Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №207/829/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/829/26

№ 2/207/1502/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського в складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до Південного районного суду м. Кам`янського із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з: 4680,06 грн.– заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами у розмірі 733,21 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 1395,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійно правничу допомогу у сумі 3500,00 грн. та сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача зобов`язань з своєчасного повернення отриманого кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за кредитним договором від 28.11.2018 року №22031000097863 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Південного районного суду м. Кам`янського від 01.06.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, однак через канцелярію суду надала заяву, в якій зазначила, що заборгованість за кредитним договором визнає у повному обсязі та просить надати їх розстрочку строком на дванадцять місяців у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, судом встановлено наступне.

28.11.2018 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №22031000097863 та відповідно до умов якого позивач надав відповідачу в кредит грошові кошти на споживчі потреби в розмірі 6200,00 грн., строком кредитування 24 місяців, щомісячною комісією за обслуговування кредиту 2,5% від суми кредиту, процентною ставкою за користування кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість 56,0% річних.

Кредитодавець свої зобов`язання з надання відповідачеві кредиту у сумі 6200,00 грн. виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 28.11.2018 по 14.12.2021 р. за кредитним договором №22031000097863 АТ «Банк Кредит Дніпро», який є належним, допустимим доказом надання кредиту.

15.12.2021. АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило на користь ТОВ «Цикл фінанс» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за кредитним договором від 28.11.2018 року №22031000097863, що підтверджується договором факторингу №15/12/21 .

Всупереч умов договору, відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту не виконав належним чином, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем, яка згідно наданого розрахунку складається з 4680,06 грн.– заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами у розмірі 733,21 грн. та заборгованості по комісії у розмірі 1395,00 грн.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів належного виконання зобов`язання за кредитним договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитору зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом (ст.1082 ЦК України).

На підставі вищенаведеного, оцінивши зібрані у справі докази та враховуючи те, що відповідачем не надано доказів про виконання свого обов`язку щодо сплати заборгованості за кредитним договором та відсотками відповідно до положень договору, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 4680,06 грн.– заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами у розмірі 733,21 грн., є обґрунтованим, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення прострочених комісій у розмірі 1395,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У даній справі кредитодавцем не надано доказів існування конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, які були фактично надані відповідачу, а також не доведено підстав для стягнення комісії, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача комісії у розмірі 1395,00 грн.

Суд, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про надання розстрочки виконання грошового зобов`язання, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ч. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Як роз`яснив пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Як на підстави для розстрочення рішення суду відповідач посилається на те, що має скрутне матеріальне становище, та наявність розстрочки суми заборгованість дасть їй можливість добровільно виконувати рішення суду та уникнути додаткових витрат на примусове стягнення.

Відповідно до ч.5 ст.435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 на території України, в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України по сьогоднішній день, суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення в межах строків, визначених ч.5ст. 435 ЦПК України, тобто на 12 місяців, сприятиме дотриманню справедливого балансу між інтересами сторін, а тому клопотання відповідача підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2116,88 грн.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження факту та розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу, представником позивача адвокатом Гулієвою С.А. надано: договір про надання правової допомоги №43453613/1 від 25.08.2025 року, укладений між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А., детальний опис робіт, виконаних адвокатом; акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 25.01.2026р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Гулієвою С.А.

Отже, позивачем документально підтверджено факт понесення витрат на правову допомогу, обумовлений необхідністю звернення до суду із позовом до відповідача, внаслідок порушення останнім грошового зобов`язання.

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Заперечень від відповідача проти розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн. та правомірність їх стягнення з відповідача.

На підставі ст.ст.526,634,1049,1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.2,4,81,82,128,141,142,259,263-265,268,272,273,280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 5413 (п`ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати з правничої допомоги у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати з оплати судового збору у розмірі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 88 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Розстрочити виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.11.2018 року №22031000097863, яка складається з заборгованості в розмірі 5413 (п`ять тисяч чотириста тринадцять) грн. 27 коп., строком на дванадцять місяців з дня набрання рішенням законної сили, шляхом сплати щомісячними платежами в рівних частинах, а саме по 451,10 гривень на місяць.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам`янського шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя С.А. Притуляк