Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №560/22099/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/22099/25

РІШЕННЯ

іменем України

08 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні позивача зі служби в Національній поліції 11.01.2022 відповідач не здійснив повного розрахунку та не виплатив належні йому суми. Остаточний розрахунок у сумі 83 057,56 грн проведено лише 05.12.2025 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/4035/25. У зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунку при звільненні позивач вважає, що відповідно до статті 117 КЗпП України має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку в межах шестимісячного строку.

Ухвалою від 29.12.2025 Хмельницьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує.

Вважає, що відсутні підстави для застосування до відповідача наслідків, передбачених частиною другою статті 117 Кодексу законів про працю України, у вигляді сплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення.

У задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області на посаді заступника начальника відділу поліцейської діяльності №1 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 11.01.2022 №6 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 11.01.2022 відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

При звільненні позивачу не було нараховано та виплачено компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за період проходження служби.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №560/4035/25 зобов`язано Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток а саме: за 2015 - 04 доби, за 2016 - 45 днів, за 2019 - 34 доби, за 2020 - 45 діб, за 2021 - 45 діб, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 у справі №560/4035/25 відповідач 05.12.2025 виплатив позивачеві кошти в розмірі 83057,56 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати середнього грошового забезпечення за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Питання відповідальності за несвоєчасне проведення остаточного розрахунку при звільненні поліцейського спеціальним законодавством, яке регулює порядок проходження служби в Національній поліції та виплату грошового забезпечення, не врегульовано.

У рішенні Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002 зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити неоспорювану ним суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір працівникові виплачується його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким статтю 117 КЗпП України викладено у новій редакції.

Відповідно до статті 117 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Закон №2352-IX набрав чинності саме 19.07.2022.

У постанові від 29.02.2024 у справі №460/42448/22 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про стягнення середнього заробітку період затримки розрахунку необхідно умовно поділити на дві частини: до набрання чинності новою редакцією статті 117 КЗпП України та після набрання нею чинності.

Період до 19.07.2022 регулюється редакцією статті 117 КЗпП України, яка не містила обмеження виплати середнього заробітку шестимісячним строком. Правовідносини, які продовжувалися після 19.07.2022, регулюються статтею 117 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX, якою встановлено обмеження виплати середнього заробітку періодом не більш як шість місяців.

Аналогічний підхід до застосування у часі різних редакцій статті 117 КЗпП України викладений у постановах Верховного Суду від 28.06.2023 у справі №560/11489/22, від 30.11.2023 у справі №380/19103/22, від 29.01.2024 у справі №560/9586/22.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 у справі №489/6074/23 уточнила судову практику та дійшла висновку, що принципи розумності, справедливості та пропорційності при визначенні розміру відшкодування за статтею 117 КЗпП України підлягають застосуванню також до правовідносин, які виникли після 19.07.2022. При цьому загальний період нарахування такого відшкодування за новою редакцією статті 117 КЗпП України не може перевищувати шести місяців.

Суд встановив, що позивача звільнено зі служби 11.01.2022, тоді як остаточний розрахунок у частині виплати компенсації за невикористані відпустки здійснено лише 05.12.2025 на виконання рішення суду.

Таким чином, відповідач здійснив фактичний остаточний розрахунок із позивачем поза межами строку, визначеного статтею 116 КЗпП України.

Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області середньомісячний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на день звільнення становив 17212,51 грн, а середньоденний розмір грошового забезпечення - 564,34 грн. довідка

Отже, для визначення розміру середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку суд враховує два періоди.

Період з 11.01.2022 по 18.07.2022, який регулюється статтею 117 КЗпП України у редакції, чинній до 19.07.2022, становить 188 календарних днів.

З урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Тобто, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

При вирішенні цього питання суд враховує такі обставини як розмір недоплаченої суми заробітку, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

Зокрема, істотність частки складових заробітної плати в порівнянні із середнім заробітком за час затримки розрахунку складає 83057,56 грн (розмір несвоєчасно виплачених сум)/106095,92 грн (середній заробіток за весь час затримки розрахунку (188 дні х 564,34 грн)) = 0,78.

Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні з 11.01.2022 по 18.07.2022 та з врахуванням принципу співмірності становить 82754,82 грн (564,34 грн х 188 календарних днів х 0,78).

Період затримки з 19.07.2022 по 05.12.2025 припадає на час дії нової редакції статті 117 КЗпП України. Загальна тривалість цього періоду перевищує шість місяців, у зв`язку з чим відповідно до прямої вказівки статті 117 КЗпП України компенсація за цей період може бути нарахована не більш як за шість місяців.

Шестимісячний період з 19.07.2022 по 19.01.2023 становить 184 календарні дні.

Середнє грошове забезпечення за цей період становить: 80994,08 грн.

Таким чином, загальний розрахунковий розмір середнього грошового забезпечення за час затримки остаточного розрахунку при звільненні становить:

82754,82 грн + 80994,08 грн = 163748,90 грн.

Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, має компенсаційний характер, а тому суд вправі оцінювати співмірність такого відшкодування з урахуванням розміру простроченої заборгованості, тривалості затримки, причин її виникнення, поведінки сторін та інших обставин конкретної справи.

Як встановлено судом, сума належних позивачу при звільненні коштів, виплата яких була прострочена, становила 83057,56 грн грн. При цьому затримка остаточного розрахунку тривала з січня 2022 року до грудня 2025 року, а належні позивачу кошти були виплачені лише після звернення до суду та ухвалення рішення у справі №560/4035/25.

З огляду на значну тривалість затримки розрахунку, характер невиплачених сум, необхідність звернення позивача до суду для поновлення свого права та здійснення відповідачем остаточного розрахунку лише на виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для зменшення визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України розміру відшкодування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що належним та співмірним розміром середнього грошового забезпечення за час затримки остаточного розрахунку при звільненні є 163748,90 грн.

Враховуючи викладене, бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки остаточного розрахунку при звільненні є протиправною.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає належним способом захисту стягнення на його користь середнього грошового забезпечення у визначеному судом розмірі.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності щодо своєчасного проведення повного розрахунку з позивачем.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судом також враховано, що позивач є особою з інвалідністю II групи, а тому відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 163748 (сто шістдесят три тисячі сімсот сорок вісім) грн 90 копійок, з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя Є.В. Печений