Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №207/4944/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/4944/26

№ 1-кп/207/337/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12026046780000121 від 20.08.2026 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на посаді майстер-номер обслуги 1 міномета мінометного взводу роти вогневої підтримки, у військовому званні «солдат», маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінальних правопорушень (кримінальних проступків), передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №104 від 10.04.2025 ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду майстра-номера обслуги 1 міномета мінометного взводу роти вогневої підтримки, військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі статут внутрішньої служби ЗС України) солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, додержуватися правил поведінки військовослужбовців, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, берегти державне майно, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю та честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Відповідно ст.3 Конституції України Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Проте солдат ОСОБА_3 являючись військовослужбовцем, всупереч зазначених вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вчинив кримінальний проступок проти життя та здоров`я особи.

Так, 19.08.2026, приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуваючи біля буд. АДРЕСА_3 , вживав алкогольні напої спільно зі своїми знайомими ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . В ході вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник прямий протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 ..

Реалізуючи свій прямий протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, того ж дня, 19.08.2026, у проміжок часу з 14 год. 00 хв. по 14 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та знаходячись напроти ОСОБА_6 на відстані витягнутої руки, наніс один удар кулаком лівої руки, в ділянку правого ока, один удар кулаком правої руки, в ділянку лівого ока та один удар кулаком правої руки, в ділянку губ, внаслідок чого потерпіла втратила рівновагу та впала спиною на землю. В подальшому, ОСОБА_3 знаходячись з лівого боку від потерпілої, наніс не менше двох ударів двома ногами по спині зліва та не менше двох ударів двома ногами по лівій руці в ділянці ліктя та плеча.

В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження, у вигляді 4-х синців та садна на голові, крововиливів та ран на слизових оболонках верхньої та нижньої губи, синця та садна на тулубі, 2-х синців та садна на лівій верхній кінцівці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6, МОЗ України від 17.01.1995 року ).

Крім того, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 19.08.2026, приблизно о 14 год. 00 хв. перебуваючи біля буд. АДРЕСА_3 , вживав алкогольні напої спільно зі своїми знайомими ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . В ході вживання алкогольних напоїв, між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник прямий протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 ..

Реалізуючи свій прямий протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, того ж дня, 19.08.2026, у проміжок часу з 14 год. 00 хв. по 14 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та знаходячись напроти ОСОБА_7 на відстані витягнутої руки, наніс один удар кулаком лівої руки, в ділянку правого ока, один удар кулаком правої руки, в ділянку лівого ока та один удар кулаком правої руки, в ділянку губ, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та присів на ноги, при цьому закривав обличчя та голову двома руками. В подальшому, ОСОБА_3 знаходячись біля потерпілого, наніс не менше шести ударів твердим предметом по голові, не менше двох ударів твердим предметом по правій руці та не менше семи ударів твердим предметом в ділянку лівої руки.

В результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження, у вигляді закритої черепно-мозкової травми з 8-ма ранами, 4-ма саднами та 3-ма синцями на голові, крововиливом та раною на слизовій верхньої губи, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку; ран на лівій верхній кінцівці, саден на правій верхній кінцівці.

Ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з ранами, саднами та синцями на голові, крововиливом та раною на слизовій верхньої губи, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, з короткочасним розладом здоров`я, як викликавши розлад здоров`я більш 6, але менше 21 дня ( п.п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6. МОЗ України від 17.01.1995 року).

Ушкодження у вигляді ран на лівій верхній кінцівці, саден на правій верхній кінцівці відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року).

Таким чином, дії солдата ОСОБА_3 , кваліфіковані за ознаками кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України - заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження та заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до вимог статей 291, 302 КПК України, обвинувальний акт відносно обвинуваченого надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

1) письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_9 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;

2) письмові заяви потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст.302 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_3 , в присутності захисника було роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності згоди останнього на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 скоїв вказані кримінальні правопорушення (проступки) за встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження, а його діяння правильно кваліфіковані: за ч.1 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, за ч.2 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує обставини скоєння кримінальних проступків, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем, раніше не судимий, перебував на обліку у лікаря-психіатра з 14.04.1997 року діагноз: Легка розумова відсталість з порушеннями поведінки (F70.1). Рішенням лікарсько-консультативної комісії від 23.07.2017 року знятий з обліку за відсутністю відомостей. На обліку у лікаря-нарколога на теперішній час не перебуває.

Як обставину, що пом`якшує покарання, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без його ізоляції від суспільства, з обранням йому міри покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.1 ст. 125, ч.2 ст.125 КК України, із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Судові витрати у кримінальному провадження на залучення експерта необхідно покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (кримінальних проступків), передбачених ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 125 КК України – у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.;

- за ч.2 ст. 125 КК України – у вигляді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп..

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання вигляді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази по справі: кепка синього кольору; фрагмент паперу з нашаруванням речовини бурого кольору, які поміщено до паперових конвертів та вилучено до ВП №2 Кам`янського РУП – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1