Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №440/3480/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р.Справа № 440/3480/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2026, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 11.08.26 по справі № 440/3480/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просила суд :

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням Постанови КМУ від 14.07.2025 №821 "Про затвердження порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області здійснити з 24.11.2025 виплату ОСОБА_1 перерахованої на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 в справі №440/7691/25 суми пенсії без застосування положень пунктів 4 -7 "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 по справі №440/3480/26 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 по справі № 440/3480/26 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень". Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області здійснити з 24.11.2025 виплату ОСОБА_1 перерахованої на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 в справі №440/7691/25 суми пенсії, без застосування положень пунктів 4-7 "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі № 440/3480/26. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі № 440/3480/26. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області строк для подання звіту про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі № 440/3480/26 один місяць з дня отримання копії цієї ухвали суду.

30.07.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення суду по справі № 440/3480/26.

У звіті відповідач зазначив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 440/7691/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення з 01.03.2024 індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,0796. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,0796, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2024 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення з 01 березня 2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,115 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0796).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,115 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0796) та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 про справі № 440/7691/25 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі 440/7691/25 залишено без змін. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі №440/7691/25, яке набрало законної сили на підставі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025, управлінням проведено з 01.03.2024 індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,0796, та з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 12236,71 грн., на коефіцієнт збільшення 1,115 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,0796). Розмір пенсії з 01.03.2024 - 5261,43 грн. Розмір пенсії з 01.03.2025 - 5860,75 грн. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі № 440/7691/25 ОСОБА_1 , проведено перерахунок пенсії та нараховано пенсійні кошти за період з 01.03.2024 по 31.05.2026 в сумі 13747,08 грн.

Рішення суду у даній справі внесено до підсистеми "Реєстр судових рішень" інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ: РСР), реєстраційний номер 821-53494. На виконання рішення суду проведені виплати у розмірі 12954,09 грн., а саме: - в лютому 2026 - 7002,33 грн; березні 2026 - 4295,77 грн; квітні 2026 - 717,02 грн., червені - 938,97 грн. (копії витягів з виплатних відомостей додаються). Залишок боргу становить 792,99 грн.

З метою вжиття всебічних та вичерпних заходів на виконання рішень судів Головне управлінням звернулось із запитом від 29.06.2026 за вих. № 1600-0501- 5/59525 до головного розпорядника коштів вищого рівня, а саме до Пенсійного фонду України щодо виплати перерахованої пенсії на виконання рішення суду у справах за позовом ОСОБА_1 . Головним управлінням здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо порядку виплати коштів, нарахованих на виконання судових рішень 15.06.2026 за №1600-0501-5/54016. Головним управлінням здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі № 440/3480/26 за № 1600-0601-5/65292. Також Головне управління звернулось з листом до Пенсійного фонду України розглянути можливість щодо внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на відповідний бюджетний період у частині збільшення видатків, передбачених на виконання судових рішень, відповідно до процедури, визначеної розділом VIII Порядку №21-1, з метою забезпечення фінансування зазначених виплат у межах бюджетних асигнувань, достатніх для своєчасного та повного виконання рішень суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі № 440/3480/26.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі № 440/3480/26 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанціїї обставинам справи, просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 скасувати, постановити ухвалу, якою відмовити у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Полтавській області, накласти на начальника ГУ ПФУ в Полтавській області штраф у розмірі 66560,00 грн. за невиконання у повному обсязі рішення суду та постановити окрему ухвалу з інформуванням в рамках судового контролю Полтавську обласну прокуратуру для проведення дослідної перевірки стосовно причетних посадових осіб ГУ ПФУ в Полтавській області в діях, яких вбачаються ознаки ст. 382 КК України.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, з моменту набрання законної сили рішенням суду по справі №440/3480/26 відповідачем не проводяться доплати до пенсії ОСОБА_1 , а фактичне виконання рішення суду зведено до формального відображення в бухгалтерському обліку пенсійного органу потенційного, формалізованого боргу з посиланням на визнану судом протиправною постанову КМУ №821, що підтверджено випискою з особистого кабінету ПФУ ОСОБА_1 . Посилання відповідача на те, що ПФУ не може виконувати рішення суду через наявність "старого" порядку або відсутність фінансування є неправомірним. Вказує, що підзаконні акти (постанови Кабміну) не можуть суперечити чинним рішенням судів, які набрали законної сили, водночас умисне невиконання судового рішення тягне за собою кримінальну відповідальність посадових осіб за ст. 382 КК України.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, ГУ ПФУ у Полтавській області зазначено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі №440/7691/25 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та нараховано пенсійні кошти за період з 01.03.2024 по 31.05.2026 в сумі 13747,08 грн. Рішення суду у даній справі внесено до підсистеми "Реєстр судових рішень" ІКІС ПФУ, реєстраційний номер 821-53494. Зазначає, що на момент подання звіту по справі, ГУ ПФУ в Полтавській області було позбавлене правової можливості здійснювати виплати без застосування Урядового порядку, проте постановою КМУ від 19.08.2026 №1046 внесено зміни до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами та дефіциту коштів ПФУ, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2025 №157. Зазначає, що ГУ ПФУ в Полтавській області рішення суду виконане в межах покладених на нього зобов`язань та з урахуванням норм чинного законодавства.

Відповідно до відповіді на відзив, ОСОБА_1 зазначено, що Постанова №1046 визначає лише черговність та пропорційність розподілу коштів між отримувачами, але жодним чином не скасовує обов`язку ПФУ здійснити повний розрахунок і поновлення прав позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, приймаючи звіт ГУ ПФУ в Полтавській області про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі №440/3480/26, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем наведено обгрунтовані підстави, які доводять існування обставин, що ускладнювали виконання судового рішення, а також факт вжиття з боку боржника належних заходів для реального виконання рішення суду, які мали б забезпечити своєчасне і повне його виконання.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції передчасним, з урахуванням наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин 2 та 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист.

Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах частин 2 та 3 статті 382-2 КАС України.

Згідно частин 1 - 4 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частин п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

У відповідності до частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Тобто, виходячи з положень статті 382-3 КАС України судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду, або ж вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому, суд може прийняти звіт суб`єкта владних повноважень у випадках: - якщо встановлено повне виконання відповідним суб`єктом судового рішення, - якщо суб`єкт владних повноважень навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, - якщо заходи, які вживаються суб`єктом владних повноважень для виконання судового рішення, на переконання суду, є достатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Якщо судом прийнято звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, то судом одночасно встановлюється новий строк для подання звіту.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 по справі №440/7691/25 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та нараховано пенсійні кошти за період з 01.03.2024 по 31.05.2026 в сумі 13747,08 грн. Рішення суду у даній справі внесено до підсистеми "Реєстр судових рішень" ІКІС ПФУ, реєстраційний номер 821-53494. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі № 440/3480/26, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області здійснити з 24.11.2025 виплату ОСОБА_1 перерахованої на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 в справі №440/7691/25 суми пенсії, без застосування положень пунктів 4-7 "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, з урахуванням раніше виплачених сум.

В поданому звіті відповідач зазначає, що Постановою КМУ від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. В подальшому, із визнанням Постанови №821 протиправною та нечинною виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету ПФУ видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду. Зазначено, що ОСОБА_1 нараховано пенсійні виплати за період з 01.03.2024 по 31.05.2026, які обліковувались в ГУ ПФУ в Полтавській області для здійснення виплати на підставі Порядку, який на час виникнення спірних правовідносин був чинний.

Як вказує позивач, пенсійний орган всупереч судовому рішенню, зокрема, не проводить виплату поточної щомісячної пенсії в належному розмірі з огляду на застосування Постанови №821.

Водночас, колегія суддів зазначає, що жодна постанова Кабінету Міністрів України не може зупиняти чи в інший спосіб перешкоджати виконанню судового рішення, оскільки таке зупинення прямо протирічить нормам Конституції України та законів України. Тобто, відсутні будь-які правові підстави для невиконання судового рішення суду на користь позивачки.

Вирішуючи питання щодо прийняття звіту ГУ ПФУ в Полтавській області, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснено з лютого по червень 2026 року виплату частини гарантованих пенсійних коштів в розмірі 12954,09 грн., однак заборгованість повністю не виплачена з причин, що не залежать від волі пенсійного органу, оскільки відсутнє відповідне фінансове забезпечення.

Колегія суддів зазначає, що згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Разом із тим, колегія суддів наголошує, що невиплата позивачу нарахованої пенсії, яка обґрунтована відсутністю цільових бюджетних коштів, не може бути свідченням повного виконання судового рішення, оскільки при цьому порушується гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року).

Також, погодившись з доводами пенсійного органу ПФУ про "правову невизначеність" через скасування Постанови КМУ №821 та відсутність фінансування, суд першої інстанції не врахував чітке зобов`язання Другого апеляційного адміністративного суду у постанові від 22.06.2026, яке прямо забороняло застосовувати цей Порядок до виплат ОСОБА_1 ..

Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки факту реального отримання коштів позивачкою. Суд обмежився констатацією здійснення пенсійним органом виплати пенсії у сумі 12954,09 грн., однак наявність у матеріалах справи відомостей на її виплату є лише формою внутрішнього обліку в підсистемах ІКІС ПФУ і самі по собі не є первинними документами, що підтверджують безпосередній рух коштів та їх зарахування на банківський рахунок ОСОБА_1 . Матеріалами справи не підтверджено факт фактичного зарахування зазначених грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає про передчасність висновків суду першої інстанції щодо прийняття звіту ГУ ПФУ в Полтавській області про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2026 по справі №440/3480/26. При цьому, оскільки встановлення судом нового строку для подання звіту стало наслідком неправомірного прийняття звіту відповідача, таке процесуальне рішення нівелює саму суть судового контролю (ст. 382 КАС України) та прямо суперечить статті 129-1 Конституції України, що зумовлює необхідність скасування ухвали суду першої інстанції в повному обсязі.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 19, 129-1 Конституції України та ст. 14 КАС України, судові рішення, які набрали законної сили є обов`язковими до виконання на всій території України. Отже, органи державної влади зобов`язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тоді як блокування виконання рішень суду є неприпустимим проявом адміністративного свавілля та суперечить засаді правової держави.

Щодо вимоги апелянта про накладення на начальника ГУ ПФУ в Полтавській області штрафу за невиконання у повному обсязі рішення суду у даній справі та прийняття окремої ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Верховний суд в постанові від 26.09.2025 по справі №420/1059/20 зазначив, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що питання про постановлення окремої ухвали вирішується судом під час вирішення спору у разі наявності для того достатніх правових підстав.

Відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим аналіз статті 382 КАС України дозволяє дійти висновку, що судовий контроль встановлюється після ухвалення судового рішення у справі (вживається словосполучення "суд, який ухвалив"), а тому для встановлення судового контролю повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення, це саме стосується і питання щодо накладення штрафу.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки оскаржувана ухвала про прийняття звіту підлягає скасуванню через неповноту дослідження обставин фактичної виплати коштів, вирішення питань щодо застосування заходів процесуального впливу та судового контролю належить до першочергової компетенції суду першої інстанції.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 по справі № 440/3480/26 - скасувати.

Справу №440/3480/26 направити для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді Я.В. П`янова І.С. Чалий