Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №520/30066/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 520/30066/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 22.04.26 по справі № 520/30066/25

за позовом Фізичної особи-підприємця Єфіменко ОлениМихайлівни

до Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі по тексту - Північно-Східне МУ Держпраці, відповідач, контролюючий орган), в якому просила суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 64-ДПС від 03.10.2025 на загальну суму 160 000,00 грн. (сто шістдесят тисяч гривень 00 копійок).

- витрати по сплаті судового збору та оплати за правову допомогу адвоката покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність винесеної відповідачем постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 64-ДПС від 03.10.2025, оскільки висновок контролюючого органу про допуск ФОП ОСОБА_1 до роботи осіб без оформлення трудового договору є таким, що не відповідає дійсності, а відомості зазначені у товарно - транспортних накладних не є беззаперечними та достатніми доказами підтвердження вчинення позивачем порушення у сфері трудового законодавства.

Повідомила, що із 22.07.2024 і по теперішній час ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою (Форма 5) від 22.10.2025 № 5511 та копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 22.07.2024, а ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Красноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.06.2024 року серії НОМЕР_3 . Отже, перебування у період з 01.03.2022 по 31.12.2024 громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1 виключається наведеними вище фактичними обставинами. Натомість, посилання відповідача лише на помилково оформлені товарно – транспортні накладні на дає підстав для висновку про наявність між вказаними особами та позивачем трудових відносин.

Звернула увагу, що листом від 18.09.2025 № 18092025/1 під час розгляду адміністративної справи орган Держпраці було повідомлено про те, що послуги перевезення, відповідно до договору про надання послуг перевезення товарів, ФОП ОСОБА_1 надає її чоловік, ОСОБА_5 , однак вищенаведені обставини не перевірено та не враховано під час вирішення питання про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 , що не може вважатись обґрунтованим.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 по справі № 520/30066/25 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Юліана Матвійчука, буд. 119, м. Полтава, Полтавська обл., Полтавський р-н, 36014) про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено в повному обсязі.

Скасовано постанову Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 64-ДПС від 03.10.2025 року на загальну суму 160 000,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/30066/25 від 22.04.2026 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність в діях відповідача будь-яких ознак протиправності, оскільки у порушення статті 24 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) ФОП ОСОБА_1 допустила до роботи (здійснення вантажних перевезень) громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору, що є порушенням вимог статті 24 КЗпП.

Звернув увагу, що документальне підтвердження здійснення перевезень саме вище зазначеними працівниками відображено у відповідних ТТН. При цьому, допущені у ТТН помилки можуть бути виправлені коректурним способом: неправильні дані закреслюються, вносяться правильні дані, робиться запис «Виправлено», ставиться підпис та вказується дата, однак позивач таких дій не вчинила.

З посиланням на пункт 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 (далі – Порядок № 509), вказував, що складання Акту перевірки ДПС, її територіального органу, за наслідками якої виявлені порушення законодавства про працю є самостійною підставою для винесення постанови про накладення штрафу.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Наполягала, що відомості, які зазначені у товарно-транспортних накладних, не є беззаперечними та достатніми доказами підтвердження вчинення позивачем порушення у сфері трудового законодавства. Так, зокрема, як вбачається із Додатку 5 до Податкового розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за перший квартал 2022 року, звітність за ОСОБА_2 подавалася платником до 2 місяця 1 кварталу 2022 року, оскільки із 28.02.2022 його було звільнено, що підтверджується, зокрема, і записом у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 від 01.12.2005. Із 22.07.2024 і по теперішній час ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою (Форма 5) від 22.10.2025 № 5511, копією військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 22.07.2024. У свою чергу, ОСОБА_3 згідно з копією трудового договору № 01/02-22 від 07.02.2022 був працевлаштований на посаду водія у чоловіка позивача, ОСОБА_5 , та звільнений із займаної посади 28.02.2022 за власним бажанням, що підтверджується відповідною заявою, наявною у матеріалах справи. Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Красноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.06.2024 серії НОМЕР_3 .

Отже, перебування у період з 01.03.2022 по 31.12.2024 громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_1 виключається наведеними вище фактичними обставинами. Натомість, посилання відповідача лише на помилково оформлені товарно – транспортні накладні на дає підстав для висновку про наявність між ними та позивачем трудових відносин. Крім того, листом від 18.09.2025 № 18092025/1, під час розгляду адміністративної справи, орган Держпраці було повідомлено про те, що послуги перевезення, відповідно до договору про надання послуг перевезення товарів, ФОП ОСОБА_1 надає її чоловік, ОСОБА_5 , однак вищенаведені обставини не перевірено та не враховано під час вирішення питання про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 .

Переконувала, що сам по собі факт зазначення у товарно-транспортних накладних прізвищ водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не свідчить автоматично про існування між ними та ФОП ОСОБА_1 трудових відносин у розумінні трудового законодавства. Товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції з перевезення вантажу, однак не є документом кадрового чи бухгалтерського обліку, та відповідно не свідчить про допуск особи до роботи без оформлення трудових відносин. Натомість скаржником не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував фактичне виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 трудових функцій саме в інтересах ФОП ОСОБА_1 , зокрема: наказів про прийняття на роботу, відомостей про нарахування або виплату заробітної плати, табелів обліку робочого часу, доказів підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку чи інших доказів, які у своїй сукупності могли б свідчити про наявність трудових правовідносин.

Отже, доводи відповідача щодо безумовної доказової сили ТТН є необґрунтованими та зводяться виключно до формального тлумачення окремих положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, без урахування фактичних обставин справи, принципу належності та допустимості доказів, а також правової природи трудових відносин.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на загальній системі оподаткування, основним видом господарської діяльності якої є діяльність за КВЕД 46.90 – неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 24.04.2025 по 13.05.2025 ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 за податковою адресою платника: АДРЕСА_2 , за наслідками якої складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 20.05.2025 року № 21799/20-40-24-09-04/ НОМЕР_5 .

Не погодившись з результатами перевірки платником податків ОСОБА_1 на висновки Акту від 20.05.2025 № 21799/20-40-24-09-04/ НОМЕР_5 до Головного управління ДПС у Харківській області 02.06.2025 надано заперечення, в яких викладено позицію платника та долучено додаткові документи.

За результатами розгляду заперечень, контролюючим органом було прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань, що стали предметом оскарження.

Перевірку було проведено у період з 17.07.2025 по 23.07.2025 та за її результатами складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.07.2025 № 32193/20-40-24-09-04/ НОМЕР_5 .

Згідно з висновками Акту перевірки від 30.07.2025 № 32193/20-40-24-09- 04/2967312864, зокрема, встановлене порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, в частині допущення до роботи (здійснення вантажних перевезень) робітників (гр. ОСОБА_4 (п.н. НОМЕР_6 ) та гр. ОСОБА_3 ) без укладення трудового договору, та ненадання повідомлення про прийняття працівників на роботу.

Також судом встановлено, що 27.05.2025 відповідачем - Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці вперше було одержано лист Головного управління ДПС у Харківській області, яким направлено для відповідного реагування і прийняття рішення завірену копію Акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 20.05.2025 року № 21799/20-40-24-09-04/ НОМЕР_5 , стосовно ФОП ОСОБА_1 з додатками.

Листом № ПНС/2/9508-25 від 09.06.2025 року відповідач повідомив позивача про одержання акту документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Харківській області, яким встановлено порушення законодавства про працю, а також запропоновано, у разі наявності, надати свої зауваження та заперечення.

12.06.2025 до відповідача за вх. № 9483/ПНС/1-25 надійшли пояснення від ФОП ОСОБА_1 , де зазначено, що з актом перевірки суб`єкт господарювання не згодна. До ГУ ДПС у Харківській області у встановлений законодавством строк подано заперечення. Станом на 12.06.2025 заперечення не розглянуто. 19.06.2025 до Міжрегіонального управління на визначену листом дату з`явився представник ФОП ОСОБА_1 за довіреністю - Єфіменко Олександр Володимирович, який надав пояснення та додаткові докази.

Також судом встановлено, що листом ГУ ДПС у Харківській області №36054/6/20-40-24-09-12 від 19.06.2025 за вх. (№ 10153/ПНС/1-25 від 23.06.2025) надано додаткову інформацію стосовно ФОП ОСОБА_1 , а від суб`єкта господарювання надійшли заперечення. За результатом розгляду заперечень складено висновок № 314 від 10.06.2025 року, згідно з яким прийнято рішення щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , яка розпочнеться 17 липня 2025 року.

Враховуючи вищевикладене, Міжрегіональним управлінням 26.06.2025 за вих. №ПНС/2/10769-25 матеріали документальної планової виїзної перевірки повернуто ГУ ДПС у Харківській області.

Вдруге, Міжрегіональним управлінням отримано Акт документальної позапланової невиїзної перевірки ГУ ДПС у Харківській області від 30.07.2025 № 32193/20-40-24-09-04/2967312864, який надійшов 22.08.2025, вх. № 13799/ПНС/1-25.

Міжрегіональне управління листом від 25.08.2025 № ПНС/2/14453-25 повідомило позивача про одержання акту документальної позапланової невиїзної перевірки, яким встановлено порушення законодавства про працю та початок адміністративного провадження. Запропоновано надати інформацію, у разі наявності зауважень (заперечень) до Акта перевірки.

Даний лист направлено рекомендованим поштовим відправленням за №0601185239342 на адресу ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ). Згідно з трекінгом відстежень Укрпошта поштове відправлення № 0505292304794 вручено 27.08.2025.

Листом Міжрегіонального управління № ПНС/2/14883-25 від 01.09.2025 запропоновано ФОП ОСОБА_1 прийняти участь у розгляді матеріалів справи про накладення штрафу та акта Головного управління ДПС у Харківській області від 30.07.2025 № 32193/20-40-24-09-04/2967312864, який призначено на 15.09.2025 о 11 год 00 хв.

03.09.2025 за вх. № 14344/ПНС/1-25 надійшли пояснення від ФОП ОСОБА_1 , де зазначено, що з актом перевірки суб`єкт господарювання не згоден, оскільки ФОП ОСОБА_1 перевезеннями не займається, згідно з договором перевезення від 01.03.2022 № 1/3, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 на перевезення вантажів (товарів) особистим транспортом, перевезення здійснював ФОП ОСОБА_5 .

08.09.2025 за вх. № 14662/ПНС/1-25 від адвоката Павлуненко К. Л. надійшов лист щодо участі у розгляді справи адміністративного провадження. Листом Міжрегіонального управління № ПНС/2/15308-25 від 10.09.2025 запропоновано адвокату Павлуненко К. Л. прийняти участь в розгляді матеріалів справи про накладення штрафу та акта Головного управління ДПС у Харківській області від 30.07.2025 № 32193/20-40-24-09-04/ НОМЕР_5 , яке призначено на 15 вересня 2025 року о 11 годині 00хвилин.

15.09.2025 відбулося засідання комісії з підготовки та розгляду документів про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за участю ФОП ОСОБА_1 та адвоката Павлуненко К. Л.

В своїх пояснення позивач - ФОП ОСОБА_1 зазначила, що послуги перевезення надавалися її чоловіком ФОП ОСОБА_5 , який є і власником транспортних засобів. Проте, помилково при оформленні видаткових накладних було зазначене прізвище осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що не мають відношення до суб`єкта перевірки.

Адвокатом ОСОБА_6 зауважено що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією, а ОСОБА_3 був працевлаштований на посаді водія у чоловіка ОСОБА_5 та помер, проте доказів зазначених тверджень під час розгляду справи не надано.

Враховуючи надані пояснення під час засідання комісії, необхідність забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також з метою реалізації права на надання заперечень і додаткових доказів, відповідачем було вирішено відкласти розгляд справи та витребувати у суб`єкта господарювання докази перебування ОСОБА_2 на військовій службі та свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .

Також судом встановлено, що 15.09.2025 з метою об`єктивного з`ясування обставин справи, Міжрегіональним управлінням адвокату Павлуненко К. Л. листом № ПНС/2/15548-25 було направлено письмовий запит, про надання інформації та доказів перебування ОСОБА_2 на військовій службі та свідоцтва про смерть ОСОБА_3

18.09.2025 Міжрегіональним управлінням листом № ПНС/2/15808-25 запропоновано ФОП ОСОБА_1 прийняти участь у розгляді матеріалів справи про накладення штрафу та акта Головного управління ДПС у Харківській області від 30.07.2025 № 32193/20-40-24-09-04/2967312864, розгляд якого призначено на 29.09.2025 о 10 год 00 хв.

На визначену листом дату 25.09.2025 адвокат Павлуненко К. Л. не з`явилась, просила розглянути справу за раніше наданими поясненнями.

29.09.2025 року об 10 год. 00 хв. продовжено розгляд справи про накладення штрафу за актом ГУ ДПС у Харківській області від 30.07.2025 року № 32193/20-40-24-09 04/2967312864. На визначену листом дату суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 не з`явився.

Під час розгляду справи про накладення штрафу за актом ГУ ДПС у Харківській області від 30.07.2025 № 32193/20-40-24-0904/2967312864 відповідачем було встановлено, що зазначеним актом фактично підтверджено порушення статті 24 КЗпП України в частині допуску до роботи водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без оформлення трудового договору. У наданих запереченнях суб`єктом господарювання надано до перевірки ТТН, в яких зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснювали перевезення товару, що фактично підтверджує перебування таких осіб у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 . Документальне підтвердження здійснення перевезень саме вище зазначеними працівниками відображено у ТТН. Відповідно до розділу «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» ТТН – основний документ на перевезення вантажу, який повинен містити всі необхідні реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт». Допущені помилки в ТТН виправляються коректурним способом: неправильні дані закреслюються, вносяться правильні дані, робиться запис «Виправлено», ставиться підпис та вказується дата. При цьому виправляються всі екземпляри та збираються підписи всіх сторін процесу перевезення.

Відповідно до підпункту 2.3 розділу 2 (описова частина) Акту документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено порушення, а саме: статті 24 Кодексу законів про працю України, в частині допущення до роботи (здійснення вантажних перевезень) робітників (гр. ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_6 та гр. ОСОБА_3 ) без укладання трудового договору, та ненадання повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Підпунктом 2.3.1 розділу 2 Акту документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено наступне: фізична особа - платник податків ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду здійснювала підприємницьку діяльність з використанням праці найманих робітників.

Первинними документами обліку, відповідно до яких здійснюється нарахування та виплата найманим особам доходів (зарплата), є відомості по нарахуванню заробітної плати, платіжні відомості на виплату заробітної плати, табелі обліку робочого часу, накази про прийняття та звільнення на роботу, тощо. До проведення перевірки з даного питання платником податків ОСОБА_7 надано книги обліку розрахунків по оплаті праці за 2018- 2024 роки, трудові договори з робітниками, заяви про застосування соціальної податкової пільги, заяви робітників на звільнення.

Відповідно до частини 3 статті 24 Кодексу Закону про працю України (далі - КЗпП України) у суб`єкта господарювання при прийнятті працівника на роботу (укладання трудового договору) виникає обов`язок, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 (далі по тексту - Постанова № 413), до початку його роботи надавати «Повідомлення про прийняття працівника на роботу».

На виконання статті 24 КЗпП України та Постанови № 413 платником податків ОСОБА_7 до Головного управління ДПС у Харківській області були надані наступні Повідомлення:

- 05.03.2018 вх. № 9036775979 про прийняття на роботу гр. ОСОБА_8 (пн. НОМЕР_7 );

- 14.05.2018 вх. № 9092357447 про прийняття на роботу гр. ОСОБА_9 (пн. НОМЕР_8 );

- 31.10.2019 вх. № 9256276887 про прийняття на роботу гр. ОСОБА_10 (пн. НОМЕР_9 );

- 02.02.2020 вх. № 9012000840 про прийняття на роботу гр. ОСОБА_11 (пн. НОМЕР_10 );

- 09.06.2020 вх. № 9127565952 про прийняття на роботу гр. ОСОБА_12 (пн. 23227505438);

- 09.07.2020 вх. № 9159653116 про прийняття на роботу гр. ОСОБА_13 (пн. НОМЕР_11 );

- 19.10.2021 вх. № 9309679234 про прийняття на роботу гр. ОСОБА_2 (пн. НОМЕР_6 );

- 24.08.2023 вх. № 6215362230 про прийняття на роботу гр. ОСОБА_14 (пн. НОМЕР_12 );

- 24.08.2023 вх. № 9159653116 про прийняття на роботу гр. ОСОБА_15 (пн. НОМЕР_13 ).

Відповідно до пояснення платника податків ОСОБА_1 (вх. ГУ ДПС в Харківській області від 09.05.2024 №39379/6/ЕКП/53) та Додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д5), платником податків ОСОБА_1 повідомлено про звільнення найманих працівників на підставі статті 38 КЗпП України:

- 3127310073 ОСОБА_16 , дата закінчення трудових відносин 28.02.2022 року;

- НОМЕР_8 ОСОБА_17 , дата закінчення трудових відносин 28.02.2022 року;

- НОМЕР_6 ОСОБА_2 дата закінчення трудових відносин 28.02.2022 року;

Станом на 01.03.2022 за штатом платника податків ОСОБА_1 не обліковувалось жодного найманого робітника.

Відповідно до наданих первинних документів (зокрема, видаткових накладних, ТТН) встановлено, що після офіційного звільнення найманий робітник ОСОБА_18 та неоформлений робітник ОСОБА_3 здійснювали перевезення товару, що фактично підтверджує перебування таких осіб у трудових відносинах з платником податків ОСОБА_1 , зокрема: водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на автотранспорті ФОП ОСОБА_1 , здійснено перевезення вантажу (товару).

Детальний аналіз та документальне підтвердження здійснення перевезень саме вище зазначеними працівниками відображено у ТТН, та на сторінці 33-34 Акту із узагальненими відомостями про осіб, праця яких використовувалась без належного оформлення трудових відносин.

Враховуючи викладене, в порушення статті 24 Кодексу законів про працю громадяни ОСОБА_2 (п.н. НОМЕР_6 ) та ОСОБА_3 були допущені до роботи (здійснення вантажних перевезень) платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 без укладення трудового договору, повідомлення про прийняття працівника ОСОБА_3 на роботу відсутнє, що є порушенням вимог статті 24 Кодексу законів про працю України.

У позовній заяві ФОП ОСОБА_19 вказує, що із 22.07.2024 і по теперішній час ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_1 , а ОСОБА_3 згідно зі свідоцтвом про смерть помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак, факт здійснення перевезення товару відображено у наданих товарно-транспортних накладних у періоді здійснення ними перевезень (2022 -2024 років до настання вказаних фактів).

Також відповідачем під час розгляду справи було встановлено, що платником податків не надано документальне підтвердження щодо проходження військової служби ОСОБА_2 , у періоді здійснення ним перевезень саме за 2022 – 2024 роки. Крім того, документальне підтвердження виправлення помилок у разі їх систематичного допущення в оформлених ТТН платником податків ОСОБА_1 не надано.

Отже, факт здійснення перевезення товару ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніяк не спростовує того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , виконували трудові функції водіїв на користь ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин, що підтверджується наступним:

2022 рік: перевезення товару від постачальника ТОВ «Магрок» (код ЄДРПОУ 30316717) пункт навантаження – м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 32Д, на адресу замовника ФОП ОСОБА_1 – пункт розвантаження АДРЕСА_2 .

- видаткова накладна № РН-0000325 від 10.03.2022 на загальну суму 175392,84 грн (з ПДВ) – водій ОСОБА_2 ;

- видаткова накладна № РН-0000344 від 16.03.2022 на загальну суму 231453,14 (з ПДВ) – водій ОСОБА_3 ;

- № РН-0000357 від 23.03.2022 на загальну суму 263877,84 (з ПДВ) – водій ОСОБА_2 .

2023 рік: перевезення товару від постачальника ТОВ «Проденерго» (код ЄДРГІОУ 40093563): пункт навантаження - АДРЕСА_3 , на адресу замовника платника податків ОСОБА_1 : пункт розвантаження: АДРЕСА_2 .

- видаткова накладна № 23271 від 06.11.2023 на загальну суму 66666,17 грн(з ПДВ) водій ОСОБА_2 ;

- видаткова накладна №27526 від 18.12.2023 на загальну суму 58752,12грн.(з ПДВ) водій ОСОБА_2 ;

- видаткова накладна №25865 від 01.12.2023 на загальну суму 25633,22грн.(з ПДВ) водій ОСОБА_2

2024 рік: перевезення товару від постачальника ТОВ «Проденерго» (код ЄДРПОУ 40093563): пункт навантаження - м. Харків, вул. Єнакіївська, 19, на адресу замовника платника податків ФОП ОСОБА_1 пункт розвантаження АДРЕСА_2 .

- видаткова накладна № 340 від 04.01.2024 на загальну суму 43573,52 грн (з ПДВ) водій ОСОБА_2 ;

- видаткова накладна № 2503 від 01.02.2024 на загальну суму 33999,58 грн (з ПДВ) водій ОСОБА_2 ;

- видаткова накладна № 6366 від 13.03.2024 на загальну суму 25242,92 грн (з ПДВ) водій ОСОБА_2 ;

- видаткова накладна № 7701 від 27.03.2024 на загальну суму 32003,60 грн (з ПДВ) водій ОСОБА_2 ;

- видаткова накладна № 9254 від 15.04.2024 на загальну суму 46310,08 грн (з ПДВ) водій ОСОБА_2 ;

- видаткова накладна № 12152 від 15.05.2024 на загальну суму 68202,61 грн (з ПДВ) водій ОСОБА_2 ;

- видаткова накладна № 13702 від 03.06.2024 на загальну суму 24283,16 грн (з ПДВ) водій ОСОБА_2 ;

- видаткова накладна № 16537 від 04.07.2024 на загальну суму 23980,02 грн (з ПДВ) водій ОСОБА_2 .

Інформація про подання ФОП ОСОБА_1 заперечень на акт документальної позапланової викладена у листі ГУ ДПС у Харківській області № 18911/5/20-40-24-09 12 від 03.09.2025, яким надано додаткову інформацію стосовно ФОП ОСОБА_1 , заперечення не надходили, інформації щодо судового оскарження відсутня.

Водночас ФОП ОСОБА_1 до ДПС України надано скаргу від 25.08.2025 №3799/С/6 та № 3802/С/6 на винесені ГУ ДПС на адресу ПП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення, а також вимоги та рішення з єдиного соціального внеску. Жодних ППР щодо встановленого перевіркою порушення акт перевірки від 30.07.2025 року 32193/20-40-24-09-04/2967312864 статті 24 КЗпП України, в частині допущення до роботи (здійснення вантажних перевезень) робітників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору, та ненадання повідомлення про прийняття працівників на роботу ГУ ДПС не виносило. ФОП ОСОБА_1 протягом періоду з 01.01.2015 по 31.12.2024 перебувала на загальній системі оподаткування.

За наслідками розгляду матеріалів, відповідачем - Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України за фактом допуску до роботи працівників на посаду водіїв (здійснення вантажних перевезень) ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору та неподання повідомлення про прийняття працівника на роботу до територіального органу Державної податкової служби прийнято постанову про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 64-ДПС від 03.10.2025 у розмірі 160 000,00 грн.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності постанови Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці № 64-ДПС від 03.10.2025 на загальну суму 160 000,00 грн, як такої, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, за недоведеності посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області та посадовими особами відповідача, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постійній основі здійснювали перевезення товару позивача чи систематично виконували будь-які інші трудові функції, які могли б свідчити про наявність трудових відносин між сторонами та отримання за це грошової винагороди.

Судом наголошено, що посилання відповідача лише на помилково оформлені товарно – транспортні накладні не дає підстав для висновку про наявність між ними та позивачем трудових відносин.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина врегульовано Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі по тексту – Закон № 2073-IX).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX “Про адміністративну процедуру” (далі – Закон № 2073-IX) здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; 3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; 4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

Згідно з частиною 3 статті 11 Закону № 2073-IX адміністративний орган зобов`язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета, з якою надано повноваження, визначається законом або випливає з його положень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, суд здійснює перевірку рішень суб`єктів владних повноважень на предмет їх відповідності вимогам закону, дотримання меж повноважень та встановленого порядку, а також забезпечення принципу пропорційності. Водночас суд не наділений повноваженнями самостійно визначати доцільність обраного адміністративним органом заходу реагування чи замінювати його на інший, оскільки це перебуває в дискреційних повноваженнях органу.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 825/602/17 та від 22 серпня 2018 року у справі № 826/10548/17 (щодо визначення поняття “дискреційні повноваження”).

Частиною 1 статті 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Податкові органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з метою перевірки дотримання податкового законодавства відповідно до частини другої статті 259 КЗпП України.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Отже, податковий орган відповідно до закону має повноваження на проведення перевірки стосовно дотримання роботодавцями законодавства про працю у частині вимог щодо оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та фіксації відповідних порушень (зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України), може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 ПК України).

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 ПК України.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки — документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки — це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що суб`єкт господарювання, який допускає перевіряючих до місця провадження господарської діяльності, має право висловлювати свої заперечення щодо виявлених порушень безпосередньо під час перевірки.

Відповідальність за порушення законодавства про працю, у тому числі для фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбачена нормами абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України. Водночас до юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, за вказане порушення застосовується попередження.

При цьому повноваження щодо притягнення до відповідальності за вказані правопорушення шляхом накладення штрафу або застосування попередження за законом (частина четверта статті 265 Кодексу законів про працю України) надані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Держпраці, що відповідно до Положення, затвердженого наказом Держпраці від 23 вересня 2022 року № 173, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Пунктом 8 зазначеного Положення передбачено, що Держпраці під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, зокрема з податковими органами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки, надання його Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці відповідно до закону наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб`єктів таких правопорушень, зокрема, накладати штрафи або застосовувати попередження у порядку, визначеному законодавством. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 380/1116/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 260/586/20, від 17 квітня 2024 року у справі № 560/3981/23, від 27 листопада 2024 року у справі № 120/17056/23.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області здійснило документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатом проведення якої складено акт від 30.07.2025 № 32193/20-40-24-09-04/ НОМЕР_5 , яким встановлено порушення статті 24 КЗпП України в частині допуску до роботи водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без оформлення трудового договору.

За змістом вказаного акту перевірки, починаючи з 01.03.2022 за штатним розкладом платника податку ОСОБА_1 не обліковувалось жодного найманого працівника. Водночас, згідно з наданими до перевірки товарно-транспортними накладними, після офіційного звільнення найманий працівник ОСОБА_2 та неоформлений робітник ОСОБА_3 здійснювали перевезення товару, що фактично підтверджує перебування таких осіб у трудових відносинах із позивачем.

Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у постанові від 05 жовтня 2020 року у справі № 560/407/19 вказав, що відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця. При цьому, має бути встановлений факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці.

Факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору має бути підтверджений достатнім обсягом доказів, що характеризують відносини особи та суб`єкта господарювання, який його наймає, як трудові, від таких осіб повинно бути відібрано пояснення.

У акті, складеному за наслідками перевірки, мають фіксуватись лише ті порушення, які достеменно підтверджені доказами (документами, поясненнями тощо) у обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти. При цьому, такі докази не мають носити суперечливий характер, допускати неоднозначне тлумачення.

Важливість відображення (фіксації) у акті, складеному за наслідками проведеної уповноваженим органом перевірки, достовірної і повної інформації обумовлено тим, що такий документ є підставою для застосування фінансових санкцій та становить основну частину доказової бази при розгляді справи про накладення штрафу.

Отже, контролюючий орган, під час здійснення фактичної перевірки в межах наданої компетенції, зобов`язаний був перевірити і з`ясувати усі обставини, які охоплювались предметом перевірки, зокрема, в частині факту допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), а також підтвердити такі належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, на підтвердження наявності у діях позивача ознак порушення вимог статті 24 КЗпП відповідач посилається на товарно-транспортні накладні, за змістом яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не були працевлаштовані у позивача, здійснювали на її користь перевезення.

Дослідивши наявні в матеріалах електронної справи копії товарно-транспортних накладних, колегією суддів встановлено, що останні у графі «водій» містять зазначення « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 ».

У свою чергу, колегія суддів зазначає, що за змістом статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» термін «водій» має визначення саме як особи, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка. Поряд з цим, стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», вказує, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

За таких обставин, товарно-транспортна накладна в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» є лише одним із різновидів документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, що засвідчує саме факт переміщення товару з метою подальшого бухгалтерського обліку таких господарських операцій, та жодним чином не підтверджує факт трудових відносин та перебування фізичної особи (яка вказана в рядку «водій» в ТТН) саме на трудовій посаді «водій»; зазначена в ТТН в рядку «водій» особа означає лише особу, яка керує транспортним засобом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 по справі № 280/3131/19.

Отже, відомості, зазначені у товарно - транспортних накладних не є беззаперечними та достатніми доказами підтвердження вчинення позивачем порушення у сфері трудового законодавства.

Крім того, відповідно до наданих позивачем доказів, зокрема, Додатку 5 до Податкового розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за перший квартал 2022 року, звітність за ОСОБА_2 подавалася платником до 2 місяця 1 кварталу 2022 року, оскільки із 28.02.2022 його було звільнено, що підтверджується, зокрема, і записом у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 від 01.12.2005.

Із 22.07.2024 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою (Форма 5) від 22.10.2025 № 5511, копією військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 22.07.2024 року.

У свою чергу, факт смерті ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Красноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Красноградському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.06.2024 року серії НОМЕР_3 .

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 починаючи із липня 2024 року проходить військову служба, а ОСОБА_3 помер у травні 2024 року, виконання вказаними особами робіт від імені та в інтересах ФОП ОСОБА_1 з травня 2024 року є неможливим, що у свою чергу свідчить про свавільність дій відповідача, який незважаючи на наявні у його розпорядженні відповідні документи, які були надані позивачем, все одно дійшов висновку про здійснення перевезення вказаними особами.

Будь-яких інших доказів чи відомостей про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постійній основі здійснювали перевезення товару позивача чи систематично виконували будь-які інші трудові функції, які могли б свідчити про наявність трудових відносин між сторонами та отримання за це грошової винагороди за 2022 – 2024 роки, відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, надано не було.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №64-ДПС від 03.10.2025 року на загальну суму 160 000,00 грн є необґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 по справі № 520/30066/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко