатського об`єднання «СмартЛекс», з яким укладено Договір № 07/10/2021 про надання правової допомоги від 07.10.2021 року, а витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом цієї справи, становлять 12 711,53 грн.

Разом з тим жодних доказів на підтвердження понесення таких витрат – договору про надання правової допомоги, акта приймання-передачі наданих послуг, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розрахунку витрат, документів про їх оплату – позивачем до позовної заяви не долучено та до суду не надано.

За таких обставин, оскільки понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір документально не підтверджені, підстави для стягнення таких витрат з відповідача відсутні.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ 37356981, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7) заборгованість за Кредитним договором № CL-163244 від 17.01.2019 року в розмірі 84 743,50 грн (вісімдесят чотири тисячі сімсот сорок три гривні п`ятдесят копійок), з яких: 34 500,00 грн – сума заборгованості за кредитом; 50 243,50 грн – сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ 37356981, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпра (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 07 жовтня 2026 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі «Електронний суд».

Суддя С. І. Доценко