Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №209/5197/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/5197/26

Провадження № 2/209/3125/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.,

за участі секретаря Полухіної Г.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 20 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 205616 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 6с553b86 відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 13514,00 гривень на умовах строковості, зворотності та платності шляхом перерахування коштів на банківську картку № НОМЕР_1 . 03.04.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 03042026. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 03.04.2026 до Договору факторингу № 03042026 до ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги у розмірі 21120,42 грн., яка складається з наступного: 12247,60 грн. - заборгованість по кредиту;66570,82 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 502,00 грн.- заборгованість по комісії; 1800,00 грн.- заборгованість за штрафними санкціями. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість за кредитним договором № 205616 від 20.10.2025 року в розмірі 19320,42 гривень та судові витрати по справі; витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 31 вересня 2026 року справу прийнято до провадження та призначено проведення судового засідання до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 через свого представника надала суду відзив на позовну заяву /а.с.17-20/, згідно якого зазначила, що в матеріалах справи відсутні підтвердження видачі грошових коштів відповідачу, оскільки відсутні відомості, щодо повного номеру картки та неможливо точно з`ясувати належність такого платіжного інструменту безпосередньо ОСОБА_1 . Також долучений розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону. Враховуючи, що позивачем не було надано більше ніяких доказів існування заборгованості відповідача, то розрахунок заборгованості, не відноситься до первинних документів бухгалтерського обліку, а тому і не може вважатись доказом у справах з таким предметом доказування. Окрім цього, з наданого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що комісія, котра була передбачена умовами Кредитного договору у розмірі 26 % була нарахована та сплачена після видачі кредитних коштів. До того ж, відповідно до наданого розрахунку заборгованості, з відповідача також стягується 3514 гривень додаткової комісії, які були списані з рахунку клієнта. Водночас, згідно ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). До того ж, розрахунок заборгованості і сам позов містять інформацію про стягнення з відповідача грошових стягнень, передбачений ст. 625 ЦКУ і становлять 1800 гривень, проте такі нарахування цілковито суперечать положенням актуального цивільного законодавства. Стосовно витрат на правову допомогу вважають, що вимоги стосовно ознайомлення з документами та аналіз практики є підготовчим етапом та не можуть бути враховані в категорію «складання позовної заяви». Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача долучили відповідь на відзив /а.с.23-26/, згідно якого зазначили, що

стосовно перерахування кредитних коштів відразу після підписання Договору, 20.10.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС"» ініціювало переказ коштів згідно договору № 205616 від 20.10.2025 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" на платіжну картку № НОМЕР_2 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС"». Кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Щодо розрахунків заборгованості зазначили, що позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості створений та підписаний електронними ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС". Даний документ є належним, повним та вичерпним доказом заборгованості, оскільки він охоплює всі необхідні обчислення сум, які стягуються та містять таблицю з даними та обчисленням, з яких можна зрозуміти яким чином отримано суму стягнення відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України. Розрахунок заборгованості не суперечить іншим письмовим доказам у справі, зокрема із витягом з Реєстру прав вимог №3 до Договору факторингу №10102024 від 10.10.2024 року. Звертаємо увагу , що сума (загальний розмір) кредиту становить 13514.00 грн.: у розмірі 10000.36 грн. на № рахунку/картки

Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті у розмірі 3513.64 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Таким чином, При укладенні Кредитного договору № 205616 від 20.10.2025 р. Позичальник погодився з умовами, визначеними в п. 2.5 та 2.4 цього Договору, та зобов`язався сплатити Кредитодавцю комісія за надання кредиту, яка складає 3513.64 грн. що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору та комісію за обслуговування кредитним договором в розмірі 502,00 грн. Стосовно витрат на правову допомогу позичальником долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Згідно Паспорту споживчого кредиту до Договору № 205616 від 20.10.2025 р та заявою на видачу кредиту № 205616 / Електронна форма/ відповідачу було відкрито кредитну лінію для користування коштами. Кредитний договір № 205616 був укладений у формі електронного документа. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов за посиланням – http:finx.com.ua/docs, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику які є невід`ємною частиною кредитного договору /Електронна форма/. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання кошті. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 6с553b86. Відповідно до умов кредитного договору відповідачем було вказано банківську картку № НОМЕР_2 для перерахування грошових коштів.

Відповідно до довідки /Електронна форма/ на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка була зазначена відповідачем згідно умов договору № 205616 від 20.10.2025 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" було здійснено перерахування грошових коштів в розмірі 10000,00 гривень, тобто кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Факт перерахування коштів Боржнику коштів саме ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" а не ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки фінансова компанія може користуватись послугами іншої фінансової компанії для здійснення певних операцій, включаючи перерахування коштів фізичній чи юридичній особі. Це дозволяється законодавством України та регулюється договірними відносинами між компаніями, зокрема питання договірних відносин між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС"» та ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім" не стосуються предмету даного спору. Отже, Позивач належним чином підтвердив факт перерахування коштів відповідачу.

Також при укладенні Кредитного договору № 205616 від 20.10.2025 р. Позичальник погодився з умовами, визначеними в п. 2.5 та 2.4 цього Договору, та зобов`язався сплатити Кредитодавцю комісія за надання кредиту, яка складає 3513.64 грн. що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору та комісію за обслуговування кредитним договором в розмірі 502,00 грн.

Отже, Позичальник повністю усвідомлював та прийняв на себе всі зобов`язання, передбачені Кредитним договором.

03.04.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 03042026 /Електронна форма/. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 /Електронна форма/ від 03.04.2026 до Договору факторингу № 03042026 до ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги у розмірі 21120,42 грн., яка складається з наступного: 12247,60 грн. - заборгованість по кредиту;66570,82 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 502,00 грн.- заборгованість по комісії; 1800,00 грн.- заборгованість за штрафними санкціями..

Загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором № 205616 від 20 жовтня 2025 року становить 21120,42 грн., яка складається з наступного: 12247,60 грн. - заборгованість по кредиту;66570,82 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 502,00 грн.- заборгованість по комісії; 1800,00 грн.- заборгованість за штрафними санкціями /Електронна форма/. Проте позивачем заявлені вимоги про стягнення грошових коштів в розмірі 19320,42 гривень, без врахування в суму заборгованості суму боргу за штрафними санкціями в розмірі 1800,00 гривень.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно вимог ст. 611 ЦК України передбачено правові наслідки, які настають у разі порушення зобов`язання, встановлені договором або законом:1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;2) зміна умов зобов`язання;3) сплата неустойки;4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Між сторонами було укладено Електронний договір, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб- сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Ідентифікація ОСОБА_1 здійснювалася в ІТС. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи- платника податків, номер телефону, адреса електронної пошти, номер банківської картки) були використані для укладення Договору від його імені іншою особою Відповідачем не надані.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

У статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до статті 350 ГК України факторинг - передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

За змістом частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою. У пункті 5 частини першої статті 1 Закону зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). На підставі частини 1, 2 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, не надано. Тобто відповідачем не спростовано факт отримання грошових коштів від позивача по справі. Користуючись кредитними коштами відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилася заборгованість.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, враховуючи, що позивач заявляє позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором без врахування вимог щодо стягнення боргу за штрафними санкціями, підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137ЦПКУкраїни встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат. Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).

Судом досліджено договір № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року про надання правничої допомоги, додаткова угода до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року /Електронна форма/. Зміст вказаних документів не суперечить вимогам законодавства до їх оформлення.

З урахуванням вищевикладеного, обсягу наданої правової допомоги, розрахунку цієї правової допомоги, зважаючи на характер даної категорії справи, загальний обсяг наданих адвокатом правничих послуг за відповідний період, компенсації підлягають кошти в сумі 7000,00 грн., що відповідатиме об`єктивному та співмірному обсягу наданої правової допомоги стороні позивача, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 611, 629, 634, 638, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місце знаходження –м. Київ, бул. Лесі України, буд.34 офіс 333) до ОСОБА_1 (місце реєстрації- АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) суму заборгованості за кредитним договором № 205616 від 20 жовтня 2025 року в розмірі 19320,43 (дев`ятнадцять тисяч триста двадцять гривень сорок три копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривень сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 (сім тисяч гривень).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Кам`янського Є.Д. Багбая