Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №520/13158/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Лук`яненко М.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.Справа № 520/13158/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Мінаєвої К.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.07.26 по справі № 520/13158/26

за позовом ОСОБА_1

до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури , Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Харківській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026р. про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 до дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та зобов`язання адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) пройти спеціалізоване додаткове підвищення професійного рівня з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури НААУ;

- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області повторно розглянути скаргу директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 відносно адвоката Лимар Олени Вікторівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення в цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та зобов`язання пройти спеціалізоване додаткове підвищення професійного рівня з питань адвокатської етики є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням процедури розгляду дисциплінарної справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка до дисциплінарної відповідальності.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Представник відповідача, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, представник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в апеляційній скарзі зазначає, що в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки: порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики); неналежного виконання професійних обов`язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями».

Представник відповідача вважає, що суд першої інстанції фактично дослідив та надав оцінку обставинам, які не були предметом вирішення ВКДКА в оскаржуваному рішенні, та на цій підставі зробив висновок щодо правомірності дій ВКДКА, виходячи з того, що ВКДКА нібито притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності за 2022 рік.

На переконання представника відповідача, посилання ВКДКА на 2022 рік не було самостійною підставою для висновку про вчинення дисциплінарного проступку, а відображало один із встановлених у ході перевірки звітних періодів, у яких адвокатом не виконано або виконано не в повному обсязі обов`язок з підвищення професійного рівня. Отже, суд першої інстанції, зосередившись виключно на правовій оцінці виконання адвокатом обов`язку за 2022 рік, неправильно визначив предмет правової оцінки у цій справі та фактично підмінив предмет перевірки, здійсненої ВКДКА, питанням про наявність підстав для остаточного притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Такий підхід призвів до помилкового застосування рішення РАУ № 88 та, як наслідок, до передчасного висновку про необґрунтованість рішення ВКДКА.

Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому зазначає, що Вища школа адвокатури НААУ знала та повинна була знати в силу функцій, покладених на неї Законом, про ненабрання адвокатом відповідної кількості балів за підвищення кваліфікації на кінець кожного календарного року, проте, не вчинила своєчасно дій направлених на своєчасне повідомлення ради адвокатів регіону та відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону про порушення даного Порядку, подаючи таку скаргу - не вказала на поважність причин пропуску такого строку (невчинення ним дій своєчасно), у зв`язку з чим строки на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (без врахування інших складових - суб`єктивна сторона проступку, склад правопорушення) - спливли.

На переконання позивача, об`єктивна сторона дисциплінарного проступку у не підвищенні кваліфікації адвокатом протягом року, полягає у бездіяльності, а саме, не набранні адвокатом встановленої Порядком №63 кількості балів протягом відповідного календарного року, а саме з 1 січня по 31 грудня відповідного календарного року в межах присічного терміну для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності - 1 рік. Отже відповідачем пропущено строк притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус адвоката відповідно до рішення Харківської обласної КДКА №46 від 02.04.2009 року (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009).

Позивач зазначає, на час подання цього позову - перебуває у статусі тимчасового захисту, наданого Королівством Іспанія, на території Королівства з 11.03.2022р.

Як убачається з матеріалів справи, на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка (вх.№ 230/24 від 12.11.2024 відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711 від 02.04.2009 року, видане Радою адвокатів Харківської області), в якій ставиться питання про вжиття заходів реагування та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з невиконанням обов`язкових вимог із підвищення кваліфікації.

Членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_3 на підставі доручення в.о. голови дисциплінарної палати ОСОБА_4 здійснювалася перевірка відомостей, викладених в скарзі директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка (вх.№230/24 від 12.11.2024) відносно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 21 травня 2025 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи у відношенні адвоката ОСОБА_1 за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка.

Директором Вищої школи адвокатури НААУ подано скаргу (вих. 1107/0/02-2 від 17.06.2025) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 21.05.2025 року.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №I-025/2026 від 22 січня 2026 року скарга Вищої школи адвокатури НААУ задоволена, рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 21.05.2025 року скасоване, ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , матеріали дисциплінарної справи направлені на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06 травня 2026 року ухвалено з урахуванням висновків, зроблених у рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №I-025/2026 від 22 січня 2026 року.

Підставою для звернення зі скаргою стала наявність на офіційному сайті Вищої школи адвокатури НААУ інформації, що адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації Вищої школи адвокатури НААУ за попередні роки, а саме: за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Вищої школи адвокатури НААУ, та, на думку скаржника, свідчить про порушення адвокатом ст.ст.11, 65 Правил адвокатської етики, а також вимог рішення Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року за №63, яким затверджено в новій редакції Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року за № 111, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов`язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, що є відповідно до п.3 ч.2 ст.34 та п.6 ч.2 ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарним проступком та підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Також, у скарзі міститься посилання на практику Верховного Суду щодо триваючого правопорушення, а саме постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №804/401/17, від 23.05.2018 року у справі №490/8624/15-а, від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц, від 09.08.2019 року у справі №15409/4358/18, яке, на думку скаржника, має місце в діях адвоката.

Адвокат Лимар О.В. в письмовому поясненні по суті порушених у скарзі питань на адресу дисциплінарної палати КДКА Харківської області, вказала, що після початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, разом із батьками пенсійного віку та неповнолітньою дитиною виїхала до Іспанії, де отримала статус біженця. Тривалий час доглядала за важкохворим батьком, який помер у січні 2025 р. В 2019 - 2021 роках з об`єктивних причин не набрала необхідної кількості балів для отримання сертифікатів про підвищення кваліфікації. Вважає, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності є присічним - один рік, а тому просить закрити дисциплінарну справу.

Членом дисциплінарної палати ОСОБА_3 направлено запит до Вищої школи адвокатури НААУ №33 з метою отримання інформації, в якому саме обсязі адвокатом ОСОБА_1 не виконані вимоги з підвищення кваліфікації за всі вказані в скарзі роки.

Згідно з відповіддю директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка (вих.576/0/02-2 від 18.03.2025) адвокат ОСОБА_1 у 2019 році отримала 2 залікових бали, у 2020 та 2021 роках - по 8 залікових балів, а у 2022 та 2023 роках - по 0 залікових балів.

У рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №I-025/2026 від 22 січня 2026 року викладені мотиви ВКДКА при прийнятті рішення. Так, в п.п.49-52 зазначеного вище рішення ВКДКА вказано, що в діях адвоката, які полягали у непідвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки порушення статей 11, 65 Правил адвокатської етики; неналежного виконання професійних обов`язків, визначених статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині дотримання правил адвокатської етики, підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, а саме рішення РАУ від 21.09.2019 №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція з наступними змінами та доповненнями).

Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області прийнято рішення від 06 травня 2026 року, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ Савви Кузьменка до дисциплінарної відповідальності. Застосовано до адвоката Лимар Олени Вікторівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та зобов`язано адвоката Лимар Олену Вікторівну (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) пройти спеціалізоване додаткове підвищення професійного рівня з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури НААУ.

12.05.2026 зазначене рішення надіслано позивачу на електронну пошту.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI /надалі - Закон № 5076-VI/.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 5076-VI, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 2 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Правовою основою діяльності адвокатури України згідно зі статтею 3 Закону № 5076-VI є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Частиною першою статті 4 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону № 5076-VI адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.

Згідно зі статтею 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною першою статті 34 Закону № 5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною другою статті 34 Закону № 5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 40 Закону № 5076-VI передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно зі статтею 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

Згідно з приписами частин першої - третьої статті 57 Закону № 5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішення конференцій та рад адвокатів регіонів є обов`язковими до виконання адвокатами, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Правила адвокатської етики /надалі - ПАЕ/ затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року від 15 лютого 2019 року) та згідно преамбули надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката. Правила адвокатської етики (далі по тексту - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Згідно зі статтею 1 ПАЕ норми Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.

Відповідно до статті 2 ПАЕ дія Правил поширюється на:

- всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії;

- всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку;

- адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності;

- відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

За приписами статті 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Відповідно до статті 11 ПАЕ, зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.

Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.

Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв`язку з виконанням доручення.

Згідно зі статтею 12 ПАЕ всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Положеннями статті 64 ПАЕ передбачено, що органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської стики всіма адвокатами України, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні адвокатську діяльність.

Відповідно до до абзацу 1, 2 статті 65 ПАЕ адвокат зобов`язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об`єднаннями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу І Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63 /надалі - Порядок № 63/, дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На адвокатів, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, обов`язок щодо підвищення кваліфікації не поширюється. У випадку поновлення адвокатської діяльності, яку було зупинено на рік і більше, адвокат зобов`язаний пройти спеціальні курси підвищення кваліфікації за програмою та у порядку, розробленими Вищою школою адвокатури НААУ та затвердженими Експертною радою з питань акредитації та сертифікації (далі - Експертна рада НААУ). Адвокат проходить зазначені курси протягом трьох місяців з моменту поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов`язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на: зміцнення їх правових навичок; практичну реалізацію правил адвокатської етики; підвищення рівня знань в напрямку прав людини та основоположних свобод; навчання повазі до прав та інтересів клієнтів; навчання захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню; навчання сприянню належному здійсненню судочинства та реалізації права на справедливий суд; заохочення до участі у наданні безоплатної правової допомоги; інше поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, вмінь та навичок.

Пунктами 5, 6 та 11 розділу І Порядку № 63 передбачено, що підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється у відповідності до цього Порядку операторами підвищення кваліфікації адвокатів за адміністрування підвищення кваліфікації адвокатів адміністратором.

Адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ.

Вища школа адвокатури НААУ: є адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні; адмініструє процес підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів; є оператором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, що не потребує акредитації; організовує та проводить заходи з підвищення кваліфікації адвокатів на всеукраїнському та регіональному рівнях (офлайн заходи, онлайн конференції, онлайн курси, дистанційні курси, вебінари тощо); здійснює щорічне планування навчальних продуктів за їх кількістю, тематикою, формою проведення тощо; веде облік і щорічно узагальнює інформацію про підвищення кваліфікації адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі; в порядку, передбаченому Експертною радою НААУ, організовує процес акредитації сторонніх операторів підвищення кваліфікації адвокатів, на підставі рішень Експертної ради НААУ оформлює та видає сертифікати акредитації, повідомляє заявникам про відмову в акредитації (сертифікації); моніторить якість організації процесу підвищення кваліфікації адвокатів, що здійснюються сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, та надає відповідну інформацію Експертній раді з питань акредитації та сертифікації для реагування; на виконання Порядку акредитації та сертифікації, затвердженого головою Експертної ради НААУ, організовує процес акредитації заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації лекторів всіх операторів підвищення кваліфікації адвокатів та оформлює сертифікати акредитації (сертифікації) на підставі рішень Експертної ради НААУ; готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами; розробляє та подає на затвердження Експертній раді НААУ проекти документів, що встановлюють вимоги до лекторів, експертів, заходів з підвищення кваліфікації адвокатів та операторів підвищення кваліфікації адвокатів; в рамках своїх повноважень здійснює іншу діяльність та приймає необхідні рішення, пов`язані з адмініструванням процесу підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.

Відповідно до пункту 14 розділу І Порядку № 63 види підвищення кваліфікації адвокатів:

навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів. Кількість залікових балів в межах акредитації;

участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном. Кількість залікових балів в межах акредитації; участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення кваліфікації адвокатів (в тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення кваліфікації адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових балів в межах акредитації. У випадку, якщо навчальний продукт являє собою відеозапис, що не має чіткої структури курсу та не передбачає за результатами його перегляду зріз закріпленого матеріалу через тестування, то кількість залікових балів за такий вид підвищення кваліфікації дорівнює 1-му балу незалежно від кількості годин такого відео-запису. Це обмеження не стосується відеоматеріалів, які включаються в структуру онлайн-курсів з відповідною перевіркою знань;

виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. Застосовується подвоєна кількість балів в рамках акредитованого заходу; наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою Вищої школи адвокатури НААУ, 5000 знаків дорівнює одному заліковому балу;

видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання - 12 залікових балів;

здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності - 30 залікових балів;

здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності - 45 залікових балів;

- робота в органах адвокатського самоврядування (в тому числі на виборних позиціях без оформлення трудових відносин згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») - 5 залікових балів на рік; робота в складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та дисциплінарних палатах кваліфікаційно-дисциплінарних комісій в регіонах додатково 2 бали на рік з питань Правил адвокатської етики;

- участь в роботі комітетів НААУ (голова та заступники голови комітету НААУ - 10 балів на рік; член ради комітету 5 балів на рік). Участь адвоката в роботі комітету НААУ з питань адвокатської етики (голова, заступники та члени ради комітету) - додатково 2 бали на рік з питань Правил адвокатської етики; участь адвоката в роботі комітетів із захисту прав адвокатів рад адвокатів регіонів за поданням Голови ради адвокатів регіону (голова та заступники голови комітету - 10 балів на рік; член комітету 5 балів на рік). Чисельність членів комітету в поданні Голови ради адвокатів регіону не може перевищувати 15 осіб (за винятком Ради адвокатів м. Києва та Ради адвокатів Київської області, де чисельність членів комітету обмежується членами, які приймають активну участь в його роботі);

- успішне проходження онлайн тестування з подальшим нарахуванням залікових балів. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ відповідно до галузей права. Тестування з Правил адвокатської етики розробляються Вищою школою адвокатури НААУ із залученням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Максимальна кількість таких балів не може перевищувати 2 залікових бали на рік;

- успішне проходження онлайн тестування на тему «Нормативне регулювання статусу та питання діяльності органів адвокатського самоврядування». Тема включатиме зокрема (але не обмежуючись) такі питання: структура, повноваження органів адвокатського самоврядування, нормативні акти, що регулюють їх діяльність. Максимальна кількість таких балів не може бути більше, ніж 2 залікових балів на рік.

- інша діяльність, визначена Експертною радою НААУ.

Вимоги щодо підвищення кваліфікації адвокатів встановлені розділом ІІ Порядку № 63.

Так, згідно з пунктами 16-33 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов`язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).

Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком.

Адвокати до досягнення ними 3-х річного адвокатського стажу зобов`язані пройти Модульну програму «Молодий адвокат», яку розробляє та реалізовує Вища школа адвокатури НААУ.

Адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов`язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин, з яких не менше 16 годин - щороку. У разі отримання свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.

Всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов`язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).

Адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.

Не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів, організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов`язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.

У випадку, якщо кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, то своїм рішенням такі комісії можуть також встановити обов`язок для такого адвоката пройти спеціалізоване додаткове підвищення кваліфікації з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури НААУ. Копія відповідного рішення направляється до Вищої школи адвокатури НААУ, яка забезпечує моніторинг виконання адвокатом вказаного рішення та надсилає відповідному адвокату перелік запланованих заходів з питань адвокатської етики на найближчі три місяці. Адвокат зобов`язаний пройти таке навчання протягом трьох місяців з дати винесення рішення комісією. Порушення адвокатом порядку проходження такого навчання без поважних причин вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком. У випадку не проходження адвокатом такого навчання у встановлений строк Вища школа адвокатури НААУ повідомляє КДКА відповідного регіону про невиконання рішення органу адвокатського самоврядування.

Адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить (з урахуванням обмежень, встановлених цим Порядком).

У разі тривалої (понад трьох місяців) втрати працездатності або з інших поважних причин, за відповідною заявою адвоката та за рішенням ради адвокатів регіону адвокат може бути звільнений від обов`язку підвищення кваліфікації протягом періоду оцінювання повністю або частково. Копія такого рішення ради адвокатів регіону направляється до ВША НААУ.

Адвокату України зараховуються академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів».

Академічні години та/або залікові бали підвищення кваліфікації, отримані на відповідних заходах, проведених та/або визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів», визнаються еквівалентними академічним годинам та/або заліковим балам, отриманим на відповідних заходах, проведених в Україні.

У разі, якщо адвокат підвищує кваліфікацію відповідно до пункту 27 цього Порядку, адвокат зобов`язаний самостійно зберігати сертифікати (інші підтверджуючі документи) та матеріали про участь у заходах з підвищення кваліфікації, сертифікати про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами, інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом поточного року. Інформація про такі види підвищення кваліфікації надається у Вищу школу адвокатури не пізніше 20 грудня кожного звітного року.

Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ, видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.

Доступ до системи підвищення кваліфікації адвокатів надається адвокатам, які не мають заборгованості зі сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.

Адвокатам, які не виконали вимоги цього Порядку за попередні роки, надається можливість отримати сертифікати з підвищення кваліфікації за ці роки за умови успішних проходжень спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ за кожен рік невиконання. Тестування розробляються Вищою школою адвокатури НААУ та відрізнятимуться в залежності від кількості балів, яких не вистачило такому адвокату для виконання вимог цього Порядку в попередніх роках.

З такого правового регулювання слідує, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, які є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Вищою школою адвокатури НААУ, як адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката про підвищення кваліфікації адвокатів в АРК, областях, містах Києві та Севастополі та відповідні дані про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами подаються до НААУ для розміщення її в ЄРАУ. Порушення Правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом, є дисциплінарним проступком адвоката. Вчинення дисциплінарного проступку є підставою для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або рішення про закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути належним чином обґрунтованими та вмотивованими.

З огляду на те, що Вища школа адвокатури НААУ, як адміністратор процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні, у відповідності до покладених на неї повноважень має доступ до повної інформації про підвищення кваліфікації адвокатом в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, в тому числі щодо підвищення кваліфікації позивачем, доводи позивача про те, що Вища школа адвокатури, як скаржник, не могла володіти повною інформацією про підвищення ним кваліфікації, колегія суддів відхиляє як безпідставні.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що підставою для звернення зі скаргою стала наявність на офіційному сайті Вищої школи адвокатури НААУ інформації, що адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації Вищої школи адвокатури НААУ за попередні роки, а саме: за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Вищої школи адвокатури НААУ, та, на думку скаржника, свідчить про порушення адвокатом ст.ст.11, 65 Правил адвокатської етики, а також вимог рішення Ради адвокатів України від 03 липня 2021 року за №63, яким затверджено в новій редакції Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року за № 111, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов`язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, що є відповідно до п.3 ч.2 ст.34 та п.6 ч.2 ст.34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарним проступком та підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, адвокат ОСОБА_1 в письмовому поясненні по суті порушених у скарзі питань на адресу дисциплінарної палати КДКА Харківської області, вказала, що після початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України, разом із батьками пенсійного віку та неповнолітньою дитиною виїхала до Іспанії, де отримала статус біженця. Тривалий час доглядала за важкохворим батьком, який помер у січні 2025 р. В 2019 - 2021 роках з об`єктивних причин не набрала необхідної кількості балів для отримання сертифікатів про підвищення кваліфікації. Вважає, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності є присічним - один рік, а тому просить закрити дисциплінарну справу.

У рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №I-025/2026 від 22 січня 2026 року викладені мотиви ВКДКА при прийнятті рішення. Так, в п.п.49-52 зазначеного вище рішення ВКДКА вказано, що в діях адвоката, які полягали у непідвищенні кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2023 роки, наявні ознаки порушення статей 11, 65 Правил адвокатської етики; неналежного виконання професійних обов`язків, визначених статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині дотримання правил адвокатської етики, підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, а саме рішення РАУ від 21.09.2019 №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція з наступними змінами та доповненнями).

Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області прийнято рішення від 06 травня 2026 року, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) за скаргою директора Вищої школи адвокатури НААУ ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Застосовано до адвоката Лимар Олени Вікторівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та зобов`язано адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1711, видане Харківською обласною КДКА 02.04.2009) пройти спеціалізоване додаткове підвищення професійного рівня з питань адвокатської етики у Вищій школі адвокатури НААУ.

Отже, відомості, зазначені у скарзі, знайшли своє підтвердження та свідчать про невиконання адвокатом ОСОБА_1 професійного обов`язку, передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» що полягали у порушенні статей 11, 65 Правил адвокатської етики; неналежного виконання професійних обов`язків, визначених статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" в частині дотримання правил адвокатської етики, підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, а саме рішення РАУ від 21.09.2019 №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція з наступними змінами та доповненнями).

Що стосується терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, на сплив якого посилається позивач в позовній заяві, колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».

З огляду на викладене, дисциплінарний проступок у вигляді не підвищення адвокатом свого професійного рівня (кваліфікації) є триваючим.

При обранні виду дисциплінарного стягнення, з урахуванням особи адвоката, який раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, КДКА Харківської області дійшла висновку про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з рішенням Ради адвокатів України № 22 від 07.06.2024 невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації за встановленим Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до часу отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом встановлених вимог з підвищення професійного рівня, або притягненням винної у невиконанні обов`язку особи до відповідальності, що припиняє дисциплінарний проступок.

Крім того, згідно з рішенням Ради адвокатів України № 112 від 18.10.2025, навіть після притягнення винної у невиконанні обов`язку особи до відповідальності, адвокат згідно з законом все рівно зобов`язаний усунути порушення шляхом виконання встановленого законом обов`язку підвищення професійного рівня за роки, в яких він таке підвищення професійного рівня не здійснював.

Дисциплінарне стягнення не скасовує ані законного обов`язку адвоката регулярно підвищувати професійний рівень, ані вимоги усунути порушення. Якщо обов`язок підвищення професійного рівня на встановленому законодавством рівні за минулі роки не виконаний, адвокат продовжує перебувати у стані нового (подальшого) невиконання обов`язку та рішень органів самоврядування - з усіма наслідками за ст.ст. 34 та 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, колегія суддів не погоджується з доводами позивача щодо спливу строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язку з підвищення професійного рівня за 2019, 2020, 2021, 2023 роки.

Як уже зазначалося, відповідно до статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат, зокрема, зобов`язаний дотримуватися правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, а також виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.

Невиконання зазначеного обов`язку полягає не лише у ненабранні адвокатом встановленої кількості залікових балів протягом конкретного календарного року, а у подальшому невиконанні обов`язку щодо підвищення професійного рівня за відповідний період.

У цьому контексті колегія суддів враховує, триваючим є правопорушення, яке, розпочавшись певною дією або бездіяльністю, надалі здійснюється безперервно шляхом невиконання покладеного на особу обов`язку. При цьому стан протиправності триває до моменту припинення такого невиконання, зокрема шляхом виконання відповідного обов`язку або притягнення особи до відповідальності.

Отже, саме по собі закінчення календарного року, за який адвокатом не виконано встановлені вимоги щодо підвищення кваліфікації, не припиняє обов`язку адвоката та, відповідно, не припиняє стану невиконання цього обов`язку.

Такий висновок узгоджується також із рішенням Ради адвокатів України №22 від 07.06.2024, відповідно до якого невиконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації за звітний календарний рік та попередні роки є самостійними триваючими дисциплінарними проступками до моменту отримання електронних сертифікатів про підвищення кваліфікації, які підтверджують виконання адвокатом установлених вимог з підвищення професійного рівня, або до притягнення винної особи до відповідальності.

Таким чином, обов`язок адвоката щодо підвищення професійного рівня за минулий період не припиняється з настанням 01 січня наступного календарного року. У разі невиконання такого обов`язку адвокат продовжує перебувати у стані невиконання вимог законодавства та рішень органів адвокатського самоврядування.

За встановлених у цій справі обставин адвокат Лимар О.В. не виконала встановлені вимоги щодо підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2023 роки, при цьому доказів належного усунення зазначеного порушення до моменту розгляду дисциплінарної справи матеріали справи не містять.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що невиконання позивачем обов`язку щодо підвищення професійного рівня має характер триваючого дисциплінарного проступку, а тому доводи про те, що строк притягнення до дисциплінарної відповідальності за кожен відповідний календарний рік розпочався та закінчився після спливу одного року з 31 грудня такого року, є помилковими.

За таких обставин перебіг строку притягнення до дисциплінарної відповідальності не може визначатися виключно з дати закінчення кожного календарного року, за який адвокатом не набрано необхідної кількості залікових балів, оскільки відповідне правопорушення продовжується у часі до моменту його припинення.

Таким чином, на момент розгляду дисциплінарної справи у КДКА Харківської області були наявні правові підстави для надання оцінки невиконанню адвокатом обов`язку щодо підвищення професійного рівня за 2019, 2020, 2021, 2023 роки та вирішення питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Посилання позивача на сплив строку притягнення до дисциплінарної відповідальності за кожен із зазначених років є необґрунтованим та не спростовує правомірності висновків дисциплінарного органу.

Колегія суддів не бере до уваги доводи позивача щодо обставин непроходження підвищення кваліфікації у 2022 році, оскільки, як прямо зазначено у рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 06.05.2026 року, невиконання адвокатом обов`язку з підвищення професійного рівня у 2022 році не може слугувати підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Такий висновок КДКА обґрунтовано тим, що рішенням Ради адвокатів України №30 від 16.03.2022 року, з урахуванням положень рішення Ради адвокатів України №185 від 27.12.2022 року, було призупинено дію пункту 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України в частині обов`язку адвокатів підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів) на період дії воєнного стану в Україні до 31.12.2022 року.

Отже, КДКА Харківської області безпосередньо врахувала особливості правового регулювання обов`язку адвокатів щодо підвищення кваліфікації у 2022 році та дійшла висновку про відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності саме у зв`язку з невиконанням відповідного обов`язку у 2022 році.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні – це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Також колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі № П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

Таким чином, правову оцінку рішенню про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 826/14291/17 та підтриманий у постановах від 26.01.2023 у справі № 420/5597/19, від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Харківській областіпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/13158/26, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 по справі № 520/13158/26 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Харківській областіпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов К.В. Мінаєва