Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №600/4966/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4966/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі – позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (далі – відповідач) податковий борг на загальну суму 5008,95 грн до відповідних бюджетів.

1.2. Оскільки ця справа не належить до категорії справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд, керуючись положеннями статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, визнав за можливим розглянути справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, про що 03.09.2026 року постановив ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. Згідно змісту позовної заяви, за відповідачем станом на день пред`явлення позову рахується податковий борг на загальну суму 5008,95 грн. Наведена сума податкового боргу є в розумінні податкового законодавства України узгодженою.

Однак, в добровільному порядку відповідач податковий борг не сплатив, що обумовило звернення до суду із цим позовом.

2.2. Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі була направлена йому на офіційну адресу. У зв`язку із цим, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Відповідач з 09.06.2017 був зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебував на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Чернівецькій області. 27.07.2026 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача як фізичної особи - підприємця.

3.2. На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 13446 від 22.06.2017 року відповідач у період з 01.07.2017 по 30.09.2024 перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку першої групи зі ставкою 10 відсотків.

3.3. Згідно наявного у справі розрахунку заборгованості за ОСОБА_1 рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 5008,95 грн (основний платіж), що виник внаслідок несплати сум єдиного податку, нарахованих відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 13446 від 22.06.2017 року (термін сплати – 20.03.2024).

3.4. Відповідно до інтегрованої картки платника податків зазначені суми єдиного податку у встановлені строки відповідачем не сплачені.

3.5. Окрім цього, відповідачеві на податкову адресу ( АДРЕСА_1 ) надсилалась податкова вимога форми «Ф» № 00012790-1303-2413 від 09.12.2024 року на суму податкового боргу 5614,55 грн (станом на 08.12.2024) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яка вручена відповідачу особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Зазначена податкова вимога на день розгляду справи у суді не є відкликаною.

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Предметом цього спору є податковий борг, який позивач просить суд стягнути з відповідача. А тому, в межах цієї справи, суд має перевірити наявність такого боргу та чи дотримана процедура його стягнення.

4.2. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

4.3. Механізм адміністрування податків та зборів нормативно закріплений в Податковому кодексі України (далі – ПК України).

4.4. Згідно підпункту 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

4.5. Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

4.6. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 ПК України).

4.7. Отже, аналізуючи наведені приписи ПК України, слід прийти до висновку, що позивач у справі, будучи податковим органом, наділений виключною компетенцією щодо адміністрування податків та зборів, вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, в тому числі шляхом його стягнення в судовому порядку.

4.8. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

4.9. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

4.10. Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

4.11. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПК України).

4.12. Згідно з пунктом 293.2 статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

4.13. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік (пункт 294.1 статті 294 ПК України).

4.14. Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

4.15. За приписами пункту 31.1 статті 31 ПК України податок, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. При цьому, сума єдиного податку, обов`язок зі сплати якої для платників першої групи визначений безпосередньо законом у фіксованому розмірі, не потребує прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення та є узгодженою з граничного строку її сплати.

4.16. Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкові документи надсилаються (вручаються) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

4.17. Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно з законом не може бути звернено стягнення. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця не припиняє обов`язку такої особи щодо погашення податкового боргу, що виник у період здійснення нею підприємницької діяльності.

4.18. Судом у цій справі встановлено, що відповідач у період з 01.07.2017 по 30.09.2024 був платником єдиного податку першої групи, а відтак зобов`язаний був щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску. Зазначений обов`язок відповідачем у повному обсязі не виконано, внаслідок чого за ним обліковується несплачений єдиний податок у сумі 5008,95 грн.

4.19. Оскільки суми єдиного податку не сплачені відповідачем у встановлені строки, вони перейшли в категорію податкового боргу. Та обставина, що на день розгляду справи підприємницька діяльність відповідача припинена, не звільняє його від обов`язку погасити такий податковий борг. Таким чином, з урахуванням розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника, на день розгляду справи у суді загальний розмір податкового боргу відповідача становить 5008,95 грн.

4.20. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

4.21. Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

4.22. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 30.04.2025 у справі №320/31761/23, відповідно до якого законодавство не передбачає формування та направлення окремих податкових вимог при збільшенні або зменшенні суми податкового боргу після його первинного виникнення; первинна податкова вимога залишається чинною та поширюється на всю актуальну суму боргу, яка існує на день погашення.

4.23. Як встановлено судом, відповідачеві відповідно до вимог ПК України надсилалась податкова вимога форми «Ф» № 00012790-1303-2413 від 09.12.2024 року, яка вручена йому особисто. Відтак, податкова вимога належним чином надіслана та вручена відповідачу, а зменшення суми податкового боргу після її вручення, з урахуванням пункту 59.5 статті 59 ПК України, не зумовлювало обов`язку позивача повторно надсилати податкову вимогу.

4.24. Згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом (або самостійно платником податків) до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

4.25. Податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі, виник після 20.03.2024, а позовна заява надійшла до суду 02.09.2026 року, тобто в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Відтак позивачем дотримано строк звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

4.26. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

4.27. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

4.28. Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, те що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позовом до суду, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача податковий борг у сумі 5008,95 грн.

V. ВИСНОВОК СУДУ

5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

5.2. Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 5008,95 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 5008 (п`ять тисяч вісім) грн 95 коп., до відповідних бюджетів.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58006 код ЄДРПОУ ВП 44057187);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя О.В. Анісімов