Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №600/3296/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3296/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2024 року №00000/8166/ж10/24-13-24-04, №00000/8167/ж10/24-13-24-04, №00000/8168/ж10/24-13-24-04, №00000/8169/ж10/24-13-24-04.

В обґрунтування позову зазначено, що неправильне оформлення відповідачем акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення, його невручення позивачу, відсутність заперечень з боку позивача та відсутність доказів, що підтверджують висновки проведеної перевірки у сукупності свідчать про неправомірність акту перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Водночас в обґрунтування незаконності податкового повідомлення-рішення№00000/8168/ж10/24-13-24-04 зазначено, що позивачем в повному обсязі було задекларовано та сплачено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди, а тому висновки контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань є помилковими та ґрунтуються на недостовірному, неповному та неточному аналізі наданих документів.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі; вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити, вказуючи про законність проведення перевірки, направлення позивачу на його податкову адресу акту перевірки та прийнятих за результатом її проведення податкових повідомлень-рішень, а також про обґрунтованість висновків перевірки, що слугували прийняттю оскаржуваних позивачем рішень.

У відповіді на відзив позивач підтримав позицію, викладену у позовній заяві, а також вказав, що доводи відзиву свідчать, що податковий кредит, податкові зобов`язання та показники коригувань були виконані позивачем належним чином і підтверджені документально, у тому числі самим контролюючим органом. Це виключає правомірність донарахування податкових зобов`язань та спростовує обґрунтованість винесених податкових повідомлень-рішень. Також вказано, що своєчасність реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування підтверджується квитанціями, які є єдиним належним підтвердженням факту та дати їх реєстрації.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, п. 2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області №488-п від 29.03.2024 року, на підставі заяви про припинення підприємницької діяльності номер державної реєстрації припинення 2000380060001053661 від 18.07.2023 року Головним управлінням ДПС в Чернівецькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер державної реєстрації - НОМЕР_1 від 25.09.2020 року), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензії, свідоцтва, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів за період з 25.09.2020 року по 18.07.2023 року, з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.09.2020 року по 18.07.2023 року.

За результатом проведення перевірки складено Акт від 12.06.2024 року №6472/Ж5/24-13-24-04/3110508858, у якому наведені такі висновки щодо порушення платником податків вимог законодавства:

- ст.51.1, п.п. б) п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - не подання податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування, у строки встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, а саме за період 01.01.2022 року по 31.03.2022 року;

- п.44.1, п.44.3, п.44.6, п.44.7, ст.44, пп.296.1.1 п.296.1 ст.296, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України - платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не збережено та не представлено для перевірки в повному обсязі документів, пов`язаних із формуванням показників податкової звітності;

- пп.49.18.1 п.49.18 ст.18 Податкового кодексу України - платником податку не своєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, та листопад 2022 року;

- п.4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - не своєчасне подання звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за І квартал 2022 року;

- п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, абз.г) п. 198.5 ст.198, п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України - самозайнятою особою ОСОБА_1 в перевіряємому періоді занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 130260,00 грн, в тому числі, за жовтень 2021 року в сумі 17001 грн, листопад 2021 року в сумі 16072 грн, грудень 2021 року в сумі 12246 грн, січень 2022 року в сумі 9580 грн, лютий 2022 року в сумі 3833 грн, травень 2022 року в сумі 13246 грн, червень 2022 року в сумі 13835 грн, липень 2022 року в сумі 5989 грн, серпень 2022 року в сумі 6080 грн, вересень 2022 року в сумі 4963 грн, жовтень 2022 року в сумі 4604 грн, листопад 2022 року в сумі 4364 грн, грудень 2022 року в сумі 2841 грн, січень 2023 року в сумі 2446 грн, лютий 2023 року в сумі 2136 грн, березень 2023 року в сумі 4663 грн, квітень 2023 року в сумі 2084 грн, травень 2023 року в сумі 4237 грн, червень 2023 року в сумі 40 грн;

- п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податкових зобов`язань 448448,00 грн, в тому числі за грудень 2021 року – 294166,00 грн, грудень 2022 року – 154282,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що Акт перевірки від 12.06.2024 року №6472/Ж5/24-13-24-04/3110508858 був направлений податковим органом ФОП ОСОБА_1 на його податкову адресу ( АДРЕСА_2 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак такий повернувся до ГУ ДПС у Чернівецькій області з відміткою поштового відділення про не вручення «за закінченням терміну зберігання».

На підставі Акту перевірки від 12.06.2024 року №6472/Ж5/24-13-24-04/ НОМЕР_2 ГУ ДПС у Чернівецькій області прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.07.2024 року:

- №00000/8166/ж10/24-13-24-04, згідно якого перевіркою встановлено не забезпечення платником податків-фізичною особою в повному обсязі, надання, зберігання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, чим порушено п.44.1, п.44.6, ст. 44 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим на підставі п. 121.1 ст.121 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн;

- №00000/8167/ж10/24-13-24-04, згідно якого перевіркою встановлено, що платником податків ОСОБА_1 несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року та листопад 2022 року, чим порушено пп.16.1.6 п.16.1 ст.16, пп.49.18.1 п.49.18 ст.18 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим на підставі п. 120.1 ст.121 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у розмірі 1360,00 грн;

- №00000/8168/ж10/24-13-24-04, згідно якого встановлено порушення п.181.1 ст.181, п.183.2 ст. 183, п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 130260,00 грн, в тому числі, за жовтень 2021 року в сумі 17001 грн, листопад 2021 року в сумі 16072 грн, грудень 2021 року в сумі 12246 грн, січень 2022 року в сумі 9580 грн, лютий 2022 року в сумі 3833 грн, травень 2022 року в сумі 13246 грн, червень 2022 року в сумі 13835 грн, липень 2022 року в сумі 5989 грн, серпень 2022 року в сумі 6080 грн, вересень 2022 року в сумі 4963 грн, жовтень 2022 року в сумі 4604 грн, листопад 2022 року в сумі 4364 грн, грудень 2022 року в сумі 2841 грн, січень 2023 року в сумі 2446 грн, лютий 2023 року в сумі 2136 грн, березень 2023 року в сумі 4663 грн, квітень 2023 року в сумі 2084 грн, травень 2023 року в сумі 4237 грн, червень 2023 року в сумі 40 грн. У зв`язку з цим на підставі п. 123.2 ст.123 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 162825,00 грн, з яких 130260,00 грн – за податковими зобов`язаннями та 32565,00 грн – за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00000/8169/ж10/24-13-24-04, згідно якого за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено відсутність реєстрації податкових накладних, складених у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» -«г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) – 154282 грн, сума ПДВ – 30856 грн, які мали бути складені не пізніше останнього дня виникнення податкових зобов`язань за кожного з періодів. У зв`язку з цим на підставі п. 120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у розмірі 50% суми податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 15428,00 грн.

Вказані рішення були направленні ГУ ДПС у Чернівецькій області ФОП ОСОБА_1 на його податкову адресу ( АДРЕСА_2 ) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак такий повернувся до ГУ ДПС у Чернівецькій області з відміткою поштового відділення про не вручення «за закінченням терміну зберігання».

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 18.07.2024 року №00000/8166/ж10/24-13-24-04, №00000/8167/ж10/24-13-24-04, №00000/8168/ж10/24-13-24-04, №00000/8169/ж10/24-13-24-04 ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 – 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Щодо оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення №00000/8166/ж10/24-13-24-04, то з нього вбачається застосування до позивача штрафу у розмірі 1020,00 грн за не забезпечення в повному обсязі, надання, зберігання первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Так, згідно приписів п.44.1, п.44.6, ст.44 Податкового кодексу України (тут і далі в редакціях на час виникнення спірних відносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Оскільки, згідно обставин справи, у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивачем не було надано податковому органу жодних первинних бухгалтерських документів, то ГУ ДПС у Чернівецькій області правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн. Відтак, податкове повідомлення-рішенням №00000/8166/ж10/24-13-24-04 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Як вбачається зі змісту позову та відповіді на відзив, в обґрунтування незаконності указаного рішення позивачем не наведено жодних доводів, недопущення вказаного порушення ним не спростовано.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000/8166/ж10/24-13-24-04 від 18.07.2024 року є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Стосовно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00000/8167/ж10/24-13-24-04, то з нього вбачається застосування до позивача штрафу у розмірі 1360,00 грн у зв`язку із встановленням несвоєчасності подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року та листопад 2022 року.

Так, згідно п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Беручи до уваги наведені норми та враховуючи встановлення відповідачем під час проведення перевірки несвоєчасність подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року та листопад 2022 року, чого не спростовано позивачем у ході судового розгляду цієї справи, суд приходить до висновку про правомірність накладення податковим органом на позивача штрафних санкцій у розмірі 1360,00 грн (340,00 грн х 4). Відтак, податкове повідомлення-рішення №00000/8167/ж10/24-13-24-04 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Як вбачається зі змісту позову та відповіді на відзив, в обґрунтування незаконності указаного рішення позивачем не наведено жодних доводів, недопущення вказаного порушення ним не спростовано.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000/8167/ж10/24-13-24-04 від 18.07.2024 року є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00000/8168/ж10/24-13-24-04, то з нього вбачається, що за порушення п.181.1 ст.181, п.183.2 ст. 183, п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 130260,00 грн, позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 162825,00 грн, з яких 130260,00 грн – за податковими зобов`язаннями та 32565,00 грн – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Так, згідно п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно п.183.2 ст. 183 Податкового кодексу України у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Приписами п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до положень п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

У п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом встановлено, що позивач з 10.01.2021 року по 30.06.2023 року був платником податку на додану вартість, за перевіряємий період ним здійснювались оподатковувані операції на митній території України. За період з 01.10.2021 року по 30.06.2023 року позивачем задекларовано податкових зобов`язань по податку на додану вартість всього в сумі 1225034 грн. Водночас перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за указаний період встановлено їх заниження на суму 130260,00 грн в тому числі, за жовтень 2021 року в сумі 17001 грн, листопад 2021 року в сумі 16072 грн, грудень 2021 року в сумі 12246 грн, січень 2022 року в сумі 9580 грн, лютий 2022 року в сумі 3833 грн, травень 2022 року в сумі 13246 грн, червень 2022 року в сумі 13835 грн, липень 2022 року в сумі 5989 грн, серпень 2022 року в сумі 6080 грн, вересень 2022 року в сумі 4963 грн, жовтень 2022 року в сумі 4604 грн, листопад 2022 року в сумі 4364 грн, грудень 2022 року в сумі 2841 грн, січень 2023 року в сумі 2446 грн, лютий 2023 року в сумі 2136 грн, березень 2023 року в сумі 4663 грн, квітень 2023 року в сумі 2084 грн, травень 2023 року в сумі 4237 грн, червень 2023 року в сумі 40 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих позивачем Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 1 - 8.4) за період з 01.10.2021 року по 30.06.2023 року встановлено: перевіркою відображених у рядку 1, колонки Б Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» показників за період з 01.10.2021 року по 30.06.2023 року у загальній сумі 1225034 грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з сервісного обслуговування холодильного обладнання. Проведеною перевіркою відображеного показника за жовтень 2021 року - червень 2023 року в сумі 1225034 грн на підставі таких документів: податкових декларацій з податку на додану вартість, єдиного реєстру податкових накладних, встановлено заниження задекларованих показників у рядку 1, колонки Б Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів» у сумі 130260,00 грн.

Проведеною перевіркою відображених показників Декларації «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою» по Декларацій з ПДВ період з 01.10.2021 року по 30.06.2023 року встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників декларації на суму ПДВ 130260,00 грн, в тому числі, за жовтень 2021 року в сумі 17001 грн, листопад 2021 року в сумі 16072 грн, грудень 2021 року в сумі 12246 грн, січень 2022 року в сумі 9580 грн, лютий 2022 року в сумі 3833 грн, травень 2022 року в сумі 13246 грн, червень 2022 року в сумі 13835 грн, липень 2022 року в сумі 5989 грн, серпень 2022 року в сумі 6080 грн, вересень 2022 року в сумі 4963 грн, жовтень 2022 року в сумі 4604 грн, листопад 2022 року в сумі 4364 грн, грудень 2022 року в сумі 2841 грн, січень 2023 року в сумі 2446 грн, лютий 2023 року в сумі 2136 грн, березень 2023 року в сумі 4663 грн, квітень 2023 року в сумі 2084 грн, травень 2023 року в сумі 4237 грн, червень 2023 року в сумі 40 грн.

Указаних обставин та висновків перевірки щодо повноти декларування та своєчасності сплати ПДВ, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню позивачем у ході судового розгляду справи не спростовано. Твердження у позовній заяві, надані в обґрунтування незаконності податкового повідомлення-рішення №00000/8168/ж10/24-13-24-04, про повну сплату позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди з посиланням при цьому на платіжні документи є безпідставними, оскільки таких, як вбачається з матеріалів справи, до позову не додано (до позовної заяви позивачем, окрім оскаржуваних рішень та акту перевірки, додано податкові декларації з ПДВ, податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних та розрахунки сум ПДВ).

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000/8168/ж10/24-13-24-04 від 18.07.2024 року є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають. Відповідачем правомірно збільшено позивачу грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

Стосовно оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення №00000/8169/ж10/24-13-24-04, то з нього вбачається застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 15428,00 грн за відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України вказано, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 Податкового кодексу України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Згідно приписів п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Враховуючи наведені норми та зважаючи на встановлення під час проведення перевірки позивача на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму обсягу постачання (без ПДВ) – 154282,00 грн, сума ПДВ – 30856,00 грн (грудень 2022 року), які мали бути складені не пізніше останнього дня виникнення податкових зобов`язань за кожного з періодів, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 50% суми податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 15428,00 грн (30856,00 грн х 50%).

Указаних обставин, встановлених відповідачем під час проведення перевірки, позивачем не спростовано. Його твердження про своєчасність реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування з посиланням при цьому на квитанції про реєстрацію податкових накладних є безпідставними, оскільки таких квитанцій в електронному вигляді у текстовому форматі (абз.5 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України) до позову не додано. Як уже зазначалося, позивачем, окрім оскаржуваних рішень та акту перевірки, було подано податкові декларації з ПДВ, податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних та розрахунки сум ПДВ, про що і вказується у додатках до позовної заяви.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000/8169/ж10/24-13-24-04 від 18.07.2024 року є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо доводів позову, наданих в обґрунтування його вимог, про невручення позивачу Акту перевірки від 12.06.2024 року №6472/Ж5/24-13-24-04/3110508858, що позбавило його права на подання заперечень на нього, а також про невручення позивачу податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі названого акту, то такі суд відхиляє, виходячи з наступного.

Так, згідно п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.3 ст.42 Податкового кодексу України визначено, що якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Згідно п.45.1 ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до приписів п. 42.5 ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, надсилання документів платнику податків здійснюється за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що має відповідати вимогам статті 42 Податкового кодексу України, згідно яких у разі невручення поштою платнику податків направлених документів, такі документи вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Акт перевірки від 12.06.2024 року №6472/Ж5/24-13-24-04/3110508858 та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 18.07.2024 року №00000/8166/ж10/24-13-24-04, №00000/8167/ж10/24-13-24-04, №00000/8168/ж10/24-13-24-04, №00000/8169/ж10/24-13-24-04 були направлені відповідачем позивачу на його податкову адресу, якою згідно даних ДПС є: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак такі листи повернулися до ГУ ДПС у Чернівецькій області з відмітками поштового відділення про не вручення «за закінченням терміну зберігання». При цьому, як указано відповідачем у відзиві та не спростовано позивачем, останній не повідомляв податковий орган про зміну своєї податкової адреси.

Відтак, суд вважає правомірними дії відповідача щодо направлення названих документів позивачу на його податкову адресу ( АДРЕСА_2 ), за якою він брався на облік в податковому органі. Відповідно, безпідставними та необґрунтованими є указані вище доводи позову. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню з мотивів невручення позивачу акту перевірки та прийнятих на його підставі рішень, а також за незгоди позивача з оформленням та висновками акту перевірки.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі письмових доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено протиправності оскаржуваних рішень. Натомість відповідачем доведено, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання (08.10.2026 року).

Повне найменування учасників справи: позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд. 200-А, ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.П. Лелюк