Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №480/7117/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 р.Справа № 480/7117/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2026, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми, повний текст складено 01.04.26 по справі № 480/7117/25

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" (далі по тексту – відповідач, ДУ «НДІ МСПІ МОЗ України», в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № 18153/1 від 11 липня 2025 року про те, що ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю;

- зобов`язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» внести до централізованого банку даних з проблем інвалідності відомості про поновлення дії довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 274930 від 29.07.2024, виданої на ім`я ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність винесеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «НДІ МСПІ МОЗ України» рішення № 18153/1 від 11 липня 2025 року, яким ОСОБА_1 скасовано ІІ групу інвалідності, оскільки згідно з вимогами абзацу 12 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі – Постанова № 1338) позивача віднесено до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання, так як місцем його проживання є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, для яких не визначена дата завершення бойових дій. З огляду на те, що місто Суми з 06.03.2024 віднесено до територій активних бойових дій, дата завершення яких не визначена, а ОСОБА_1 постійно проживає та працює в місті Суми, на нього поширюється пряма законодавча заборона щодо проведення медичного оцінювання.

Наполягав, що Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (далі – Положення № 1338) визначено вичерпний перелік підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями (на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); за результатами моніторингу оцінювання), жоден із яких не мав місця у спірних правовідносинах.

Також, на переконання позивача, суттєвим порушенням є повна відсутність будь-якого повідомлення ОСОБА_1 про проведення перевірки 10-11 липня 2025 року, адже підпункт 2 пункту 8 Положення № 1338 вимагає повідомляти особу на адресу її електронної пошти або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що не було вчинено відповідачем.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі №480/7117/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №18153/1 від 11.07.2025 стосовно ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" (м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А,і.к. 03191673) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,і.к. НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 року по адміністративній справі № 480/7117/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність у діях відповідача будь-яких ознак протиправності, адже до відповідача надійшли листи Міністерства охорони здоров`я України, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров`я України на виконання запитів служби безпеки України від 04.11.2024 року № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 року № 10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом — проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення, зокрема і відносно позивача.

Враховуючи вказані вище обставини, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах визначених чинним законодавством повноважень був проведений ретельний аналіз документів медико-експертної справи ОСОБА_1 на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому у 2024 році ІІ групи інвалідності, загальне захворювання, строком на 3 роки, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування рішення МСЕК щодо визнання позивача особою з інвалідністю.

По суті спірних правовідносин зазначив, що 11.07.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного аналізу медико експертної справи позивача було встановлено, що основне захворювання зі сторони опорно-рухової системи та її наслідки, а також супутня патологія призводить до незначних функціональних порушень та обмеження життєдіяльності, особа не є інвалідом з 29.07.2024. Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі ОСОБА_1 , а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством. Враховуючи вищезазначене, рішення про встановлення групи інвалідності позивачу було законно та обґрунтовано скасовано Центром оцінювання функціонального стану особи 11.07.2025.

Вважав необґрунтованим висновок суду першої інстанції про неповідомлення позивача про перегляд його групи інвалідності, адже підпунктом 2 пункту 8 Положення № 1338 визначено, що участь такої особи передбачається лише у разі необхідності, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або, якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності, що не мало місця у спірних правовідносинах.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Звернув увагу, що у повному тексті оскаржуваного індивідуального акта — Рішення № 18153/1 від 11.07.2025 року, у графі 11 відповідач власноруч зробив запис: «Підстава: Наказ Кабміна України №1317 від 03.12.2009р.», який офіційно втратив чинність ще за пів року до винесення рішення — з 1 січня 2025 року, на підставі пункту 8 Постанови № 1338. Отже, застосувавши скасований нормативний акт під час ухвалення рішення у липні 2025 року, відповідач прямо порушив вимоги частини 2 статті 19 Конституції України.

Звернув увагу суду апеляційної інстанції, що пункт 51 Положення № 1338 визначає вичерпний перелік підстав для перевірки, зокрема, постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді. Разом з цим, інформаційні листи правоохоронних органів не є тотожними вказаним документам.

Зауважив, що доводи апелянта про ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача повністю спростовуються матеріалами справи, зокрема, у Протоколі розгляду № ЦО-18313 містяться висновки трьох лікарів різних профілів (ортопед-травматолог, хірург та терапевт), які є абсолютно ідентичними до букви: «За представленими медичними документами основне захворювання зі сторони опорно рухової системи та її наслідки... призводить до неначних функціональних порушень...». Отже, усі три лікарі «допустили» ідентичну граматичну помилку у слові «неначних» замість «незначних» (графа 10 Протоколу «Стислий виклад позицій членів експертної команди»), а лікар-терапевт (чий профіль – внутрішні органи) вийшла за межі своєї компетенції, скопіювавши висновок про захворювання опорно-рухової системи, що є прямим доказом того, що рішення формувалося шляхом копіювання шаблону без реального клінічного дослідження.

Крім того, на вимогу суду першої інстанції надати медичні документи позивача, відповідач надав Протоколи обшуку від 30.09.2025, за наслідками проведення якого з Сумського ОЦ МСЕ Обласної МСЕК № 1 м. Суми було вилучено медичну справу позивача, з метою її перегляду ДУ "НДІ МСПІ МОЗ України". Тобто медичні документи позивача були вилучені правоохоронцями у регіональної МСЕК через два з половиною місяці після того, як центральна МСЕК ухвалила оскаржуване у цій справі рішення від 11.07.2025. Отже, відповідач фізично не міг аналізувати медичну справу, бо її у нього не було.

Повідомив про намір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу встановлено 14.07.2022 інвалідність ІІ групи, що підтверджується довідкою до акту МСЕК № 266576 (а. с. 12).

Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 274930 від 30.07.2024 інвалідність позивачу продовжено до 01.08.2027.

Відповідачем прийнято рішення експертної команди з оцінювання функціонального стану особи № 18153/1 від 11 липня 2025 року, яким позивача визнано таким, що не є особою з інвалідністю з 29.07.2024 (а.с.15).

Позивач не погодився із прийнятим рішенням, у зв`язку із чим звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №18153/1 від 11.07.2025 стосовно ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та незаконності оскаржуваного рішення, оскільки проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено ІІ групу інвалідності відбулось з порушенням встановленого порядку, що є самостійною та достатньою підставою для скасування оспорюваного рішення.

Судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» внести до централізованого банку даних з проблем інвалідності відомості про поновлення дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 274930 від 29.07.2024, виданої на ім`я ОСОБА_1 , з огляду на дискреційність таких повноважень відповідача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з такого.

Так, спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок прийняття 11.07.2025 експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» рішення, яким позивача визнано таким, що не є особою з інвалідністю з 29.07.2024.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі по тексту – Закон № 875-ХІІ) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини 2 статті 6 Закону № 875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі по тексту – Закон № 2961-ІV).

За визначенням, наведеним в абзаці 4 частини 1 статті 1 Закону № 2961-IV інвалідність – міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Нормами статті 7 Закону № 2961-IV встановлено, що залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання, а також особам з інвалідністю, у яких строк повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування особи) (безстроково).

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024 в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

Вказане рішення ухвалене в умовах воєнного стану України з метою захисту національної безпеки.

На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25 жовтня 2024 року №1207 та «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317» від 08 листопада 2024 року № 1276, якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03 грудня 2009 року №1317.

Згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених зазначеними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

На виконання Рішення РНБО наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26 жовтня 2024 року № 1809:

- права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на відповідача у справі з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (далі - Положення № 1809);

- зазначено, що виконуючій обов`язки державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі;

- в процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення № 1809 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ утворюється Міністерством охорони здоров`я України. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

15 листопада 2024 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338) (положення якої в повному обсязі набули чинності з 01 січня 2025 року), якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 3 та 7 пункту 3 Постанови № 1338 установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пункту 7 Постанови № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» від 03 грудня 2024 року № 2022:

1) Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

2) Затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи (далі - Положення № 2022).

3) Визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства охорони здоров`я «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» України від 26 жовтня 2024 року № 1809 (у редакції Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2024 року № 1900).

Згідно з пунктом 10 Положення № 2022 Центр оцінювання:

1) надає організаційно-методичне консультування експертним командам;

2) залучає лікарів закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності за їх згодою (за необхідності) до роботи Центру оцінювання;

3) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями:

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;

- за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

4) здійснює обмін інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення оцінювання, відповідно до цього Положення;

5) узагальнює, аналізує та інформує МОЗ та правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами;

6) розглядає скарги на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи;

7) перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями;

8) проводить оцінювання повсякденного функціонування особи з числа діючих або колишніх військовослужбовців, СБУ;

9) надсилає, в разі наявності технічної можливості, до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відомості про результати проведеного оцінювання шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта»;

10) у триденний строк надсилає витяг з рішення, що формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи у зв`язку з прийнятим рішенням, до територіального органу Пенсійного фонду України або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (для особи, у яких причиною інвалідності є інвалідність з дитинства).

За наявності технічної можливості отримання зазначених відомостей здійснюється шляхом доступу суб`єкта надання публічних (електронних публічних) послуг до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами через систему електронної взаємодії таких систем;

11) у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності повідомляє територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про призовників та військовозобов`язаних відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.

За наявності технічної можливості отримання зазначених відомостей здійснюється шляхом доступу суб`єкта надання публічних (електронних публічних) послуг до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами через систему електронної взаємодії таких систем;

12) забезпечує для громадян України, які знаходяться на території держав, з якими укладено відповідні міждержавні договори (угоди):

- переклад українською мовою медичних формулярів, що передаються з території цих держав, форма яких затверджується міждержавними договорами (угодами);

- проведення оцінювання таких осіб.

Рішення про встановлення інвалідності може прийматися під час заочного розгляду справи за результатами медичного обстеження в країні перебування відповідно до міждержавних договорів (угод);

13) щороку збирає та подає до Міністерства охорони здоров`я України в терміни, визначені законодавством, Звіт про причини інвалідності, показання до медичної, професійної і соціальної реабілітації.

14) здійснює інші функції, визначені законодавством.

Реалізація функцій Центру оцінювання, визначених підпунктами 3, 6, 7, 8 цього пункту, забезпечується експертними командами Центру оцінювання.

Абзацом другим пункту 8 Положення № 1338 встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до пункту 18 Положення № 2022 Центр оцінювання має право:

- одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи експертних команд Центру оцінювання;

- направляти особу, що звертається для встановлення інвалідності, до закладів охорони здоров`я для проведення додаткового медичного обстеження з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;

- залучати до роботи Центру оцінювання лікарів закладів охорони здоров`я державної форми власності, за їх згодою;

- допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, уповноваженого представника особи на розгляд експертної команди Центру оцінювання;

- розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338, та відповідних клопотань особи.

Таким чином, з 26 жовтня 2024 року на відповідача було покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України, а з 03 грудня 2024 року на відповідача покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи.

Приписами пункту 10 Положення № 1338 передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

- за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);

- за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.

До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об`єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.

Робоча група з моніторингу:

- здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;

- формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Здійснивши системний аналіз вищенаведених положень Положення № 1338, Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи у взаємозв`язку з нормами процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач у цих правовідносинах виступає як суб`єкт владних повноважень, чия діяльність підпадає під дію пункту 9 частини першої статті 19 КАС України. Зазначена норма прямо відносить до юрисдикції адміністративних судів спори щодо оскарження рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки такі рішення є обов`язковими для органів державної влади та інших осіб.

У межах цієї спеціальної компетенції відповідач має право проводити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК стосовно відповідної особи не лише за її ініціативою або у разі настання встановленого строку, а й за наявності чітко визначених підстав, що випливають з його контрольно-моніторингових функцій. Такими підставами можуть бути:

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді;

- за запитом робочої групи з моніторингу;

- за результатами внутрішнього моніторингу, здійснення якого забезпечується безпосередньо Центром оцінювання функціонального стану особи.

Отже, визначальним для перевірки дотримання відповідачем порядку здійснення перевірки оскаржуваного рішення є встановлення підставності його перегляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2026 по справі № 280/4630/25.

Колегією суддів встановлено, що відповідач, посилаючись на вимоги Положення № 1338 зазначав, що на його адресу надійшли листи Міністерства охорони здоров`я України, якими доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров`я України на виконання запитів служби безпеки України від 04.11.2024 № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 № 10-2-02-01-27449 здійснити перевірку обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатках до запитів осіб та у разі необхідності провести переогляд шляхом — проведення медико-соціальної експертизи стосовно таких осіб і прийняти відповідні рішення, зокрема і відносно позивача.

У контексті оцінки підставності ініціювання перевірки колегія суддів враховує правову позицію Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 826/2212/17, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, прийняті у межах кримінального провадження, до моменту їх скасування у встановленому КПК України порядку.

За висновком Верховного Суду у постанові від 20.02.2026 по справі № 280/4630/25, якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Водночас для визнання такого документа належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи судам необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.

У розумінні частин 1-3 статті 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим статтями 369, 371-374 цього Кодексу.

Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

За таких обставин, запит Служби безпеки України від 04.11.2024 № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 № 10-2-02-01-27449 не є процесуальними документами, які у розумінні пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи надавали б ДУ «НДІ МСПІ МОЗ України» право на проведення перевірки обґрунтованості рішення стосовно особи, зазначеної у такому рішенні, зокрема, ОСОБА_1 , а тому у відповідача були відсутні правові підстави для початку проведення перевірки обґрунтованості довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №274930 від 29.07.2024, лише на підставі таких листів.

Щодо правомірності рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № 18153/1 від 11 липня 2025 року про те, що ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, слід зазначити наступне.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Положення № 1317 розрізняє такі поняття як «переогляд», який передбачає проведення нової медико-соціальної експертизи, та перевірку «обґрунтованості», яка передбачає медичний та правовий аналіз вже проведеної медико-соціальної експертизи та медичного висновку.

Повноваження на скасування рішення за результатами перевірки не є абсолютним та не може реалізовуватися довільно. Таке повноваження підлягає застосуванню виключно за умови встановлення очевидної невідповідності медичних матеріалів критеріям, визначеним нормативними актами, або істотних порушень процедури первинного встановлення інвалідності. У протилежному випадку орган зобов`язаний ініціювати проведення повноцінної медико-соціальної експертизи.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем при перегляді медичних матеріалів щодо позивача встановлено ознаки очевидної невідповідності медичних матеріалів критеріям, визначеним нормативними актами, або істотні порушення процедури первинного встановлення інвалідності ОСОБА_1 .

Більше того, відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу обшуку від 30.09.2025, медична справа позивача була вилучена для перегляду прийнятого рішення про встановлення групи інвалідності лише 30.09.2025, у той час як оскаржуване у цій справі рішення прийнято 11 липня 2025 року. Отже, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення до відповідача вказана справа не направлялася, а тому він фізично не міг аналізувати медичну справу, бо її у нього не було.

Також колегія суддів враховує, що встановлений порядок проведення перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, передбачає обов`язкове повідомлення особи, повторне оцінювання якої має бути проведено, у встановленому порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення № 1338, якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.

У розумінні абзацу 11 пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Отже, за загальним правилом, Положенням № 1338 та Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено обов`язок відповідача повідомити особу про проведення повторного оцінювання на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

У той же час ОСОБА_1 не було направлено повідомлення про проведення повторного оцінювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу його електронної пошти (за наявності).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішення МСЕК, яким позивачу встановлено інвалідність, здійснено з грубим порушенням встановленої процедури перевірки рішення МСЕК.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а вказав, що суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Колегія суддів зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого документа, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку суб`єкт владних повноважень - Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" не надала доказів на підтвердження обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваного в даній справі рішення № 18153/1 від 11 липня 2025 року.

З огляду на перелічені обставини, рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № 18153/1 від 11 липня 2025 року не може вважатись законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 по справі № 480/7117/25 в частині задоволення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій