Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №580/7845/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокусправа № 580/7845/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянув у залі суду у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

20.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) (далі — відповідач 1), військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про:

визнання протиправним і скасування акта від 03.03.2026 №613/20/4280;

зобов`язання повторно розглянути пакет підтверджуючих документів та прийняти законне і обґрунтоване рішення з урахуванням висновків, зроблених судом за результатами розгляду справи.

В обґрунтування зазначив, що має право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах згідно з постановою КМУ від 11.02.2025 № 153, тому звернувся за її виплатою. Проте відповідач необґрунтовано відмовив у виплаті з посиланням на досягнення ним 25-річного віку станом на 03.11.2022, хоча контракт про проходження військової служби було укладено саме 03.11.2022 на підставі поданої заяви, що повністю спростовує висновки оскаржуваного акта комісії та порушує його законне право на отримання виплати.

Встановивши недоліки позовної заяви, суддя ухвалою від 27.07.2026 залишила позовну заяву без руху та надала строк на їх усунення. В ухвалі суддя зазначила, що акт військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2026 № 613/20/4280, який оскаржує позивач, є внутрішнім документом контролю та наслідком проведення заходів попередньої перевірки законності нарахування винагороди, такий акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, яке породжує для особи юридичні наслідки чи безпосередньо порушує її права, свободи або інтереси, а отже не підлягає самостійному оскарженню в судовому порядку. Тому недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в якій зазначити дійсний предмет спору, що безпосередньо порушує права позивача, на його думку.

07.08.2026 позивач подав до суду клопотання вх. № 43057/26 (далі - Клопотання) про залучення співвідповідача — Військову частину НОМЕР_2 .

10.08.2026 позивач подав до суду заяву вх.№ 43178/26 про уточнення позовних вимог, в якій заявив позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про:

визнання протиправним та скасування акта військової частини НОМЕР_1 від 03.03.2026 № 613/20/4280;

визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн відповідно до абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153;

зобов`язання військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн відповідно до абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Ухвалою від 17.08.2026 суд залучив до участі у цій справі співвідповідача - військову частину НОМЕР_2 . Відкрив провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн відповідно до абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153; зобов`язання військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн відповідно до абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153. В іншій частині позовних вимог повернув позивачу. Розгляд справи вирішив здійснити за правилами спрощеного провадження.

25.08.2026 від відповідача 1 на адресу суду надійшов відзив з проханням відмовити у задоволенні позову, оскільки на момент укладення контракту, а саме — 03.11.2022, позивачу виповнилося 25 років. Отже, позивач не дотримався обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 мільйон гривень.

02.09.2026 від відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив з проханням відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач 2 не наділений повноваженнями оскаржувати (піддавати сумніву) рішення. Організовано та проведено роботу для здійснення позивачу виплати винагороди, підготовлено проект наказу для здійснення виплати винагороди та направлено пакет підтверджуючих документів про набуття позивачем права на винагороду в порядку підпорядкованості до відповідача 2 для проведення заходів внутрішнього контролю шляхом здійснення попередньої перевірки законності нарахування позивачу винагороди. За результатами проведення заходів внутрішнього контролю шляхом здійснення попередньої перевірки законності нарахування винагороди відповідачем 2 прийнято рішення (оформлене у вигляді Акта від 03.03.2026 № 613/20/4280) про попередження переплати. По суті порушення вказано, що право на винагороду мають громадяни України, які до набрання чинності Постанови у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, проходили військову службу (станом на 13.02.2025) та брали безпосередню участь у бойових діях. Станом на 03.11.2022 позивачу виповнилось 25 років. Стверджує, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, виконав всі обов`язкові дії, передбачені законодавством, а тому не допустив протиправних дій (бездіяльності) щодо позивача та не порушив його права на винагороду, оскільки даного права він не набув відповідно до висновків, викладених у рішенні відповідача 2. Водночас військова частина НОМЕР_2 не наділена повноваженнями оскаржувати (піддавати сумніву) рішення військової частини НОМЕР_1 і висновки, викладені в ньому, та зобов`язана була його виконати.

07.09.2026 позивач подав відповідь на відзиви відповідачів, в якій проти доводів відповідачів заперечив та зазначив, що він виконав усі передбачені постановою умови для отримання винагороди. Водночас відповідачі не навели конкретної норми права (законодавства), на якій ґрунтується їхній висновок про досягнення ним 25-річного віку саме в день народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а не наступного дня (04.11.2022). Також звертає увагу на те, що в підпункті «д» пункту 1 окремого доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд визначено вичерпний перелік документів на підставі яких має здійснюватися виплата винагороди. В указаному переліку відсутній акт попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, а отже він не є підставою для виплати або невиплати винагороди. Окрім того, пунктом 3 вказаного доручення було визначено, що проводити заходи внутрішнього контролю шляхом здійснення попередніх перевірок законності нарахування винагороди зобов`язані виключно командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України. Однак військова частина НОМЕР_1 не є таким командуванням, водночас відповідна норма яка б давала командуванням право делегувати вказаний обов`язок нижчим ланкам - відсутня в дорученні.

Оскільки сторони не заявили обґрунтованих клопотань про розгляд справи з їх викликом, відсутня доцільність допитати свідків та призначити експертизу, суд дійшов висновку спір розглянути в письмовому провадженні.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 03.11.2022 №294 позивача, рекрута ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця за контрактом, з 03.11.2022 зараховано до списків особового складу.

Витягом із послужного списку підтверджується наступне:

позивачем (03.11.1997 р.н.) укладений контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки з 03.11.2022 до 02.11.2025, з присвоєнням первинного військового звання «рекрут»;

позивачем укладений контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 5 (п`ять) років з 09.10.2024;

позивач проходив військову службу з 03.11.2022 до 03.07.2025 у Військовій частині НОМЕР_6 , з 03.07.2025 — у Військовій частині НОМЕР_2 ;

позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення га інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Харківській областях (в/ч НОМЕР_7 ) з 13.01.2023 до 22.04.2023, з 06.05.2023 до 25.05.2023, з 28.05.2023 до 13.08.2023, з 27.08.2023 до 31.10.2023, з 08.02.2024 до 24.10.2024, з 11.11.2024 до 05.12.2024, з 16.12.2024 до 10.02.2025, з 17.02.2025 до 08.07.2025.

Згідно довідки від 18.07.2026 №2700/2179 позивач перебуває на військовій службі за контрактом у відповідача з 11.07.2025.

Актом попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 відповідною комісією було складено від 03.03.2026 №613/20/4280, затверджений тимчасово виконуючим обов`язки начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 , яким було відмовлено позивачу у виплаті винагороди з підстав того, що станом на 03.11.2022 йому вже виповнилось 25 років.

Листом від 02.04.2026 №2700/1040 відповідач 2 повідомив позивача, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 та на виконання окремого доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 № 5601/уд, було організовано та проведено роботу для здійснення йому виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн (далі - винагорода), підготовлено проект наказу для здійснення йому виплати винагороди та направлено пакет підтверджуючих документів про набуття ним права на винагороду до вищого командування для проведення ним заходів внутрішнього контролю шляхом здійснення попередньої перевірки законності нарахування йому винагороди. За результатами проведення заходів внутрішнього контролю шляхом здійснення попередньої перевірки законності нарахування винагороди відповідною комісією військової частини НОМЕР_1 було складено Акт від 03.03.2026 №613/20/4280, затверджений тимчасово виконуючим обов`язки начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_1 , яким було відмовлено йому у виплаті винагороди з підстав того, що станом на 03.11.2022 йому вже виповнилось 25 років. У разі незгоди з вказаним Актом він маєте право його оскаржити в досудовому порядку до вищого командування, військового омбудсмана або Головного управління захисту прав військовослужбовців чи в судовому порядку до суду адміністративної юрисдикції.

Листом від 21.04.2026 №116/2/9/ НОМЕР_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомило позивачу, що скасування Акту попередньої перевірки законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах від 03.03.2026 №613/204280 не відповідає вимогам чинного законодавства.

Листом від 23.04.2026 №116/2/9/3269/ВихЗВГ ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомило позивачу, що не встановлено підстав для скасування рішення військової частини НОМЕР_1 , оформленого Актом від 03.03.2026 №613/204280.

Не погодившись, позивач звернувся в суд з позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі-Закон №2232-ХІІ).

Частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із частиною 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до статті 12 Закону України №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з пунктом першим статті 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 вказаної правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжений (триває до цього часу).

11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153 в редакції чинній з 07.08.2025).

Абзацом другим пункту 2 Постанови №153 було вирішено затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що:

1) учасниками експериментального проекту є:

громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;

Збройні Сили;

Національна гвардія;

Державна прикордонна служба;

Міністерство оборони;

Міністерство внутрішніх справ;

військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;

2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;

3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Таким чином, абзаци 2 та 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153, встановлює 5 (п`ять) обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень (диспозиція правової норми), а саме:

1. Приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2. Вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025): до 25 років;

3. Факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24.02.2022, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64;

4. Фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;

5. (абзац 2 пункту 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (13 лютого 2025 року);

(абзац 4 пункту 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (13.02.2025) у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).

Обов`язковою умовою для виплати винагороди є також та обставина, що вказані військовослужбовці не притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни.

Позивач відповідає вимогам до осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу згідно із абзацом 2 пункту 4 Постанови КМУ №153, оскільки розпочав військову службу в період воєнного стану до набрання чинності Постановою №153 у віці 25 років, відслужив на території активних бойових дій не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою — 13.02.2025. Проходить військову службу з 03.11.2022 по даний час. Доказів притягнення позивача до кримінальної відповідальності, два або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни матеріали справи не місять.

Доводи відповідачів про те, що позивач немає права на виплату спірної винагороди, оскільки на момент укладення контракту (03.11.2022) йому виповнилось 25 років, а право на винагороду мають громадяни України, які до набрання чинності Постанови у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, суд вважає необгрунтованими.

Позивач, 03.11.1997 р.н, уклав контракт на проходження служби 03.11.2022, тобто у віці 25 років.

Як зазначалося судом вище, однією з обов`язкових умов для виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень є прийняття або призов особи на військову службу до набрання чинності Постановою №153 (13.02.2025) у віці до 25 років.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2020 у справі №419/1965/18 звернув увагу на те, що прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

Тому суд дійшов до висновку, що укладення контракту позивачем у віці 25 років не суперечить вищевказаним положенням Постанови КМУ №153 щодо умови «у віці до 25 років» для виплати спірної винагороди.

Повноваження відповідача 1 проводити заходи внутрішнього контролю шляхом здійснення попередніх перевірок законності нарахування спірної винагороди, відповідачами не доведено. Окреме доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд для ознайомлення із його змістом відповідачами до суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі не навели обставин та не надали належних доказів у спростування доводів позивача про наявність у нього права на виплату одноразової грошової винагороди на підставі Постанови КМУ №153.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн відповідно до абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 та зобов`язання відповідача 2 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн відповідно до абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Підстави для розподілу судових витрат, зважаючи на відсутність доказів їх понесення, відповідно до ст.ст.132-139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 повністю.

Визнати протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн відповідно до абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн відповідно до абзацу другого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити сторонам.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАнжеліка БАБИЧ