Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №520/6871/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Григоров Д.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.Справа № 520/6871/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 року по справі № 520/6871/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплати з 08.08.2025р. пенсії як особі з інвалідністю 2 групи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю 2 групи з 26.09.2025р. та виплатити недоотриману ОСОБА_1 пенсію за період 26.09.2025р. по 01.04.2026р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 адміністративний позов – задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплати з 08.08.2025р. пенсії як особі з інвалідністю 2 групи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування пенсії по інвалідності як особі з інвалідністю 2 групи з 26.09.2025р. та виплатити недоотриману ОСОБА_1 пенсію за період 26.09.2025р. по 01.04.2026р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що на його думку, у спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не порушило прав позивача, а позивачем не доведено порушень. Отже, відповідач у справі, як орган державної виконавчої влади, діяв відповідно до вимог чинного законодавства у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, які суперечать положенням чинного законодавства, а отже такі вимоги не підлягають задоволенню.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу положень частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивачці була встановлена друга група інвалідності з 27.02.2023р. до 01.03.2024 з датою чергового переогляду 27.02.2024р., що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12ААВ №690721 від 27.02.2023р.

З березня 2024 року по серпень 2025 року виплата пенсії здійснювалась відповідно до пункту 14-6.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 (у редакції, що діяла до 01.01.2025) та з урахуванням положень Закону України від 29.10.2024 №740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 годин 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб.

08.08.2025р. позивачці було припинено виплату пенсії по інвалідності, у зв`язку з чим позивачка звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії по інвалідності.

Проте ГУ ПФУ в Харківській області дій з поновлення виплати пенсії не здійснило, листом від 01.12.2026р. №2800-030202-8/82201 повідомило позивачку про відсутність підстав для поновлення виплати пенсії та роз`яснило, що питання щодо продовження виплати пенсії може бути вирішено у разі отримання територіальним органом Пенсійного фонду України відповідних результатів оцінювання повсякденного функціонування особи або за наявності відповідної інформації з лікувального закладу про причини, що підтверджують неможливість проходження позивачкою повторного оцінювання повсякденного функціонування особи, визначені Постановою №1338.

Позивачка, не погодившись із вищевказаним рішенням, звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання відповідача щодо правомірності припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу у зв`язку з відсутністю у ГУ ПФУ в Харківській області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5 Рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерел формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За приписами частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом частини 1 статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року.

Так, позивач отримував пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання на підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією.

При цьому, виплата пенсії по інвалідності позивачу до 08.08.2025 проводилася відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" без результатів повторного огляду на період дії воєнного стану.

Підставою для припинення нарахування та виплати позивачці пенсії відповідач, із посиланням на положення пункту 3 постанови КМУ № 1338, зазначив відсутність у ГУ ПФУ в Харківській області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивачки особою з інвалідністю.

Відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV, для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2022 № 390 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо строку повторного огляду осіб з інвалідністю та продовження строку дії деяких медичних документів в умовах воєнного стану» постанову Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» доповнено пунктом 3 наступного змісту:

«Повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:

- осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317;

- дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 100, ст. 3666).

При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що у зв`язку з введенням на всій території України воєнного стану, повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості проходження повторного огляду, що припав на період дії воєнного стану на території України.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що вказане Постановою № 225 перенесення строку повторного огляду медико-соціальної експертизи дійсно не має безумовного характеру, оскільки у вищенаведеному пункті Постанови № 225 встановлено, що повторний огляд переноситься за умови неможливості направлення лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу.

Причини неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування, строки для проходження оцінювання окремих категорій осіб з інвалідністю та строки, до яких продовжується інвалідність, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - постанова №1338).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" установлено, що в разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 Питання медико-соціальної експертизи (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 08.03.2022 № 225 Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

- чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 01.04.2025 до 01.11.2025 пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

- інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 01.04.2026.

До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

- особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

- особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

Для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п`ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи. Абзаци п`ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.

Аналізуючи наведене правове регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, державою створені правові засади щодо проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України, при цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжено до останнього числа шостого місяця після припинення/скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не було проведено повторний огляд.

З матеріалів справи встановлено, що Позивачці була встановлена друга група інвалідності з 27.02.2023р. до 01.03.2024 з датою чергового переогляду 27.02.2024р., що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12ААВ №690721 від 27.02.2023р.

Тобто, позивачу інвалідність була встановлена до набрання чинності Постановою № 1338, та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, у зв`язку з чим позивачу продовжувалася виплата пенсії до 08.08.2025 включно.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 28.02.2025 № 376, Харківська міська територіальна громада з 15.09.2022 включена до території можливих бойових дій без визначення дати припинення можливості бойових дій.

Отже, позивач, якому встановлена інвалідність із визначенням строку повторного огляду до набрання чинності Постановою № 1338, який припадає на час існування воєнного стану на території України, проживаючи на території, яка включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 28.02.2025 № 376, та який має онкологічне захворювання, відноситься до категорії осіб, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування відповідно до підстав, визначених абзацом сімнадцятим пункту 3 постанови №1338.

Відтак, посилання відповідача щодо правомірності припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу у зв`язку з відсутністю у ГУ ПФУ в Харківській області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачу протиправно зупинено виплату пенсії з 26.09.2025.

Крім того, згідно з ч.1 ст.49 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів прийняття відповідного рішення щодо припинення виплати пенсії позивачу або припинення виплати пенсії за рішенням суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо припинення позивачу нарахування та виплати з 26.09.2025 пенсії, як особі з інвалідністю 2 групи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 по справі № 520/6871/26 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2026 року по справі № 520/6871/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов