Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №200/513/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року справа №200/513/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Пивовар І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року (головуючий суддя І інстанції – Крилова М.М.), складене у повному обсязі 05 травня 2026 року у справі № 200/513/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив суд:

- скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.12.2025 реєстраційний номер 262640006446 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, період проходження військової служби з 05.08.1980 по 03.10.1994 та період роботи радником Міністра вугільної промисловості України з 09.07.1998 по 20.03.2000;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 17.12.2025 шляхом переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.12.2025 № 262640006446 про відмову у здійсненні переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період проходження військової служби з 05.08.1980 по 03.10.1994, період роботи радником Міністра вугільної промисловості України з 09.07.1998 по 20.03.2000 та з 17.12.2025 перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, на підставі поданої заяви 17.12.2025 з урахуванням висновків суду

Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що до відповідача позивач звертався із заявою про переведення її пенсії на інший вид пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Отже, спірним рішенням позивачу відмовлено у переведенні її пенсії за віком, призначеної відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком у відповідності до норм Закону України «Про державну службу».

Також вказав, що при розгляді документів, наданих для перерахунку пенсії до заяви від 17.12.2025 № 29257 встановлено, що загальний залік стажу на посаді, яка віднесена до відповідних категорій посад державних службовців складає 04 роки 02 місяці 08 днів. До стажу державного службовця не зараховано: з 05.08.1980 по 03.10.1994 — служба в армії; з 09.07.1998 по 20.03.2000 — робота радником Міністра вугільної промисловості України.

Враховуючи вищезазначене було винесено рішення про відмову в перерахунку № 262640006446 від 25.12.2025 ОСОБА_1 .

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом-ID картка № НОМЕР_1 від 30.07.2025, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з 08.12.2023 року.

17.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дарницький р-н) із заявою про перерахунок пенсії (перехід на інший вид пенсії) а саме з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIIІ «Про державну службу».

Звернення позивача опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Відповідача від 25.12.2025 № 262640006446 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, переведення з пенсії за віком на пенсії держслужбовця, у зв`язку з недостатністю стажу державного службовця (10 років).

Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у перерахунку пенсії (переведені на інший вид пенсії), вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої соціальні права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність скасування спірного рішення, із зобов`язанням перевести позивача на інший вид пенсії та зарахувати спірні періоди до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд погоджує висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.

01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до п.п. 10 та 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII:

- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п. 10);

- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (п. 12).

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі – Закон № 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

Таким чином, обчислення стажу державної служби за період роботи до 01.05.2016 (до моменту набрання чинності Законом №899) здійснюється відповідно до Порядку №283.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу зарахування до страхового стажу позивача період військової служби з 05.08.1980 по 03.10.1994.

Разом з тим, нормами абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону №328-V від 03.11.2006, встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до п. 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається стаж військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. При цьому до стажу державної служби осіб включаються усі види військової служби, які вони проходили у Збройних Силах та інших військових Формуваннях України та колишнього СРСР до 01 травня 2016 року.

Враховуючи положення зазначених правових норм, періоди військової служби як до 01 травня 2016 року так і після 01 травня 2016 року зараховуються до стажу державної служби.

Проходження позивачем військової служби у період з 05.08.1980 по 03.10.1994 підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 06.09.1995 та військовим квитком серії НОМЕР_3 .

Відтак, період проходження ОСОБА_1 військової служби з 05.08.1980 по 03.10.1994 підлягає зарахуванню до стажу його роботи на посадах державної служби, що враховується при визначенні наявності права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зокрема, ст. 37 Закону №3723-ХІІ, зараховується до стажу державної служби.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки період проходження військової служби позивач набув за чинності Порядку №283, а тому подальша втрата чинності вказаного нормативно-правового акту не може позбавляти позивача на зарахування спірного періоду військової служби до стажу держслужби.

Щодо періоду роботи з 09.07.1998 по 20.03.2000.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.09.1995 Позивач у період з 09.07.1998 по 20.03.2000 працював на посаді радника Міністра вугільної промисловості України.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (що був чинним станом на час призначення позивача на посаду) Президент України, Голова Верховної Ради України, члени Уряду України, глави місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно з штатним розписом і категорією, що відповідає посаді (патронатна служба). Порядок перебування на державній службі таких осіб установлюється відповідними органами.

Згідно з пунктом 4 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року №851 (далі - Порядок), працівники патронатної служби є державними службовцями.

Також, відповідно до пункту 11 частини другої статті 46 Закону № 889-VІІІ до стажу державної служби зараховується час роботи на посадах патронатної служби, зазначених у частині першій статті 92 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 92 Закону № 899-VІІІ до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, працівників патронатних служб Прем`єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників- консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Частиною п`ятою статті 92 Закону передбачено, що час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєнні державному службовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу.

Таким чином, умова, передбачена частиною п`ятою статті 92 Закону щодо перебування на державній службі та повернення на державну службу, стосується лише включення періоду роботи на посадах патронатної служби до стажу роботи для присвоєння рангу державного службовця.

Отже, періоди роботи на посадах патронатної служби зараховуються до стажу державної служби, незалежно від того працювала особа на державній службі до призначення на посаду патронатної служби та після повернулася на державну службу чи ні.

Враховуючи наведене, відповідачем протиправно не було зараховано до стажу державної служби період роботи позивача з 09.07.1998 по 20.03.2000.

Враховуючи, що ОСОБА_1 на момент звернення до територіального органу ПФУ досяг 62 років, станом на 01.05.2016 працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців та його стаж державної служби станом на 01.05.2016 складав понад 10 років (20 років 21 день), тому суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком згідно ст. 37 Закону № 3723-XII, відповідно, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.12.2025 № 262640006446 є необґрунтованим, протиправним та підлягає до скасування із зобов`язанням Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період проходження військової служби з 05.08.1980 по 03.10.1994, період роботи радником Міністра вугільної промисловості України з 09.07.1998 по 20.03.2000 та перевести з 17.12.2025 ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, на підставі поданої заяви 17.12.2025 з урахуванням висновків суду.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми Закону, якими регулюються спірні відносини, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі № 200/513/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко

І.В. Пивовар