Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №580/9590/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокусправа № 580/9590/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тихонова І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.08.2026 року № 971030104080 про відмову у перерахунку пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.11.2025 ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії по II групі інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням 80% втрати професійної працездатності, без обмеження її максимального розміру, із заробітної плати за роботу в зоні відчуження у липні 1986 року, з урахуванням раніше виплачених сум, врахувавши відомості про заробітну плату за роботу в зоні відчуження у липні 1986 року в розмірі 1305,57 крб., а також кратність оплати праці, визначені у довідці про заробітну плату № 179 від 29.06.1998 р. та довідці № 102-к від 22.05.1997 р., виданих ВАТ «Вишгороденергобудтранс».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, має інвалідність ІІ групи, захворювання пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із встановленням 80% втрати професійної працездатності, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області.

17.08.2026 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням заробітку за роботу в зоні відчуження у липні 1986 року на підставі довідок № 179 від 29.06.1998 р. та № 102-к від 22.05.1997 р., виданих ВАТ «Вишгороденергобудтранс», а також довідки № 116 від 29.08.1996 р., виданої АТП АО «Дніпробуд».

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, яким прийнято рішення № 971030104080 від 26.08.2026 про відмову у перерахунку.

Підставою для відмови стало посилання на Порядок № 1210 та відсутність можливості підтвердження довідок первинними документами через ліквідацію підприємства. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки довідки містять посилання на первинні документи (розрахункові відомості та особові рахунки), а ліквідація підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 10 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

17.09.2026 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що в ході автоматизованого розподілу за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області було визначено відповідальним структурним підрозділом за розгляд заяви позивача про призначення пенсії та прийняття рішення.

Оскільки, у заявлених правовідносинах позивач звернувся в Головне управління із заявою про призначення пенсії та відповідальним структурним підрозділом за розгляд заяви позивача та прийняття рішення було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Волинській області, а тому, Головне управління виконало виключно 2 функції: прийняло заяву позивача та направило відповідь за результатами розгляду такої заяви.

Отже, Головне управління не приймало жодного розпорядчого акта за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії. Головним управлінням право позивача на отримання пенсії не порушувалось, підстави для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності Головного управління, а так само зобов`язання Головного управління вчинити дії щодо усунення порушень — відсутні.

21 вересня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області проти позову заперечило та просило відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування заперечень відповідач 1 зазначив, що надані позивачем довідки про заробітну плату та роботу в зоні відчуження не підтверджені первинними документами, а акт їх перевірки у матеріалах пенсійної справи відсутній. При цьому довідка № 179 від 29 червня 1998 року, видана ВАТ «Вишгороденергобудтранс», на думку відповідача, не може бути врахована, оскільки не була предметом розгляду під час прийняття рішення від 26 серпня 2026 року № 971030104080.

Також відповідач вважає передчасною позовну вимогу про перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80 відсотків втрати професійної працездатності без обмеження її максимального розміру, оскільки, на його думку, на час звернення до суду відповідний спір між сторонами не виник.

Крім того, відповідач послався на дискреційний характер повноважень органів Пенсійного фонду України щодо призначення та перерахунку пенсій, зазначивши, що суд не може підміняти суб`єкта владних повноважень та перебирати на себе його компетенцію.

З огляду на викладене Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області просило у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі — Закон № 796-XII).

Позивачу встановлено II групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із встановленням 80% втрати професійної працездатності, і він отримує пенсію відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII (арк.спр.11-12)

17.08.2026 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням заробітної плати за роботу в зоні відчуження у липні 1986 року. До заяви було додано: паспорт та ідентифікаційний номер, трудову книжку, табель обліку робочого часу, довідку № 116 від 29.08.1996, видану АТП АО «Дніпробуд», довідку № 102-к від 22.05.1997 року про роботу в зоні відчуження та довідку № 179 від 29.06.1998 ВАТ «Вишгороденергобудтранс» про розмір заробітної плати в сумі 1305,57 карбованців за липень 1986 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 971030104080 від 26.08.2026 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії (арк. спр. 5-6).

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/7733/24 було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01.06.2024 та зобов`язано здійснити її виплату без такого обмеження.

Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/13109/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обчислення та виплати з 01.11.2025 пенсії позивача у неповному розмірі шляхом застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1, та без урахування індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209.

Зазначеним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зобов`язано здійснювати нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.11.2025 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням відповідної індексації та без застосування обмежуючих коефіцієнтів.

Отже, зазначеними судовими рішеннями вирішено питання щодо максимального розміру пенсії, застосування обмежуючих коефіцієнтів та індексації.

Водночас питання щодо правильності обчислення пенсії із заробітку, одержаного позивачем за роботу в зоні відчуження у 1986 році, зазначеними рішеннями безпосередньо не вирішувалося.

Тому предметом розгляду у цій справі є саме правомірність відмови у врахуванні відповідного заробітку, а не повторний розгляд питання про максимальний розмір пенсії чи її індексацію.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон № 796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Ст. 49 Закону № 796-XII визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів.

Ст. 54 Закону № 796-ХІІ визначає, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до статті 57 Закону № 796-ХІІ Визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:

менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;

не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.

Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі Порядок № 1210).

Так, відповідно до п. 2 Постанови від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зобов`язано Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 затверджено Перелік постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, відповідно до якого постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 № 523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» втратила чинність.

При цьому, відповідно до п. 2 Порядку № 1210 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Згідно з п. 3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1307 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 і від 26 вересня 2012 р. № 886» (далі Постанова № 1307) внесено зміни до пункту 9 Порядку № 1210, згідно з якими пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із 01.12.2022, у разі доцільності, визначаються з урахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за наведеною у цьому пункті формулою.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-, 3-, 2-кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644 «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках» затверджено форму Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках для обчислення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження.

Постановою Державного комітету ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних союзів «Про умови оплати праці працівників автомобільного транспорту, а також транспортно-експедиційного обслуговування та вантажно-розвантажувальних робіт системи автомобільного транспорту» від 14.12.1972 № 322/34 затверджено Типове положення про оплату праці і преміювання працівників автомобільного транспорту, а також транспортно-експедиційного обслуговування і вантажно-розвантажувальних робіт системи автомобільного транспорту, яким визначено годинні тарифні ставки, зокрема, для водіїв 3 класу, які працювали на вантажних автомобілях (в тому числі спеціалізованих і спеціальних) в залежності від групи автомобілів (вантажопідйомності в тонах).

З матеріалів справи вбачається, що довідки виданих ВАТ «Вишгороденергобудтранс» від 29.06.1998 року № 179, довідки від 22.05.1997 року №102–К виданої ВАТ «Вишгороденергобудтранс», а також довідки від 29.08.1996 року №116 виданої АТП АО «Дніпробуд» підтверджують факт: на період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 направлено у відрядження з 14.07.1986 року по 13.08.1986 року м. Чорнобиль, з 17.11.1986 року по 16.12.1986 року м. Вишгород. ОСОБА_1 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти кілометровій зоні в населених пунктах: м. Чорнобиль, с. Копачі, ст Яков, ПУСО Лельов (арк.спр. 7-8).

Відповідно до довідки від 29.06.1998 року №179 про заробітну плату позивач на посаді водія у 1986 році відпрацював із 14.07.1986 по 13.08.1986 по 12 годин щоденно, заробіток за 18 днів склав 1305,57 карбованців (арк.спр.7).

Відповідними документами підтверджено факт виконання позивачем роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти кілометровій зоні в населених пунктах: м. Чорнобиль, с. Копачі, ст Яков, ПУСО Лельов із зазначенням часу роботи, зону, кількість днів, годин та заробітну плату.

Суд вважає, що дані, які містяться у довідці ВАТ «Вишгороденергобудтранс» від 29.06.1998 року № 179 про заробітну плату позивача за періоди його роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідають наведеному зазначеним підприємством розрахунку за липень 1986 року. Довідка підписана директором і головним бухгалтером, скріплена печаткою вказаного підприємства. Довідка незаконною, недійсною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі, не визнавалась.

Отже, довідка не викликає сумнівів у її достовірності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на обрахунок його пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у вищевказаній довідці.

Щодо оскаржуваного рішення суд зазначає наступне.

Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.08.2026 №971030104080 вбачається, що підставою для відмови у перерахунку зазначено, зокрема, недотримання вимог Порядку №1210.

Разом із тим відповідач не навів належного аналізу кожного з поданих позивачем документів, не зазначив, які саме відомості про заробіток він вважає недостовірними або такими, що не можуть бути враховані, не навів конкретних норм Порядку №1210, яким, на його думку, не відповідають подані документи, та не обґрунтував, з яких саме причин подані документи не можуть бути покладені в основу перерахунку.

Саме лише посилання на Порядок №1210 без наведення конкретних фактичних та правових підстав відмови не може вважатися належним мотивуванням адміністративного акта.

Такий висновок відповідає вимогам статей 8 та 72 Закону України «Про адміністративну процедуру», які зобов`язують адміністративний орган повно з`ясувати обставини справи, врахувати всі обставини, що мають значення для її вирішення, та навести у мотивувальній частині адміністративного акта фактичні обставини, документи, докази та детальну правову оцінку.

Крім того, Верховний Суд у справі №580/1144/24 відхилив аналогічні доводи Пенсійного фонду про відсутність підстав для перерахунку та визнав відмову необґрунтованою за обставин, коли подана довідка відповідала встановленим вимогам і підтверджувала відповідний заробіток.

Отже, оскаржуване рішення не відповідає критеріям обґрунтованості, передбаченим статтею 2 КАС України, та прийняте без належного встановлення всіх обставин, які мають значення для вирішення заяви позивача.

Відповідно до статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може, зокрема, зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії з метою відновлення порушеного права.

Суд не перебирає на себе повноваження Пенсійного фонду щодо здійснення арифметичного розрахунку пенсії.

Разом із тим у цій справі встановлено правову підставу для врахування заробітку за роботу в зоні відчуження, а тому належним способом захисту є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії із врахуванням установлених судом обставин.

Такий спосіб захисту відповідає підходу Верховного Суду у справі №580/1144/24, де ГУ ПФУ в Черкаській області було зобов`язано провести перерахунок і виплату пенсії із врахуванням конкретної довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для повторного вирішення питання щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача, оскільки відповідне право позивача вже встановлено судовими рішеннями у справах №580/7733/24 та №580/13109/25, які є обов`язковими до виконання. Водночас здійснюючи перерахунок на виконання цього рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повинно врахувати зазначені судові рішення.

Щодо належності відповідачів по справі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення від 26.08.2026 №971030104080 прийняте саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.

Отже, саме цей орган є належним відповідачем у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.09.2023 у справі №620/4900/22, відповідно до якої у разі екстериторіального розгляду пенсійної заяви належним відповідачем щодо рішення про відмову є орган Пенсійного фонду, який безпосередньо прийняв таке рішення.

Водночас позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке здійснює пенсійне забезпечення та виплату пенсії.

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.08.2026 року №971030104080 прийняте без належного обґрунтування та без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення заяви позивача, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Водночас Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області як орган, на обліку в якому перебуває позивач та який здійснює виплату його пенсії, має здійснити перерахунок пенсії із врахуванням підтвердженого заробітку з роботи в зоні відчуження у 1986 році, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому під час проведення такого перерахунку Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області повинно врахувати судові рішення у справах №580/7733/24 та №580/13109/25 щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, без застосування відповідних обмежуючих коефіцієнтів та з урахуванням визначеної судом індексації.

За таких обставин оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.08.2026 року № 971030104080 про відмову у перерахунку пенсії, є протиправним та підлягає скасуванню.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги слід задовольнити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов представника позивача Руденченка Миколи Андрійовича до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 26.08.2026 року № 971030104080 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул Смілянська, 23 м.Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 листопада 2025 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до статті 54 Закону України № 796-ХІІ, у розмірі відшкодування фактичних збитків, із урахуванням заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у липні 1986 року, підтвердженої довідкою ВАТ «Вишгороденергобудтранс» від 29.06.1998 року № 179, з урахуванням установленої кратності оплати праці та встановлених позивачу 80 відсотків втрати професійної працездатності, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

СуддяІлля ТИХОНОВ