Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №173/3671/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3671/25

Номер провадження2/173/798/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 01 вересня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту у формі кредитної лінії № 29753516 у формі електронного документа, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти.

Позивач посилався на те, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу грошові кошти на умовах, визначених договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за строк дії кредитного договору позичальником було використано кредитний ліміт та отримано кредитні кошти на загальну суму 17606,02 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого, за твердженням позивача, до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 29753516.

02 травня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до умов якого, за твердженням позивача, до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 29753516.

ОСОБА_1 належним чином не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 22976,17 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4693,82 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 18282,35 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також понесені у справі судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

01 вересня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 29753516.

За умовами договору кредит надавався в межах ліміту від 2000,00 грн до 50000,00 грн повністю або окремими траншами, а позичальник зобов`язувався повернути отримані кошти та сплачувати проценти. Строк дії договору становив п`ять років. Базова процентна ставка визначена у розмірі 2 % за кожен день користування кредитом, дисконтна - 0,99 % за кожен день.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 29753516 станом на 02 травня 2024 року за відповідачем обліковувалась заборгованість у загальному розмірі 22976,17 грн, з яких 4693,82 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 18282,35 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01.

До зазначеного договору в подальшому укладалися додаткові угоди, якими, зокрема, продовжувався строк його дії та визначався порядок передачі прав вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що право вимоги за кредитним договором № 29753516 передано ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», що підтверджується договором факторингу, відповідними додатковими угодами та реєстром прав вимоги.

02 травня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 29753516.

Рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» від 25 березня 2024 року змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС».

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або які надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, а також інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може пропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно зі статтею 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, що склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас застосування наслідків, передбачених статтею 625 ЦК України, можливе лише за наявності встановленого судом факту існування грошового зобов`язання та його прострочення боржником.

Відповідно до правової природи кредитного договору, визначеної статтею 1054 ЦК України, таке грошове зобов`язання виникає у позичальника лише з моменту отримання ним кредитних коштів.

Отже, обов`язок відповідача щодо повернення кредиту, сплати процентів, а також відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання можуть мати місце виключно за умови доведення факту надання позивачем кредитних коштів.

Водночас у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, у тому числі первинні документи, що підтверджують факт надання коштів у кредит.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен повідомити про це суд та зазначити причини неможливості його подання, а також докази вжиття всіх залежних від нього заходів для його отримання.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У той же час позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування за вказаним договором кредитних коштів відповідачу.

Розрахунки заборгованості, подані разом із позовною заявою, не є доказами отримання кредиту та користування ним. Такі розрахунки відображають позицію кредитора щодо розміру заборгованості, однак за відсутності належних доказів щодо видачі кредиту не можуть самостійно підтверджувати факт отримання відповідачем грошових коштів та виникнення у нього відповідного грошового зобов`язання.

При цьому позивач, звертаючись до суду, не заявляв клопотання про витребування доказів, які він не мав можливості подати разом із позовною заявою, не зазначав про неможливість їх подання з об`єктивних причин та не навів обставин, які б перешкоджали поданню таких доказів.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами обставини, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту.

Суддя: Є.В. Челюбєєв