Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №201/8877/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Номер провадження 2/201/5401/2026

ЄУН 201/8877/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.09.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 201/8877/26

за позовною заявою ОСОБА_1 (далі – Позивач, ОСОБА_1 )

до Державної установи «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» (далі – Відповідач, ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ»)

про зобов`язання надіслати трудову книжку на стягнення середнього заробітку за час затримки її видачі,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Позивача звернувся до суду з позовом до ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ», у якому просив суд:

-зобов`язати ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» надіслати оригінал трудової книжки Позивача поштовим зв`язком на адресу його представника — адвоката Кальної А. Г.;

-стягнути з Відповідача на користь Позивача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки з 28.01.2026 року по день фактичного направлення трудової книжки Позивачу або його представнику.

2.В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Позивач працював у місті Маріуполі у структурному підрозділі Філії ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ», яка є відокремленим підрозділом ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ». Внаслідок тимчасової окупації міста Маріуполь відбулась релокація (евакуація) керівництва філії ДУ «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» та в подальшому Позивач подав заяву про звільнення за власним бажанням. Наказом № 85-к від 30.05.2022 року Позивача було звільнено за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України з 31.05.2022 року. Після звільнення оригінал трудової книжки Позивача залишився на зберіганні у Філії ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ». У подальшому Позивач звернувся за професійною правничою допомогою до адвоката з метою отримання належної йому трудової книжки. 28.01.2026 року представником Позивача — адвокатом Кальною А. Г. — на офіційну електронну адресу Філії ДУ «Держгідрографія» «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» було направлено пакет документів, підписаний кваліфікованим електронним підписом адвоката, а саме: супровідний лист; власноручно написану та підписану заяву Позивача; копію паспорта Позивача та іпн; копію трудової книжки; договір про надання правничої допомоги; ордер адвоката; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. У власноручній заяві Позивач прямо просив направити оригінал його трудової книжки поштовим зв`язком на адресу його представника — адвоката Кальної А. Г. Таким чином, волевиявлення щодо способу отримання трудової книжки виходило безпосередньо від Позивача, а адвокат лише діяв як його представник. Листом від 27.02.2026 року начальник Філії ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» Яблунівський А. відмовив у направленні трудової книжки, зазначивши, що надані документи нібито не підтверджують повноваження адвоката на отримання оригіналу трудової книжки, а ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає надання через адвокатський запит лише інформації та копій документів. Вважає, що вказана відмова є незаконною, безпідставною та такою, що порушує трудові права Позивача. У зв`язку із зазначеним просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

3.Від представника Відповідача до суду надійшов відзив на позовну у якому зазначено, що заяву про звільнення ОСОБА_1 направив до відділу кадрів ФДУ «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» за допомогою месенджера з телефону, який був зазначений у його особовій справі - 097 750 71 99 та був актуалізований у перші дні повномасштабного вторгнення для підтримування зв`язку між адміністрацією та працівником. Одночасно з заявою про звільнення, ОСОБА_1 надав заяву у якій зазначив про те, що зобов`язується особисто отримати трудову книжку після закінчення воєнного стану. Обидві заяви надійшли особисто від ОСОБА_1 до Філії ДУ «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ». Запис про звільнення був внесений до трудової книжки ОСОБА_1 . Сканкопія трудової книжки та сканкопія наказу про звільнення, були надіслані на електронну пошту, яку ОСОБА_1 зазначив у заяві від 30.05.2022 року. Повний розрахунок був проведений з ОСОБА_1 на його зарплатну картку у день звільнення 31.05.2022 року. Після 30.05.2022 року ОСОБА_1 на зв`язок з Відповідачем не виходив. Особисту письмову згоду та/або особисту заяву про надсилання оригіналу трудової книжки на конкретно визначену адресу, ОСОБА_1 , на підприємство не направляв. Відтак, на думку представника, спірних правовідносин між ОСОБА_1 та Відповідачем стосовно оригіналу трудової книжки – не існує. 28.01.2026 року на електронну адресу ДУ «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» надійшов лист від ОСОБА_2 , яка зазначила себе, як представник ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3 ), згідно договору про надання правничої допомоги адвокатом від 29.12.2005 року. У листі зазначалося: «Надсилаю власноручно написану заяву ОСОБА_3 та прошу оригінал його трудової книжки надіслати на адресу: АДРЕСА_1 адвокату Кальної А.Г.» До електронного листа були долучені фотографії: заяви від 29.12.2025 року від імені ОСОБА_1 , трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 , паспорту та коду на ім`я ОСОБА_1 , договору на надання правничої допомоги адвокатом від 29.01.2025 року м. Київ, ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Представник зазначає, що предметом договору на надання правничої допомоги адвокатом від 29.01.2025 року м. Київ, не передбачено право адвоката Кальної А.Г. на витребування та отримання оригіналу трудової книжки. Предмет договору взагалі не містить посилання на норми трудового законодавства, на наявність спірних відносин між Відповідачем та ОСОБА_1 с приводу оригіналу трудової книжки. Стосовно фотознімку заяви від 29.12.2025 року, яка складена від імені ОСОБА_1 невідомою особою, вказує про те, що фото заяви не може вважатися особистим волевиявленням самого працівника, оскільки його підпис на заяві нотаріально не посвідчений, особа не встановлена та її дієздатність не перевірена. Зауважує, що повноваження адвоката, як правозахисника, не можна ототожнювати з роботою підприємств поштового зв`язку на доставку листів, у даному випадку на доставку заяви від імені ОСОБА_1 на підприємство. Зважаючи на відсутність письмової особистої згоди ОСОБА_1 щодо направлення оригіналу трудової книжки на адресу адвоката Кальної А.Г., відповідач вважає, що правових підстав для задоволення вимоги про зобов`язання надіслати оригінал трудової книжки на адресу адвоката Кальної А.Г. поштовим зв`язком – немає. Крім того, зауважує, що відповідальність роботодавця за затримку видачі трудової книжки на підставі ч.5 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) на день звільнення ОСОБА_1 не передбачена.

4.У відповіді на Відзив представник Позивача вказав, що предметом звернення від 28.01.2026 року було не отримання адвокатом інформації або документів у порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а виконання власноручно складеної і підписаної заяви самого Позивача. Саме Позивач висловив волю отримати належну йому трудову книжку та особисто визначив спосіб її отримання — направлення поштовим зв`язком на адресу його представника. Адвокат не витребовував трудову книжку від власного імені, не набував самостійного права на неї та не звертався з адвокатським запитом. Адвокат лише передав Відповідачу заяву клієнта і діяв як його представник. 28.01.2026 року на офіційну електронну адресу Філії ДУ «Держгідрографія» «Миколаївський район Держгідрографії» було направлено пакет документів, до якого входили: власноручно написана та підписана заява Позивача; копія паспорта Позивача; копія РНОКПП Позивача; копія трудової книжки Позивача; договір про надання правничої допомоги; ордер адвоката; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Пакет документів був підписаний кваліфікованим електронним підписом адвоката. Таким чином, волевиявлення щодо направлення трудової книжки виходило безпосередньо від Позивача, а не від адвоката. Зауважує, що Позивач був однозначно ідентифікований сукупністю наданих документів: заявою, паспортом, РНОКПП, трудовою книжкою, договором про надання правничої допомоги та ордером адвоката. Вказує, що У договорі не повинні окремо перераховуватися кожна заява, кожний документ, кожне підприємство, кожна можлива галузь права або кожне питання, яке може виникнути під час виконання доручення клієнта. Необхідність отримання трудової книжки виникла у процесі виконання договору та була безпосередньо пов`язана із захистом прав Позивача. Крім того, трудову книжку просив направити сам Позивач, а не адвокат від власного імені. Тому доводи про відсутність у договорі окремої фрази щодо права адвоката «витребувати трудову книжку» не відповідають самому змісту звернення від 28.01.2026 року. Отже, посилання Відповідача на відсутність у договорі окремої згадки про трудову книжку або про застосування норм трудового законодавства фактично зводяться до самостійного встановлення ним обмежень повноважень адвоката, яких не передбачено ні договором, ні ордером, ні Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідач не навів жодної норми права, яка б надавала роботодавцю повноваження здійснювати правову експертизу договору між адвокатом і клієнтом, перевіряти зміст правничої допомоги або визначати, які питання адвокат може вирішувати в межах укладеного договору. Зазначає, що Відповідач стверджує, що підпис Позивача на заяві повинен бути нотаріально посвідчений, а сам працівник мав особисто направити заяву поштовим відправленням або звернутися до нотаріуса чи дипломатичної установи. Водночас жодної норми права, яка встановлює обов`язкове нотаріальне посвідчення підпису працівника на заяві про пересилання трудової книжки, Відповідач не наводить. Відповідач посилається на заяву Позивача від 30.05.2022 року, у якій він зазначив, що особисто отримає трудову книжку після закінчення воєнного стану. Однак така заява не є відмовою Позивача від права отримати свою трудову книжку та не встановлює безстрокової заборони змінити спосіб її отримання. На момент написання заяви у травні 2022 року Позивач об`єктивно не міг передбачити тривалість воєнного стану, подальший розвиток воєнних дій, строк окупації Маріуполя, тривалість евакуації підприємства та неможливість особисто прибути за трудовою книжкою. З моменту написання первинної заяви минуло понад чотири роки. Воєнний стан не припинився, Маріуполь залишається тимчасово окупованим, підприємство було евакуйоване в інше місто. За таких обставин Позивач мав право змінити раніше визначений спосіб отримання документа та просити направити його поштовим зв`язком на адресу представника. Жодна норма законодавства не забороняє працівникові змінити своє попереднє волевиявлення. Доводи Відповідача про автоматичне незастосування чинних пунктів Інструкції №58 є його власним тлумаченням законодавства, яке не підтверджене ані нормативним актом, ані судовою практикою.

5.Зі змісту заперечень на відповідь на відзив вбачається, що представник Відповідача звертає увагу суду на те, що при подані позову, представник позивача не мала оригіналу договору та заяви від 29 грудня 2025 року. Вказане підтверджується позовною заявою, у якій відсутнє посилання на наявність у адвоката оригіналу договору та заяви. Отже, засвідчення фото документа електронним підписом, без наявного оригіналу, суперечить приписам ч. 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Зауважує, що відповідач має об`єктивний сумнів щодо відповідності поданих копій (електронної копії) оригіналам та просить суд не брати до уваги договір від 29.12.2025 року та заяву від 29.12.2025 року, копії яких долучені до позову у якості доказів правомірності звернення представника до суду та правомірності заявлених позовних вимог. Вважає, що позов не підлягає задоволенню.

6.У додаткових поясненнях представник Позивача зазначив, що у відповіді від 27.02.2026р., яка стала підставою для звернення до суду, Відповідач повідомив, що вимога про направлення трудової книжки не може бути задоволена, оскільки додані до звернення документи нібито не підтверджують повноваження адвоката на отримання оригіналу трудової книжки. Інших підстав для відмови, зокрема сумнівів щодо того, що заява від 29.12.2025 року підписана саме Позивачем, Відповідач не зазначив. При цьому звернення Позивача не було залишене без розгляду, Відповідач прийняв звернення, дослідив доданий до нього пакет документів та за результатами його розгляду надав письмову відповідь із зазначенням конкретної причини, з якої заявлена вимога не може бути задоволена. Якби Відповідач повідомив про неможливість розгляду звернення або залишення його без розгляду через відсутність належного підтвердження повноважень представника, питання по суті залишалося б невирішеним, а необхідність повторного звернення та подання відповідних документів могла б зберігатися. Однак Відповідач розглянув звернення та прийняв остаточне рішення про відмову з конкретно визначеної ним підстави. Саме зазначена у листі від 27.02.2026 року причина — нібито недостатність документів, що підтверджують повноваження адвоката, — визначила предмет спору та стала підставою звернення Позивача до суду. Вважає, що Відповідач не спростував основного доводу позовної заяви та не обґрунтував правомірності єдиної підстави, яку сам зазначив у письмовій відмові. Доводи Відповідача щодо відсутності паперових оригіналів заяви та договору фактично спрямовані на перевірку нових обставин, які не були покладені ним в основу письмової відмови від 27.02.2026 року та, відповідно, не входили до предмета доказування у даній справі.

II. Процесуальні дії у справі

7.Ухвалою суду від 16.06.2026 року позовну заяву залишено без руху.

8.22.06.2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

9.Ухвалою суду від 29.06.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.Ухвалою суду від 15.07.2026 року та від 06.08.2026 року судом витребувано докази.

11.25.09.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

12.Представник Позивача просив розглядати справу за відсутності Позивача та його представника. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

13.Представник Відповідача підтримав заперечення щодо задоволення позовної заяви. Просив Відмовити у задоволенні позовних вимог.

14.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК), у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IV. Установлені судом фактичні обставини

15.Позивач працював у місті Маріуполі у структурному підрозділі Філії ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ», яка є відокремленим підрозділом Державної установи «Держгідрографія», що підтверджується наданою копією трудової книжки НОМЕР_1 .

16.Наказом № 85-к від 30.05.2022 року Позивача було звільнено за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України з 31.05.2022 року.

17.Після звільнення оригінал трудової книжки Позивача залишився на зберіганні у Філії ДУ «Держгідрографія» «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ».

18.У наданій до суду копії заяви від 30.09.2022 року зазначено, що Позивач просить ознайомити з наказом про звільнення шляхом надання інформації за електронною адресою у зв`язку з тим, що знаходиться за кордоном. Оригінал заяви, ознайомитись з наказом та отримати трудову книжку зобов`язується особисто після закінчення воєнного стану.

19.28.01.2026 року представником Позивача — адвокатом Кальною А. Г. — на офіційну електронну адресу Філії ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» було направлено пакет документів, підписаний кваліфікованим електронним підписом адвоката, а саме: супровідний лист; ; копію заяви зі значеним підписантом - ОСОБА_1 , копію паспорта Позивача та іпн; копію трудової книжки; договір про надання правничої допомоги; ордер адвоката; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

20.Листом від 27.02.2026 року начальник Філії ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» Яблунівський А.М. відмовив у направленні трудової книжки, зазначивши, що надані документи не підтверджують повноваження адвоката на отримання оригіналу трудової книжки, а ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає надання через адвокатський запит лише інформації та копій документів.

V. Оцінка суду

21.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

22.При розгляді справи принципи змагальності учасників процесу та рівності між собою є основоположними. Засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч. 1 ст. 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст. 24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства.

23.Слід зважати, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав. При цьому слід зважати, що рівність учасників процесу встановлюються не обмежено в конкретному судовому процесі, а стосовно всіх суб`єктів, які звернулися до суду за захистом своїх прав. Рівність має забезпечуватися навіть в окремих непов`язаних судових провадженнях.

24.Європейський суд з прав людини приділяє особливу увагу дотриманню аналізованих принципів як невід`ємної складової права на справедливий суд, практичне застосування яких відбувається при дослідженні доказів та оскарженні невмотивованих рішень суду, коли влучні аргументи сторін судом просто проігноровані.

25.Рішенням у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» від 23.05.1993 року ЄСПЛ вказав, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, а також, що вкрай важливо, відповісти на них (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії», заява №12952/87 від 23.05.1993 року).

26.Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №18390/91 від 09.12.1994 року).

27.Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (Рішення ЄСПЛ у справі «Суомінен проти Фінляндії», заява №37801/97 від 01.07.2003 року).

V.1 Щодо направлення оригіналу трудової книжки

28.Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

29.Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

30.Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

31.В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

32.Відповідно до ст. 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

33.Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

34.Відповідно до ст. 48 КЗпП України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України. А саме Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства раці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року (далі - Інструкція).

35.Як вбачається з п. 4.1. Розділу 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

36.Пунктом 4.2. Інструкції визначено, що, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

37.Письмова згода може бути викладена в будь-якій формі (лист, повідомлення, заява про видачу трудової книжки тощо). Заява має містити чітке, однозначне і зрозуміле волевиявлення працівника отримати трудову книжку шляхом пересилання її поштою на зазначену ним адресу.

38.Тобто, роботодавець зобов`язаний надіслати трудову книжку на адресу, зазначену у письмовій згоді працівника.

39.Судом встановлено, що 28.01.2026 року представником Позивача — адвокатом Кальною А. Г. — на офіційну електронну адресу Філії ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» було направлено пакет документів, підписаний кваліфікованим електронним підписом адвоката, а саме: супровідний лист; копію заяви зі значеним підписантом - ОСОБА_1 , копію паспорта Позивача та іпн; копію трудової книжки; договір про надання правничої допомоги; ордер адвоката; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

40.Зі змісту вказаної заяви вбачається прохання направлення оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 поштовим зв`язком на адресу його представника — адвоката Кальної А. Г.

41.Листом від 27.02.2026 року начальник Філії ДУ «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» «Миколаївський район ДЕРЖГІДРОГРАФІЇ» Яблунівський А.М. відмовив у направленні трудової книжки, зазначивши, що надані документи не підтверджують повноваження адвоката на отримання оригіналу трудової книжки, а ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає надання через адвокатський запит лише інформації та копій документів.

42.У ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

43.Отже, слушними є доводи представника відповідача, що законом передбачено отримання копій, а не оригіналів документів на адвокатський запит.

44.Крім того, у відмові вказано, що надані представником документи не підтверджують повноваження адвоката на отримання трудової книжки.

45.Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути : 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

46.Відповідно до ч. 2 вказаної статті ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

47.Представником Позивача було подано Відповідачу копію договору про надання правничої допомоги; ордер адвоката; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

48.Суд акцентує увагу, що змістом договору чітко не визначено повноваження адвоката на отримання саме оригіналу трудової книжки.

49.Варто зауважити, що наведені вище положення Інструкції передбачають наявність письмової згоди особи на отримання трудової книжки.

50. Як убачається з матеріалів справи, належних, допустимих та достатніх доказів того, що позивач дійсно висловив волю на отримання оригіналу трудової книжки представником суду не представлено. Натомість копія заяви такого змісту, яка підписана кваліфікованим електронним підписом адвоката, направлена на адресу відповідача разом з запитом, не може бути прийнята судом до уваги я доказ цього факту, оскільки доказів того, що позивач власноручно або з використанням кваліфікованого електронного підпису направив відповідачу заяву аналогічного змісту позивачем не надано.

51.Отже, факт дійсного волевиявлення позивача на отримання трудової книжки шляхом правлення її оригіналу на адресу представника заявником позову не доведений.

52.Одночасно, суд не може прийняти як допустимий доказ відео, на якому зображена особа чоловічої статі, яка демонструє документ, що посвідчує особу, оскільки такий спосіб встановлення особи процесуальним законодавством не передбачений. Суд розуміє певні обмеження, що викликані воєнним станом, поте позивач не був позбавлений брати участь у судовому засіданні за допомогою відеоконференцзв`язку (ВКЗ), де зареєструватись за допомогою кваліфікованого електронного підпису і висловити свою позицію.

53.З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині не доведені належними, допустимими та достатніми доказами, тому у їх задоволенні належить відмовити за необґрунтованістю.

V.2 Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки

54.Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

55.Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

56.Відповідно до вимог ч. 5 ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

57.Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 року № 1217-IX (надалі за текстом - Закон № 1217-ІХ), що набрав чинності 10.06.2021 року, відбулося скасування вимоги щодо видачі оригіналу трудової книжки при звільненні працівника та відповідальності за затримку у видачі.

58.Положення щодо зобов`язання роботодавця видати працівникові у день звільнення його трудову книжку, а також положення, які передбачали виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки були виключені із КЗпП України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 року № 1217-1X, яким запроваджено нові правила обліку трудової діяльності працівника та електронний облік трудової діяльності.

59.Щодо положень Інструкції № 58, які не приведені у відповідність до зазначеного Закону № 1217 та якими все ж передбачено право працівника на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу, слід зауважити, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.

60.Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

61.Так, відповідно до ч. 3 ст. 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

62.Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

63.Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

64.Таким чином, положення Інструкції № 58 як підзаконного нормативно-правового акту, на які посилається Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не відповідають нормам К3пП України як закону, що має вищу юридичну силу.

65.Відтак, в даному випадку положення Інструкції № 58 не підлягають застосуванню.

66.Отже, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність факту порушення прав Позивача, а діючим законодавством були скасовані правові підстави для відповідальності за затримку у видачі трудової книжки, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

67.Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

68.Інші доводи сторін, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

69.Зважаючи на викладене, на підставі положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь держави судові витрати в сумі 532,48 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. 7, 12, 13, 76, 81, 141, 258-268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «ДЕРЖГІДРОГРАФІЯ» про зобов`язання надіслати трудову книжку на стягнення середнього заробітку за час затримки її видачі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська