Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №176/1076/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1076/26

провадження №2/176/1349/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2026 року позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17646 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 20.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 13571932.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладенні кредитного договору.

Таким чином, відповідач уклав Кредитний договір № 13571932 від 20.01.2022 року із ТОВ «ФК «ІРБІС» та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5100 грн.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1.

Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 13571932 від 20.01.2022 року.

Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 17646 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5100 грн.; заборгованість за відсотками становить 12546 грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 березня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Позика» про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Від відповідача, ОСОБА_1 , яка викликалась в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, у запропонований їй ухвалою про відкриття провадження по справі від 13.03.2026 року строк, відзиву на позов до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІРБІС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №13571932, відповідно до умов якого Товариство надає кредит клієнту у розмірі 5100 грн, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п.3.2 цього Договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору (а.с.17-23).

Згідно з п.3.2. стандартна процентна ставка – 3%; пільгова процентна ставка (знижена) – 2,2%. Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 20.04.2022 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить відповідний пункт Договору кредиту.

Кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було відправлено їй на номер мобільного телефону 20.01.2022 року, що підтверджується Довідкою про ідентифікацію ТОВ «ФК «ІБІС» (а.с.13).

Факт перерахування позивачем грошових коштів 20.01.2022 року у сумі 5100 грн на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 підтверджено довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.10.2025 року (а.с.30).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ФК «ІРБІС» виконало свої обов`язки за Договором про надання фінансового кредиту №13571932, в той час як відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «ІРБІС» в розмірі 17646 гривень, з яких: 5100 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 12546 грн – заборгованість за процентами (а.с.34-35).

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІРБІС» відступило, а ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги за кредитними договорами до позичальників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с.24-28).

Відповідно до Витягу із додатку №1 до договору факторингу № 01092025/1 ТОВ «ФК «ІРБІС» відступив ТОВ «ФК «Позика» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредиту №13571932 від 20.01.2022 року, загальна сума заборгованості 17646 грн (а.с.12).

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із ст.638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ІРБІС» Договору про надання фінансового кредиту №13571932 від 20.01.2022 року (а.с.17-23).

У вищезазначеному договорі зазначено одноразовий ідентифікатор, а саме комбінація цифр, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію» (а.с.23).

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №13571932 від 20.01.2022 року.

На підставі ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений останнім при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 2662,4 грн.

Крім того, на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено копію Договору про надання правової допомоги №39493634 від 02.01.2026 року; Додаткової угоди №13571932 від 16.02.2026 року до Договору про надання правової допомоги; Акт надання послуг від 16.02.2026 року, відповідно до якого загальна вартість робіт 5500 грн; детальний опис робіт до Договору про надання правової допомоги від 02.01.2026 року; свідоцтва Білецького Б.М. про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.10, 12 зворот, 14-16, 29, 36).

Згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Таким чином, відшкодування понесених ТОВ «Фінансова компанія «Позика» витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідача у повному обсязі, оскільки клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу відповідачем не заявлялось.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч.1 ст. 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12,76-81,83,141,263-265,274-279,354,355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634, юридична адреса: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, IBAN № НОМЕР_3 в ПАТ «КБ «Акорд Банк», МФО 380634) заборгованість за Кредитним договором №13571932 від 20.01.2022 року в розмірі 17646 (сімнадцять тисяч шістсот сорок шість) гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 5100 грн; заборгованості за відсотками – 12546 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634, юридична адреса: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, IBAN № НОМЕР_3 в ПАТ «КБ «Акорд Банк», МФО 380634), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,4 гривень та 5500 гривень - витрати на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ