Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №580/10063/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокусправа № 580/10063/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/10063/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» (вул. Університетська 33/1, м. Черкаси, 18031, код ЄДРПОУ 03357139) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

17.09.2026 вх.№50577/26 позивач у позовній заяві просить:

– визнати протиправними дії комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» щодо ненадання запитуваної інформації ОСОБА_1 на інформаційний запит від 10.09.2026;

– зобов`язати комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» надати ОСОБА_1 запитувану інформацію на інформаційний запит від 10.09.2026 з урахуванням висновків суду.

22.09.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

30.09.2026 вх.№52984/26 відповідач просить залишиту позовну заяву без руху на підставі ч.13 ст.171 КАС України, позаяк неможливо встановити яке право, свободу або законний інтерес ОСОБА_1 вважає порушеним отриманою відповіддю від 16.09.2026 і що свідчить про протиправність, проте суд не встановив підстав для задоволення такого клопотання.

30.09.26 вх.№53035/26 Позивачем надана копія відповіді від 16.06.2025 №1482819 з Єдиного державного демографічного реєстру за запитом у справі №705/2400/25 відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України щодо визначення підсудності щодо дати реєстрації 05.04.2018 АДРЕСА_2 .

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що відповідач умисно та свідомо не надав запитувану інформацію, чим порушив законні права та інтереси Позивача, позаяк є розпорядником з очевидної відповіді за наявної інвентаризаційної справи.

01.10.2026 вх.№53226/26 у відповіді на відзив вказано: розпорядник, який отримав запит і який володіє запитуваною інформацією, зобовязаний його розглянути і прийняти рішення по суті щодо надання чи відмови в доступі. Заперечення відповідача суперечать фактичним обставинам і грунтуються на маніпулюванні фактами та умисному приховуванні від суду доказів з мотивів причетності до підроблення документів.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

30.09.2026 вх.№52996/26 у відзиві зазначено, що підприємство не стверджувало про відсутність інформації щодо будинку, проте із формулювання запиту неможливо встановити які відомості бажає отримати ОСОБА_1 щодо етапів перетворення, тому запропоновано конкретизувати предмет інформаційного запиту. Готового документа або готової інформації саме у вигдяді переліку усіх етапів перетворення цілого будинку на двоквартирний будинок у володінні підприємства немає. У відповіді використано покликання на постанову ВПВС у справі №9901/390/21. Відповідач належним чином розглянув запит, сприяв запитувачеві у конкретизації запиту і прямо повідомив про готовність надати інформацію і копії офіційних документів у межах Закону України «Про доступ до публічної інформації». Водночас розгляд попереднього запиту №176з підтверджує, що у разі, коли зі змісту запиту можливо встановити які саме відомості необхідні запитувачу, КП «ЧООБТІ» здійснює пошук відповідної інформації в наявних документах та надає її. Обгрунтування адміністративного позову не підтверджує протиправної бездіяльності КП «ЧООБТІ», тому у задоволенні вимог потрібно відмовити повністю.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 в інформаційному запиті від 10.09.2026 просить: надати точну, повну та достовірну інформацію щодо зміни правового статусу цілого будинку на двоквартирний будинок, вказати усі етапи даного перетворення та надати копії підтверджуючих документів.

Суд встановив, що у відповідь 16.09.2026 №188з/1 на інформаційний запит ОСОБА_1 відповідач поінформував: із формулювання Вашого запиту неможливо однозначно встановити які саме відомості просите надати під поняттям «усі етапи перетворення» будинку з цілого будинку на двоквартирний будинок. У запиті не визначено, чи йдеться про конкретні документи інвентаризаційної справи, відомості з технічної документації, правовстановлюючих документів, реєстраційних документів або інші наявні у володінні підприємства документи, а також не зазначено, які саме юридичні чи фактичні дії Ви вважаєте «етапами перетворення». Самостійне визначення підприємством переліку таких «етапів» вимагало б створення нової інформації щляхом аналізу документів, що виходить за межі обов`язків розпорядника публічної інформації. Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» не відмовляє у наданні інформації, а готове надати, тому просить конкретизувати предмет запиту: які саме відомості Ви бажаєте отримати; копії яких саме документів Ви просите надати, що можуть міститися в матеріалах інвентаризаційної справи щодо будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд установив, що у додатку до листа-відповіді від 04.09.2026 №176з/1 на запит ОСОБА_2 від 31.08.2026 надана копія реєстраційного посвідчення від 21.04.1969 на 1 арк.

З ЄДРСР 72619407 № 705/1186/13-а в ході підготовки справи до розгляду судом було встановлено, що в лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про скасування рішення Виконкому Уманської міської ради №587 від 27 листопада 2008 року в частині оформлення Свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 та скасування Свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1, виданого відділом житлового господарства Уманської міської ради 08 грудня 2012 року серії НОМЕР_1. З аналізу наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Уманської міської ради №587 від 27 листопада 2008 року «Про оформлення права власності на квартири» стосується цивільного права і не має відношення до державного чи суспільного інтересу. На підставі даного рішення було видано свідоцтво про право власності на квартиру - приватне майно. Як вбачається зі змісту адміністративного позову, як на підставу для звернення до адміністративного суду із цим позовом позивач зазначив, що відповідачем прийнято рішення №117 від 13 березня 2008 року «Про розгляд заяв індивідуальних забудовників», яким дозволено ОСОБА_6 здійснити реконструкцію частини житлового будинку з добудовою кухні на земельній ділянці за адресою: м. АДРЕСА_2. Надалі, 27 листопада 20008 року відповідачем прийнято рішення № 587 «Про оформлення права власності на квартири», яким вирішив оформити Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за адресою: м. АДРЕСА_2. Дане рішення, на думку позивача, є незаконним, оскільки вказаної квартири не існує. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач фактично не погоджується з перебудовою чи реконструкцією під квартири будинку за адресою: м. АДРЕСА_2 та їх неприйняттям в експлуатацію. В даному випадку це спір про право цивільне, хоча однією зі сторін у ньому виступає особа публічного права і в даному випадку у спірних правовідносинах реалізується не публічний, а приватний інтерес. Посилання позивача на те, що у межах спірних правовідносин предметом оскарження є рішення відповідача саме як суб`єкта владних повноважень, є, на переконання судової колегії, помилковим, оскільки оформлення відповідним рішенням права власності на майно не зумовлює набуття ним ознак нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії у розумінні положень КАС України. Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 07 липня 2015 року у справі № 21-847а15 та від 23 лютого 2016 року у справі №21-6551а15, а згідно абз. 2 ч. 1 статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції під час застосування таких норм права. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 11 січня 2018 року - скасувати. Провадження у справі ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Уманської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_2 про скасування рішення в частині та скасування свідоцтва про право власності - закрити. Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

У справі №705/2400/25 Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз» 24.04.2025 звернулося до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за послуги з розподілу природного газу. Постановленою 16.06.2025 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 03.09.2025 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ «Уманьгаз» про захист прав споживача прийнято до розгляду. Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Уманьгаз» про захист прав споживача об`єднано в одне провадження з первісним позовом ПрАТ «Уманьгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Здійснений перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. 05.08.2026 до Христинівського районного суду Черкаської області від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. На обґрунтування клопотання ОСОБА_1 зазначає, що предметом доказування у даній справі є визнання безпідставним боргу по особовому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 16 390, 55 грн. За доводами позивача за зустрічним позовом, вказаний борг є наслідком внесення недостовірних даних про об`єми/обсяги спожитого природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за попередні роки. Визнання недостовірними даних ПрАТ «Уманьгаз» щодо обліку об`єму/обсягу спожитого природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2015 до 31.12.2016 є предметом позову у цивільній справі №705/2825/25, яка також перебуває у провадженні Христинівського районного суду Черкаської області. Клопотання відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним, ОСОБА_1 , про зупинення провадження у справі задоволене.

01 жовтня 2026 року у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду (станом на 07.10.2026 не набрало законної сили) у справі № 580/9338/26 Позивач повідомив, що Відповідач листом від 27.08.2026 №48 направив копію Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснене на підставі будівельного паспорта від 24.11.2016 №ЧК 142163291329 за адресою: АДРЕСА_3 , проте інформація (на думку Позивача) є неповною, неточною та недостовірною, позаяк об`єкта за адресою: АДРЕСА_3 ніколи не існувало, станом на 27.08.2026 є двоквартирний одноповерховий будинок із ізольованими квартирами АДРЕСА_4 та №2.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши аргументи позивача і відповідача щодо обставин справи, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову потрібно відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Згідно ст.20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (ст.21 Закону № 2657-XII).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульований Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (надалі - Закон № 2939-VI). Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. У статті 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації. Відповідно до статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію. Згідно із статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 Закону № 2939-VI письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Згідно з частиною 1 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Варто зазначити, що згідно із ч. 2 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 2939-VI, а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновки Верховного Суду України у справі №800/301/16).

В огляді судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у спорах, що виникають у сфері містобудування та архітектурної діяльності (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_mistobuduv_1.pdf) зазначено, зокрема: перевірка питання правомірності виданих органами державної влади дозволів на вчинення певних дій або їх погодження має відбуватись саме на відповідних етапах, а не у будь-який невизначений час; отримання суб`єктом містобудування (власником або користувачем відповідної земельної ділянки) містобудівних умов та обмежень є обов`язковою передумовою та першим етапом здійснення проектування і будівництва об`єктів; авторський нагляд має здійснюватися відповідальною особою на всіх етапах будівництва; порядок та умови виконання науково-технічного супроводу будівельних об`єктів незалежно від форм їх власності, відомчої належності та призначення, встановлюють Державні будівельні норми України «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об`єктів. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ СУПРОВІД БУДІВЕЛЬНИХ ОБ`ЄКТІВ. ДБН В.1.2-5:2007». Підпунктами 2.1, 2.2 вищевказаних ДБН передбачено, що супроводом у будівництві є науково-технічна діяльність однієї або декількох організацій, пов`язана з виконанням певного комплексу робіт на різних етапах життєвого циклу будівельних об`єктів, будівель чи споруд, що є об`єктами культурної спадщини, потенційно небезпечних, унікальних, складних за конструктивними рішеннями та/або інженерно-геологічними умовами. Верховний Суд вказав, що проектувальник як особа, яка володіє спеціальними знаннями та має кваліфікаційний сертифікат, повинна на етапі прийняття від замовника завдання на проектування повідомити останнього про необхідність надання замовником, зокрема містобудівних умов та обмежень (за виключенням випадків, коли останні не надаються), і лише після їх отримання проектувальник може здійснювати проектування об`єкта. Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №826/7605/18, прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію є останнім етапом створення об`єкта архітектури, а зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього. Аналіз норм статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» свідчить, що створення об`єкта архітектури передбачає комплекс робіт, який включає, у тому числі, прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію, що є останнім етапом його створення, а будівництво об`єктів вважається завершеним після прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Інформація, отримана від комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», по суті не є формою державного архітектурнобудівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій. Відповідно до норм Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Будівництво, реконструкція, перепланування: юридичні аспекти та судова практика / (https://yur-gazeta.com/publications/practice/neruhomist-ta-budivnictvo/budivnictvo-rekonstrukciya-pereplanuvannya-yuridichni-aspekti-ta-sudova-praktika.html): будівельні роботи, які не передбачають втручання у конструктивні елементи будівлі (перепланування), не потребують отримання дозвільних документів на проведення таких робіт (постанова від 28.04.2020 р., справа № 727/11479/17); КГС ВС розглядалося питання, чи повинен замовник будівництва, який здійснює реконструкцію, сплачувати внесок на розвиток інфраструктури міста та укладати відповідний договір (справа № 922/3049/18). Головним аргументом проти укладення договору було те, що реконструкція відбулася без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі: роботи здійснювалися на 4 поверсі будівлі, і приміщення не є прилеглими до фундаменту; КАС ВС у справі № 1940/1891/18 погодився зазначив, що згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) в обов`язковому порядку подається як для розміщення нових, так і для реконструкції існуючих об`єктів будівництва.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник – принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб`єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).

Верховний Суд у справі №160/8046/18 (постанова від 31 березня 2020 року) досліджував принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи в адміністративному процесі. Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (№800/426/17) під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень варто розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

У контексті сформованої вимоги про протиправні дії щодо ненадання запитуваної інформації від 10.09.2026 про зміни правового статусу цілого будинку на двоквартирний будинок з указанням усіх етапів перетворення з наданням копій документів, суд не встановив ні порушеного права Позивача, ні протиправних дій, ні протиправної бездіяльності у спірних правовідносинах у контексті абстроктного формулювання щодо усіх етапів перетворення, позаяк на лист відповідача у контексті сприяння Позивачеві в реалізації бажання отримати інформацію не нада зрозумілого уточнення щодо конкретизації предмету запиту (яких саме відомостей, копій яких документів).

Перетворення — це дія або стан за значенням слів перетворити / перетворювати, тобто докорінна зміна вигляду, форми, властивостей, суті або стану чого-небудь, проте відповідно до п.3.54 ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ Планування та забудова територій ДБН Б.2.2-12:2019 із зміною №1 «реконструкція території з існуючою забудовою» - перетворення території, яке може передбачати зміну функціонального використання, поліпшення якості планування і забудови цієї територій, вулично-дорожньої мережі, інженерного обладнання та благоустрою території, знесенням, реконструкцією або спорудженням нових об`єктів відповідно до містобудівної документації (https://zakon.isu.net.ua/sites/default/files/normdocs/%D0%94%D0%91%D0%9D%20%D0%91.2.2-12-2019_zm1.pdf); містобудівні перетворення - нове будівництво, реконструкція, демонтаж будівель і споруд, відновлення втрачених об`єктів культурної спадщини, реставрація з пристосуванням із зміною просторових параметрів будівель і споруд, роботи з інженерного захисту, інженерної підготовки території, ландшафтні перетворення, розвиток транспортної інфраструктури та інженерних мереж (постанова Кабінету Міністрів України, Порядок від 01.09.2021 № 926 / https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/42351:116015); терміни з ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлені в [1]: завдання на проектування, замовник, клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд, містобудівна документація, об`єкт будівництва, проектна документація; [16]: вплив на довкілля; [18]: актив, життєвий цикл, будівельне інформаційне моделювання, інформаційна модель активу, інформаційна модель проекту, інформаційний контейнер (https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3192355188719486804).

Оскільки Позивач у цій справі не надає докази на підтвердження змісту і характеру порушеного права обраним Відповідачем у спірних правовідносинах, то суд уважає, що у відповіді для ОСОБА_1 на інформаційний запит від 10.09.2026 зрозуміло повідомлено, що Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» не здійснює самостійного формування хронології або етапів зміни правового статусу об`єкта нерухомого майна, а також адміністративним органом продемонстроване сприяння адміністративним органом наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитувані офіційні документи.

Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів. Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів передбачає, що державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ (ч.1 ст.5).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд за результатом оцінки доказів і перевірених доводів сторін у спірних правовідносинах не встановив порушеного права ОСОБА_1 та протиправних дій Відповідача під час направлення відповіді листом №188з/1 на інформаційний запит від 10.09.2026 з метою отримати конкретизацію інформації, документів.

Оскільки суд за результатом сукупної оцінки доказів та перевірених доводів не встановив порушеного права Позивача на інформацію обраним Відповідачем у контексті сформованої вимоги про протиправні дії щодо розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 10.09.2029 та зобов`язальної частини щодо ненадання запитуваної інформації у контексті її неготовності щодо якого саме перетворення, тому доходить висновку про достатні підстави для відмови у задоволенні позову.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати не потребують розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не потребують розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Комунальне підприємство «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» [вул. Університетська 33/1, м. Черкаси, 18031, код ЄДРПОУ 03357139].

Рішення суду складене 07.10.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА