Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №520/16212/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.Справа № 520/16212/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., м. Харків, повний текст складено 28.11.25 у справі № 520/16212/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

треті особи: Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи , Міністерство охорони здоров`я України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також – відповідач), треті особи: Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" Центр оцінювання функціонального стану особи, Міністерство охорони здоров`я України, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії, починаючи з 01.04.2025.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, із посиланням на обставини справи та норми діючого законодавства, зазначає, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та не передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Отже, пенсійний орган має право припинити виплату пенсії особі виключно з підстав, передбачених законом, про що приймає вмотивоване рішення. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не послався на конкретну норму матеріального права, яка б прямо дозволяла припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Міністерство охорони здоров`я України подало до суду пояснення, в яких зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними, оскільки рішення Державної установи «Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» Центр оцінювання функціонального стану особи від 17 лютого 2025 року № ЦО-747 не скасовано в судовому порядку та не визнано протиправним чи таким, що було прийняте з порушенням процедури і не відповідає вимогам чинного законодавства. Просить прийняти справедливе та обґрунтоване рішення у справі № 520/16212/25.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 694985 ОСОБА_1 , дата огляду 06.03.2024, повторний огляд, група інвалідності друга з березня 2024, причина інвалідності загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01 березня 2027 року, дата чергового переогляду 17.02.2027.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 17.02.2025 № ЦО 747, підстава для перевірки – перевірка Національною поліцією України в рамках кримінального провадження, документ, на підстави якого ініційовано перевірку – лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.20 (перевірка з 21.10.2024 року по 17.02.2025 рік). Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги: команда вивчила надану експертну документацію та дійшла висновку, що ІІ група інвалідності, загальне захворювання на 3 роки встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце незначні патологічні зміни з боку ендокринної системи, які не дають підстави визнати його особою з інвалідністю з 06.03.2024 року (згідно Додатку до Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009 р.).

Позивач наводить аргументи про те, що він не був присутній особисто з метою уточнення експертною командою дійсних фактичних функціональних порушень та обмеження життєдіяльності чоловіка, тому що позивач не був запрошений керівником Центру оцінювання функціонального стану особи для стаціонарного обстеження з проведенням подальшого очного огляду особи з інвалідністю, встановленої ще в 2015 року та постійно підтверджуваною до 2025 року включно. Також ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати всі наявні у нього медичні документи, які були підставою для підтвердження йому 2 групи інвалідності 01.03.2024 року.

Відповідно до листа пенсійного органу від 02.05.2025, позивач з 10.02.2015 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до виписки з акта огляду міжрайонної Київської МСЕК від 06.03.2024 серії 12ААВ № 694985 про визнання позивача особою з інвалідністю ІІ групи в період з 01.03.2024 по 28.02.2027, останньому було подовжено виплату пенсії. Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.02.2025 за №ЦО 747, який надійшов до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, позивача не визнано особою з інвалідністю ІІ групи з 06.03.2024 року. Пенсійна виплата з квітня 2025 року припинена. Також повідомлено, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.04.2025 за №2000-0307-8/62528 направлено запит до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я щодо уточнення дати, з якої позивача не визнано особою з інвалідністю.

Уважаючи рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 17.02.2025 за №ЦО 747 протиправним, а відтак таке не могло бути підставою для прийняття пенсійним органом рішення про припинення пенсійної виплати по інвалідності, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність протиправності в діях Головного управління ПФ України в Харківській області щодо припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Даний Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

- пенсія за віком;

- пенсія по інвалідності;

- пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (стаття 30 Закону № 1058-IV).

Статтею 31 Закону № 1058-ІV передбачено, що залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Відповідно до ст. 34 Закону № 1058-ІV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Згідно зі ст. 35 Закону № 1058-ІV у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.

Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності.

У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.

У разі якщо строк оцінювання повсякденного функціонування особи пропущено особою з інвалідністю з поважних причин або у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності поновлюється з дня, з якого припинено виплату, до дня проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, але не більш як за три роки, якщо експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи визнає її за цей період особою з інвалідністю. При цьому якщо під час наступного оцінювання повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплату пенсії особі з інвалідністю припинено у зв`язку з відновленням здоров`я або якщо така особа не отримувала пенсію внаслідок нез`явлення без поважних причин для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у разі наступного визнання її особою з інвалідністю виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня наступного встановлення інвалідності, за умови що після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. Якщо минуло більше п`яти років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством.

15.11.2024 Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338), відповідно до п. 2 якої установлено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи:

з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я комунальної форми власності;

оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.

З аналізу положень пенсійного законодавства слідує, що виплата пенсії по інвалідності припиняється у разі повідомлення Експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу з 10.02.2015 призначено пенсію по інвалідності відповідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом із тим 17.02.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" прийнято рішення про скасування позивачу групи інвалідності.

Відповідний витяг із рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії був отриманий територіальним органом Пенсійного фонду України.

За наявності у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області доказів скасування ОСОБА_1 групи інвалідності з 06.03.2024, були наявними легітимні підстави для припинення йому виплати пенсії по інвалідності, що виключає факт порушеного права позивача у даному випадку.

При цьому колегія суддів зауважує, що пенсійний орган не уповноважений на встановлення фактів чи обставин того, чи є позивач особою з інвалідністю, окрім як перевірити чинність рішення уповноваженого органу щодо встановлення особі інвалідності.

Доводи позивача про те, що рішення від 17.02.2025 за № ЦО 747 прийнято за його відсутності, що унеможливило надати медичні документи, які були підставою для підтвердження ІІ групи інвалідності позивача, а відтак таке є протиправним, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі можуть бути підставами для захисту порушеного права шляхом подання окремого адміністративного позову про визнання протиправним та скасування відповідного рішення, пред`явленого до належного відповідача, та не є підставами підтвердження позовних вимог у межах предмета позову у цій справі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність протиправності в діях Головного управління ПФ України в Харківській області щодо припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-ІV та на відсутність конкретної норми матеріального права, яка б прямо дозволяла припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, колегія суддів уважає безпідставними, оскільки виплата пенсії по інвалідності безпосередньо залежить від наявності статусу особи з інвалідністю. З огляду на те, що у даному випадку експертна команда скасувала інвалідність, право на цей вид пенсії припинилося в силу закону, а не за бажанням ПФУ.

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи позивача, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі № 520/16212/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц