Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №584/1365/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.Справа № 584/1365/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 27.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Данік Я.І., вул. Кірова, 54, м. Путивль, Путивльський, Сумська, 41500, по справі № 584/1365/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 № 825 від 05 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є протиправним та необґрунтованим, оскільки він був необізнаний про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що у позивача був обов`язок для проходження медичного огляду до 2 травня 2026 року. Також зазначив, що у оспорюваній постанові міститься відмітка про набрання постановою законної сили, однак відсутні докази направлення її позивачу. Оскільки т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 при розгляді постанови про адміністративне правопорушення повно та всебічно не з`ясував усі обставини справи та не надав жодного доказу наявності адміністративного правопорушення, позивач просив визнати цю постанову протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.

Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 27.08.2026 позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволено.

Скасовано постанову № 825 від 5 травня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність рішення нормам матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Путивльського районного суду Сумської області від 27 серпня 2026 року № 584/1365/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до наявних облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») ОСОБА_1 (Позивач) ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі «Відомості про медичний огляд» в обліковій картці інформація відсутня. Зазначене підтверджується обліковою карткою, наявною в матеріалах справи № 825 про адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 2 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України – до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Згідно ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Враховуючи що позивачем було вчинене зазначене адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 була винесена оскаржувана постанова.

Позивач, скориставшись правом, передбаченим ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що апеляційна скарга фактично відтворює доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, та не містить конкретних доводів щодо неправильності встановлення судом першої інстанції обставин справи або неправильного застосування ним норм матеріального чи процесуального права. Апеляційна скарга не містить посилань на докази чи інші обставини, які б спростовували встановлене судом першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі посилання на норми законодавства та відомості з АІТС «Оберіг» не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні. З огляду на зазначене, позивач просить апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити без задоволення, рішення Путивльського районного суду Сумської області від 27 серпня 2026 року у справі № 584/1365/26 залишити без змін.

Відповідач подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що згідно наявних облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») розділ «Історія змін: облікові дані» відносно ОСОБА_1 зазначено, що в період перебування ОСОБА_1 на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ОСОБА_5 ) з 03.05.2024 до 06.11.2026 року він мав підкартотеку «непридатні в мирний час, обмежено придатні у воєнний час», що як вбачається і стало підставою для подання 3м відділом ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ОСОБА_5 ) звернення відносно ОСОБА_1 до органів Національної поліції. Також відповідач просить прийняти додані до пояснень докази до розгляду.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

У поданих додаткових поясненнях апелянт просить провести розгляд справи за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позивач подав заяву, в якій просить розглянути справу № 584/1365/26 за відсутності позивача ( ОСОБА_1 ) на підставі наявних у матеріалах справи доказів та документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що 2 травня 2026 року ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 за порушення військового обліку, а саме: непроходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п.2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»).

2 травня 2026 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 825, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно останнього, за фактом того, що ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року і діє до теперішнього часу), у порушення вимог абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року, абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби вчасно.

При складанні вказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу та отримання його копії, що підтверджується підписами свідків.

У той же час у вказаному протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 (а у разі відмови – свідків), про оповіщення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

5 травня 2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 825 відносно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн по справі про адміністративне правопорушення, за те, що ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року і діє до теперішнього часу), у порушення вимог абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року, абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби вчасно.

Як вбачається із тексту вказаної постанови, відомості про направлення її поштою ОСОБА_1 відсутні.

Постановою від 11 серпня 2026 року відкрито виконавче провадження № 81713101 щодо виконання постанови № 825 від 5 травня 2026 року, а постановою від 11 серпня 2026 року накладено арешти на всі рахунки ОСОБА_1 .

Позивач, не погодившись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих суду доказів неможливо встановити підставу притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки обов`язок пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року, передбачений п.2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» стосується осіб, які визнані обмежено придатними, однак представником відповідача не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним і мав обов`язок до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Також відсутні докази того, що позивач був сповіщений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також докази направлення оспорюваної постанови позивачу, що дає підстави для висновку про порушення відповідачем процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід закрив.

Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII).

За змістом ч.ч. 1, 3, 7 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Положеннями ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації з 24.02.2022 5:30 год в Україні введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Зважаючи на те, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 було оголошено проведення загальної мобілізації, колегія суддів зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного відповідальності діяв особливий період.

Із матеріалів справи встановлено, що оскаржуваною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

За змістом ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених у ст. 255 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Із матеріалів справи встановлено, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Зі змісту постанови встановлено, що підставою притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що він під час дії особливого періоду (який настав з моменту оприлюднення Указу Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року і діє до теперішнього часу), у порушення вимог абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України № 4235-ІХ від 12 лютого 2025 року, абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби вчасно.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що відповідно до п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, однак позивач зазначені вимоги закону порушив і повторний медичний огляд не пройшов.

Колегія суддів вважає зазначені доводи необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII) правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону № 3543-XII визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі – Закон № 3621-IX).

Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Первісною редакцією п. 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Законом від 12.02.2025 № 4235-IX, який набрав чинності 15.02.2025, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» викладено в новій редакції:

«Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Отже, із вищезазначеного вбачається, що обов`язок пройти медичний огляд до 5 червня 2025 року відповідно до Закону № 3621-IX виник лише у осіб, які до набрання ним чинності були визнані обмежено придатними до військової служби.

Однак, ні зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 825, ні зі змісту оскаржуваної постанови № 825 не вбачається на підставі яких документів відповідачем було встановлено, що позивач мав статус обмежено придатного, адже саме з наявністю такого статусу пов`язувалось виникнення у нього обов`язку пройти медичний огляд до 5 червня 2025 року відповідно до Закону № 3621-IX.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з наданих до суду доказів неможливо встановити підставу притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки обов`язок пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року, передбачений п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-IX, стосується лише осіб, які були визнані обмежено придатними, однак представником відповідача не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 був визнаний обмежено придатним і відповідно мав обов`язок до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Щодо надання відповідачем до суду апеляційної інстанції нових доказів, у тому числі, облікових даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») розділ «Історія змін: облікові дані» відносно ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає таке.

За змістом ч.ч. 1, 3, 4 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник).

Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Однак, апелянт, подаючи до суду апеляційної інстанції нові докази, не обґрунтував неможливості їх подання до суду першої інстанції, з огляду на що колегія суддів зазначені докази до розгляду не приймає.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування.

Правомірність індивідуального акта суб`єкта владних повноважень оцінюється виходячи з тих підстав, які прямо зазначені у ньому на момент його прийняття.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а отже апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду – без змін, оскільки судом було правильно встановлено всі обставини справи, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Керуючись ст. ст. 229, 286, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 325, 328 України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 27 серпня 2026 року по справі № 584/1365/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко