Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №580/10039/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокусправа № 580/10039/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тихонова І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, старшого державного виконавця Кравченко Марини Василівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача — ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2026 року Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз» (далі – позивач або ПрАТ «Уманьгаз») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Марини Василівни від 07.09.2026 у виконавчому провадженні №81658487 (далі – відповідач) про накладення на ПрАТ «Уманьгаз» штрафу в розмірі 5100 грн, визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо незакінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду та зобов`язати відповідача закінчити виконавче провадження №81658487 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду по справі №580/4019/26 від 26.06.2026 року адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії ПрАТ «Уманьгаз» щодо відмови у наданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13.04.2026; зобов`язано ПрАТ «Уманьгаз» надати ОСОБА_1 запитувану нею в інформаційному запиті від 13.04.2026 інформацію. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

27 липня 2026 року ПрАТ «Уманьгаз» було виготовлено та направлено на електронну пошту стягувача лист про виконання рішення суду по справі №580/4019/26 та в ньому надано відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13.04.2026 року.

29.07.2026 року по справі №580/4019/26 було видано виконавчий лист. 05 серпня 2026 року, відповідачем , було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №580/4019/26 від 29.07.2026 року, про що було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 05 серпня 2026 року в рамках вказаного ВП, було винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Ознайомившись з вказаними документами, ПрАТ «Уманьгаз» було надано відповідачу лист №1937 від 07.08.2026 року з поясненнями та додано документи, що підтверджували надання відповіді стягувачу 27.07.2026 року.

07.09.2026 року, відповідачем була винесена постанова в рамках ВП про накладення штрафу на ПрАТ «Уманьгаз» за невиконання без поважних причин, у встановлений виконавцем строк, рішення, в розмірі 5100 грн.

Всупереч всім наданим ПрАТ «Уманьгаз» поясненням, відповідачем, було проігноровано клопотання стягувача, об`єктивно не вивчено отримані матеріали та протиправно винесено 07.09.2026 року постанову про накладення штрафу на ПрАТ «Уманьгаз» за невиконання без поважних причин рішення суду у розмірі 5100 грн.

ПрАТ «Уманьгаз» вважає зазначену постанову незаконною, а бездіяльність щодо розгляду неодноразових клопотань позивача про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду — протиправною.

Ухвалою суду від 22.09.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28.09.2026 від ОСОБА_1 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача надійшли пояснення по справі, в якому зазначено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року в адміністративній справі №580/4019/26 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії: визнано протиправними дії Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» щодо відмови у наданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13.04.2026; зобов`язано Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз» надати ОСОБА_1 запитувану нею в інформаційному запиті від 13.04.2026 інформацію.

Погоджуючись з рішенням суду від 26.06.2026 року, відповідач надіслав стягувачу лист №1803 від 27.07.2026 року, який не містив урахування висновків суду.

Так, у рішенні суду від 26.06.2026 зазначено: відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначає, що порушень в своїх діях не вбачає, оскільки всі дії щодо надання інформації відповідають чинному законодавству.

Відповідач зауважує, що дійсно у справі №705/297/26 відповідачем були надані скріни з програмного забезпечення Gasolina, користувачем якої є відповідач, а програмний комплекс Gasolina Online є програмним забезпеченням, користувачами якого є побутові споживачі, що отримують послуги розподілу газу.

Однак, у листі від 27.07.2026 року відповідачем надано таблицю відмінну від скрінів з програмного забезпечення Gasolina, які були надані у справі №580/4019/26 в якості доказів, які досліджені судом та їм надана оцінка.

Відмінність скрінів, які надавались у цивільній справі №705/297/26 та досліджувались у справі №580/4019/26 з таблицею, яку відповідач надіслав у листі від 27.07.2026 року і є прямим доказом невиконання рішення суду.

У графі 11 скріну міститься розділ-субсидія, відсутність якого наявна у таблиці від 27.07.2026 року.

У відповіді ПФУ від 08.10.2025 року наявна інформація щодо призначення стягувачу житлової субсидії у період, який було зазначено в інформаційному запиті від 13.04.2026 року.

Однак, у відповіді від 27.07.2026 року позивач не надав стягувачу інформацію про суми субсидії, які надходили на особовий рахунок стягувача № НОМЕР_1 , що вкотре, свідчить про невиконання рішення суду.

А тому, твердження позивача про те, що у межах виконавчого провадження ВП81658487 ним виконано рішення суду від 26.06.2026 року з урахуванням висновків суду та у повній мірі надано запитувану інформацію на інформаційний запит від 13.04.2026 року не відповідають дійсності.

Зазначив, що штраф за невиконання судового рішення може бути застосований лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі 0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі 686/22631/17; від 07.11.2019 у справі 420/70/19 та у справі 580/14396/25.

Відтак, для повного виконання рішення суду слід керуватися не лише резолютивною частиною, а й правовими висновками, якими керувався суд, розглядаючи справу, тобто його правової оцінкою, наведеною в мотивувальній частині.

На підставі вищезазначеного просив суд, відмовити повністю у задоволенні позову ПрАТ «Уманьгаз» до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача — ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

06.10.2026 відповідач подав до суду відзив, у якому зазначив, що 10.08.2026 року до відділу ДВС надійшов лист ПАТ «Уманьгаз» про виконання рішення суду в повному обсязі та надано копію відповіді стягувачу від 27.07.2026 року до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Державним виконавцем 01.09.2026 року на адресу ПрАТ «Уманьгаз» в копії стягувачу ОСОБА_1 направлено вимогу державного виконавця, якою вимагає представнику ПрАТ «Уманьгаз» з`явитись до відділу ДВС для складання відповідних процесуальних документів, щодо виконання рішення суду.

04.09.2026 року акт державного виконавця , яким встановлено представником боржника надано пояснення щодо виконання рішення суду до моменту відкриття виконавчого провадження та на прохання стягувача сформувати інформацію з системи GASOLINA-online відмовились пояснюючи , що відповідь від 27.07.2026 року містить інформацію з тієї системи, але сформована як таблиця, на що стягувач заперечує та уточнює, що її інформаційний запит вимагає формування даних з інформації з системи GASOLINA-online у вигляді скріншоту інтерфейсу з внутрішньої системи GASOLINA-online, яку використовує боржник.

07.09.2026 рок державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника ПрАТ «Уманьгаз» штрафу у розмірі – 5100,00 грн. за невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 року справа № 580/4019/26 на підставі акту державного виконавця від 04.09.2026 року.

ПрАТ «Уманьгаз» не вчинено в повному обсязі дій, які б були спрямовані на повне виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду № 580/4019/26 у строк, визначений Законом та державним виконавцем.

На підставі вказаного просив суд ухвалити рішення, яким відмовити ПрАТ «Уманьгаз» у задоволені позову про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, в повному обсязі.

07.10.2026 позивачем надана відповідь на відзив, у якому додатково зазначив, що ні в рішенні суду по справі №580/4019/26, ні у виконавчому листі не міститься вимоги щодо надання інформації у вигляді скріншоту інтерфейсу з внутрішньої системи GASOLINA-online, яку використовує боржник. В рішенні суду не зазначено, що відповідь має надаватися у формі скріншотів з вказаного програмного забезпечення. Сам запит містить посилання на надання саме інформації, а не скрінів з програмного комплексу.

Враховуючи вказане, вважає, що позивачем доведено відсутність підстав для винесення постанови про накладення штрафу від 07.09.2026 по ВП N81658487.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі №580/4019/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Уманьгаз» задоволено частково. Суд визнав протиправними дії ПрАТ «Уманьгаз» щодо відмови у наданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13.04.2026. Зобов`язав ПрАТ «Уманьгаз» надати ОСОБА_1 запитувану нею в інформаційному запиті від 13.04.2026 інформацію. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

29.07.2026 на виконання вищезазначеного рішення судом видано виконавчий лист №580/4019/26.

05.08.2026 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №81658487.

Як убачається з матеріалів справи, до відкриття виконавчого провадження, 27.07.2026, ПрАТ «Уманьгаз» направило ОСОБА_1 лист №1803, яким повідомило інформацію на її запит від 13.04.2026.

Зазначеним листом, зокрема, надано інформацію щодо помісячного використання природного газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.10.2020 по 30.09.2021.

Факт направлення листа підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі доказами направлення електронною поштою, поштовим відправленням №2031000071315.

07.08.2026 ПрАТ «Уманьгаз» звернулося до державного виконавця з листом №1937, у якому повідомило про виконання рішення суду та надало документи на підтвердження виконання.

03.09.2026 позивач повторно подав державному виконавцю пояснення №2148, у яких повідомив про виконання рішення суду, та заявив клопотання про закінчення виконавчого провадження №81658487.

04.09.2026 державним виконавцем складено акт, у якому зазначено про невиконання рішення суду боржником.

07.09.2026 старшим державним виконавцем Кравченко М.В. винесено постанову про накладення на ПрАТ «Уманьгаз» штрафу в розмірі 5100 грн.

У мотивувальній частині зазначеної постанови вказано, що згідно заяви стягувача та акту державного виконавця від 04.09.2026 року рішення суду боржником не виконано.

Інших обставин, які б конкретизували, яку саме частину рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі №580/4019/26 не виконано, оскаржувана постанова не містить.

Оцінюючи правомірність оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За позицією Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є одним із аспектів права на суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання судових рішень, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі — Закон №1404-VIII), чинний у відповідній редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Суд враховує, що визначений оскаржуваною постановою розмір штрафу — 5100 грн — відповідає розміру, встановленому частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII для боржника-юридичної особи, а саме 300 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.

Водночас сама відповідність розміру штрафу вимогам закону не свідчить про правомірність його накладення. Необхідною умовою застосування штрафу є встановлення факту невиконання боржником без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує його вчинити певні дії.

Отже, у цій справі підлягає перевірці наявність передбачених законом підстав для його накладення та належне обґрунтування державним виконавцем висновку про невиконання боржником судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі №686/22631/17 зазначив, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника.

Верховний Суд також прямо зазначив, що умовою для накладення штрафу є невиконання виконавчого документа без поважних причин, а на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу факт такого невиконання має бути встановлений. Поважними можуть бути об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення та не залежали від волевиявлення боржника.

Таким чином, для правомірності постанови про накладення штрафу державний виконавець повинен встановити не лише факт невиконання судового рішення, але й те, що таке невиконання мало місце без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справ, що до моменту накладення штрафу ПрАТ «Уманьгаз» неодноразово повідомляло про виконання судового рішення та надавало державному виконавцю документи на підтвердження такого виконання.

Зокрема, 07.08.2026 позивач подав державному виконавцю лист №1937, а 03.09.2026 — пояснення №2148, у яких прямо зазначав про виконання рішення суду та просив закінчити виконавче провадження.

Отже, державний виконавець на момент винесення постанови від 07.09.2026 володів інформацією про позицію боржника щодо повного виконання судового рішення та про документи, якими така позиція обґрунтовувалася.

За таких обставин державний виконавець був зобов`язаний перевірити наведені боржником обставини та надати їм відповідну оцінку.

Натомість з оскаржуваної постанови від 07.09.2026 не вбачається, що державним виконавцем було встановлено конкретний обсяг інформації, який боржник мав надати на виконання рішення суду, визначено, яка саме інформація боржником не надана, досліджено документи, подані боржником на підтвердження виконання, та встановлено причини, з яких невиконання рішення, на думку виконавця, відбулося саме без поважних причин.

Посилання відповідача лише на заяву стягувача та акт державного виконавця від 04.09.2026 без зазначення в постанові конкретних установлених за результатами перевірки обставин невиконання відповідного рішення суду та причин, з яких таке невиконання визначено безпідставним, не дає можливості вважати встановленим повний склад умов, необхідних для складання штрафу.

При цьому суд не заперечує, що державний виконавець має право враховувати пояснення стягувача як джерело інформації про стан виконання судового рішення. Однак такі пояснення підлягають перевірці у сукупності з іншими матеріалами виконавчого провадження, зокрема з доказами, поданими боржником.

Отже, державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову, не встановив належним чином одну з обов`язкових умов застосування відповідальності — невиконання рішення без поважних причин.

Суд звертає увагу, що у цій справі не йдеться про те, що сам факт направлення боржником листа стягувачу автоматично означає повне виконання судового рішення. Суд зауважує, що питання про повноту виконання рішення потребує встановлення та оцінки конкретного змісту наданої інформації у співвідношенні з інформаційним запитом від 13.04.2026 та судовим рішенням від 26.06.2026.

Однак така перевірка повинна бути проведена державним виконавцем належним чином до застосування до боржника заходу відповідальності.

Водночас зазначена процесуальна норма не звільняє суд від обов`язку вирішити справу відповідно до встановлених обставин, норм матеріального та процесуального права. У даній справі висновок про протиправність оскаржуваної постанови ґрунтується на змісті самої постанови та встановленій судом відсутності в ній належного обґрунтування необхідних умов застосування штрафу.

Таким чином, суд доходить висновку, що постанова старшого державного виконавця Кравченко М.В. від 07.09.2026 у виконавчому провадженні №81658487 про накладення на ПрАТ «Уманьгаз» штрафу в розмірі 5100 грн прийнята без належного встановлення передбачених статтями 63 та 75 Закону №1404-VIII умов для застосування такого заходу відповідальності.

За таких обставин оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивач також просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо незакінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду та зобов`язати відповідача закінчити виконавче провадження №81658487 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2024 у справі №240/27324/23 сформулював правовий висновок, відповідно до якого закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII можливе у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому постанова про закінчення виконавчого провадження має бути мотивованою та містити обставини, які свідчать про фактичне виконання судового рішення, а також засоби встановлення таких обставин. Державний виконавець має пересвідчитися, що відповідне зобов`язання виконано у чіткій відповідності до резолютивної частини рішення суду та мотивів, якими керувався суд.

Застосовуючи зазначені висновки до спірних правовідносин, суд виходить із того, що направлення ПрАТ «Уманьгаз» листа №1803 від 27.07.2026 саме по собі не є достатнім доказом повного виконання рішення суду від 26.06.2026.

Для встановлення фактичного стану виконання необхідно зіставити зміст інформаційного запиту від 13.04.2026, резолютивну та мотивувальну частини рішення суду від 26.06.2026, виконавчий лист №580/4019/26, інформацію, надану ПрАТ «Уманьгаз», та інші матеріали виконавчого провадження №81658487.

Такий обсяг фактичної перевірки державним виконавцем належним чином не проведено та не відображено в оскаржуваній постанові.

Водночас суд не може в межах цієї справи підміняти державного виконавця та самостійно здійснювати первинну перевірку повноти виконання рішення замість передбаченої законом виконавчої процедури.

З огляду на це суд не має достатніх правових підстав самостійно встановлювати факт повного виконання рішення суду та зобов`язувати відповідача закінчити виконавче провадження саме на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII. Інший підхід фактично означав би підміну судом державного виконавця у здійсненні передбаченої Законом №1404-VIII перевірки фактичного виконання рішення.

При цьому скасування постанови про накладення штрафу не означає встановлення судом факту повного виконання рішення суду. Скасування штрафу зумовлене тим, що на момент його накладення державним виконавцем не було належним чином встановлено та мотивовано всі передбачені законом умови застосування відповідальності.

Водночас питання про повне фактичне виконання рішення суду є самостійним питанням виконавчого провадження та має вирішуватися державним виконавцем на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII за результатами належної перевірки.

З огляду на наведене вимога про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця саме щодо незакінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено факту повного фактичного виконання рішення суду, який є необхідною передумовою для застосування пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII. Так само не підлягає задоволенню вимога про зобов`язання відповідача закінчити виконавче провадження №81658487 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.

Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до платіжної інструкції № 2789 від 16.09.2026 Приватним акціонерним товариством «Уманьгаз» сплачено судовий збір у розмірі 6656,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням результатів розгляду цієї справи, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню частина сплаченого судового збору у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 287 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача — ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії — задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Тихий, 3А, м. Умань, Черкаська область, 20300, ЄДРПОУ: 36171759 ) Кравченко Марини Василівни від 07.09.2026 у виконавчому провадженні №81658487 про накладення на Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз» штрафу у розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) грн.

У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо незакінчення виконавчого провадження №81658487 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду — відмовити.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача закінчити виконавче провадження №81658487 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» — відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Тихий, 3А, м. Умань, Черкаська область, 20300, ЄДРПОУ: 36171759) на користь Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» (20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Дерев`янка, будинок 19, ЄДРПОУ: 03361419) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІлля ТИХОНОВ