Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №520/28920/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.Справа № 520/28920/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., повний текст складено 10.07.26 по справі № 520/28920/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

третя особа Головне управління Національної поліції в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у матеріалах справи міститься військово-обліковий документ, сформований засобами електронного кабінету, у якому безпосередньо зазначено: «Адреса проживання: АДРЕСА_1 », а також міститься відмітка «Дані уточнено вчасно» та дата уточнення даних - 16.07.2024. Вказує, що в матеріалах справи містяться «Розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів», де окремо відображені: зареєстроване місце проживання у м.Харкові; адреса проживання у Чеській Республіці - м. Прага, Weilova 1144/2; номер телефону; адреса електронної пошти; дата уточнення даних - 16.07.2024. Стверджує, що для осіб, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2024 №565 затверджено спеціальний механізм уточнення таких даних засобами електронного кабінету. Пунктом 3 Порядку №565 прямо передбачено уточнення через електронний кабінет адреси проживання, номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти, а пунктом 5 - автоматичну передачу уточнених даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Звертає увагу, що у даній справі в Реєстрі зафіксовано саме дві різні категорії відомостей: «зареєстроване місце проживання» у м. Харкові та «адреса проживання» у м. Празі. Суд фактично ототожнив ці різні відомості та надав перевагу лише зареєстрованій адресі, хоча позивач належним чином повідомив іншу адресу проживання. Зауважує, що оскільки позивач повідомив іншу адресу проживання - у Чеській Республіці, а ця адреса була внесена до Реєстру разом із датою своєчасного уточнення 16.07.2024, відсутні правові підстави вважати, що направлення повістки виключно за зареєстрованою адресою у м. Харкові створило передбачені пунктом 41 Порядку №560 наслідки належного повідомлення. Наголошує, що суд першої інстанції значну частину мотивування присвятив питанню допустимості довідки Міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки через відсутність її офіційного перекладу та, на думку суду, необхідної легалізації. Однак предметом доказування у цій частині спору є насамперед не право позивача користуватися конкретним житлом у Чеській Республіці і не законність його міграційного статусу, а факт повідомлення ним ТЦК та СП адреси проживання в установленому законодавством порядку до направлення повістки. Цей факт підтверджується не іноземною довідкою, а безпосередньо українськими державними інформаційними ресурсами: військово-обліковим документом та розширеними даними Єдиного державного реєстру, в яких зазначені адреса проживання у м. Празі, дата уточнення 16.07.2024 та відмітка «Дані уточнено вчасно». За наявності у Реєстрі станом на час розгляду справи відомостей про адресу проживання позивача у Чеській Республіці та дату її уточнення 16.07.2024, саме відповідач мав довести, що на 22.02.2025 - дату формування повістки - ці відомості були відсутні або були внесені пізніше. Для цього відповідач міг надати історію змін даних Реєстру, технічний журнал їх внесення, відомості про стан облікових даних позивача на дату формування повістки або інші належні докази.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно з обліковою карткою до військового квитка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував з 10.12.2016 на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та з 28.05.2024 знятий з обліку на підставі абз.2 п.1 ч.5 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку з досягненням 25-річного віку. У свою чергу 28.05.2024 позивача повторно взято на військовий облік. Адреса місця реєстрації позивача: АДРЕСА_2 .

У матеріалах справи міститься військово-обліковий документ, сформований засобами електронного кабінету, в якому зазначено: «Адреса проживання: АДРЕСА_1 », а також міститься відмітка «Дані уточнено вчасно» та дата уточнення даних - 16.07.2024.

Також у матеріалах справи містяться «Розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів», де окремо відображені: зареєстроване місце проживання у м. Харкові; адреса проживання у АДРЕСА_1 ; номер телефону; адреса електронної пошти; дата уточнення даних - 16.07.2024.

22.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 засобами поштового зв`язку направлено позивачу повістку №2623354 про необхідність прибути 06.03.2025 о 9:00 для уточнення даних. Повістку направлено рекомендованим листом з описом вкладення на адресу місця реєстрації ОСОБА_1 .

Поштове відправлення повернулось адресанту у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою 24.03.2025.

Як вбачається з відзиву відповідача, у зв`язку з не прибуттям ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 в термін до 06.03.2025 в автоматичному режимі було засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак військовозобов`язаним ОСОБА_1 було порушено вимоги абз.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 п.1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Також, як вбачається з відповіді від 18.10.2025 №265768-2025 на адвокатський запит представника позивача, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області повідомлено, що станом на 16.10.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстроване за №10605 від 17.03.2025 системи ІПНП Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем повістку складено та направлено 22.02.2025, разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що позивач вніс уточнені відомості, зокрема щодо його адреси місця проживання до 16.07.2024, або у термін, який передував направленню територіальним центром комплектування вищезазначеної повістки, що у свою чергу обумовило б обов`язок відповідача внести відповідні зміни до облікової картки та направили повістку за новою адресою.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не з`явився 06.03.2025 о 9:00 по повістці №2623354 від 22.02.2025, скерованій за зареєстрованим місцем проживання засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», що свідчить про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, що є підставою для внесення відповідних відомостей до електронної системи «Резерв+».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту – Закон №2232-XII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Приписами ч.7 ст.1 Закону №2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

За змістом ч.9 ст.1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч.10 ст.1 Закону №2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Частинами 1, 3, 5 ст.33 Закону №2232-XII визначено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.35 Закону №2232-XII на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.

На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі по тексту – Закон №3543-XIІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, що міститься у ст.1 Закону №3543-XIІ, оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону №3543-XIІ громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №3543-XIІ у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту – Положення №154; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з п.2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Відповідно до п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі по тексту – Порядок №1487; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п. 14, 15 Порядку №1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

За умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»:

взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку і відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу.

Пункт 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Додаток 2 Порядку №1487 містить Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі по тексту – Правила; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

На виконання абз.2 пп.1 та пп.2 п.1 Правил, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі по тексту – Закон №1951-VІІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст.5 Закону №1951-VІІІ органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Згідно зі ст.14-1 Закону №1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

За обставинами справи, позивач перебуває в розшуку з 16.03.2025 у зв`язку з неприбуттям за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

У матеріалах справи наявна повістка від 22.02.2025 №2623354, за якою позивачу належало з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 06.03.2025 о 09:00 для уточнення даних.

Вказана повістка надіслана позивачу поштовим зв`язком АТ «Укрпошта», рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, за місцем його реєстрації (проживання), а саме: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки про причини повернення з відбитком печатки Укрпошти, на якій зазначена дата 24.03.2025, повістка повернута до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою.

За позицією відповідача, підтриманою судом першої інстанції, відповідачем повістку складено та направлено за зареєстрованою адресою у м. Харкові, оскільки позивач не вніс уточнені відомості, зокрема, щодо його адреси місця проживання, до 16.07.2024 або у термін, який передував направленню територіальним центром комплектування вищезазначеної повістки, що у свою чергу обумовило б обов`язок відповідача внести відповідні зміни до облікової картки та направили повістку за новою адресою.

У зв`язку з вищенаведеним, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на 06.03.2025 о 09:00, однак у вказаний час до відповідача не з`явився та про поважні причини неприбуття не повідомив.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та звертає увагу, що в матеріалах справи міститься військово-обліковий документ, сформований засобами електронного кабінету, в якому зазначено: «Адреса проживання: АДРЕСА_1 », а також міститься відмітка «Дані уточнено вчасно» та дата уточнення даних - 16.07.2024.

Також у матеріалах справи містяться «Розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів», де окремо відображені: зареєстроване місце проживання у м. Харкові; адреса проживання у Чеській Республіці - м. Прага, Weilova 1144/2; номер телефону; адреса електронної пошти; дата уточнення даних - 16.07.2024.

Тобто, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів і сформований на його підставі військово-обліковий документ підтверджують той факт, що позивач вчасно уточнив персональні дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 та зазначив нову адресу проживання.

Як вказано вище, Законом №3633-IX було встановлено обов`язок військовозобов`язаних протягом визначеного строку уточнити, зокрема, адресу проживання, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, а саме у відповідності до абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX (набрав чинності 18.05.2024) громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:

- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2024 №565 запроваджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо уточнення облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (далі по тексту – Порядок №565).

Пунктом 3 Порядку №565 передбачено, що засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста уточнюються такі облікові дані особи: адреса проживання; номери засобів зв`язку; адреса електронної пошти.

Згідно з п.5 Порядку №565 уточнені облікові дані разом з відомостями про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та/або номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) автоматично передаються до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

При цьому, ані Закон №3633-IX, ані Порядок №565 не ставлять факт уточнення адреси проживання у залежність від подання особою документа про право проживання за відповідною адресою, довідки іноземного органу, її апостилювання чи перекладу українською мовою. Юридично значимою дією особи є повідомлення адреси у передбачений законом спосіб та прийняття цих відомостей державним Реєстром.

У даній справі в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів зафіксовано саме дві різні категорії відомостей: «зареєстроване місце проживання» у м. Харкові та «адреса проживання» у м. Празі.

Суд першої інстанції фактично ототожнив ці різні відомості та надав перевагу лише зареєстрованій адресі, хоча позивач належним чином повідомив іншу адресу проживання.

Пункт 41 Порядку №560 розмежовує правові наслідки направлення повістки: належним підтвердженням оповіщення поштою може бути, зокрема, відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою цією особою ТЦК та СП під час уточнення облікових даних; використання ж задекларованої/ зареєстрованої адреси як альтернативної підстави пов`язане з випадком, коли особа не повідомила ТЦК та СП іншої адреси місця проживання.

Оскільки позивач повідомив іншу адресу проживання - у Чеській Республіці, та ця адреса була внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів разом із датою своєчасного уточнення (16.07.2024), відсутні правові підстави вважати, що направлення повістки виключно за зареєстрованою адресою у м. Харкові створило передбачені пунктом 41 Порядку №560 наслідки належного повідомлення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належним чином був оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою від 22.02.2025 №2623354.

При цьому, посилання суду першої інстанції на те, що документ, поданий позивачем до суду під назвою «підтвердження місця реєстрації на території Чеської Республіки» не може бути допустимим доказом у даній справі, на підтвердження місця проживання позивача у Чеській Республіці, з огляду на відсутність його легалізації у встановленому законодавством України порядку та відсутності офіційного перекладу такого документа на державну мову, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки предметом доказування у цій частині спору є насамперед не факт підтвердження місця проживання позивача та законність його міграційного статусу, а факт повідомлення ТЦК та СП адреси проживання в установленому законодавством порядку до направлення повістки.

Відтак, колегія суддів вважає, що наявні підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції – скасувати, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 по справі № 520/28920/25 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 3028,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко