Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №207/2331/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/2331/26

№ 2/207/2455/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Єрмакової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Серебрякова І.М., яка діє в інтересах позивача звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 17 229 (сімнадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) гривень 00 копійок.; моральну шкоду у розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень) 00 копійок.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач - ОСОБА_1 є рідною донькою відповідача - ОСОБА_2 01.01.2026 близько 02:10 за адресою: АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту відповідач застосував до позивача фізичне насильство, а саме: обома руками схопив свою доньку, позивача, за шию та почав душити її, а згодом, тримаючи за шию, почав тягнути її до іншої кімнати. За даним фактом, 4-тим відділом Управління реагування Головного комісаріату поліції Вільнюського повіту було розпочато досудове розслідування № 01- 1-00037-26 за ч. 2 ст. 140 Кримінального кодексу Литовської Республіки (заподіяння фізичного болю або незначного шкоди здоров`ю, вчиненого щодо близького родича або члена сім`ї). У постанові про визнання потерпілою визначено, що під час досудового розслідування зібрано достатньо даних, які дають підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальним правопорушенням заподіяно фізичну та моральну шкоду і на підставі викладеного та керуючись статтею 28 КПК Литовської Республіки її визнано потерпілою.

Таким чином, після події, 01.01.2026 року, що трапилась у місті Вільнюс Литовської Республіки, своїми протиправними діями відповідач завдав своїй доньці, позивачці, сильного фізичного болю, тілесних ушкоджень та спричинив тяжку психологічну травму. Внаслідок таких насильницьких дій з боку відповідача, які виразилися в удушенні та заподіянні фізичного болю своїй доньці, позивачу, стан її фізичного та психічного здоров`я стрімко почав погіршився і це змусило її негайно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою в Україні. На підставі звернень до лікарів позивачці було призначено обов`язковий курс медикаментозного лікування, витрати на яке склали 2 865,10 грн.

Окрім завдання фізичного насильства та ушкодження здоров`я позивачки, як зазначає представник, відповідач під час вказаного конфлікту, діяв умисно та агресивно, внаслідок чого вихопив із рук позивачки її мобільний телефон та розбив його, повністю знищивши приватне майно доньки. Після знищення телефона батьком 01.01.2026, позивачка вже 09–10 січня 2026 року була змушена придбати новий смартфон Motorola Edge 60 Neo 5G 12/256GB Grisaillе замість розбитого. Повна сума витрат на покупку та доставку телефона становить 14 363,90 грн (13 916,00 грн за сам телефон + 149,58 грн послуги доставки + 298,32 грн комісія «НоваПей»).

Також представник звертає увагу на те, що протиправними діями відповідача позивачці було завдано глибоких моральних (немайнових) страждань. Моральна шкода полягає у сильному фізичному болю, який вона відчула під час удушення, тривалій психологічній травмі, відчутті постійного страху за власне життя, тривожності, порушенні сну (безсонні). Обтяжуючим фактором є те, що насильство було вчинено найближчою людиною — рідним батьком, що повністю зруйнувало почуття безпеки у сім`ї та призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків. Під час інциденту 01.01.2026 р. відповідач застосував до позивачки не просто силу, а небезпечний для життя спосіб насильства — удушення двома руками за шию. Позивачка відчула не лише сильний фізичний біль у ділянці шиї, а й гостру нестачу кисню, що викликало в неї панічний страх неминучої смерті. Спроби перетягнути її, безпорадну, до іншої кімнати посилили цей страх, оскільки вона не могла чинити опір та покликати на допомогу. Особливий цинізм та глибина душевних страждань полягають у тому, що кривдником виступив рідний батько. Батько за своєю природою та законом є головним захисником доньки. Вчинення ним насильства повністю зруйнувало базове почуття безпеки у сім`ї, призвело до тотальної втрати довіри до найближчого оточення та викликало у позивачки гостре почуття соціальної ізоляції, безпорадності та незахищеності. З огляду на умисний характер дій відповідача, тривалість та незворотність наслідків для психіки позивачки, представник позивача вважає, що сума у розмірі 300 000 гривень 00 копійок є цілком справедливою, виваженою та співмірною із тими стражданнями, які вона переживає щодня через протиправні дії власного батька. Отже, загальна ціна позову становить: 17 229,00 грн. (матеріальна шкода) + 300 000,00 грн. (моральна шкода) = 317 229 гривень 00 копійок.

У судове засідання представник позивача та позивач не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Так, у судовому засіданні встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є рідною донькою відповідача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Баглійського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 грудня 2003 року народження, актовий запис № 447 (а.с.37).

01.01.2026 р. близько 02:10 за адресою: АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту відповідач застосував до позивача фізичне насильство, а саме: обома руками схопив свою доньку, позивача, за шию та почав душити її, а згодом, тримаючи за шию, почав тягнути її до іншої кімнати. За даним фактом, 4-тим відділом Управління реагування Головного комісаріату поліції Вільнюського повіту було розпочато досудове розслідування № 01-1-00037-26 за ч. 2 ст. 140 Кримінального кодексу Литовської Республіки, дане підтверджується повідомленням про початок досудового розслідування.

Відповідно до Завдання на проведення дослідження об`єктів, Вільнюському відділу Державної служби судмедекспертизи у вигляді електронного документа завіреного цифровим підписом молодшого слідчого Скайсте Вайткавічюте, визначено, що підставою для проведення дослідження у терміновому порядку є «Наказ Генерального прокурора Литовської Республіки від 18.02.2011 р. № I-14 «Про затвердження рекомендацій щодо призначення завдань спеціалістам та експертам», п. 39.4 та п. 39.5».

З метою виявлення слідів кримінального правопорушення та інших об`єктів, що мають значення для розслідування, встановлення обставин події та інших обставин, важливих для справи, керуючись статтею 205 Кримінально-процесуального кодексу Литовської Республіки, було доручено провести дослідження об`єктів і надати висновок спеціаліста. Експерту були поставлені такі питання: 1. Які тілесні ушкодження наявні на тілі гр. ОСОБА_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .? Яка їх локалізація, механізм і час виникнення? 2. Якому ступеню розладу здоров`я відповідають встановлені ушкодження? Чи могла потерпіла під час заподіяння ушкоджень відчувати фізичний біль? 3. Скількома травматичними впливами були заподіяні тілесні ушкодження? Чи могли ушкодження виникнути за обставин, зазначених у завданні? 4. Який спосіб заподіяння тілесних ушкоджень: яким знаряддям або предметом вони були заподіяні? Чи могли вони виникнути за конкретних обставин: під час нанесення ударів, падіння, повалення, самостійного травмування під час виконання будь-яких дій? 5. У якому положенні перебувала потерпіла під час заподіяння ушкоджень? 6. Чи могли зазначені ушкодження виникнути внаслідок ударів кулаками, ударів ногами, удару твердим предметом або внаслідок самостійного падіння та удару об будь-які тверді предмети?

Відповідно до Постанови про визнання потерпілого 4-ого відділу Управління реагування Головного комісаріату поліції Вільнюського повіту від 01.01.2026, під час досудового розслідування зібрано достатньо даних, які дають підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальним правопорушенням заподіяно фізичну та моральну шкоду і на підставі викладеного та керуючись статтею 28 Кримінально-процесуального кодексу Литовської Республіки її визнано потерпілою. (а.с.42-50).

Позивач ОСОБА_1 неодноразово зверталась до лікарів за медичною допомогою, факт звернення до медичних закладів, встановлені діагнози та призначення лікування підтверджуються наступними документами:

Офіційним рецептурним бланком (Форма ф-1) від 02.04.2026 року, виписаним лікарем-невропатологом ОСОБА_5 (КНП КМР "Міська лікарня №9"). Для лікування зафіксованих неврологічних патологій позивачці було призначено та виписано рецепт на спеціалізовані сильнодіючі препарати: Спітомін 5 mg (для усунення тривоги та панічних атак) та Міасер 2 ml (міорелаксант для відновлення провідності нервів обличчя та м`язів ока) (а.с.10).

Медичним висновком ТОВ "АРСМЕДКОМ" від 21.04.2026 року, в якому, під час обстеження позивачки лікарем було зафіксовано масивний комплекс скарг, викликаних травмою та стресом (за міжнародною класифікацією ICPC2): інтенсивний головний біль (N01), біль в області обличчя (N03), порушення зору (F05), аномальні відчуття в очах (F13), загальна слабкість (A04) та втрата рівноваги/запаморочення (N17). Наявність офіційного діагнозу "Параліч окорухового нерва" (H49.0) та "Хронічний посттравматичний головний біль" (G44.3) (а.с.16).

Записом лікаря-невропатолога від 01.04.2026 року, лікарем зафіксовано скарги на інтенсивний головний біль, а також встановлено астенізацію та знижений фон настрою через отриману травму та призначено до лікування препарати (а.с.18).

Консультативним висновком спеціаліста № 14022012 від 27.04.2026 року (лікар-психіатр КНП КМР "Міська лікарня №9" ОСОБА_6 ), яким позивачці встановлено офіційний діагноз: F41.0. Тривожний розлад та взято на диспансерний («Д») облік з 27.04.2026 року через хронічний психоемоційний розлад (а.с.19).

Висновком мультиспіральної комп`ютерної томографії (МЗКТ) головного мозку від 24.02.2026 року, яким у позивачки зафіксовано помірно розширені підпавутинні простори та встановлено висновок: КТ ознаки початкової енцефалопатії (а.с.20).

Результатами огляду лікаря-невропатолога від 28.04.2026 року (КНП КМР "ЦПМСД №3", лікар ОСОБА_7 ), де у графі «Анамнез хвороби» офіційно зафіксовано: «Початок захворювання: 01.01.2026; Перші прояви захворювання: у зв`язку із травмою, у зв`язку із стресом», та встановлено Основний діагноз: G90.9 Розлад вегетативної нервової системи, не уточнений (а.с.23).

Записом офтальмолога у медичній картці позивачки від 25.03.2026 року, яким зафіксовано анамнез: «Перенесла хуліганські дії 01.01.26, ЧМТ» (черепно-мозкова травма). За результатами обстеження виявлено відхилення зорової осі правого ока назовні до 7-10°, пальпаторну болючість точок виходу гілок трійчастого нерва до верхнього краю орбіти та встановлено діагнози: посттравматична невропатія лицьового нерва справа та частковий парез внутрішнього прямого м`яза правого ока (а.с.24).

Висновком магнітно-резонансної томографії (МРТ) головного мозку від 07.04.2026 року(КНП КМР "Міська лікарня швидкої медичної допомоги", вул. Сергія Слісаренка, 3), проведеного за направленням невропатолога для виключення вогнищевих уражень та інфаркту мозку після перенесеної асфіксії (а.с.26).

Записом у медичній картці позивачки від 30.03.2026 року, підтверджується динаміка скарг на постійний головний біль та фіксується проходження лікування у невролога (а.с.31).

На підставі цих звернень позивачці було призначено обов`язковий курс медикаментозного лікування,витрати на яке склали 2 865,10 грн. Даний факт підтверджується медичними призначеннями (рецептами) та фіскальними чеками аптечних закладів на суму 489,40 грн., 246,00 грн., 636,50 грн., 491,20 грн., 457,00 грн., 545,00 грн..

Отже, прямі матеріальні збитки позивачки, які полягають у витратах на придбання лікарських засобів у розмірі 2 865 гривень 10 копійок, повністю підтверджуються належними письмовими доказами.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі.

Окрім завдання фізичного насильства та ушкодження здоров`я позивачки, відповідач під час вказаного конфлікту розбив мобільний телефон позивачки, повністю знищивши приватне майно доньки.

Позивачка вже 09–10 січня 2026 року була змушена придбати новий смартфон Motorola Edge 60 Neo 5G 12/256GB Grisaillе замість розбитого.

09.01.2026 року у магазині «Сота Укр» було придбано смартфон Motorola Edge 60 Neo 5G 12/256GB Grisaille вартістю 13 916,00 грн.

Згідно з бланком Замовлення № 2532 від 09.01.2026 року магазину «Сота Укр» — платежем через «Нову Пошту», у якому зафіксовано: 1. Предмет покупки: Смартфон Motorola Edge 60 Neo 5G 12/256GB Grisaille. 2. Вартість товару: 13 916,00 грн. 3. Номер замовлення: № 2532.

Цей бланк є первинним документом, який підтверджує, що сума переказу 13 916,00 грн. у чеку «НоваПей» була сплачена саме за цей мобільний телефон (а.с.25, 28-29).

Повна сума витрат на покупку та доставку телефона становить 14 363,90 грн. (13 916,00 грн. за сам телефон + 149,58 грн. послуги доставки + 298,32 грн. комісія «НоваПей»).

Отже, розмір матеріального збитку за пошкоджений (розбитий) телефон при придбанні нового, що понесла позивачка складає 14 363,90 грн., що повністю підтверджується наданими стороною позивача доказами.

Стосовно стягнення мольної шкоди з відповідача на користь позивача суд зазначає наступне:

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам або майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, протиправними діями відповідача позивачці було завдано глибоких моральних (немайнових) страждань.

Моральна шкода полягає у сильному фізичному болю, який вона відчула під час удушення, тривалій психологічній травмі, відчутті постійного страху за власне життя, тривожності, порушенні сну (безсонні).

Як зазначила сама позивачка, обтяжуючим фактором є те, що насильство було вчинено найближчою людиною — рідним батьком, що повністю зруйнувало почуття безпеки у сім`ї та призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків. Під час інциденту 01.01.2026 р. відповідач застосував до неї не просто силу, а небезпечний для життя спосіб насильства — удушення двома руками за шию. Позивачка відчула не лише сильний фізичний біль у ділянці шиї, а й гостру нестачу кисню, що викликало в неї панічний страх неминучої смерті. Спроби перетягнути її, безпорадну, до іншої кімнати посилили цей страх, оскільки вона не могла чинити опір та покликати на допомогу. Особливий цинізм та глибина душевних страждань полягають у тому, що кривдником виступив рідний батько. Вчинення ним насильства повністю зруйнувало базове почуття безпеки у сім`ї, призвело до тотальної втрати довіри до найближчого оточення та викликало у позивачки гостре почуття соціальної ізоляції, безпорадності та незахищеності.

Психологічний шок від пережитого домашнього насильства виявився настільки сильним, що призвів до розладу психіки позивачки. Вона була змушена звернутися по допомогу до лікаря-психіатра та наразі перебуває на психіатричному обліку, дане підтверджено медичною документацією.

Пережитий стрес трансформувався у хронічний психологічний розлад, що супроводжується постійними панічними атаками, нав`язливими спогадами про інцидент, почуттям постійної тривоги, розладом сну та глибоким безсонням. Для підтримання базової життєдіяльності позивачка змушена щоденно приймати медичні препарати. Через нестабільний психічний стан позивачка втратила можливість повноцінно навчатися, спілкуватися з людьми та вести звичний для її віку спосіб життя. Вона витрачає значні внутрішні ресурси на відновлення ментального здоров`я, що вимагає додаткових зусиль для організації її повсякденного життя.

Суд приймає до уваги доводи позивача про завдання їй моральної шкоди, що виразилася в душевних стражданнях, яких вона зазнала та враховує ступінь їх глибини.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

При визначенні розміру відшкодування суд враховує характер правопорушення, ступінь вини відповідача, характер і тривалість моральних страждань позивача, її стан здоров`я, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що вказана позовна вимога підлягає повному задоволенню, а саме з відповідача, як заподіювача шкоди підлягає стягненню 300 000,00 грн. моральної шкоди на користь позивача, яка, на думку суду, буде достатньою компенсацією завданим душевним стражданням.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у загальному розмірі 17 229 грн. 00 коп. та моральної шкоди у розмірі 300 000 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 317 229 грн. 00 коп.

Крім того, згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.133 ЦПК України).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано копію договору про надання правничої допомоги №б/н від 07.05.2026 року, укладеного між адвокатом Серебряковою І.М. та ОСОБА_1 ; копію додаткової угоди №1 від 19.05.2026 до Договору про надання правничої допомоги; копію квитанції №1 від 19.05.2026, якою підтверджується, що від ОСОБА_1 адвокатом Серебряковою І.М. прийнято гонорар за надання послуг, передбачених Договором про надання правничої допомоги №б/н від 07.05.2026 року на загальну суму 20 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з відповідача - ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача - ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на сплату судового збору, суд враховує, що позивачка при зверненні до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України "Про судовий збір", а тому, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3172 грн. 29 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 258, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 17 229 (сімнадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 3172 грн. 29 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.Є. Дубовик