Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №520/4973/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 520/4973/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Нерубацької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Лук`яненко М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/4973/26

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту ГУ ДПС в Харківській області, відповідач, апелянт), у якому просив суд:

визнати протиправною відмову ГУ ДПС в Харківській області, викладену у листі за №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026, у непідготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновку про повернення з Державного бюджету України ФОП ОСОБА_1 суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 631 994,12 грн;

зобов`язати ГУ ДПС в Харківській області здійснити дії, спрямовані на повернення на рахунок ФОП ОСОБА_1 , IBAN № НОМЕР_1 , банк одержувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Київ, Україна, РНОКПП одержувача – НОМЕР_2 , суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 631 994,12 грн.

26 травня 2026 року Харківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 - задовольнив.

Визнав протиправною відмову ГУ ДПС в Харківській області, викладену у листі за №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026, у непідготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновку про повернення з Державного бюджету України ФОП ОСОБА_1 суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3631994,12 грн.

Зобов`язав ГУ ДПС в Харківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновок про повернення на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3631994,12 грн.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Харківській області на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 16640 грн 00 коп.

ГУ ДПС в Харківській області, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначив, що згідно із наявною у базах даних ГУ ДПС інформацією встановлено, що ФОП ОСОБА_1 анулювано реєстрацію платника податку на додану вартість 14.11.2025 за ініціативою платника податків.

Станом на 31.12.2025 в електронній картці з податку на додану вартість обліковувались надміру сплачені суми з податку на додану вартість в розмірі 82 062,12 грн. Після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, подання звітності та проведення остаточних розрахунків з податку, 06.01.2026 зараховано надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ платіжне доручення №951681660 від 06.01.2026 в сумі 3549932,00 грн, що також призвело до збільшення надміру сплачених сум з ПДВ. Отже, загалом надміру сплачена сума з ПДВ після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість склала 3631994,12 грн. У податковій декларації з ПДВ за листопад 2025 року ФОП ОСОБА_1 задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) у сумі 1250,0 гривень.

Вважає, що ФОП ОСОБА_1 при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не дотримано вимоги п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), адже товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності і платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку не визначив податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.

Зазначив, що до ГУ ДПС в Харківській області 09.01.2026 надійшла заява від ФОП ОСОБА_1 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з податку на додану вартість у сумі 3631994,12 грн (вх. ГУ ДПС від 09.01.2026 №954467). У відповідь на вказану заяву відповідачем було надано лист за №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026, в якому останній констатував, що в інтегрованій картці платника наявна переплата по податку на додану вартість у сумі 3631994,12 грн, а також зазначив, що визначення надміру сплачених сум податкових платежів по податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) та здійснення їх повернення платникам або зарахування в рахунок надходжень інших податків і зборів, є можливим лише після проведення документальної перевірки за результатами якої буде підтверджено факт надміру сплачених сум податків.

Стверджує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував доводи відповідача, що до основних функцій контролюючих органів, зокрема, належить контроль за дотриманням платниками податків вимог податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів і платежів.

Вважає, що при прийнятті рішення, викладеного у листі за №2513/6/20-40-24-03 13 від 16.01.2026, ГУ ДПС діяло у порядку, на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Неврахування вказаних обставин судом першої інстанції свідчить про формальний підхід до з`ясування фактичних обставин цієї справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції Позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником Відповідача.

ФОП ОСОБА_1 , у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, 20.02.2017 набув статусу суб`єкта господарювання.

З 01.03.2017 позивач є платником єдиного податку без реєстрації платником податку на додану вартість.

З 01.04.2023 позивач перейшов на загальну систему оподаткування зі статусом платника податку на додану вартість до 14.11.2025, який анулював за власною ініціативою, оскільки обсяги продажу товарів менші ніж визначені в Податковому кодексі України, що підтверджується Заявою про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, Квитанцією №2 та довідкою з реєстру платників податку на додану вартість.

Основним видом підприємницької діяльності за КВЕД є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Як зазначає позивач у позовній заяві, він здійснював продаж інструменту в широкому асортименті (для дому, ремонту, будівництва тощо) з 2017 року. Для досягнення, визначеної мети позивачем здійснювалась закупівля товару (інструменту) в асортименті у виробників на території України та за кордоном (Китай, Індія, Тайвань).

Станом на 31.12.2025 в електронній картці позивача з податку на додану вартість обліковувались надміру сплачені суми з податку на додану вартість в розмірі 82062,12 грн.

Після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, подання звітності та проведення остаточних розрахунків з податку, 06.01.2026 зараховано надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ згідно зі платіжного доручення №951681660 від 06.01.2026 в сумі 3 549 932,00 грн.

Отже, загалом надміру сплачена сума з ПДВ після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість склала 3 631 994,12 грн згідно електронної картки з ПДВ.

09.01.2026 позивачем подано Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені на суму 3631994,12 грн, яка прийнята контролюючим органом за реєстраційним № 954467.

Листом за №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026 відповідачем підтверджено наявність суми переплати по податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) у загальному розмірі 3 631 994,12 грн, а також зазначено, що визначення надміру сплачених сум з податку на додану вартість та здійснення їх повернення платнику податків або зарахування в рахунок надходжень інших податків і зборів, є можливим лише після проведення документальної перевірки (за зверненням платника податків), за результатами якої буде підтверджено факт надміру сплачених сум податків. Відтак, відповідач відмовив позивачу у поверненні надміру сплачених сум грошового зобов`язання.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом в листі №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026 підтверджено наявність суми переплати по податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) у загальному розмірі 3631994,12 грн. При цьому, не констатовано про наявність у позивача податкового боргу, подання платником податків заяви про повернення коштів більше ніж 1095 днів від дня виникнення переплати чи не відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вказує, що ця конституційна норма втілює засадничу складову принципу законності, відповідно до якої суб`єктам владних повноважень дозволено робити тільки те, на що їх прямо уповноважує закон. Ця конституційна норма вимагає дотримуватися приписів Закону як підстави для вчинення суб`єктом владних повноважень активних дій. Закон, своєю чергою, визначає, описує, який юридичних факт чи їх сукупність повинні бути наявними для того, щоб у владного суб`єкта виникли повноваження діяти тим чи іншим чином. Будь-яка діяльність та будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності таких юридичних фактів, визначених законом, буде проявом свавільності.

Конструкція "в межах повноважень" у розумінні ст. 19 Конституції України стосується обсягу повноважень і вказує на необхідність суб`єкту владних повноважень діяти виключно в тих межах, на які їх уповноважили Конституція та закони України. Це означає, що суб`єктам владних повноважень заборонено вчиняти будь-які дії або приймати будь-які рішення, можливість вчинення чи прийняття яких прямо не передбачена в тексті закону для певного випадку. Будь-які такі рішення або дії будуть проявом свавільності.

"У спосіб" у тексті ч. 2 ст. 19 Конституції України вказує на те, що, по-перше, спосіб вчинення дій і прийняття рішень обов`язково має бути встановлений законом. Положення ч. 2 ст. 19 Конституції вимагає того, щоб і підстави вчинення дій та прийняття рішень суб`єктами владних повноважень, і межі їхніх повноважень, і спосіб вчинення дій та прийняття рішень були або встановлені на конституційному рівні, або закріплені на рівні закону. По-друге, суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти й приймати рішення саме в такий спосіб, який передбачений законом, тобто неухильно дотримуватися визначеної на рівні закону процедури вчинення юридично значущих дій та прийняття обов`язкових для інших суб`єктів рішень. По-третє, суб`єкти владних повноважень не мають права вчиняти дії чи приймати рішення свавільно, тобто у спосіб, відмінний від того, який визначений законом.

Суд також звертає увагу на відсутність ієрархічного підпорядкування вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України. Жодна з них не є важливішою за іншу. Суб`єкти владних повноважень можуть діяти та приймати рішення виключно з дотримання усіх трьох із них одночасно. Таким чином, порушення владним суб`єктом визначеної законом процедури вчинення дій або прийняття рішень є настільки ж неприпустимим, як і вчинення ним дій (прийняття рішень) без уповноваження законом.

Також заслуговує й акцент положень Конституції України на необхідності визначення способу вчинення дій або прийняття рішень для суб`єкта владних повноважень (процедури їх вчинення) саме на рівні закону. Оскільки рішення або дії суб`єктів владних повноважень як органів публічної адміністрації прямо впливають на права та інтереси інших осіб, вимоги до процедури їх вчинення, які запобігають порушенням прав осіб та свавільності повинні бути встановлені саме законодавчим органом як органом представницької демократії як одна із передумов дотримання принципу верховенства права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів в порядку, встановленому ним Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 ПК України.

Згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 ПК України (в редакції чинній на момент подання позивачем заяви) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу; у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Згідно з абз.1 пункту 43.4-1 статті 43 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

Згідно з пунктом 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Окрім того, ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії врегульовані "Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787 (надалі по тексту також Порядок №787) (тут і надалі по тексту у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).

Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, та перерахування компенсації до Казначейства подається висновок відповідно до "Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 за №60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за №370/33341, та "Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 за №643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844.

Аналіз положень вищезазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що у разі підтвердження факту помилкової сплати коштів до бюджету, вони можуть бути повернуті за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Механізм інформаційного обміну: між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС; між територіальними органами ДПС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами визначається "Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 за №60 (надалі по тексту також Порядок №60) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №60 встановлено, що у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку №60, після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.

Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок); напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.

Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку №60, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Порядку №60, на заяви, щодо яких у Журналі встановлено відмітки підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, здійснюється накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) цих підрозділів у строки, визначені в абзацах другому-четвертому пунктів 5, 6 цього розділу.

Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.

На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Кваліфіковані електронні підписи та кваліфікована електронна печатка накладаються: за платежами, сплаченими на єдиний рахунок, - не пізніше 18:00 другого робочого дня після надходження до територіального органу ДПС заяви; за платежами, належними державному бюджету, - не пізніше 16:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви; за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами,- не пізніше 18:00 восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви (пункт 8 розділу ІІІ Порядку №60).

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку №60, електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім платежів, які сплачені у 2016 році до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України (далі - непідконтрольні території), та акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №60, за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім випадків повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО на підставі поданої платником податків податкової декларації), територіальний орган ДПС формує електронний висновок з накладанням кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб та кваліфікованої електронної печатки такого територіального органу ДПС у термін, визначений абзацом п`ятим пункту 8 розділу IІІ цього Порядку.

Електронний висновок за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім електронного висновку на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у 2016 році до місцевих бюджетів непідконтрольних територій, акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), та/або електронне повідомлення (крім електронного повідомлення про повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО у 2016 році до місцевих бюджетів непідконтрольних територій) є доступними для перегляду відповідним місцевим фінансовим органом з моменту накладання кваліфікованих електронних підписів та кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДПС.

Разом із електронним висновком на повернення за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім електронного висновку на повернення помилково та/або надміру сплачених сум акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), відповідним місцевим органам надається доступ до інформації про суму, дату сплати та реквізити платіжного документа.

Доступ місцевого фінансового органу до електронного висновку та/або електронного повідомлення забезпечується засобами приватної частини сервісу "Електронний кабінет платника".

Відповідний місцевий фінансовий орган не пізніше 15:00 другого робочого дня, наступного за днем отримання доступу до електронного висновку та/або електронного повідомлення, погоджує такий електронний висновок та/або електронне повідомлення шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису посадової (уповноваженої) особи та кваліфікованої електронної печатки такого місцевого фінансового органу (пункт 2 розділу V Порядку №60).

Відповідно до пункту 2 розділу ІV Порядку №60, у рамках інформаційної взаємодії щодня до 17:00 (крім вихідних, святкових та неробочих днів) ДПС направляє до Казначейства електронні висновки та/або електронні повідомлення.

На кожний електронний висновок, який ДПС направляє до Казначейства, накладаються два кваліфіковані електронні підписи посадових (уповноважених) осіб та кваліфікована електронна печатка відповідного територіального органу ДПС, один кваліфікований електронний підпис посадової (уповноваженої) особи та кваліфікована електронна печатка місцевого фінансового органу у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім платежів, сплачених платниками податків у 2016 році до місцевих бюджетів непідконтрольних територій, акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального) (абзац 6 пункту 2 розділу ІV Порядку №60).

Для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені відповідно до бюджетного законодавства Казначейству разом з висновком направляється інформація про реквізити платіжного документа, згідно з яким сплачено такі грошові зобов`язання, пеню (абзац 12 пункту 2 розділу ІV Порядку №60).

Згідно з пунктом 3 розділу ІV Порядку №60, Казначейство до 12:00 робочого дня, наступного за днем отримання електронних висновків та/або електронних повідомлень, забезпечує їх автоматичну обробку після перевірки таких висновків та/або електронних повідомлень засобами антивірусного захисту інформації.

Під час автоматичної обробки Казначейство здійснює перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДПС та повноти платіжних реквізитів електронних висновків та/або електронних повідомлень.

На кожний отриманий електронний висновок та/або електронне повідомлення у строк, визначений в абзаці першому цього пункту, Казначейство формує та надає ДПС квитанцію про отримання та результати обробки такого електронного висновку та/або електронного повідомлення з накладанням кваліфікованого електронного підпису посадової (уповноваженої) особи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №60, електронні висновки та/або електронні повідомлення, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДПС та повноти платіжних реквізитів, приймаються Казначейством до виконання.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДПС.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством передбачено право платника податків на повернення помилково сплачених сум податкових зобов`язань та порядок реалізації такого права шляхом звернення з відповідною заявою до контролюючого органу.

Водночас, зазначеному праву платника кореспондує обов`язок податкового органу скласти і подати до органів Казначейства висновок про повернення платежів, належних місцевим бюджетам.

При цьому, обов`язковою передумовою повернення платнику податків помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що податковим органом в листі №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026 підтверджено наявність суми переплати по податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) у загальному розмірі 3631994,12 грн. При цьому, не констатовано про наявність у позивача податкового боргу, подання платником податків заяви про повернення коштів більше ніж 1095 днів від дня виникнення переплати чи не відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Стосовно тверджень апелянта про те, що ГУ ДПС в Харківській області має провести перевірку до складання висновку, однак не має право самостійно ініціювати її проведення, колегія суддів зазначає таке.

Аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, зокрема пункту 43.5 статті 43 ПК України, передбачає, що контролюючий орган має імперативний обов`язок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тобто, приписи статті 43 ПК України не наділяють податковий орган повноваженнями на проведення перевірки у випадку звернення особи з заявою про повернення коштів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що виключний перелік підстав, з яких у податкового органу виникає компетенція ініціювати перевірку платника податків визначений приписами п. 78.1 ст. 78 ПК України.

З аналізу вище зазначеної норми податкового кодексу вбачається, що податковий орган не наділений повноваженнями на проведення перевірки у випадку звернення особи з заявою про повернення надміру сплачених коштів.

З огляду на вказане, у ГУ ДПС в Харківській області не було законних підстав залишати без розгляду заяву позивача з огляду на неможливість проведення перевірки, оскільки у цьому випадку у ГУ ДПС в Харківській області відсутні повноваження на її проведення.

При цьому, твердження апелянта про те, що ФОП ОСОБА_1 при прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не дотримався вимог п. 184.7 ст. 184 ПК України, є безпідставним, оскільки податковий орган, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав жодних доказів на підтвердження такої обставини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, а отже й відсутності підстав для її задоволення.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року по справі № 520/4973/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін